Ухвала суду № 32121821, 25.06.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/4274/13 Головуючий 1 інст. - Колодяжна І.М.

Справа № 641/4413/13-ц Доповідач - Кругова С.С.

Категорія: скарга на дії ВДВС

У Х В А Л А

25 червня 2013 року місто Харків

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Кругової С.С.

суддів колегії - Зазулинської Т.П.

- Хорошевського О.М.

при секретарі - Шпарага О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20 травня 2013 року по справі за скаргою ОСОБА_3 на дії начальника Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції,-

в с т а н о в и в :

Ухвалою судді Комінтернівського районного суду міста Харкова від 20 травня 2013 року скарга визнана неподаною та повернута заявнику.

Не погоджуючись з ухвалою судді першої інстанції, ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, постановити окрему ухвалу на адресу головуючого по справі судді Комінтернівського районного суду міста Харкова Колодяжної І.М. за правовий нігілізм та навмисне порушення положень абз. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Вважає вказану ухвалу незаконною, оскільки ухвала судді про усунення недоліків та визнання скарги неподаною не приймається іменем України, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 209 ЦПК України.

Також суддя при розгляді справи не правильно застосувала ст. ст. 119, 120 ЦПК України, тому, що вказані статті знаходяться у розділі 3 ЦПК України - «позовне провадження» та розширеному тлумаченню не підлягають.

Крім того, при розгляді справи суддя не застосувала ч. 1 ст. 388 ЦПК України, згідно якої судові витрати за скаргами на дії судового виконавця стягуються за результатами розгляду справи з боку сторони, яка програла, а не попередньо.

Вказує, що ст. 85 ЗУ № 606-XIV станом на 23 травня 2013 року взагалі не мала ч. 3 та п.п. 3-5.

Зазначає, що Пленуми ВСУ не є правовою нормою на території України та суддя при розгляді справи не застосувала ч. 1 ст. 3 ЗУ "Про судовий збір" , згідно якої судовий збір стягується лише за подання апеляційної та касаційної скарги саме на рішення суду, а не за подання скарг на дії державного виконавця.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, осіб, що з'явилися , перевіривши матеріали справи , вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Постановляючи ухвалу від 20 травня 2013 року , суддя виходив з того, що заявник не виконав вимоги суду відповідно до цивільного процесуального законодавства в строк встановлений для усунення недоліків до 18 травня 2013 року, а тому слід вважати скаргу неподаною і повернути заявнику.

З таким висновком судова колегія не погоджується з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу від 8 травня 2013 року і залишаючи скаргу без руху, суддя виходив з того, що скарга подана з порушенням ст..119-120 ЦПК України, а саме : не сплачено судовий збір в сумі 114 грн. 70 коп. та не надано копії по кількості осіб, які беруть участь у справі.

Такі вимоги судді не відповідають діючому цивільному процесуальному законодавству.

Так, відповідно до ст.4 ЗУ «Про судовий збір» сплата судового збору при подачі скарги на дії ВДВС не передбачена, а згідно ч.1 ст.388 ЦПК України питання про розподіл судових витрат вирішується судом після розгляду скарги.

Що стосується посилання судді на Постанову ПВС № 14 від 26.12.2003 року , то вона в п.3 дійсно містить вказівку про відповідність скарги загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК і ГПК, але при цьому ст..119 ЦПК (форма і зміст позовної заяви) не передбачає подання копій відповідно до кількості осіб. Ці вимоги містяться в ст..120 ЦПК , але в Постанові ПВС немає посилання на дотримання цих вимог. Розділ УП (судовий контроль за виконанням судових рішень) ЦПК взагалі не містить вимог до змісту скарги.

Також, помилково суддя послалась на дотримання скаржником вимог п.3-5 ч.3 ст.85 Закону України №606-ХІУ, про що зазначено в вищезазначеній Постанові ПВС від 26.12.2003 року, оскільки стаття 85 ЗУ «Про виконавче провадження» №606-ХІУ в редакції на час постановлення ухвали 20 травня 2013 року не містить ніяких пунктів і регулює питання витребування виконавчого провадження , що не стосується спірного питання.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими і такими, що свідчать про порушення норм процесуального права, які привели до неправильного вирішення питання. Ухвала підлягає скасуванню, як постановлена з порушенням норм процесуального права, з передачею питання на новий розгляд до суду 1 -і інстанції.

Керуючись ст. 119,120,388,303, 304, 305, 307, 312 ч.1, п.2, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Ухвалу судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20 травня 2013 року - скасувати.

Передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, в силу ст.324 ЦПК оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя -

Судді колегії -