Ухвала суду № 32127679, 25.06.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/2027/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Томчук А.В.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Білоуса О.В. Мельник-Томенко Ж. М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МВЛ" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МВЛ" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу , -

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "МВЛ" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу на рішення у справі в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, в ході розслідування по кримінальному провадженню №32013010000000043 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України постановою старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у Вінницькій області підполковником податкової міліції Гаврищука В.М. від 15.04.2013 р. призначено позапланову документальну перевірку ТОВ "МВЛ" щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року (а.с.23).

16.04.2013 року на виконання цієї постанови та на підставі п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України, в.о. начальника Вінницької ОДПІ видано Наказ № 1414 "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "МВЛ" (а.с.6).

Не погоджуючись із вказаним наказом, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ТОВ "МВЛ", суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ видано із дотриманням передбаченого Податковим кодексом України порядку за наявності достатніх на це підстав, а в ході судового засідання суб'єктом владних повноважень Вінницькою ОДПІ Вінницької області ДПС доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірного наказу з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 20 ПК України закріплює право органів державної податкової служби проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Згідно із п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

З урахуванням наведених обставин та положень ПК України, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що податковий орган при винесенні наказу №1414 від 16.04.2013р. діяв в межах своїх повноважень та відповідно до вимог, що передбачені Податковим кодексом України.

В якості основного аргументу для спростування вказаної позиції суду першої інстанції та доведення протиправності оскаржуваного наказу позивач вказує невідповідність постанови слідчого про призначення позапланової документальної перевірки від 15.04.2013р. вимогам закону та КПК України. Колегія суддів не погоджується із даними доводами, з огляду на таке.

Згідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч.7 ст.110 Кримінально-процесуального кодексу України постанова слідчого, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов'язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.

Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого під час досудового розслідування визначений главою 26 КПК України.

З урахуванням наведеного, законність процесуальних рішень, постановлених слідчим під час досудового розслідування, може бути перевірена лише в порядку, визначеному нормами КПК України. Оскільки, суду не надано жодних доказів скасування чи оскарження вказаної постанови, колегія суддів вважає дане рішення належною підставою для прийняття оскаржуваного наказу про проведення перевірки.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судова колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МВЛ", - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Білоус О.В.

Мельник-Томенко Ж. М.