Постанова № 32131522, 26.06.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2013 року № 813/4159/13-а

12 год. 40 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Коморний О.І.,

секретар - Ячмінська Я.О.

з участю:

від позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача Лутчин Ю.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області ДПС.

Обставини справи.

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення №0000071750 прийнятого 22.01.2013 року відповідачем, Державною податковою інспекцією у Пустомитівському районі Львівської області ДПС.

Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки у позивача є в наявності всі підтверджуючі документи пов'язані із здійсненням господарської діяльності, тому вимог чинного законодавства позивач не порушував.

У судовому засіданні позивач та представник позовні вимоги підтримали повністю з підстав викладених у позовній заяві, просять позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю, вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки при проведенні перевірки встановлено відсутність факту господарських операцій, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, повно, всебічно та об'єктивно оцінив подані докази у їх сукупності та

встановив:

Відповідачем, Державною податковою інспекцією у Пустомитівському районі Львівської області ДПС проведено 21.01.2013 року невиїзну позапланову документальну перевірку ФОП ОСОБА_1 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 з питань повноти нарахування та сплати ПДВ за взаємовідносинами з ПП "Ардея-Тех" (код за ЄДРПОУ - 37156768) за березень 2011 року та з ТзОВ "Нові Технології ТПВ", код за ЄДРПОУ - 35921869, за травень 2012 року, про що 21.02.2013 року складено акт №85/17-2001/НОМЕР_1 (а.с.13-19).

На підставі складеного за результатами перевірки акта, відповідачем 22.01.2013 р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000071750 про збільшення позивачу грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 4907 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 1226,75 грн.

Спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем згідно викладених у акті перевірки висновків про порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI із змінами та доповненнями - завищення податкового кредиту за безтоварними операціями з ТОВ "Нові Технології ТПВ" та ПП «Ардея-Тех» з податку на додану вартість в сумі 5791,00 грн., у тому числі: за березень 2011 року - на 2743,00 грн.; за травень 2012 року - на 3048,00 грн.

Вказані порушення полягають у тому, що позивачем не підтверджено фактичності господарських операцій з контрагентами - ПП «Ардея-Тех» та ТОВ "Нові Технології ТПВ", у яких згідно актів Алчевської ОДПІ та ДПІ у Печерському районі м. Києва, складених за результатами перевірок, відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Судом з матеріалів справи встановлено видання ПП "Ардея-Тех" позивачеві видаткових накладних №090302 від 09.03.2011р. (а.с.35), №210303 від 21.03.2011р. (а.с.37), податкових накладних №46 від 09.03.2011р. (а.с.36), №70 від 21.03.2011р. (а.с.38) у яких зазначено товар "підшипники" та перерахування позивачем у безготівковому порядку коштів на рахунок ПП "Ардея-Тех" в сумах, зазначених у вказаних накладних (а.с.39-41).

Також судом встановлено підписання позивачем з ТОВ "Нові Технології ТПВ" договору поставки від 16.03.2012 року (а.с.20), видання ТОВ "Нові Технології ТПВ" позивачеві видаткових накладних №3/05-06 від 03.05.2012р. (а.с.26), №15/05-06 від 15.05.2012р. (а.с.28), №23/05-03 від 23.05.2012р.(а.с.30) податкових накладних №16 від 03.05.2012р. (а.с.27), №317 від 15.05.2012р. (а.с.29), №524 від 23.05.2012 р. (а.с.31) у яких зазначено товар "підшипники" та перерахування позивачем у безготівковому порядку коштів на рахунок ТОВ "Нові Технології ТПВ" в сумах, зазначених у вказаних накладних (а.с.32-34).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-ХГУ обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

У статті 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Крім того, Наказом ДПА України «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання» від 29.03.2003 р. №143, передбачено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704.

Відповідно до п.п.1.2 п.1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.п.2.1 п.2 Положення).

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Частиною 5 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» передбачено, що підприємство самостійно визначає облікову політику; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановленим цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форму внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.

У листі Державної податкової адміністрації України від 08.04.2008р. №3146/6/15-016 зазначено, що частиною другою та третьою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п.14.1.27 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п. 198.3.ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України).

При цьому законодавцем безумовно визначено презумпцію реальності оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

Закріплений у ч.1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Право платника податку на включення сум до валових витрат та сум податку до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником -платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами тощо.

Ці обставини відповідно до частини 1 ст. 138 КАС України входять до предмета доказування при розгляді судом адміністративного позову стосовно правомірності рішення контролюючого органу про донарахування сум податкових зобов'язань.

Вирішення спору потребує встановлення реальності господарської операції між позивачем та ПП «Ардея-Тех» та ТОВ "Нові Технології ТПВ".

З'ясування наведених обставин має істотне значення для правильної юридичної оцінки дій позивача з питань формування валових витрат та щодо віднесення ним до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди (бюджетного відшкодування з бюджету) є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди (отримання бюджетного відшкодування сум ПДВ платником) можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Позивач доводить господарські операції з ПП «Ардея-Тех» та ТОВ "Нові Технології ТПВ" видатковими накладними, податковими накладними, сплатою ПП «Ардея-Тех» та ТОВ "Нові Технології ТПВ" коштів та наявністю документів про продаж придбаного у ПП «Ардея-Тех» та ТОВ "Нові Технології ТПВ" товару іншим покупцям.

Проте на переконання Суду складені позивачем з ПП «Ардея-Тех» та ТОВ "Нові Технології ТПВ" документи в сукупності та кожен зокрема не є допустимими доказами господарських операцій, які у них зафіксовані.

Зокрема у матеріалах справи відсутні і позивачем не надано суду жодних доказів перевезення чи пересилання товару визначеного у виданих ПП «Ардея-Тех» та ТОВ "Нові Технології ТПВ" видаткових накладних та доказів приймання такого товару за кількістю та якістю, і у видаткових та податкових накладних ПП «Ардея-Тех» та ТОВ "Нові Технології ТПВ" відсутні будь-які зазначення про вартість послуг по транспортуванню підшипників позивачеві у м. Львів.

Водночас згідно акта перевірки від 10.02.12р. № 325/236-37156768 (а.с.157-166) "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Ардея-Тех» (код за ЄДРПОУ 37156768) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період 01.04.11 по 30.09.11" складеного Алчевською ОДПІ, перевіркою встановлено відсутність у ПП «Ардея-Тех» необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність у ПП «Ардея-Тех» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Господарські операції між ПП «Ардея-Тех» та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності.

Згідно акта перевірки від 08.11.2012 року № 4723/22-1/35921869 (а.с.150-156) "про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ТПВ" код за ЄДРПОУ 35921869 щодо підтвердження господарських відносин за травень 2012р.. червень 2012р., липень 2012р." складеного ДПІ у печерському районі м. Києва, фінансово-господарська діяльність ТОВ "НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ТПВ" здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про ненабуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ "НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ТПВ". Фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ "НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ТПВ" та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 ЦКУ). В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів. Правочини нібито укладені між ТОВ "НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ТПВ" та підприємствами постачальниками не спричинили реального настання юридичних наслідків, виходячи із наступного.

Відповідно до баз даних ДПС податкової, звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки, встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування податкового кредиту.

У травні, червні та у липні 2012р. ТОВ "НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ТПВ" безпідставно сформовано у травні, червні та у липні 2012р. податкові зобов'язання по відсутнім податковим накладним на суму 11626112.00грн., та податковий кредит на суму 11486599.00грн., чим порушено вимоги ст.22, ст.185, п.198.6 ст.198.

ТОВ "НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ТПВ" не надано підтверджуючих документів здійснення фінансово-господарської діяльності та формування податкового кредиту та податкових зобов'язань на письмовий запит ДПІ у Печерському районі м. Києва у зв'язку з відсутністю за податковою адресою перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за травень, червень та липень 2012р. які підпадають під визначення п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188 Податкового Кодексу від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 74.1 ст. 74 Податкового Кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних, базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби.

Згідно зі ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю, розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що має цінову визначеність.

Видами діяльності ПП «Ардея-Тех» (а.с.178-180) є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний), 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами, 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами, 52.24 Транспортне оброблення вантажів, 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту

У ТОВ "Нові Технології ТПВ" (а.с.23,175-177) видами діяльності визначено: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний), 42.99 Будівництво інших споруд, н. в. і. у., 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у., 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Для зазначених видів діяльності потрібні адміністративно-господарські можливості здійснення господарської діяльності та виконання господарських зобов'язань перед контрагентами, які у ПП «Ардея-Тех» та ТОВ "Нові Технології ТПВ", згідно вищенаведених актів перевірок, відсутні.

У матеріалах справи відсутні будь які-докази (прайс-листи, буклети, цінові пропозиції, відомості про посилання на інтернет-ресурс), які б вказували на торгівлю ПП «Ардея-Тех» та ТОВ "Нові Технології ТПВ" таким товаром як підшипники, щодо яких у позивача є видаткові накладні від вказаних контрагентів.

Встановлені судом вищенаведені фактичні обставини справи свідчать про те, що документи (в т.ч. договір, видаткові та податкові накладні) ПП «Ардея-Тех» та ТОВ "Нові Технології ТПВ" підписані про людське око, без наміру щодо виникнення та виконання зобов'язань, і лише з метою документального оформлення купівлі товару, придбаного у інших осіб.

Встановлення справжнього продавця, у якого позивач купляв товар, зазначений у видаткових накладних ПП «Ардея-Тех» та ТОВ "Нові Технології ТПВ", та в подальшому продавав, виходить за межі предмету доказування, оскільки не впливає на вирішення спору по суті.

Таким чином, господарські операції позивача з ПП «Ардея-Тех» та ТОВ "Нові Технології ТПВ"є фіктивними в частині особи, яка їх виконувала, а тому первинні документи, якими оформлено виконання цих операцій виключно для отримання податкової вигоди, містять недостовірну інформацію і не можуть вважатися первинними документами у розумінні бухгалтерського і тим більше податкового обліку.

Наявність у позивача лише документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих ПП «Ардея-Тех» та ТОВ "Нові Технології ТПВ" видаткових та податкових накладних, сама по собі не є підставою для формування податкового кредиту, якщо судом встановлено, що господарських правовідносин у дійсності не було.

Відсутність судового рішення про визнання недійсними правочинів між позивачем та ПП «Ардея-Тех» і ТОВ "Нові Технології ТПВ"сама по собі не свідчить про реальність виконання цих договорів зазначеними суб'єктами. Укладення договору не є доказом його виконання. Відтак, встановлення факту недійсності цивільно-правового договору, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення податковим органом зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції.

Враховуючи наведене, висновок податкового органу про порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України є обґрунтованим.

Оцінюючи, з урахуванням викладеного, прийняте відповідачем за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення на відповідність ч. 3 ст. 2 КАС України, суд вважає, що таке прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України; з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено.

За таких обставин суд дійшов висновку, що порушення відповідачем прав позивача є надуманим, позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а тому у позові слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові не передбачено.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2.Судові витрати покласти на позивача.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 01.07.2013р. о 17:00 год.

Суддя Коморний О.І.