Постанова № 32134979, 25.06.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 червня 2013 року Справа № 2а/1270/4754/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді: Дибової О.А.

при секретарі: Олейнік О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Азуріт» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 10.02.2012 № 0000252301, 0000262301, 0000272301, -

ВСТАНОВИВ:

19 червня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства «Азуріт» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 10.02.2012 № 0000252301, 0000262301, 0000272301.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив наступне.

Податковими повідомленнями-рішеннями від 10.02.2012 р., виданим ДПІ в м. Сєвєродонецьку на підставі відповідних актів перевірок підприємству визначено (збільшено) суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток приватних підприємств, а саме:

- податковим повідомленням-рішенням від 10.02.2012 р. №0000252301 підприємству визначено (збільшено) суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 47744,67 грн., за штрафними санкціями в сумі 11936,17 грн.;

- податковим повідомленням-рішенням від 10.02.2012 р. №0000262301 підприємству визначено (збільшено) суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 29400,00 грн., за штрафними санкціями в сумі 7350,00 грн.;

- податковим повідомленням-рішенням від 10.02.2012 р. №0000272301 підприємству визначено (збільшено) суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в сумі 101083,33 грн., за штрафними санкціями в сумі 25270,83 грн.

Рішенням заступника Голови ДПС України від 23.05.2012 р. №8810/6/10-2115 про результати розгляду повторних скарг оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга позивача без задоволення.

Як вбачається з акту перевірки від 11.04.2011 №836/23-23479436 висновок про заниження підприємством податку на додану вартість старшим податковим ревізором-інспектором Захаренко Н.В. з посиланням на ст.ст.203, 215, 216 ЦК України мотивовано тим, що:

1) операції підприємства з ПП «Союз-Трейд-В» є нікчемними а, отже, не створюють юридичних наслідків;

2) підприємством порушені вимоги п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Аналогічні висновки старшим податковим ревізором-інспектором Захаренко Н.В. зроблені і в акті перевірки від 20.06.2011р. №1307/23-23479436.

Так, як вбачається з акту перевірки від 20.06.2011р. №1307/23-23479436, висновок про заниження підприємством податку на прибуток старшим податковим ревізором-інспектором Захаренко Н.В. з посиланням на ст.ст.203, 215, 216, 228 ЦК України мотивовано тим, що:

1) операції підприємства з ПП «Союз-Трейд-В» та ТОВ «Лідер-Торг» є нікчемними а, отже, не створюють юридичних наслідків;

2) підприємством порушені вимоги п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Разом з тим позивач вважає, що зазначені висновки податкового ревізора-інспектора є хибними, такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства та такими, що зроблені з перевищенням компетенції на підставі наступного.

Податковий ревізор-інспектор, зазначивши різні підстави, встановленні ЦК України, для визнання угод недійсними, пославшись в обґрунтування своєї позиції на ряд статей ЦК України, переплутавши певні правові поняття, «забувши» послатися на ті статті, які в даному випадку підлягали застосуванню, прийшов до висновку, що укладені нашим підприємством угоди з ПП «Союз-Трейд-В» та ТОВ «Лідер-Торг» є нікчемними.

У зв'язку з тим, що, на думку, податкового ревізора-інспектора укладені позивачаем з зазначеними вище контрагентами угоди є нікчемними, то при проведенні перевірки ревізор безпідставно не прийняв до уваги податкові накладні, видані нам ПП «Союз-Трейд-В» та ТОВ «Лідер-Торг».

Разом з тим висновки ревізора про нікчемність договорів, укладених позивачем з зазначеними вище контрагентами, є хибними та протиправними.

Так ст.204 ЦК України встановлено принцип презумпції правомірності правочину, який полягає в тому, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Укладені позивачем з ПП «Союз-Трейд-В» та ТОВ «Лідер-Торг» угоди не визнані судом недійсними.

У зв'язку з тим, що висновок податкового ревізора-інспектора про нікчемність укладених нами угод є безпідставними та протиправними, то, як наслідок, є незаконним також і висновок про те, що позивачем безпідставно віднесені до складу валових витрат та до податкового кредиту відповідні суми по взаємовідносинах з ПП «Союз-Трейд-В» та ТОВ «Лідер-Торг».

При таких обставинах справи оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними та підлягають скасуванню.

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просив задовольнити адміністративний позов повністю.

В останнє судове засідання представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

В заперечені на адміністративний позов відповідач зазначив, що позовні вимоги не визнає в повному обсязі, просить відмовити у задоволені позову на підставі наступного.

Перевірки проведено на підставі постанов слідчого СВ УПМ ДПА в Луганській області від 12 січня 2011 року та від 05 травня 2011 року, в рамках кримінальної справи, порушеної у відношенні громадянина ОСОБА_2

У ході досудового слідства встановлено, що ОСОБА_2 є причетним до реєстрації на своє ім'я та на підставних осіб мережі фіктивних підприємств, зокрема встановлено, що в схемі мінімізації податкових зобов'язань по податку на додану вартість були задіяні ПП «Союз-Трейд-В» та ТОВ «Лідер-Торг».

ПП «Азуріт» та ПП «Союз-Трейд-В», ТОВ «Лідер-Торг» по придбанню дизпалива та автошин суперечать інтересам держави і суспільства, а отже, відповідно до статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемними, не створюють юридичних наслідків.

ПП «Азуріт» порушено норми підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пункт 5.1, підпункт 5.2.1 пункту 5.2, підпункт 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

За рахунок зазначених порушень ПП «Азуріт» донараховано, за результатами перевірки: від 11 квітня 2011 року - податок на додану вартість на загальну суму 47744,67 грн. ( у т. ч., за червень 2009 року - 14084,67 грн., за липень 2009 року - 25382 грн., за серпень 2009 року - 8278 грн.); від 20 червня 2011 року - податок на додану вартість на загальну суму 29400 грн. (у т. ч., за квітень 2009 року - 14700 грн., за травень 2009 року - 14700 грн. та податок на прибуток підприємств на загальну суму 101083,33 грн. (у т.ч., за II квартал 2009 року - 58208,33 грн., за III квартал 2009 року - 42875 грн.).

З огляду на матеріали справи: між ПП «Азуріт», в особі директора ОСОБА_3 (покупець) та ПП «Союз-Трейд-В», в особі директора ОСОБА_4 (продавець) укладено договір покупки-продажу нафтопродуктів від 29 червня 2009 року №29/06/09, відповідно до якого «Продавець» передає, а «Покупець» приймає нафтопродукти (дизельне паливо) у кількості 100000 літрів. Пунктом 3.1 договору передбачена доставка палива транспортом «Продавця», «Покупець» зобов'язується оплатити транспортні послуги відповідно до виставлених рахунків.

На виконання умов зазначеного договору, ПГІ «Союз-Трейд-В» було оформлено видаткову накладну від 29 червня 2009 року №РН-29-06-09-01 та податкову накладну від 29 червня 2009 року №НН-29-06-09-01 на суму 103000 грн. (у т.ч. ПДВ-17166,67 грн.), видаткову накладну від 27 липня 2009 року №РН-27-07-09-03 та податкову накладну від 27 липня 2009 року №НН-27-07-09-03 на суму 133800 грн. (у т.ч. ПДВ-22300 грн.), видаткову накладну від 14 серпня 2009 року №РН-14-08-09-03 та податкову накладну від 14 серпня 2009 року №НН-14-08-09-03 на суму 72000 грн. (у т.ч. ПДВ-12000 грн.).

Зазначені видаткові та податкові накладні підписані з боку ПП «Союз-Трейд-В» директором ОСОБА_4 та завірені печаткою підприємства. Розрахунки між підприємствами здійснено шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ПП «Союз-Трейд-В», згідно з платіжними дорученнями (перелік платіжних доручень наведено у актах перевірки).

У податковому обліку ПП «Азуріт» по операціях з ПП «Союз-Трейд-В» було відображено: податковий кредит у податкових деклараціях з податку на додану вартість за червень 2009 року - 17166,67 грн., за липень 2009 року- 22300 грн., за серпень 2009 року - 12000 грн. та валові витрати підприємства у деклараціях з податку на прибуток за II квартал 2009 року - 85833,33 грн., за III квартал 2009 року -171500 грн.

Підприємством не було надано первинних документів, які б безумовно свідчили про час, місце та засіб здійснення поставки ПП «Союз-Трейд-В» дизельного палива на адресу ПП «Азуріт» (товаротранспортних накладних або інших товаросупроводжуючих документів, згідно яких відбувалась поставка).

Згідно з податковою звітністю, наданою ПП «Союз-Трейд-В» до Ленінської МДПІ у м.Луганську: вид діяльності підприємства - оптова торгівля будівельними матеріалами; кількість працюючих - 1 особа; підприємство має стан - 14 (визнано банкрутом). Директором та головним бухгалтером в одній особі є ОСОБА_4

23 грудня 2011 року Ленінським районним судом у м. Луганську винесено вирок по справі №1-1126/2011, громадянина ОСОБА_4, визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України, а саме створенні фіктивного суб'єкта підприємництва - ПП «Союз-Трейд-В». Відповідно до зазначеного вироку, громадянин ОСОБА_4, зареєстрований як засновник та директор підприємства не мав ніякого відношення до фінансового - господарської діяльності ПП «Союз-Трейд-В», вчинив противоправні діяння, які полягають у реєстрації на його ім'я ПП «Союз-Трейд-В» за грошову винагороду, без мети здійснення підприємницької діяльності.

ПП «Азуріт» віднесено до складу податкового кредиту податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень 2009 року - 14700 грн., за травень 2009 року - 14700 грн. і до валових витрат декларації з по/датку на прибуток підприємств за II квартал 2009 року - 147000 грн. витрати на придбання автошин по господарським операціям з ТОВ «Лідер - Торг».

Письмовий договір на постачання автошин між ПП «Азуріт» та ТОВ «Лідер - Торг» заключено не було. Господарські взаємовідносини відбувалися на підставі рахунків від 29 квітня 2009 року №29/04/09-02 та від 12 травня 2009 року №12/05/09. Розрахунки між підприємствами здійснено у повному обсязі шляхом перерахування коштів відповідно до платіжних доручень на загальну суму 1764000 грн. (перелік наведено у акті перевірки).

З метою підтвердження постачання автошин, ТОВ «Лідер - Торг» було оформлено видаткову накладну від 30 квітня 2009 року №РН-30/04/09-03 та податкову накладну від квітня 2009 року №30040903 на суму 88200 грн. (у т.ч. ПДВ - 14700 грн.), видаткову накладну від 12 травня 2009 року №РН-12/05/09-01 та податкову накладну від 12 травня 2009 року №12050901 на суму 88200 грн.(у т.ч. ПДВ - 14700 грн.). Зазначені видаткові та податкові накладні підписані з боку ТОВ «Лідер-Торг» директором ОСОБА_5 та завірені печаткою підприємства.

Підприємством не було надано первинних документів, які б безумовно свідчили про час, місце та засіб здійснення поставки ТОВ «Лідер-Торг» автошин на адресу ПП «Азуріт» (товаротранспортних накладних або інших товаросупроводжуючих документів, згідно яких відбувалась поставка).

Згідно з податковою звітністю, наданою ТОВ «Лідер-Торг» до Ленінської МДПІ у м. Луганську: вид діяльності підприємства - посередництво в торгівлі товарам широкого асортименту; кількість працюючих - 1 особа; основні засоби відсутні; підприємство має стан - 8 (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцем знаходження). Директором та головним бухгалтером в одній особі був до 2010 року ОСОБА_5

При цьому, у протоколі допиту (по кримінальній справі порушеній у відношенні громадянина ОСОБА_2 за злочином, передбаченим частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України), свідка ОСОБА_5 від 28 квітня 2011 року вказано, що фінансово - господарську діяльність ТОВ «Лідер-Торг» він не здійснював, будь - яких документів (договорів, податкових та видаткових накладних) не підписував, податкової звітності не складав та не підписував, рахунків в банках не відкривав, оскільки погодився зареєструватися директором ТОВ «Лідер-Торг» за матеріальну винагороду, без мети здійснення підприємницької діяльності.

У зв'язка уз відсутністю в повному обсязі первинних документів та товаро - транспортних накладних по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Лідер-Торг», ПП «Союз-Трейд-В» відповідачем законно та обґрунтовано винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

За таких обставин відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу на підставі заявленого позову та з урахуванням наданих доказів, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 3 КАС України, відповідачем є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. 3 КАС України).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, позивач - приватне підприємство «Азуріт» зареєстроване як суб'єкт господарювання - юридична особа 12.12.1995 року виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області, номер запису в ЄДР 1 382 120 0000 000340, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 048230 (Т.1 а.с.48).

Позивач є платником податків та зборів та перебуває на обліку у державній податковій інспекції м. Сєвєродонецьку з 21.12.1995 р. за № 1642, що підтверджується довідкою про взяття на облік платників податків від 23.02.2006 № 3 (Т.1 а.с. 49).

Приватне підприємство «Азуріт» є платником податку на додану вартість та має індивідуальний податковий номер 23479436.

ПП «Азуріт» має ліцензію Міністерства транспорту та зв'язку України серії АВ № 33742. (Т. 1а.с. 139)

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно статті 20 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків); під час проведення виїзних перевірок отримувати у платників податків (представників платників податків) копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності)), що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу; проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; під час проведення перевірок вимагати виготовлення і надання копій первинних документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою), які свідчать про порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та отримувати їх у платників податків у порядку, встановленому цим Кодексом; під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п. п. 75.1.2 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначено ст. 78 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

- платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;

- платником податків подано органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся органом державної податкової служби;

- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

- платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження;

- розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;

- платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова виїзна перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;

- щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня його отримання;

- отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні;

- органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу;

- у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у - бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704 та статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Крім того, у відповідності до ст. 83 ПК України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені ПК України, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені ПК України або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 5.2 Наказу ДПАУ від 22.12.2010 № 984, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства ", у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

06.06.2011 року в.о. начальника ДПІ в м. Сєвєродонецьку відповідно п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України прийнято наказ № 921-п про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Азуріт» на підставі п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст 78 ПК України з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Лугапорт», ПП «Леком-Рудмет», ПП «Союз-Трейд-В», ТОВ «Лідер - Торг». (Т. 1 а.с. 197)

Підставою для проведення перевірки є Постанова слідчого про призначення виїзної документальної перевірки від 05.05.2011 (Т. 1 а.с. 199)

В судовому засіданні було встановлено та підтверджено сторонами, що направлення від 06.06.2011 № 224/01-16 та копія наказу 06.06.2011 № 921-п були вручені 06.06.2011 під розписку головному бухгалтеру ПП «Азуріт» Балбериній Р.Г (Т. 1 а.с. 200)

В судовому засіданні було встановлено та підтверджено сторонами, що направлення від 22.03.2011 № 135/01-16 були вручені 22.03.2011 під розписку головному бухгалтеру ПП «Азуріт» Балбериній Р.Г (Т. 1 а.с. 202)

Підставою для проведення перевірки є Постанова слідчого про призначення виїзної документальної перевірки від 12.01.2011 (Т. 1 а.с. 198)

Таким чином, враховуючи норми статті 78 ПК України, суд вважає, що у відповідача були законні підстави для видання наказу на проведення позапланової документальної виїзної перевірки.

В статті 81 Податкового Кодексу України закріплені умови та порядок допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок, відповідно до якої платник податку має право не допустити до документальної виїзної перевірки посадових осіб органів державної податкової служби на підставах, зазначених в цій статті.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України Посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, і фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.

Непред'явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки або пред'явлення направлення, оформленого з порушенням вимог, установлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці другому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

З огляду на наведене, судом встановлено, що ДПІ у м. Сєвєродонецьку Державної податкової служби були виконані усі вимоги та дотриманий порядок проведення позапланової виїзної перевірки, а позивач, якщо вважає, що посадові особи органу державної податкової служби не мають право приступити до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, мав право скористатися положеннями п. 81.1 ст. 81 та відмовити посадовим особам відповідача у допуску до перевірки.

За результатами перевірок складені наступні акти:

1. від 11.04.2011 № 836/23-23479436 «Про результати позапланової документальної виїзної перевірки ПП «Азуріт» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2008 по 31.12.2010 по взаємовідносинам з ПП «Союз-Трейд-В», ТОВ «Лугапорт», ПП «Леком - Рудмет». (Т. 1 а.с. 14)

В висновках акта зазначено, що виїзною документальною перевіркою встановлені порушення:

- п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5. п. 7.4., п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 № 198, що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 70771,00 грн., у тому числі: лютий 2008 - 23026,33 грн., червень 2009 - 14084,67, липень 2009 - 25382,00 грн., серпень 2009 - 8278,00 грн.

- п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 № 198, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму 5416,00 грн., у т.ч. червень 2009 - 1694,00 грн., серпень 2009 - 3722,00 грн. та призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення ряд. 26 декларації) на суму 1388,00 грн., в т.ч. за червень 2009 - 1388,00 грн.

- операції між ПП «Азуріт» та ПП «Союз-Трейд-В» на поставку товару на суму 448800,00 грн. та ПДВ - 74800,00 грн. суперечать інтересам держави та суспільства, є нікчемними та не створюють юридичних наслідків.

2. від 20.06.2011 № 307/23-23479436 «Про результати позапланової документальної виїзної перевірки ПП «Азуріт» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.01.2007 по 31.12.2010 та податку на додану вартість за період з 01.01.2007 по 31.12.2010 по взаємовідносинам з ПП «Союз-Трейд-В», ТОВ «Лугапорт», ПП «Леком - Рудмет». (Т. 1 а.с. 23)

В висновках акта зазначено, що виїзною документальною перевіркою встановлені порушення:

- п. 5.1., п.п. 5.2.1. п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 № 334, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 216479,16 грн., у тому числі за 2 квартал 2007 року в сумі 27083,33 грн., за 4 квартал 2007 року в сумі 59145,83 грн., за 1 квартал2008 року в сумі 29166,67 грн., за 2 квартал 2009 року в сумі 58208,33 грн., за 3 квартал 2009 року в сумі 42875,00 грн.;

- п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 № 198, що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 93383,34 грн., у тому числі: за червень 2007 - -21666,67 грн., грудень 2007 - 47316,67 грн., квітень 2009 - 14700,00 грн., травень 2009 - 14700,00 грн.

- операції між ПП «Азуріт» та ПП «Союз-Трейд-В», ТОВ «Лідер - Торг» на поставку товару на суму 1043899,99 грн. в т.ч. ПДВ - 173983,33 грн. суперечать інтересам держави та суспільства, є нікчемними та не створюють юридичних наслідків.

За результатами вищезазначених актів винесені наступні податкові повідомлення - рішення:

- від 10.02.2012 №0000252301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 47744,67 грн., за штрафними санкціями в сумі 11936,17 грн.;

- від 10.02.2012 №0000262301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 29400,00 грн., за штрафними санкціями в сумі 7350,00 грн.;

- від 10.02.2012 №0000272301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в сумі 101083,33 грн., за штрафними санкціями в сумі 25270,83 грн.

Судом за клопотанням позивача була призначена судово - економічна експертиза, за результати якої Луганською філією Інституту судових експертиз Донецького науково - дослідницького інституту судових експертиз надано Висновок від 31.05.2013 № 1651/21 (Т. 3 а.с. 2)

В висновку від 31.05.2013 № 1651/21 зазначено наступне.

В період з 01.01.2007 по 31.12.2010 ПП «Азуріт» отримало дизельного пального в кількості 175620 л на суму 862700,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 143783,34 грн.) В період з 01.01.2007 по 31.12.2010 ПП «Азуріт» було використано дизельного пального в кількості 1755620 л. В період з 01.01.2007 по 31.12.2010 ПП «Азуріт» отримало від ТОВ «Лідер - Торг» автошин в кількості 48 шт. на суму 176400,00 грн. В період з 01.01.2007 по 31.12.2010 ПП «Азуріт» використало 48 автошин.

Відповідно до ст. 74 КАС України суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом письмових або речових доказів, у тому числі за місцем їх знаходження.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Проте судом встановлено, що висновок Луганської філії Інституту судових експертиз Донецького науково - дослідницького інституту судових експертиз від 31.05.2013 № 1651/21 не є належним доказом товарності та реальності угод між ПП «Азуріт» та ТОВ «Союз-Трейд-В» і ПП «Лідер-Торг», виходячи з наступного.

Доказами придбання та отримання будь-якого товару є первинні документи, які повинні відповідати вимогам бухгалтерського обліку, і тільки дослідження їх у комплексі та сукупності може свідчить про реальність господарської діяльності між позивачем та контрагентами. Факт встановлення використання підприємством у своїх господарській діяльності дизельного палива та автошин, не свідчить про реальність господарської діяльності, не підтверджує її товарність. не свідчить про рух товару від покупця до продавця, так як факт використання товару підтверджується та фіксується лише документами внутрішнього обліку підприємства, яке підприємство самостійно заповнює, та використовує у своїй внутрішній діяльності, та не первинними документами взагалі, в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Податкового Кодексу України.

Дослідження довідок внутрішнього обліку підприємства щодо використання ПП «Азуріт» у своїй господарській діяльності автошин, не є підтвердження того, що вони дійсно були придбані у ПП «Лідер-Торг». Підтвердження товарності угоди та реальності поставки товару є договори, рахунки фактури, рахунки, накладні, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання - передачі, сертифікати якості тощо, які не досліджувались під час проведення експертизи, так як були наявні не в повному обсязі в матеріалах справи, так як взагалі не оформлювались сторонами вищезазначених угод, тому взагалі були відсутні у позивача. (Том 2)

Дослідження товарно - транспортних накладних, маршрутних листі, подорожних листів, довіреностей щодо всієї діяльності ПП «Азуріт» в перевіряємий період не є підтвердження того, що позивач дійсно отримував від ТОВ «Союз-Трейд-В» дизельне пальне, так як вищезазначені первинні документи підписані між позивачем та іншими контрагентами по господарській діяльності ПП «Азурит» та можуть бути лише доказом по товарності угод між підприємством позивача та підприємствами - контрагентами. Серед товарно - транспортних накладних, маршрутних листів, подорожних листів, довіреностей відсутні докази товарності та реальності угод, укладених між ПП «Азуріт» та ТОВ «Союз-Трейд-В» на придбання дизельного палива, так як вони не укладались позивачем з ТОВ «Союз-Трейд-В», а укладались іншими контрагентами на поставку іншої продукції (Том 2).

Експерт, досліджуючи первинну документацію, надану ПП «Азуріт», перевіряв сумарні данні по використанню та отриманню дизельного палива та автошин, проте ним не встановлювались та не досліджувались повнота наданих документів, обґрунтованість та підстави заповнення цих документів.

Отже, судом встановлено, що висновок від 31.05.2013 № 1651/21 не є належним доказом того, що угоди укладені між ПП «Азуріт» і ТОВ «Союз-Трейд-В», ПП «Лідер-Торг» є реальні, підтверджено рух товару, первинна документація надана в повному обсязі та відповідає вимогам діючого податкового законодавства, а саме це дає позивачу законне право як платника ПДВ та податку на прибуток на включення сум податку до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи.

Між ПП «Союз-Трейд-В» (Продавець) та ПП «Азурит» (Покупець) укладений договір купівлі - продажу нафтопродуктів від 04.06.2007 № 27 на придбання нафтопродуктів, без зазначення ціни договору та обсягу поставок. (Т. 3 а.с. 24)

Між ПП «Союз-Трейд-В» (Продавець) та ПП «Азурит» (Покупець) укладений договір купівлі - продажу нафтопродуктів від 03.12.2007 № 3/12/07 на придбання 30000 тис. л дизельного палива на загальну суму з ПДВ - 150000,00 грн. (Т. 3 а.с. 23)

Між ПП «Союз-Трейд-В» (Продавець) та ПП «Азурит» (Покупець) укладений договір купівлі - продажу нафтопродуктів від 20.12.2007 № 28 на придбання 26000 тис. л дизельного палива на загальну суму з ПДВ - 1339000,00 грн. (Т. 3 а.с. 22)

Між ПП «Союз-Трейд-В» (Продавець) та ПП «Азурит» (Покупець) укладений договір купівлі - продажу нафтопродуктів від 21.02.2008 № 1 на придбання 25000 тис. л дизельного палива, без зазначення ціни договору (Т. 3 а.с. 20)

Між ПП «Союз-Трейд-В» (Продавець) та ПП «Азурит» (Покупець) укладений договір купівлі - продажу нафтопродуктів від 29.06.2009 № 29/06/09 на придбання 100000 тис. л дизельного палива, без зазначення ціни договору (Т. 3 а.с. 21)

Згідно вищезазначених договорів Покупець (ПП «Азуріт») оплачує вартість товару (дизельне паливо) згідно виставлених рахунків, шляхом перерахунку на рахунок Продавця.

Доставка товару проводиться транспортом Продавця. Покупець зобов'язується оплатити транспортні услуг Продавця.

На виконання умов договору купівлі - продажу нафтопродуктів від 04.06.2007 № 27 ПП «Союз-Трейд-В» було оформлено рахунок - фактуру від 16.06.2007 № СФ-16-06-07-01, видаткову накладну від 16 червня 2007 року №РН-16-06-07-01 та податкову накладну від 16 червня 2007 року №НН-16-06-07-01 на суму 130000 грн. (у т.ч. ПДВ-21666,67 грн.) (Т. 3 а.с. 25-26),

На виконання умов договору купівлі - продажу нафтопродуктів від 03.12.2007 № 3/12/07 ПП «Союз-Трейд-В» було оформлено рахунок - фактуру від 03.12.2007 № СФ-03-12-07-03, видаткову накладну від 03 грудня 2007 року №РН-03-12-07-01 та податкову накладну від 03 грудня 2007 року №НН-03-12-07-01 на суму 150000 грн. (у т.ч. ПДВ-25000 грн.) (Т. 3 а.с. 27-28)

На виконання умов договору купівлі - продажу нафтопродуктів від 20.12.2007 № 28 ПП «Союз-Трейд-В» було оформлено, рахунок - фактуру від 25.12.2007 № СФ-25-12-07-01, видаткову накладну від 25 грудня 2007 року №РН-25-12-07-3 та податкову накладну від 25 грудня 2007 року №НН-25-12-07-06 на суму 133900 грн. (у т.ч. ПДВ-22316,67 грн.). (Т. 3 а.с. 50-51)

На виконання умов договору купівлі - продажу нафтопродуктів від 21.02.2008 № 1 ПП «Союз-Трейд-В» було оформлено, рахунок - фактуру від 22.02.2008 № СФ-22-02-08-01, видаткову накладну від 22 лютого 2008 року №РН-22-02-08-01 та податкову накладну від 22 лютого 2008 року №НН-22-02-08-02 на суму 140000 грн. (у т.ч. ПДВ-23333,33 грн.). (Т. 3 а.с. 52-53)

На виконання умов договору купівлі - продажу нафтопродуктів від 29.06.2009 № 29/06/09 ПП «Союз-Трейд-В» було оформлено рахунок - фактуру від 29.09.2009 № СФ-29-06-09-01, видаткову накладну від 29 червня 2009 року №РН-29-06-09-01 та податкову накладну від 29 червня 2009 року №НН-29-06-09-01 на суму 103000 грн. (у т.ч. ПДВ-17166,67 грн.), рахунок - фактуру від 27.07.2009 № СФ-07-09-03, видаткову накладну від 27 липня 2009 року №РН-27-07-09-03 та податкову накладну від 27 липня 2009 року №НН-2707-09-03 на суму 133800 грн. (у т.ч. ПДВ-22300 грн.), рахунок - фактуру від 14.08.2009 № СФ-14-08-09-02, видаткову накладну від 14 серпня 2009 року №РН-14-08-09-03 та податкову накладну від 14 серпня 2009 року №НН-14-08-09-03 на суму 72000 грн. (у т.ч. ПДВ-12000 грн.). (Т. 3 а.с. 54-59)

Розрахунки між підприємствами здійснено шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ПП «Союз-Трейд-В», згідно з платіжними дорученнями (перелік платіжних доручень наведено у актах перевірки). На підтвердження оплати позивачем надані виписки по особовому рахунку. (Т. 3 а.с. 66-94)

У податковому обліку ПП «Азуріт» по операціях з ПП «Союз-Трейд-В» було відображено: податковий кредит у податкових деклараціях з податку на додану вартість за червень 2009 року - 17166,67 грн., за липень 2009 року-22300 грн., за серпень 2009 року - 12000 грн. та валові витрати підприємства у деклараціях з податку на прибуток за II квартал 2009 року - 85833,33 грн., за III квартал 2009 року -171500 грн. (Т. 3 а.с. 29-49, 95-124)

Акти приймання - передачі дизельного палива між ПП «Азуріт» та ТОВ «Союз-Трейд-В» у позивача відсутні.

Зазначені видаткові та податкові накладні підписані з боку ПП «Союз-Трейд-В» директором ОСОБА_4 та завірені печаткою підприємства.

Згідно з податковою звітністю, наданою ПП «Союз-Трейд-В» до Ленінської МДПІ у м. Луганську: вид діяльності підприємства - оптова торгівля будівельними, матеріалами; кількість працюючих - 1 особа; підприємство має стан - 14 (визнано банкрутом). Директором та головним бухгалтером в одній особі є ОСОБА_4

23 грудня 2011 року Ленінським районним судом у м. Луганську винесено вирок по справі №1-1126/2011, громадянина ОСОБА_4, визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України, а саме створенні фіктивного суб'єкта підприємництва - ПП «Союз-Трейд-В». Відповідно до зазначеного вироку, громадянин ОСОБА_4, зареєстрований як засновник та директор підприємства не мав ніякого відношення до фінансового - господарської діяльності ПП «Союз-Трейд-В», вчинив противоправні діяння, які полягають у реєстрації на його ім'я ПП «Союз-Трейд-В» грошову винагороду, без мети здійснення підприємницької діяльності. (Т. 1 а.с. 204-209, 14-23)

На підтвердження придбання ПП «Азуріт» у ТОВ «Лідер - Торг» автошин, ТОВ «Лідер - Торг» було оформлено рахунок фактуру від 29 квітня 2009 № 29/04/09-02, видаткову накладну від 30 квітня 2009 року №РН-30/04/09-03 та податкову накладну від 30 квітня 2009 року №30040903 на суму 88200 грн. (у т.ч. ПДВ - 14700 грн.), рахунок - фактуру від 12 травня 2009 № 12/05/09, видаткову накладну від 12 травня 2009 року №РН-12/05/09-01 та податкову накладну від 12 травня 2009 року №12050901 на суму 88200 грн.(у т.ч. ПДВ - 14700 грн.). (Т. 1 а.с. 86, 89, 114-117)

Зазначені видаткові та податкові накладні підписані з боку ТОВ «Лідер-Торг» директором ОСОБА_5 та завірені печаткою підприємства.

Господарські взаємовідносини відбувалися на підставі рахунків від 29 квітня 2009 року №29/04/09-02 та від 12 травня 2009 року №12/05/09. Розрахунки між підприємствами здійснено у повному обсязі шляхом перерахування коштів відповідно до платіжних доручень на загальну суму 1764000 грн. (перелік наведено у акті перевірки).

Письмовий договір на постачання автошин між ПП «Азуріт» та ТОВ «Лідер - Торг» заключено не було.

Підприємством не було надано первинних документів, які б безумовно свідчили про час, місце та засіб здійснення поставки ТОВ «Лідер-Торг» автошин на адресу ПП «Азуріт» (товаротранспортних накладних або інших товаросупроводжуючих документів, згідно яких відбувалась поставка), не надані акти приймання - передачі автошин.

Згідно з податковою звітністю, наданою ТОВ «Лідер-Торг» до Ленінської МДПІ у м. Луганську: вид діяльності підприємства - посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; кількість працюючих - 1 особа; основні засоби відсутні; підприємство має стан - 8 (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцем знаходження). Директором та головним бухгалтером в одній особі був до 2010 року ОСОБА_5

При цьому, у протоколі допиту (по кримінальній справі порушеній у відношенні громадянина ОСОБА_2 за злочин омом, передбаченим частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України), свідка ОСОБА_5 від 28 квітня 2011 року вказано, що фінансово - господарську діяльність ТОВ «Лідер-Торг» він не здійснював, будь - яких документів (договорів, податкових та видаткових накладних) не підписував, податкової звітності не складав та не підписував, рахунків в банках не відкривав, оскільки погодився зареєструватися директором ТОВ «Лідер-Торг» за матеріальну винагороду, без мети здійснення підприємницької діяльності. (Т.3. 23-34)

Так, згідно з абзацом третім підпункту 7.2.3 пункту 7.2 цієї статті податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Такий статус податкової накладної однозначно поширює щодо неї вимоги, встановлені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» стосовно первинних та облікових документів, зокрема про обов'язкове зазначення посади особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відсутність прямої вказівки в підпункті 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР щодо особи, відповідальної за здійснення господарської операції, як реквізиту податкової накладної зовсім не означає, що законодавець не надає таким відомостям значення обов'язкових, які впливають на юридичне значення податкової накладної. Це випливає із самого визначення законодавцем податкової накладної як документу.

Відповідно до пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037), всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку продавця.

Вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 23.12.2011, копія якого залучена до справи, громадянин ОСОБА_4 засуджена за скоєння злочину, передбаченого частиною 1 ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво). Цим вироком встановлено, що ОСОБА_4, не маючи намірів здійснювати підприємницьку діяльність, за винагороду, отриману від не встановлених слідством осіб, зокрема зареєструвала ПП «Союз-Трейд-В», передав цим особам реєстраційні та установчі документи вказаного товариства для здійснення незаконної діяльності; будь-яких дій від імені товариства не здійснював.

Згідно з частиною 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Встановлений вироком суду факт створення ПП «Союз-Трейд-В» з метою прикриття незаконної діяльності (фіктивне підприємництво) свідчить, що від імені цього товариства діяли особи, які не мали законних повноважень на його представництво, на вчинення від його імені юридично значимих дій, оскільки не були наділені такими повноваженнями засновником товариства. А відтак і податкові накладні, виписані від імені цього товариства такими особами, не мають значення звітного податкового документа та розрахункового документа, з яким підпункт 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР пов'язує право платника ПДВ на включення сум податку до податкового кредиту.

В судовому засіданні позивач також не надав документів, які б підтверджували фактичний рух товару від ПП «Союз-Трейд-В» та ТОВ «Лідер - Торг» до ПП «Азуріт».

Акти приймання - передачі шин між ПП «Азуріт» та ТОВ «Лидер-Торг» у позивача відсутні.

Позивачем в судовому засіданні не надані необхідні документи, що не підтверджують факт отримання та транспортування ДТ та автошин ПП «Азуріт».

В ході проведення перевірки ПП «Азуріт» по взаємовідносинам з ПП «Союз-Трейд-В» та ТОВ «Лідер - Торг» не виявлено документів, які б підтверджували фактичний рух товару від продавця (постачальника) до покупця.

Вирішуючи справу по суті позовних вимог, суд виходив з наступного.

Згідно з нормами ст. 198.1 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає в разі здійснення операцій по: а) придбанню або виготовленню товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) і послуг.

Товарно-транспортна накладна відноситься до первинної транспортної документації, застосування якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Згідно із ст. 3 Господарського Кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Фактичне здійснення господарських операцій, за наслідками яких заявлене бюджетне відшкодування, підтверджується наданими позивачем під час проведення перевірки та судового засідання податковими накладними та дослідженими відповідачем під час перевірки первинними документами.

При цьому для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар не передбачено як умову сплату цих сум до бюджету.

Згідно ст. 208 ЦКУ - правочини, які належить вчиняти у письмовій формі: правочини між юридичними особами.

Згідно ст. 655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцеві), покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст.656 ЦКУ). За ст. 662 ЦКУ продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його належне та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.658 ЦКУ право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених діючим законодавством, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Згідно ст. 664 ЦКУ моментом виконання обов'язку продавця, щодо передачі товару є: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

При перевезенні вантажів автомобільним транспортом оформлення товарно-транспортної накладної є обов'язковим незалежно від умов оплати за роботу автомобіля, умов перевезення вантажів (як на комерційних засадах, так і для власних потреб), а також видів перевезень. Товарно-транспортна накладна додається до подорожнього листа.

Отже, товарно-транспортна накладна відноситься до первинної транспортної документації, ведення форм якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності, є обов'язковим та є основним первинним документом, на підставі якого відбувається списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника та оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України, а також для їх складського, оперативного та бухгалтерського обліку.

Первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік.

Порядок та умови приймання продукції закріплені в Інструкції про порядок приймання продукції по кількості П-6 та Інструкції про порядок приймання продукції по якості П-7.

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок приймання продукції по кількості П-6 «в целях сохранности продукции и товаров при поставках и создания условий для своевременной и правильной их приемки получателями объединение и его производственная единица, предприятие, организация-отправитель обязаны обеспечить четкое и ясное оформление отгрузочных и расчетных документов, соответствие указанных в них данных о количестве продукции фактически отгружаемому количеству, своевременную отсылку этих документов получателю в установленном порядке, систематическое осуществление контроля за работой лиц, занятых определением количества отгружаемой продукции и оформлением на нее отгрузочных и расчетных документов».

Згідно пункту 11 Інструкції П-6 «приемка продукции производится лицами, уполномоченными на то руководителем или заместителем руководителя предприятия-получателя. Эти лица несут ответственность за строгое соблюдение правил приемки продукции».

Пунктом 12 Інструкції П-6 закріплено, що «Приемка продукции по количеству производится по транспортным и сопроводительным документам (счету-фактуре, спецификации, описи, упаковочным ярлыкам и др.) отправителя (изготовителя). Отсутствие указанных документов или некоторых из них не приостанавливает приемки продукции. В этом случае составляется акт о фактическом наличии продукции и в акте указывается, какие документы отсутствуют. В акте приемки должно быть указано количество поступившей продукции раздельно в каждом вагоне, контейнере или автофургоне».

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок приймання продукції по якості П-7 «в целях сохранности качества поставляемой продукции, создания условий для своевременной и правильной приемки ее по качеству объединение и его производственная единица, предприятие, организация-изготовитель (отправитель) обязаны обеспечить четкое и правильное оформление документов, удостоверяющих качество и комплектность поставляемой продукции (технический паспорт, сертификат, удостоверение о качестве и т.п.), отгрузочных и расчетных документов, соответствие указанных в них данных о качестве и комплектности продукции фактическому качеству и комплектности ее».

Згідно з п. 4 Інструкції П-7 «при приеме груза от органов транспорта получатель во всех случаях, когда это предусмотрено правилами, действующими на транспорте, обязан потребовать от органа транспорта составления коммерческого акта, а при доставке груза автомобильным транспортом - отметки на товарно-транспортной накладной или составления акта».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів»:

- небезпечний вантаж - речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об'єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних речовин;

- небезпечні речовини - речовини, віднесені до таких класів: клас 1 - вибухові речовини та вироби; клас 2 - гази; клас 3 - легкозаймисті рідини; клас 4.1 - легкозаймисті тверді речовини; клас 4.2 - речовини, схильні до самозаймання; клас 4.3 - речовини, що виділяють легкозаймисті гази при стиканні з водою; клас 5.1 - речовини, що окислюють; клас 5.2 - органічні пероксиди; клас 6.1 - токсичні речовини; клас 6.2 - інфекційні речовини; клас 7 - радіоактивні матеріали; клас 8 - корозійні речовини; клас 9 - інші небезпечні речовини та вироби;

- місця зберігання небезпечних вантажів - спеціально облаштовані місця, майданчики, складські приміщення та споруди, де зберігаються прийняті до/після перевезення небезпечні вантажі.

Положеннями статті 7 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» передбачено, що відправник небезпечних вантажів зобов'язаний надавати перевізнику необхідні документи з достовірною інформацією про небезпечний вантаж, а в разі дорожнього перевезення - аварійну картку; забезпечувати підготовку вантажу до відправлення, подавати перевізнику небезпечний вантаж у відповідному пакуванні (тарі, крупногабаритній тарі, контейнерах середньої вантажопідйомності для масових вантажів), контейнері, цистерні та засобі пакування; забезпечувати у певних випадках фізичний захист, охорону і супроводження небезпечного вантажу під час перевезення; забезпечувати проведення спеціального навчання, підвищення кваліфікації осіб, які займаються відправленням небезпечних вантажів, та їх медичного огляду; здійснити в установленому порядку страхування відповідальності на випадок настання негативних наслідків

перевезення небезпечних вантажів.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» Перевізник небезпечних вантажів зобов'язаний у разі дорожнього перевезення розробити та погодити з Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України маршрути і режими перевезення небезпечних вантажів; забезпечити своєчасний огляд транспортних засобів у підрозділах Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України та отримання відповідного свідоцтва про допуск до перевезення небезпечного вантажу; під час перевезення не відхилятися від узгодженого маршруту, додержуватися безпечних умов руху та постійно контролювати стан транспортного засобу і вантажу; перевозити у встановлений строк небезпечний вантаж та передавати його одержувачу; забезпечувати належне зберігання небезпечного вантажу; у відповідних випадках здійснювати заходи фізичного захисту і охороняти небезпечний вантаж; забезпечувати проведення спеціального навчання, підвищення кваліфікації осіб, які здійснюють перевезення небезпечних вантажів, та їх медичного огляду; в разі дорожнього перевезення забезпечувати одержання водіями свідоцтв про допуск до перевезення небезпечних вантажів встановленого зразка після навчання та складання відповідних іспитів в Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України.

Суд вважає, що наявність у покупця (позивача) належно оформлених документів, які відповідно до Податкового Кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Наявність належним чином оформлених податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.

Крім зазначених доказів, платник, який здійснює операції, в результаті яких виникає об'єкт оподаткування ПДВ, зобов'язаний скласти податкову накладну і видати її покупцеві (п. 201.1 НК Україна).

Згідно з нормами ст. 201.10 ПК Україні: «Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з надання товарів / послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту».

Тобто, суд вважає, що основним первинним документом, що підтверджує суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, є податкова накладна.

Наявність належним чином оформленої податкової накладної дає покупцеві право на відображення податкового кредиту.

Також для нарахування сум податку, які відносяться до податкового кредиту необхідно враховувати норми статті 201.8 НК Україна, яка говорить: «право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу».

Також в судовому засіданні встановлено, що у сторін за угодою відсутні первинні документи, що підтверджують факт отримання та перевезення вантажів, що є виконанням вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N 128/2568.

При перевезення вантажів автомобільним транспортом обов'язковим є оформлення товарно - транспортної накладної незалежно від умов оплати за роботу автомобіля, умов перевезення вантажів, а також видів перевезення. Товарно-транспортна накладна додається до шляхового листа, які позивачем під час перевірки та в судовому засіданні не надані. Товарно-транспортна накладна оформляється вантажовідправником на кожну поїздку автомобіля та для кожного вантажоотримувача окремо.

Крім того, п.п. 11.1 п. 11 Правил перевезення визначено, що товарно-транспортні накладні і путні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів. Також Правилами перевезення визначається, яким чином, в скількох екземплярах оформляються товарно-транспортні накладні, ким вони підписуються і т.п.

Таким чином, товарно-транспортна накладна відноситься до первинної транспортної документації, застосування якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку, визначена у податкових деклараціях позивача та сформована позивачем як від'ємне значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, що раніше встановлено судом.

В судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи та не заперечувалось сторонами в судовому засіданні.

Згідно Протоколу виїмки від 09.11.2010 у позивача були вилучені документи по взаємовідносинам з ПП «Союз - Трейд - В» для долучення до кримінальної справи. (Т. 1 а.с. 202)

В матеріалах справи документи, по взаємовідносинам ПП «Азуріт» з ПП «Союз - Трейд - В» знаходяться в копіях, проте сторони в судовому засіданні підтвердили, що документи, які були вилучені Постанови про призначення виїмки від 18.10.2010 та згідно Протоколу виїмки від 09.11.2010, перевірялись під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Азуріт», відповідають оригіналам та стали підставою для складання актів від 11.04.2011 № 836/23-23479436 та від 20.06.2011 № 307/23-23479436.

Сторони в судовому засіданні підтвердили, що підставою для складання актів стали не данні зазначені в первинних документах, вилучених згідно Протоколу виїмки від 09.11.2010, а не повнота наданих позивачем до перевірки документів. Документи, які податковим органом в актах зазначені, які відсутні на час перевірки, в Протоколі виїмки від 09.11.2010 не фігурують, що свідчить про те, що на час проведення перевірки та виїмки, вони були відсутні у позивача взагалі.

Позивач в судовому засіданні підтвердив, що документі, надані відповідачем в судовому засіданні ПП «Азуріт» тотожні тим, що були надані відповідачу на час перевірки та стали підставою для складання актів та винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень. Також позивач зазначив, що будь - які інші документи, по взаємовідносинам ПП «Азуріт» з контрагентами у позивача відсутні.

Суд зазначає, що наявність належним чином оформлених податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.

Судом встановлено, що в вищезазначених рахунках - фактурах, видаткових накладних та податкових накладних не зазначені номер та дата договору,на виконання яких вони виписані.

Згідно договорів купівлі - продажу нафтопродуктів доставка проводиться транспортом Продавця, проте покупець зобов'язується оплатити транспортні послуги, але з податкових накладних вбачається, що транспортні витрати дорівнюють 0,00 грн.

Підприємством не було надано первинних документів, які б безумовно свідчили про час, місце та засіб здійснення поставки ПП «Союз-Трейд-В» дизельного палива на адресу ПП «Азуріт», а саме: в матеріалах справи відсутні товаротранспортні накладні або інших товаросупроводжуючих документів, згідно яких відбувалась поставка, відсутні акти приймання - передачі дизельного пального.

На виконання вимог Інструкції про порядок приймання продукції по кількості П-6 та Інструкції про порядок приймання продукції по якості П-7, щодо перевірки кількості та якості отриманих ДТ та автошин, позивачем не надані товарно-транспортні накладні, зведені акти приймання - здавання нафтопродуктів, акти приймання - передачі нафтопродуктік по якості та кількості, акти приймання - передачі автошин, комерційні акти, документи, що засвідчують кількість та якість придбаних нафтопродуктів та автошин, паспорта та сертифікати їх якості.

В судовому засіданні позивач зазначив, що після отримання дизельного палива від ПП «Союз-Трейд-В» та автошин від ТОВ «Лідер - Торг» ПП «Азуріт» використовувало їх для своєї господарської діяльності.

Проте, позивач не надав доказів де знаходилось на збереженні дизельне пальне до його фактичного використання в господарській діяльності, так як воно поставлялось одноразово по договору та великими поставками, в яких резервуарах, наявність резервуарів у позивача, технологічних трубопроводів, естакад зливів та наливів, що свідчить про відсутність вищезазначеного у ПП «Азуріт». Договори на оренду вищезазначеного обладнання позивачем в судовому засіданні не надано.

У зв'язку з відсутністю у позивач усієї вищезазначеної первинної документації, передбаченої Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів», Інструкціями П-6 та П-7, договорами господарської діяльності суд вважає, що відповідач правомірно виніс податкові повідомлення - рішення від 10.02.2012 № 0000252301, 0000262301, 0000272301.

З урахуванням вказаного, у разі відсутності первинної документації, підтверджуючої отримання товару, тобто товарність угод, платник податку не має підстав віднести такі витрати до складу валових витрат та податкового кредиту підприємства.

Також, враховуючи той факт, що податкові накладні виписані від імені контрагентів особами, визнаними винними у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, то такі податкові накладні не мають значення звітного податкового документа та розрахункового документа, з яким підпункт 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР пов'язує право платника ПДВ на включення сум податку до податкового кредиту.

Відсутність первинних документів на підтвердження товарності угоди не підтверджує факт отримання товару, згідно зазначених вище договорів. Відсутність даних документів у позивача, щодо переходу права власності на продукцію, є підставою вважати дані угоди нікчемними.

Таким чином, наданими позивачем первинними документами не підтверджено реальність господарських операцій між ПП «Азуріт» та контрагентами.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, тому адміністративний позов не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини третьої статті 159 КАС обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено та підписано протягом 5-денного строку.

Оскільки в задоволені позовних вимог ПП «Азуріт» було відмовлено, судом питання про стягнення судових витрат не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 94, 158-163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Азуріт» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 10.02.2012 № 0000252301, 0000262301, 0000272301 відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 27 червня 2013 року.

Суддя О.А. Дибова