Постанова № 32134803, 18.06.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2013 р. Справа №805/7752/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:28 годин.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Галатіної О.О.

при секретарі Зайцевій Я.О.

за участю:

представника позивача - Сенникова А.А.

представника відповідача - Тимощик І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання за адресою: м. Донецьк, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17 адміністративну справу за позовом Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Державного підприємства «Підприємство Макіївської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області № 32» про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Підприємство Макіївської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області № 32» про стягнення податкового боргу, мотивуючи вимоги тим, що відповідач є юридичною особою та здійснює господарську діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію. Відповідач також перебуває на податковому обліку, як платник податків в Макіївській ОДПІ Донецької області ДПС. Станом на день звернення до суду у відповідача виникла заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 69 016,99 грн. Податковий борг виник внаслідок самостійного визначення відповідачем сум податку у уточнюючому розрахунку № 9052089061 від 28.08.2012 року; № 9052089064 від 28.08.2012 року, № 9052316470 від 29.08.2012 року, у податковій декларації № 9034748469 від 19.06.2012 року, № 9050558317 від 20.08.2012 року. Також Кіровським відділенням Макіївської ОДПІ було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати суми податку на додану вартість за березень 2008 року (акт № 3074/15/08679853 від 01.08.2012 року) під час якої, встановлено несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 30.04.2008 року по 30.06.2011 року. Акт перевірки підписано керівником та головним бухгалтером без заперечень. На підставі акту перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000131640 від 06.08.2012 року, яким застосовані штрафні санкції відповідно до ст. 126 ПКУ в сумі 4349,40 грн., яке отримано відповідачем 06.08.2012 року та не оскаржене. Таким чином податковий борг відповідача складає - 69016,99 грн. Посилаючись на вказані обставини, податковий орган просить суд стягнути з відповідача податковий борг у сумі 69016,99 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Посилався на приписи ст. 26 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», відповідно до якої звернення стягнення на майно органів і установ виконання покарань, їх підприємств слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я не допускається. Крім того, посилаючись на приписи ст. 59 Податкового кодексу України, відповідно до якого податкові органи мають право звертатися із позовом про стягнення сум податкового боргу виключно після дотримання всіх умов, визначених ст.ст. 59,95 Податкового кодексу України, а саме: після надіслання податкової вимога на податковий борг із зазначенням конкретного розміру податкового боргу, спливу терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги, вважає позивач не міг звертатися до суду з даними вимогами. На відповідний податковий борг податкова вимога платнику податків не надсилалась відповідно до норм цього Кодексу. Таким чином, врегулювання спірних відносин в частині права позивача на звернення до суду із позовними вимогами про стягнення податкового боргу, який виник з 01.01.2011 року, повинно відбуватись за вимогами чинного Податкового кодексу України, а саме, з урахуванням п. 95,2 ст. 95 Податкового кодексу України, які позивачем не дотримані. Просять суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до положень 41.1.1 Податкового кодексу України, контроль за справляння платежів до бюджету здійснюється органами, які повинні забезпечувати їх надходження.

Судом встановлено, що відповідач - Державне підприємство «Підприємство Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області № 32», зареєстроване виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області 29.11.1999 року, перебуває на податковому обліку в Макіївській ОДПІ Донецької області ДПС, як платник податків.

У відповідача мається податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість, який виник наступним чином.

Відповідач визначив сам суму податку в уточнюючому розрахунку № 9052089061 від 28.08.2012 року; № 9052089064 від 28.08.2012 року, № 9052316470 від 29.08.2012 року на загальну суму - 71712 грн.

Відповідач також визначив суму податку у податковій декларації № 9034748469 від 19.06.2012 року; № 9050558317 від 20.08.2012 року на загальну суму - 51739,59 грн.

Крім того, Кіровський відділенням Макіївської ОДПІ було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати відповідачем суми з податку на додану вартість за березень 2008 року (акт № 3074/15/08679853 від 01.08.2012 року), під час якої встановлено несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 30.04.2008 року по 30.06.2011 року.

Акт перевірки підписано керівником та головним бухгалтером підприємства без заперечень.

На підставі акту перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000131640 від 06.08.2012 року, яким застосовані до відповідача штрафні санкції відповідно до ст. 126 ПКУ (за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань) в сумі 4349,40 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було отримано відповідачем 06.08.2012 року та не оскаржувалось у встановленому законом порядку.

Станом на день подання даного позову податковий борг за узгодженими податковими зобов'язаннями залишається несплаченим.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування", платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно зі статтею 203 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Отже, судом встановлено, що позивач самостійно визначив суму податку на додану вартість у податкових деклараціях та уточнюючих розрахунках та не сплатив у встановлений законом строк.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення, за яким відповідачу податковим органом були нараховані суми штрафів відповідач не оскаржував, а отже, суми визначені в ньому вважаються узгодженими.

Суд не приймає посилання представника відповідача на той факт, що податкові органи мають право звертатися із позовом про стягнення сум податкового боргу після надіслання податкової вимоги на податковий борг із зазначенням конкретного розміру податкового боргу та спливу терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги, з огляду на наступне.

Відповідно до приписів п. 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був діючий на той момент, коли відповідача направлялися податкові вимоги, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з приписами п. 6.4.1. ст. 6 вказаного закону, податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо:

а) сума податкового зобов'язання або податкового боргу, а також пені та штрафних санкцій (за їх наявності) самостійно погашається платником податків;

б) контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження;

в) рішення контролюючого органу про нарахування суми податкового зобов'язання або стягнення податкового боргу скасовується чи змінюється судом;

г) податкові зобов'язання (крім податкового боргу) розстрочуються або відстрочуються чи стосовно них досягається податковий компроміс та про це зазначається у відповідному рішенні про розстрочення, відстрочення або податковий компроміс.

Судом встановлено, що підприємству були направлені перша податкова вимога від 25 жовтня 2001 року № 1/65 та друга податкова вимога від 4 грудня 2001 року № 2/239.

З часу надіслання відповідачу вказаних податкових вимог, податковий борг відповідача не переривався.

Зазначені податкові вимоги не відкликались.

З набранням 1 січня 2011 року Податковим кодексом України чинності, приписами ст. 59 Податкового кодексу України було встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до приписів п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, нова податкова вимога на податковий борг, який виник станом на 20.05.2013 року, у зв'язку з неперериванням податкового боргу податковим органом не приймалась та на адресу відповідача не направлялась.

Положеннями ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. 95.3. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори відповідно до законів України.

Зважаючи, що несплата податкового боргу відповідачем призводить до порушення Конституційного обов'язку кожного сплачувати податки, а ненадходження коштів до державного бюджету ускладнює виконання державою своїх соціальних функцій, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Державного підприємства «Підприємство Макіївської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області № 32» про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Підприємство Макіївської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області № 32» з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на користь державного бюджету суму податку на додану вартість у розмірі - 69016 (шістдесят дев'ять тисяч шістнадцять) грн. 99 коп.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її повний текст у судовому засіданні 18 червня 2013 року.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом

десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Галатіна О.О.