Постанова № 32131469, 17.06.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2013 р. Справа №805/6794/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: об 11 год. 10 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ткаченко Т.С., при секретарі судового засідання Швидуновій Х.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Іловайського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Управління Укртрансінспекції в Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн., -

за участю представників сторін:

від прокурора не з'явився

від позивача Калиновська М.М., за дов. № 922/01/59-13 від 07.05.2013р.

від відповідача не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Іловайський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Управління Укртрансінспекції в Донецькій області звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що Управлінням Укртрансінспекції в Донецькій області при проведенні перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 встановлено порушення Закону України «Про автомобільний транспорт» при здійсненні діяльності з надання послуг з пасажирських перевезень. За наслідками проведеної перевірки працівниками Управлінням Укртрансінспекції в Донецькій області було складено акт від 22.11.2012 року та винесена постанова про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій у розмірі 1700,00 гривень. До теперішнього часу сума штрафних санкцій не сплачена, даних щодо оскарження постанови немає, а тому прокурор просить стягнути на користь державного бюджету фінансові санкції у розмірі 1700,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та просив про його задоволення з підстав, викладених у позовній заяві.

Прокурор та відповідач в судове засідання не з'явилися з невідомих суду причин, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, з дотриманням вимог ст. ст. 33-36 Кодексу адміністративного судочинства України, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулось до суду з відміткою про його отримання. Заяв про відкладення розгляду справи або розгляду справи у відсутності відповідача до суду не надходило. Також суду не було надано заперечень проти позову або заяви про визнання позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Представник позивача в судовому засіданні не заперечував проти розгляду справи у відсутності прокурора та відповідача.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 2 ст. 121 Конституції України на органи прокуратури України покладені функції представництва інтересів держави в суді.

Відповідно до статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Іловайський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Управління Укртрансінспекції в Донецькій області, оскільки його дії спрямовані на захист інтересів держави шляхом пред'явлення вимог про стягнення фінансових санкцій за правопорушення Закону України «Про автомобільний транспорт» при здійсненні діяльності з надання послуг з пасажирських перевезень.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.11.2012 року членами комісії з проведення ліквідації Головавтотрансінспекції здійснювалась рейдова перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт транспортного засобу MERCEDES - BENZ 312 D, номерний знак НОМЕР_1, що належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом по маршруту "Горлівка - Докучаєвськ", АС, згідно завдання на перевірку від 20.11.2012 року № 082679, про що було складено акт від 22.11.2012 р.

Так, ОСОБА_1 (перевізник у даних правовідносинах) зареєстрована як фізична особа - підприємець 20.02.1996 р. Виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, та згідно матеріалів справи, здійснює діяльність, пов'язаної з перевезенням пасажирів.

За результатами проведеної перевірки щодо надання послуг з нерегулярних перевезень встановлені наступні порушення: у водія транспортного засобу MERCEDES - BENZ 312 D, номерний знак НОМЕР_1, що належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, відсутня ліцензійна картка, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, страховий поліс обов'язкового страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті. Водій автомобільного транспорту ОСОБА_3 був ознайомлений з актом, та зазначив, що порушення зобов'язується усунути у найближчий час, та надалі такого не повториться.

Заступником голови комісії з проведення ліквідації Головавтотрансінспекції на підставі вищезазначеного акту прийнята постанова від 08.01.2013 року № 147483, якою за порушення абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» до відповідача застосовані фінансові санкції в розмірі 1700,00 грн.

Зазначена постанова направлялась на адресу відповідача за місцем реєстрації, однак останнім до бюджету фінансові санкції у розмірі 1700,00 грн. у добровільному порядку не сплачено. Постанова у встановленому законодавстві порядку оскаржена не була.

Оскільки штрафна санкція фізичною особою - підприємцем так і не сплачена, то це стало підставою звернення Іловайського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері з позовом до суду про примусове стягнення.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. № 2344-ІІІ (далі за текстом - Закон України № 2344).

Так, частинами 1, 3 ст. 5 Закону, визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг. Державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту реалізується шляхом проведення центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування економічної, тарифної, науково-технічної та соціальної політики, ліцензування, стандартизації та сертифікації на автомобільному транспорті, задоволення потреб автомобільного транспорту в паливно-енергетичних і матеріально-технічних ресурсах і транспортних засобах.

Згідно з ч.ч. 4, 7, 12, 14-18 ст. 6 Закону, реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти.

Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмовій формі) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства.

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Також суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. № 1567 затверджений Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі за текстом - Порядок № 1567).

Пунктом 1 Порядку № 1567 визначається процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень.

Порядок здійснення рейдових перевірок регламентований п.п. 12-19 Порядку № 1567.

Відповідно до п. 14 Порядку № 1567, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону.

Згідно п. 15 Порядку № 1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Відповідно до п. 21 Порядку № 1567, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Згідно п.п. 25-29 Порядку № 1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій, яка оформляється згідно з додатком 5.

Фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

Частиною 2 статті 30 Закону України № 2344 передбачено, що автомобільний перевізник, який здійснює перевезення пасажирів на договірних умовах, зобов'язаний, зокрема: забезпечувати водіїв необхідною документацією.

Вичерпний перелік вищевказаних документів визначений ст. 39 Закону України № 2344.

Так, згідно вказаної норми Закону України № 2344, автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для нерегулярних пасажирських перевезень:

- для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

- для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 Закону України № 2344, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт було прийнято постанову про застосування фінансових санкцій № 147483 від 08.01.2013 р., якою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції у розмірі 1700,00 грн.

Даних щодо оскарження постанови відповідачем матеріали справи не містять.

Станом на час розгляду справи суму фінансових санкцій відповідачем до бюджету не сплачено.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За переконанням суду, у ході судового розгляду справи Управлінням Укртрансінспекції в Донецькій області надано достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов.

Водночас, відповідачем будь - яких заперечень проти позову та доказів на їх підтвердження суду надано не було.

Таким чином, за обставин, коли вимоги прокурора та позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам, знайшли підтвердження матеріалами справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2-11, 33-36, 69-71, 94, 98, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Іловайського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Управління Укртрансінспекції в Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн. - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) до Державного бюджету (р/р 31112106700002 в Управлінні державного казначейства в Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 23977045, код 21081100) фінансові санкції у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 17 червня 2013 року у присутності сторін, що з'явились.

Повний текст постанови складено та підписано 25 червня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд у порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ткаченко Т.С.