Рішення № 32136324, 26.06.2013, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 203/5675/12

РІШЕННЯ

Іменем України

26.06.2013 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Васильєвої Т.Ю.

при секретарі: Шевчук О.В.

за участі

представника позивача Голубєвої В.В.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_2, з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про звернення стягнення на майно та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" та приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів іпотеки та виключення з Державного реєстру іпотек та з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомості майна записів про іпотеку, суд,

встановив:

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» звернулося до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 20.06.2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», та ОСОБА_2, з метою забезпечення виконання кредитних договорів, укладених між позивачем та третіми особами без самостійних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_3 20.06.2008 року, були укладені іпотечні договори першої та другої черги, які посвідчені 20.06.2008 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_5, за реєстровим номером № 1862 та № 1867. Оскільки на даний час заборгованість ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за кредитними договорами не погашена, позивач звернувся до суду з даним позовом, яким просив звернути стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку, площею 0,40 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯБ № 951233 від 23.05.2007 року. Реалізацію земельної ділянки здійснити шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною продажу предмета іпотеки в розмірі 80 % від вартості предмета іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності, шляхом його оцінки відповідно до законодавства України.

Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ АБ «Укргазбанк», приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів іпотеки від 20.06.2008 року укладених між ОСОБА_2 та Вінницькою філією ВАТ АБ «Укргазбанк», посвідчених приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованих в реєстрі № 1862 та № 1867, та виключення з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомості майна записів про іпотеку, який після зміни підстав позову обґрунтовував тим, що договори іпотеки укладені з грубим порушенням чинного на час їх укладення законодавства, а саме договори іпотеки мали б укладатись не з ним, а із ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які придбали в нього за договорами купівлі-продажу земельну ділянку, та саме на її придбання укладали кредитні договори з позивачем. Також в договорах іпотеки невірно визначено цільове призначення земельної ділянки, замість визначеного правовстановлюючими документами цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, вказано цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, та невірно вказано підставу набуття власником права власності на земельну ділянку, не рішення третейського суду від 24.04.2007 року, а розпорядження Вінницької районної державної адміністрації від 27.11.2003 року, а тому сторонами не було досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору (а.с. 74 - 80, 136, 186 - 188).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги за первісним позовом підтримала та просила задовольнити в повному обсязі. В задоволенні зустрічного позову просила відмовити згідно наданих письмових заперечень на зустрічний позов (а.с. 199), оскільки 20.06.2008 року банком було надано кредитні кошти на підставі кредитних договорів із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 саме на придбання земельної ділянки, належної ОСОБА_2, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та між ОСОБА_2 і ОСОБА_4 були укладені договори купівлі - продажу земельної ділянки, які посвідчені приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_5 20.06.2008 року під реєстровими номерами № 1864 та № 1869, та оскільки на той час ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не були власниками придбаних земельних ділянок, договори іпотеки були укладені саме з ОСОБА_2, який є власником земельної ділянки до даного часу, оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не зареєстрували належним чином перехід права власності на придбані земельні ділянки, державні акти на них не отримували. ОСОБА_2 усвідомлював правові наслідки укладення ним відповідних договорів іпотеки, згідно наявних розписок отримав кошти за земельну ділянку в повному обсязі, хоча його право власності на неї не припинено в порядку, передбаченому чинним на час укладення договорів законодавством. Банк неодноразово повідомляв ОСОБА_2 про наявність заборгованості ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за кредитними договорами, що підтверджується відповідними повідомленнями, та оскільки борг до даного часу існує, строк дії основного зобов'язання триває, кредитні договори не розривались та продовжують нараховуватись відсотки за користування кредитними коштами, позивач не вбачає, що спливли строки позовної давності за заявленими вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні первісного позову, в тому числі з підстав, вказаних в зустрічному позові, пояснивши, що укладаючи договори іпотеки вважав, що одразу після укладення договорів купівлі-продажу частин земельної ділянки із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 його право власності на земельні ділянки припиняється, а тому вважає, що саме вони мають бути належними відповідачами по даній справі. Крім цього самостійною підставою для відмови в задоволенні позову в повному обсязі вважає пропуск загального строку позовної давності позивачем, про застосування наслідків якої заявив надавши суду письмову заяву (а.с. 180 - 181), яку уточнив в судовому засіданні з огляду на надані позивачем додаткові документи до позову, пояснивши, що оскільки з матеріалів справи вбачається застосування банком права на дострокове стягнення всієї суми боргу, ним було змінено строк виконання основного зобов'язання, який за повідомленням банку був визначений строком протягом 30-ти днів з часу направлення відповідного повідомлення, та дострокове стягнення всієї суми боргу за кредитом підтверджується рішеннями суду про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які набрали законної сили відповідно 29.06.2012 року та 18.05.2012 року, повідомлення ж про необхідність дострокового виконання зобов'язання за кредитними договорами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було направлене ОСОБА_2 ще 31.10.2008 року. Жодних дій по сплаті існуючого боргу за кредитними договорами ОСОБА_2 вчинено не було, а до суду позивач звернувся лише 18.10.2012 року, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності, яка встановлена і в договорах іпотеки.

Інші учасники судового розгляду, а саме приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, про судовий розгляд були повідомлені належним чином, тому суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Матеріалами справи доведено, що 20.06.2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 130-Ф/08, згідно якого позивач надав останній кредит у розмірі 72 000 дол. США строком до 19.06.2018 р. або по день, визначений в п. 1.6 та/або в п. 3.3.11 цього договору, а боржник прийняв на себе зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 14, 8 % річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно графіку (а.с. 14 - 18).

Також 20.06.2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 129-Ф/08, згідно якого позивач надав останній кредит у розмірі 72 000 дол. США строком до 19.06.2018 р. або по день, визначений в п. 1.6 та/або в п. 3.3.11 цього договору, а боржник прийняв на себе зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 14, 8 % річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно графіку (а.с. 19 - 24).

20.06.2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», та відповідачем ОСОБА_2, з метою забезпечення виконання вищевказаних кредитних договорів, були укладені договори іпотеки, а саме на забезпечення виконання зобов'язань за кредитними зобов'язаннями ОСОБА_4 було укладено іпотечний договір (а.с. 4 - 6) та на забезпечення виконання зобов'язань за кредитними зобов'язаннями ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки другої черги (а.с. 9 - 11).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами банк прийняв в іпотеку нерухоме майно - земельну ділянку, площею 0,40 га, кадастровий № 0520688906:04:002:0258, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить іпотекодавцю ОСОБА_2 на підставі Державного акта про право приватної власності на земельну ділянку серії ЯБ № 951233 (а.с. 85).

Право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку та відсутність зміни її власника в зв'язку з укладенням даних договорів іпотеки підтверджується копією Витягу з Поземельної книги про земельну ділянку, який сформований 02.11.2012 року, тобто після більш як 4 роки з часу укладення договорів іпотеки (а.с. 81).

З наданих суду копій повідомлень ОСОБА_2, а також ОСОБА_3 та ОСОБА_4, банк скористався правом вимагання дострокового виконання зобов'язань за кредитними договорами, вказавши на необхідність повернення всієї суми боргу, відсотків за користування кредитом та пені (а.с. 200 - 206).

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 27.04.2009 року з ОСОБА_4 на користь позивача достроково стягнуто повну заборгованість за кредитним договором № 129-Ф/08 від 20.06.2008 року, відсотки за користування кредитом та пеню. Рішення набрало законної сили 18.05.2009 року (а.с. 34).

Заочним рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 06.05.2009 року з ОСОБА_3 на користь позивача достроково стягнуто повну заборгованість за кредитним договором № 130-Ф/08 від 20.06.2008 року, відсотки за користування кредитом та пеню. Рішення набрало законної сили 29.06.2009 року (а.с. 35 - 36).

В ході виконання вищезазначених рішень заборгованість за кредитними договорами не погашена, що підтверджується довідкою Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції № 28269/07-25/7 від 06.12.2012 року (а.с. 129); довідкою Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції № 22401/09-28/15 від 06.12.2012 року (а.с. 130), а також виписками АБ «Укргазбанк» по рахункам клієнтів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с. 100 - 126).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ст. 526, 530, 623, 624, 625 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений у ньому строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки.

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Водночас статтею 256 ЦК України встановлено строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (позовна давність).

До вимоги, заявленої позивачем по справі, а саме про звернення стягнення на предмет іпотеки, яким є вищезазначена земельна ділянка, відповідно до ст. 257 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки. Такий же строк позовної давності визначено і в договорах іпотеки.

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Разом з цим, відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Так, дійсно кредитним договором було встановлено строк виконання основного зобов'язання до 19.06.2018 року. Водночас направленням боржникам та іпотекодавцю письмових вимог про дострокове повне виконання зобов'язань за кредитним договором з вказівкою на необхідність повернути всю суму кредиту, сплатити відсотки та пеню за договором (а.с. 200 - 206) такий строк було змінено банком достроково та строк виконання зобов'язання в повному обсязі визначено ним протягом 30-ти днів з часу направлення даних повідомлень, які були направлені 31.10.2008 року, що відповідає п. 1.6 кредитних договорів.

Крім цього, дострокове стягнення боргу в повному обсязі (а отже зміна строку виконання основного зобов'язання) підтверджується також вищевказаними рішеннями судів про стягнення такого боргу з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які набрали законної сили 29.06.2009 року та 18.05.2009 року.

До суду з вимогами до майнового поручителя ОСОБА_2 позивач звернувся лише 18.10.2012 року.

Тому враховуючи, що позивачем пред`явлено вимоги до майнового поручителя з пропуском встановленого строку позовної давності, про що заявлено відповідачем як письмово, так і в судовому засіданні, доказів наявності поважних причин пропущення позовної давності, її зупинення чи переривання щодо майнового поручителя позивачем не надано, в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 слід відмовити в зв'язку зі спливом позовної давності.

Щодо вимог за зустрічним позовом, суд вертає увагу на наступне.

Згідно ст.ст. 203, 215 ЦК України, на які посилається ОСОБА_2 обґрунтовуючи підстави для визнання договорів іпотеки недійсними, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, та якими передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Та в судовому засіданні жодної підстави для визнання оспорюваних договорів іпотеки недійсними не встановлено.

Так, зміст договорів іпотеки не суперечить чинному законодавству, а також інтересам держави і суспільства, сторони договорів мали необхідний обсяг цивільної дієздатності та дані обставини ОСОБА_2 не оспорюються, вказівка на те, що його волевиявлення не відповідало його внутрішнім переконанням, оскільки не погоджувався виступати майновим поручителем за зобов'язаннями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в зв'язку з тим, що вони не є йому родичами, близькими чи знайомими, не доведено в судовому засіданні з огляду на зазначення роз'яснення в самих договорах іпотеки їхнього предмету, прав, обов'язків та відповідальності сторін, договори були підписані ОСОБА_2 особисто в присутності нотаріуса з роз'ясненням нотаріусом сторонам змісту відповідних статей ЦК України, СК України та Закону України «Про іпотеку» (п. 7.11 договорів іпотеки), крім цього ОСОБА_2 неодноразово направлялись вимоги банку про існуючу заборгованість за кредитними зобов'язаннями ОСОБА_3 та ОСОБА_4, та про право банку на звернення предмету іпотеки за укладеними договорами іпотеки з ОСОБА_2, та сумніви в тому, що оспорювані правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, відсутні.

Крім цього, невідповідність цільового призначення земельної ділянки та підстави отримання власником відповідного Державного акту на право приватної власності на землю, зазначених в договорах іпотеки, відомостям, зазначеним в самому Державному акті на право приватної власності на землю, не може свідчити про недосягнення сторонами всіх істотних умов договору, оскільки кадастровий номер земельної ділянки, серія та номер Державного акту зазначені вірно, а інші розбіжності можуть свідчити лише про описку нотаріуса при написанні договорів іпотеки, що може бути виправлено нотаріусом із внесенням в договір відповідних виправлень.

Тому відсутні підстави для визнання договорів іпотеки із ОСОБА_2 від 20.06.2008 року недійсними, в зв'язку з чим задоволенню не підлягають також позовні вимоги про виключення з Державного реєстру іпотек та з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомості майна записів про іпотеку.

В зв'язку з вищевикладеним в задоволенні зустрічного позову слід відмовити в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 256 - 267, 526, 530, 572, 575, 589, 590, 623 - 625, 629, 651, 1049, 1050 ЦК України, керуючись ст. 10, 11, 60, 61, 212-215 ЦПК України, суд

вирішив:

Відмовити в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_2, з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про звернення стягнення на майно.

Відмовити в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" та приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів іпотеки та виключення з Державного реєстру іпотек та з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомості майна записів про іпотеку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: підпис

Копія вірна

Суддя: