Рішення № 32129058, 18.06.2013, Ленінський районний суд міста Севастополя

Справа № 764/2827/13-ц

Провадження № 2/764/1657/2013

Категорія 24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" червня 2013 р. Ленінський районний суд м. Севастополя в складі:

головуючого судді - Рубан М.В.,

за участю секретаря - Бурчуладзе С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Севастополі цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування у порядку регресу шкоди, пов'язаної із виплатою страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача в порядку регресу сплачену суму страхового відшкодування в розмірі 8633,20 грн. та витрат, пов'язаних з оплатою послуг аварійного комісара, в розмірі 720,00 грн. Вимоги мотивовані тим, що з вини відповідача, якій не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, в результаті дорожньо-транспортної пригоди був спричинений матеріальний збиток ОСОБА_2, позивач здійснив останній виплату страхового відшкодування в сумі 8633,20 грн., а також у зв'язку з оцінкою матеріальної шкоди позивач поніс витрати, пов'язані з оплатою послуг аварійного комісара.

Представник позивача в судове засідання не з'явилася, надіслала до суду заяву з проханням розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, оскільки між сторонами у справі виникли відносини не з приводу регресу, а з приводу суброгації, оскільки потерпіла звернулася до позивача за виплатою страхового відшкодування, отже змінилося зобов'язання. Просив застосувати загальний строк позовної давності, враховуючи, що у відносинах з приводу суброгації перебіг строку позовної давності починається з дня настання страхового випадку, який мав місце 06.05.2009 року, а не після виплати страхового відшкодування.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06.05.2009 року о 21-30 годин в м. Севастопольі на пл. Повсталих ОСОБА_1, керуючи транспортнім засобом марки "ГАЗ", державний номер НОМЕР_1, не переконався в безпеці свого маневру, внаслідок чого на лівому закругленні дороги справив виїзд на зустрічну смугу для руху, де зробив зіткнення з транспортнім засобом марки "Форд", державний номер НОМЕР_2, який рухався в зустрічному напрямку по своїй смузі для руху, що призвело до механічних пошкоджень транспортніх засобів, тобто була скоєна дорожньо-транспортна пригода (далі-ДТП).

Вина ОСОБА_1 у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Ленінського районного суду м. Севастополь від 11.09.2009 року у справі №3-3029/2009, однак, провадження за адміністративною справою про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КпАП України припинено у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Розмір відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу марки "Форд", державний номер НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_3, відповідно до Звіту SL №11882 від 16.10.2009 р. про оцінку вартості вказаного автомобіля становить 10359,84 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на момент дорожньо-транспортної пригоди, відповідач не мав діючого полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засовів, що підтвердив представник відповідача.

Вказана шкода особисто винуватцем ДТП не відшкодована потерпілій особі, що визнав в судовому засіданні представник відповідача.

Позивач, керуючись ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», здійснив виплату страхового відшкодування власнику транспортного засобу марки "Форд", державний номер НОМЕР_2, ОСОБА_3 в розмірі 8633,20 грн. (без врахування ПДВ), що підтверджується платіжним дорученням № 4394 від 20.11.2009 року.

Крім цього, позивач зазнав додаткових витрат відповідно до п.40.3 ст. 40 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», пов'язаних з необхідністю визначення причин настання страхового випадку в розмірі 720,00 грн. в рахунок оплати послуг аварійного комісара, що підтверджується платіжним дорученням № 4216 від 11.11.2009 року.

Таким чином, позивач поніс витрати у зв'язку із заподіянням відповідачем шкоди ОСОБА_3 в загальній сумі 9353,20 грн. (8633,20 + 720,00).

Позивач направляв на адресу відповідача письмову вимогу (вих.№ 6141/3-2-05 від 26.03.2010 року) про відшкодування у порядку регресу збитків, пов'язаних із виплатою страхового відшкодування, однак така вимога відповідачем проігнорована, матеріальні збитки не відшкодовано.

Згідно зі ст. 1191 ЦК України особа, що відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги до винної особи у розмірі відшкодування, що сплачене.

Згідно з п.п. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції на час виплати страхового відшкодування) МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

На підставі п.40.3 ст. 40 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону.

З наведених норм права вбачається, що страховик (МТСБУ) має право зворотної вимоги до винної особи саме в порядку регресу і після виплати страхового відшкодування.

При таких обставинах суд знаходить заслуговуючими на увагу доводи позову про виникнення права позивача на відшкодування в порядку регресу витрат, понесених у зв'язку із виплатою страхового відшкодування та витрат, пов'язаних з оплатою послуг аварійного комісара, отже сума в розмірі 9353,20 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Суд вважає, що представником відповідача невірно тлумачаться положення п.п.26,27 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 1 березня 2013 року N 4, якими він обґрунтовує свої доводи щодо пропуску позовної давності, оскільки право саме на регресний позов МТСБУ передбачено ст. 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст. 1191 ЦК України, про що, зокрема, і вказано в абз. 2 п. 27 вказаної постанови ВССУ, і цими нормами права позивач обґрунтовує свої вимоги.

Зокрема, в абз. 1 п.27 вказаної постанови ВССУ вказано, що при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття "регрес" та "суброгація". Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. У виниклих правовідносинах у ОСОБА_1 виникло зобов'язання відшкодувати заподіяну матеріальну шкоду ОСОБА_3 (деліктні зобов'язання); МТСБУ виплатило ОСОБА_3 страхове відшкодування, при цьому не в повному розмірі, зокрема, за винятком франшизи, отже, у зв'язку із цим між ОСОБА_3 і МТСБУ виникло інше зобов'язання (виплата страхового відшкодування на підставі ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»), у зв'язку з чим у МТСБУ виникло право на регрес не відшкодування понесених витрат з ОСОБА_1, а не відшкодування матеріальної шкоди в повному розмірі в сумі 10359,84 грн., яку заподіяв ОСОБА_1 Отже, одне зобов'язання (деліктне) замінило собою інше (сплата страхового відшкодування). Таким чином в даному випадку виникли регресні вимоги, а не суброгаційні. Отже, МТСБУ вірно звернулося з вимогою в порядку регресу.

Враховуючи, що позивач здійснив страхове відшкодування 20.11.2009 року, а звернувся із вказаним позовом до суду 09.11.2012 року (вх.№ 28815) ним не пропущено загальний строк позовної давності.

Суд вважає неспроможними посилання представника відповідача на узагальнення ВССУ судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки , у 2010- 2011 роках, як на підставу своїх заперечень щодо безпідставності пред'явлення страховиком вимог про стягнення в порядку регресу витрат, пов'язаних з проведенням оцінки шкоди (послуги аварійного комісара), оскільки узагальнення судової практики відповідно до цивільно-процесуального законодавства і ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» не є джерелом права, а носить лише інформаційний характер, зокрема, не всі висновки, правові позиції, викладені в узагальненнях можуть бути затверджені Пленумом суду касаційної інстанції.

Враховуючи вимоги ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовій збір в сумі 214,60 грн.

На підставі ст.ст. 1166, 1188, 1191 ЦК України, ст.ст.35,38,40,41 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст. ст. 3, 6, 10,11, 57-61, 74, 88, 169, 179, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 в порядку регресу на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131) сплачену суму страхового відшкодування в розмірі 8633,20 грн., витрати, пов'язані з оплатою послуг аварійного комісара, в розмірі 720,00 грн., судовій збір у розмірі 214,60 грн., а всього - 9567,80 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Севастополя шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м.Севастополя протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя - підпис

З оригіналом згідно

Суддя Ленінського районного суду

м.Севастополя М.В. Рубан