Постанова № 32135493, 21.06.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

м. Миколаїв

21 червня 2013 року Справа № 814/1903/13-а

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Малих О.В., за участю секретаря судового засідання Гарасюти К.С.,

представника позивача: Мельников І.Ю., довіреність № 01/33-352 від 25.12.12р.,

представника позивача: Гайдаржий А.В., довіреність № 01/33-389 від 26.12.12р.,

представника відповідача: Хоменко С.М., довіреність № 3 від 12.10.12р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

адміністративним позовом: Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, 54017)

до відповідача Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області (ПЛ Центральна, 1, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500)

про визнання протиправним та скасування розпорядження № 855-р від 28.11.2012р.,

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати розпорядження першого заступника голови Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області № 855-р від 28.11.2012р. «Про затвердження акту про результати роботи комісії по визначенню та відшкодуванню збитків за фактичне використання земельних ділянок».

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.В. Малих

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

21 червня 2013 року Справа № 814/1903/13-а

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Малих О.В., за участю секретаря судового засідання Гарасюти К.С.,

представника позивача: Мельников І.Ю., довіреність № 01/33-352 від 25.12.12р.,

представника позивача: Гайдаржий А.В., довіреність № 01/33-389 від 26.12.12р.,

представника відповідача: Хоменко С.М., довіреність № 3 від 12.10.12р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

адміністративним позовом: Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, 54017)

до відповідача Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області (ПЛ Центральна, 1, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500)

про визнання протиправним та скасування розпорядження № 855-р від 28.11.2012р.,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго» звернулось з позовом до Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області про визнання протиправним та скасування розпорядження № 855-р від 28.11.2012р., мотивуючи свої вимоги тим, що вказане рішення є безпідставним та не ґрунтується на нормах законодавства України.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали.

Представник відповідача проти позову заперечувала, виклавши свої заперечення в письмовому вигляді та підтримавши їх у судовому засіданні.

Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Оберіг».

У судовому засіданні 21.06.2013 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, діюче законодавство, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов наступного:

Комісією, створеною Вознесенською районною державною адміністрацією Миколаївської області по визначенню та відшкодуванню збитків за фактичне використання земельних ділянок, 20.11.2012 року складено акт по визначенню та відшкодуванню збитків за фактичне використання земельних ділянок, згідно висновків якого у період за 2010 - 2012 роки ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» (позивач) користувався земельними ділянками без документів, які посвідчували право на ці земельні ділянки, чим завдав власнику землі - Вознесенської адміністрації збитки у вигляді неодержаної за вказаний період орендної плати за землю у сумі 65 232,98 грн.

Розпорядженням від 28.11.2012 року № 855-р Вознесенською районного державна адміністрація Миколаївської області затверджено акт по визначенню та відшкодуванню збитків за фактичне використання земельних ділянок від 20.11.2012 року, згідно якого визначено збитки за фактичне використання земельних ділянок без орендної плати ВАТ ЕК «Миколаївобленерго».

Відповідно до п. «д» ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Статтею 157 Земельного кодексу України встановлено, що порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284 (далі - Порядок) встановлено, що відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Згідно п. 2 Порядку розміри збитків визначаються комісіями, створеними міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських рад. До складу комісій включаються представники міських, районних адміністрацій, виконавчих комітетів міських рад, власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Крім того суд зазначає, що згідно змісту акту по визначенню та відшкодуванню збитків за фактичне використання земельних ділянок від 20.11.2012 року такий акт не є належним доказом використання позивачем у період 2010-1012 роках земельних ділянок у зазначених площах, оскільки комісія визначала суму збитків лише за переліченими в акті документами без фактичного проведення перевірки позивача за місцем розташування земельних ділянок та встановлення факту користування них позивачем саме в тих межах, що визначені в акті.

Крім того, сума збитків була визначена комісією за чинними у вказаний період ставками орендної плати за землю, затвердженими рішеннями сільських рад Вознесенського району виходячи з нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки.

Проте, відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ч. 2 ст. 21 цього Закону розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Отже, розмір орендної плати встановлюється виключно за згодою сторін договору, а тому застосування відсоткових ставок, затверджених сільськими радами Вознесенського району (які були визначені в односторонньому порядку) у розрахунку збитків є неправомірним.

Також суд зазначає, що відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З наведеної норми вбачається, що стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини.

Суд зазначає, що акт про визначення збитків власнику землі від 20.11.2012 року не є належним доказом, яким встановлено вину позивача у завданні збитків.

Крім того, згідно матеріалів справи, позивачу рішеннями сільських рад були надані дозволи на розробку проекту відведення земельної ділянки (а.с. 27-41). Позивачем також здійснювались інші роботи по оформленню права на земельні ділянки.

Відповідно до ст. 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Встановлення меж земельної ділянки здійснюється після прийняття рішення про надання земельної ділянки в користування або у власність.

Оскільки межі земельної ділянки в натурі не встановлені, ця земельна ділянка не є окремим об'єктом земельних правовідносин. Розрахунок збитків відповідачем помилково проведено на підставі рішень сільських рад Вознесенського району про плату за оренду землі, який може бути застосовано лише щодо земельних ділянок в розумінні ст. 79 Земельного кодексу України.

Таким чином, відповідачем не доведено правомірності прийняття оскаржуваного рішення про затвердження акту про результати роботи комісії по визначенню та відшкодуванню збитків за фактичне використання земельних ділянок по відношенню до позивача, а тому вони підлягають визнанню нечинними та скасуванню.

Ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представником відповідача не доведена належним чином правомірність та законність оскаржуваних повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати розпорядження першого заступника голови Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області № 855-р від 28.11.2012р. «Про затвердження акту про результати роботи комісії по визначенню та відшкодуванню збитків за фактичне використання земельних ділянок».

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.В. Малих

Постанова оформлена у відповідності до ст. 163 КАС України

та підписана суддею 26 червня 2013 року.