Рішення № 32127184, 14.06.2013, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 654/1418/13-ц

Провадження №2/654/473/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2013 року Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Сіянко В.М.,

при секретарі Чухрай А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гола Пристань Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс» про захист прав споживачів, визнання договору недійсним та стягнення коштів,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» про захист прав споживачів, визнання договору недійсним та стягнення коштів. Позов мотивований тим, що 26.02.2013р. між ним та ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» було укладено договір фінансового лізингу №008153. Предметом договору є сільськогосподарська техніка. Позивач оплатив рахунок на суму 17100,00грн. з зазначенням авансового платежу за угодою №008153, як було домовлено під час попередніх переговорів. Але компанія відмовилась передавати трактор з посиланням на те, що договором передбачено сплату 50% від вартості предмету лізингу, а сплачена ним сума є комісією за організацію та оформлення договору. Таким чином, під час попередніх переговорів представником компанії введено позивача в оману щодо умов виконання договірних зобов'язань. Після підписання і вивчення змісту договору стало зрозуміло, що сплачені кошти не повернуть, та можливості розірвати договору немає, оскільки договір зовсім не передбачає можливості розірвання договору з ініціативи лізингоодержувача, що є порушенням його прав як споживача.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, що зазначені у позові та просив задовольнити в повному обсязі, визнавши недійсним договір №008153 фінансового лізингу, укладений між ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» та ОСОБА_1 26.02.2013 року, та стягнути з відповідача на його користь 17100,00грн. і судовий збір.

Відповідач у судове засідання не з'явився, просив слухати справу у його відсутності, надав письмові заперечення, з яких вбачається, що 26.02.2013р. між сторонами було укладено договір фінансового лізингу №008153 з відповідними додатками до нього. За умовами договору відповідач придбає у власність предмет лізингу і надає його позивачу за плату у тимчасове володіння та користування на умовах даного договору. Позивач особисто підписав кожну сторінку договору. Договір повністю відповідає вимогам діючого цивільного законодавства України, умови викладені детально і ясно, а тому позивач мав повну і достовірну інформацію про послуги відповідача та порядок їх надання. На виконання умов договору 26.02.2013р. позивачем було здійснено оплату комісії за організацію договору лізингу в розмірі 17100,00грн. Оскільки позивачем не було сплачено передбачений договором авансовий внесок у розмірі 50% від вартості товару, у відповідача відсутня можливість передати обраний ним товар у володіння та користування позивача. Умовами договору передбачено, що у випадку розірвання договору лізингоодержувачем до сплати останнім на рахунок лізингодавця авансового платежу, лізингодавець повертає сплачені кошти за вирахуванням штрафу за дострокове розірвання 20% від сплаченої суми авансових платежів. В такому випадку комісія за організацію даного договору лізингоодержувачу не повертається. На підставі викладеного просив відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих доказів встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

26.02.2013р. між ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» та ОСОБА_1 укладено договір фінансового лізингу №008153. Предметом договору є трактор МТЗ-82 вартістю 171 000,00грн.

Позивачем 26.02.2013р. було здійснено оплату комісії за організацію договору лізингу в розмірі 17100,00грн., що підтверджується копією квитанції.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», Цивільним Кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що містять положення про захист прав споживачів.

Суд вважає, що договір №008153 від 26.02.2013р. фінансового лізингу є недійсним, бо він містить умови, які є несправедливими, за наступних підстав.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Несправедливість умов договору полягає в наступному: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника), істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача (ст. 18 ч.2, ч.3 п.2 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Зі спірного договору вбачаються явно невигідні для споживача умови договору, яка протилежна сторона правочину - відповідач сформулювала в односторонньому порядку, тим самим створила істотний дисбаланс між правами та обов'язками сторін за договором на свою користь і не врахувала при цьому інтересів учасника.

Спірний договір суперечить вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», а також вимогам Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Суд вважає, що відповідач набув майно - грошові кошти в сумі 17100,00 грн., які належать позивачу, безпідставно, і повинен у відповідності до ст.1212 ЦК України це майно йому повернути.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 216, 1212 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов - задовольнити.

Визнати недійсним договір №008153 фінансового лізингу, укладений 26.02.2013 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс» та ОСОБА_1.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс» на користь ОСОБА_1 17100,00грн., а також судовий збір в розмірі 229,40грн., а всього 17329,40грн. (сімнадцять тисяч триста двадцять дев'ять гривень 40 коп.).

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Херсонської області через Голопристанський районний суд шляхом подачі апеляції протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання рішення.

Суддя В. М. Сіянко