Рішення № 32123328, 19.06.2013, Смолянинівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд м. Донецька)

Провадження № 2/259/1147/2013

Справа № 259/3452/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2013 року Куйбишевський районний суд м. Донецька

в складі: головуючого - судді ПИСАНЕЦЬ Н.В.

при секретарі Ігнатієвій Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 18.04.2013р. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. На підтвердження позовних вимог позивач зазначив, що 22 квітня 2010 року, близько 18-00 години він знаходився у себе вдома за адресою: АДРЕСА_1. Відповідачі по справі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є сусідами позивача та мешкають за адресою: АДРЕСА_2. Між ними склались неприязні відносини на підставі наявних спорів про межу земельної ділянки, яка розділяє їх участки. У зазначений вище день та час, під час чергової сварки, відповідач ОСОБА_3, за вказівкою свого батька - ОСОБА_2, випустила їх собаку вівчарку немецької породи та напустила на позивача ОСОБА_1 Внаслідок останніх дій, позивачу були спричинені тілесні ушкодження: численні укушені рани обох кістів, передплічча та лівого бедра, підшкірну гематому лівого бедра, ссадини м»яких тканів обох плеч. Постановою Куйбишевського районного суду м.Донецька від 02.06.2010 року ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 154 КУпАП у вигляді штрафу. Позивач вважає, що в результаті вказаних дій відповідачів, йому була заподіяна матеріальна шкода, яка полягає у придбанні ним ліків на своє лікування та проведення медичних досліджень на суму 2170,60 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи ксерокопією амбулаторної медичної картки позивача та квитанціями на придбання ліків на вищевказану суму. А також, незаконними діями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 йому була спричинена моральна шкода, яка виразилися в моральних стражданнях по факту ушкодження його здоров»я, наявністю у нього шрамів на тілі після укусів собаки відповідачів, внаслідок, чого був порушений його звичайний образ життя, це викликало у нього сильне емоціональне хвилювання та понесені моральні страждання позивач оцінює у 10 000,00 грн., які просить стягнути з відповідачів на його користь.

Присутній у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 наполягав на задоволенні його позовних вимог у повному обсягу.

Відповідач ОСОБА_2, присутній у судовому засіданні, позовні вимоги визнав частково та підтвердив обставини спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень його собакою немецької породи вівчарка та зазначив про готовність відшкодувати понесені ним витрати на лікування . Однак, він не згодний із відшкодуванням позивачу моральної шкоди, оскільки вважає його винним у той ситуації, що склалась між ними 22.04.2010 року.

Відповідач ОСОБА_3, присутня у судовому засіданні, позовні вимоги також визнала частково, підтвердила обставини спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1, зауважила про відсутність підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди.

Представник відповідача -ОСОБА_4- присутня у судовому засіданні, з позовними вимогами також погодилась частково, просила відмовити у відшкодуванні позивачу моральної шкоди.

Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково з таких підстав.

Згідно ст.28 Конституції України, кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий такому, що принижує його гідність, поводженню.

Відповідно до ст.28 КПК України потерпілий, тобто особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду, вправі пред'явити цивільний позов про стягнення моральної шкоди в кримінальному процесі або в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.ст.60 ЦПК України кожна із сторін зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

Відповідно до ст. 213 ч.3 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Відповідно до ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, договір оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, утриманням службових собак та собак бійцівських порід, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та для інших осіб.

Згідно з вимогами, передбаченими ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, постановою Куйбишевського районного суду м.Донецька від 02.06.2010 року (набрала чинності 13.06.2010р.), якою було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.154ч.2 КУпАП у вигляді штрафу ОСОБА_2, встановлено, та у судовому засіданні ці обставини не спростовувались сторонами, що 22.04.2010 року близько 19-00 години, відповідачі ОСОБА_2 знаходились у себе на подвір»ї та почули, що позивач ОСОБА_1 б»є по їх огорожі металевою кувалдою. Відповідач ОСОБА_2 зробив йому зауваження, у зв»язку із цим між ними розпочався конфлікт, при цьому ОСОБА_1 вийшов на вулицю до ОСОБА_2 та почав погрожувати йому фізичною розправою, намагався вдарити, схватив ОСОБА_2 за сорочку, при цьому її порвав. Через деякій час, на вулицю вийшла відповідач ОСОБА_3, якій ОСОБА_1 став погрожувати, висловлювався нецензурною бранню. Після чого, дружина відповідача ОСОБА_3 викликала міліцію. При цьому, учасники конфлікту знаходились біля огорожі будинку ОСОБА_2, звідки на шум та крики вибігла собака німецької породи вівчарка, що належить відповідачці ОСОБА_3, та накинулась на ОСОБА_1 покусала його, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді - численних укушених ран обох кістів рук, передплічча та лівого бедра, підшкірну гематому лівого бедра, ссадини м»яких тканів обох плеч.

Обставини конфлікту 22.04.2010р., під час якого позивачу були спричинені тілесні ушкодження підтвердила у судовому засіданні свідок ОСОБА_5

Таким чином, встановлений причинний зв»язок між отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_1 та діями відповідачів, тому суд вважає, що вина відповідачів у спричиненні тілесних ушкоджень позивачу є доведеною, у зв»язку з чим, в них виникає обов»язок по відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди позивача.

Вивченням медичної картки ОСОБА_1 встановлено, що позивач знаходився на стаціонарному лікуванні у 1-му хірургічному відділенні ЦМКЛ №16 з 23.04.2010 року по 29.04.2010 року з приводу численних укушених ран обох кістів рук, передплічча та лівого бедра, підшкірну гематому лівого бедра, ссадини м»яких тканів обох плеч та у зв»язку із цим, йому було призначено лікування інфузорною антибактеріальною терапією та регулярними перев»язками (а.с.9).

Вивченням долучених до матеріалів справи фіскальних чеків аптек (а.с.12-18) встановлено, що вартість отриманого ОСОБА_1 лікування за призначенням лікарів, складає за придбані ліки 624,15 грн., що й підлягає відшкодуванню та стягненню з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача.

Інші письмові докази, надані позивачем на підтвердження його витрат у зв»язку із лікуванням, а саме -копія чека про вартість копіювання документів, (а.с.19), копія чека про придбання поповнення рахунку мобільного зв»язку МТС (а.с.13), копія списку ліків без зазначення їх приналежності та вартості (а.с.11) - не є належними доказами по справі, оскільки не підтверджені необхідністю їх купівлі саме ОСОБА_1 за призначенням лікаря, що повинно бути зазначено у медичній картці хворого.

Щодо відшкодування позивачу шкоди у зв»язку із знаходженням його на стаціонарному лікуванні у розмірі 400,00 грн. та визначені ним у позові витрати, пов»язані із проїздом його дружини до лікарні у сумі 840,00 грн. не підлягають відшкодуванню, оскільки перше не підтверджено належними та допустимими доказами, а друге не пов»язано із спричиненням позивачу матеріальної шкоди саме діями відповідачів.

Стосовно відшкодування моральної шкоди позивачу, суд виходить з наступного.

Роз»яснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001 року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» пов»язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв»язків позивачів, зменшення їх суспільної активності, потребують від них додаткових зусиль для організації життя.

Суд вважає, що діями відповідачів позивачу ОСОБА_1 були спричинені моральні страждання, пов'язанні із наявними у нього тілесними ушкодженнями, та така ситуація є прямим наслідком дій відповідача ОСОБА_2, за які він поніс адміністративне покарання та відповідача ОСОБА_3, яка є власником джерела підвищеної небезпеки - собаки вівчарки немецької породи.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, внаслідок порушення її прав. Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачу моральних та фізичних страждань з урахуванням ступеня вини відповідача.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує характер, глибину душевних страждань позивача, а також його поведінку під час встановлених обставин - той факт, що це саме дії ОСОБА_1 - нанесення ним кількох ударів кувалдою по огорожі відповідачів, висловлювання погроз та нецензурної брані на їх адресу - були причиною виникнення конфлікту, та ця обставина підтверджується як постановою Куйбишевського районного суду м.Донецька від 02.06.2010 року, так й постановою УІМ Куйбишевського РВ ДМУ ДУМВС України у Донецькій області від 10.06.2010 року, якою ОСОБА_1 було попереджено про неприпустимість протиправної поведінки у побуті та місцях загального користування. Відповідно до ч.2 ст.23 ЦК України, виходячи з засад розумності та справедливості, суд частково задовольняє позовні вимоги та стягує з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди 300,00 грн.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.28 Конституції України, ст.ст.11, 14, 15, 16, 23, 1167, 1187,1199 Цивільного Кодексу України, ст.ст.10, 11, 81, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, ст.28 КПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди - 624,15 (шістьсот двадцять чотири) грн.15 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди - 300,00 (триста) грн. 00 коп.

Відмовити у задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 за необґрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржено у апеляційному порядку, шляхом подачі апеляції до апеляційного суду Донецької області, через Куйбишевський районний суд м.Донецька, протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: Н.В.Писанець