Рішення № 32121123, 25.06.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" червня 2013 р. Справа № 20/032-11

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державної екологічної інспекції у Київській області

до Державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство»

про стягнення 104327,70 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: Дацько Я.О., довір. № 28 від 28.12.2012 р.

від відповідача: Мірошник М.О., довір. № 7 від 03.01.2013 р.

Обставини справи:

Державна екологічна інспекція в Київській області (далі - позивач) у 2011 році звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство» (далі - відповідач) про стягнення 104327,70 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.03.2011 р. було порушено провадження у даній справі.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Київської області було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства при веденні лісового господарства ДП «Білоцерківське лісове господарство» та встановлено, що відповідачем здійснювалась незаконна та самовільна рубка дерев в лісництвах ДП «Білоцерківське лісове господарство».

У зв'язку з викладеним позивач просив суд стягнути з відповідача 104327,70 грн. збитків, завданих державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Відповідач проти позову заперечував частково. Так, відповідно до відзиву на позовну заяву № 307 від 31.03.2011 р. (вх. № 4533 від 01.04.2011 р.), з урахуванням доповнення до відзиву № 365 від 14.04.2011 р. (вх. № 5206 від 15.04.2011 р.), ДП «Білоцерківське лісове господарство» просило суд позовну заяву Державної екологічної інспекції в Київській області про стягнення збитків з відповідача в частині самовільної рубки дерев в кварталі 31 виділ 7 Ставищенського лісництва в сумі 8149,60 грн. задовольнити, а в частині незаконної рубки дерев в кварталі 19 виділ 1 Черепинського лісництва у позові відмовити з огляду на те, що відповідач заперечує факт здійснення ним незаконної рубки дерев. Також відповідач зазначив, що в цьому місці проходить дволанцюгова лінія електропередач: ПЛ-35 кВ «Лобачів - Галайки» та ПЛ-110 «Володарка - Тетіїв» в прольотах опор № 60 (182) - 62 (184), в просіці - шириною 57 метрів, де немає деревної рослинності, у зв'язку з чим Постанова Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008 р. «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» не може бути застосована для обчислення розміру шкоди, оскільки лісосіка без деревної рослинності під лінією електропередач не є лісом за приписами статті 1 Лісового кодексу України.

Згідно з ухвалою господарського суду Київської області від 17.05.2011 р. матеріали справи № 20/032-11 були направлені до прокуратури Київської області для вирішення питання про проведення слідчих дій з метою встановлення факту здійснення незаконної (самовільної) рубки дерев у кварталі 1 виділ 19 за межами лісосіки у Черепинському лісництві ДП «Білоцерківський лісгосп», а також осіб, якими були вчинені зазначені дії щодо незаконної (самовільної) рубки дерев, чим державі були заподіяні збитки в сумі 96178,10 грн. згідно перелікової відомості зрубаних дерев, а також зобов'язано сторони сприяти в проведенні слідчих дій (за першою вимогою своєчасно подати необхідні документи, тощо) та повідомити господарський суд Київської області про результати перевірки слідчими органами наведених в ухвалі обставин.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.05.2011 р. провадження у даній справі було зупинено до повернення матеріалів справи з прокуратури Київської області.

До господарського суду Київської області були повернуті матеріали справи № 20/032-11 з постановою від 10.05.2012 р. про відмову в порушенні кримінальної справи, відповідно до якої в порушенні кримінальної справи за ст.ст. 246, 364 КК України відмовлено з огляду на те, що проведеною перевіркою не було здобуто доказів, які б вказували на причетність службових осіб ДП «Білоцерківський лісгосп» до рубки дерев в кварталі 1 виділу 19 Черепинського лісництва, оскільки відповідно до Проекту організації та розвитку лісового господарства Білоцерківського ДЛГ квартал 1 виділ 19 Черепинського лісництва - це лінія електромережі, площа чиста від деревної рослинності, і, згідно із поквартальними підсумками розподілу земель лісового фонду за категоріями, віднесена до нелісових земель.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.06.2013 р. було поновлено провадження у даній справі; призначено розгляд справи на 27.05.2013 р.; зобов'язано сторони надати суду письмові пояснення щодо результатів перевірки, проведеної правоохоронними органами згідно з ухвалою від 17.05.2011 р. у даній справі, а також письмові пояснення щодо позовних вимог станом на час розгляду справи.

27.05.2013 р. до господарського суду Київської області ДП «Білоцерківський лісгосп» було подано пояснення № 387 від 24.05.2013 р., згідно з якими відповідач зазначив, що за розрахунками Білоцерківського відділення служби ліній ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго», згідно довідки № 4 від 29.03.2011 р., ширина просіки під дволанцюговою лінією ПЛ - 35 кВ «Лобачів - Галайки» та ПЛ - 110 кВ «Володарка - Тетіїв» повинна бути 57 метрів.

Окрім того, ДП «Білоцерківський лісгосп» наголосило, що відповідач не має державних актів на земельні лісові ділянки в межах Черепинського лісництва (Тетіївський р-н), у зв'язку з чим земельна ділянка у виділі 19 кварталу 1, довжиною 0,1 км під дволанцюговою лінією ПЛ - 35 кВ «Лобачів - Галайки» та ПЛ - 110 кВ «Володарка - Тетіїв», на думку відповідача, не може вважатись землями державного лісового фонду. В матеріалах лісовпорядкування ДП «Білоцерківський лісгосп» ця смуга землі протяжністю 0,1 км і шириною 20 м - чиста площа, з урахуванням чого позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Київській області в частині стягнення з ДП «Білоцерківське лісове господарство» заподіяних збитків державі в сумі 96178,10 грн., на переконання останнього, є безпідставними та необґрунтованими.

10.06.2013 р. до господарського суду Київської області Державною екологічною інспекцією у Київській області було подано пояснення б/н від 10.06.2013 р., відповідно до яких позивач підтримав позовні вимоги та просить суд задовільнити їх у повному обсязі та стягнуті кошти перерахувати на такі реквізити: отримувач коштів - БЦ УК/Біла Церква, код класифікації доходів бюджету - 24062100, банк отримувача 821018, рахунок отримувача 33114331700002, банк отримувача ГУ ДКСУ у Київській області, код отримувача 38009832, символ звітності 331.

17.06.2013 р. до господарського суду Київської області ДП «Білоцерківське лісове господарство» було подано доповнення № 438 від 12.06.2013 р. до пояснення № 387 від 24.05.2013 р. із зазначенням реквізитів для зарахування сум шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Представник позивача у судовому засіданні 25.06.2013 р. позовні вимоги підтримав; представник відповідача просив суд позовну заяву Державної екологічної інспекції у Київській області про стягнення збитків з відповідача в частині самовільної рубки дерев в кварталі 31 виділ 7 Ставищенського лісництва в сумі 8149,60 грн. задовольнити, в іншій частині позову - відмовити.

У судовому засіданні 25.06.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Відповідно до наказу Державної екологічної інспекції в Київській області (в даний час - Державна екологічна інспекція у Київській області) від 06 жовтня 2010 року № 383 державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Київської області, а саме - заступником начальника відділу екологічного контролю за використанням і охороною земель, надр, біоресурсів та природно-заповідного фонду - старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Київської області Ткаченком В.Г. та державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Київської області Сорочуком В.В., у присутності директора ДП «Білоцерківське лісове господарство» Охріменка В.І., в період з 11.10.2010 р. до 11.11.2010 р. було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства при веденні лісового господарства Державним підприємством «Білоцерківське лісове господарство».

За результатами перевірки було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 522 від 11.11.2010 р., відповідно до якого було встановлено, що ДП «Білоцерківське лісове господарство» здійснювало незаконну рубку дерев в кварталі 1 виділ 19 за межами лісосіки (РГК-2010р) Черепинського лісництва та в кварталі 31 виділ 7 в Ставищенському лісництві ДП «Білоцерківське лісове господарство».

Державною екологічною інспекцією в Київській області у присутності лісничого Черепинського лісництва Ткачука О.С. було складено Перелікову відомість зрубаних дерев в кварталі 1 виділу 19, яка була підписана інженером лісового господарства ДП «Білоцерківське лісове господарство» Кузьмічом О.М., згідно якої було зрубано 59 дерев. Також у присутності та за підписом лісничого Ставищенського лісництва Крупко В.Й. була складена Перелікова відомість зрубаних дерев в кварталі 31 виділу 7 Ставищенського лісництва, згідно з якою було зрубано 6 дерев.

11.11.2010 р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Ткаченком В.Г. було винесено припис № 522, який був отриманий в.о. директора ДП «Білоцерківське лісове господарство» Вітряком А.В.

Розрахунок розміру збитків, заподіяних внаслідок незаконної рубки дерев, був здійснений позивачем відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008 р. «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу». Загальний розмір заподіяних збитків склав 104327,70 грн.

Державною екологічною інспекцією в Київській області було надіслано на адресу ДП «Білоцерківське лісове господарство» претензію № 134 від 03.12.2010 р. про відшкодування збитків, нанесених ДП «Білоцерківське лісове господарство» навколишньому природному середовищу в результаті незаконної рубки дерев в кварталі 1 виділ 19 за межами лісосіки в Черепинському лісництві ДП «Білоцерківське лісове господарство» в сумі 96178,10 грн., а також самовільної рубки дерев в кварталі 31 виділ 7 в Ставищенському лісництві ДП «Білоцерківське лісове господарство» в сумі 8149,60 грн.

ДП «Білоцерківське лісове господарство» було надіслано на адресу Державної екологічної інспекції в Київській області лист за результатами розгляду претензії № 1052 від 27.12.2010 р., відповідно до якого відповідач не погоджується з претензією щодо сплати 104327,70 грн., оскільки ДП «Білоцерківське лісове господарство», на його думку, законодавства не порушувало.

Як з'ясовано судом, акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 522 від 11.11.2010 р. ДП «Білоцерківське лісове господарство» в судовому порядку не було оскаржено, скарги на дії державних інспекторів з охорони навколишнього природоохоронного середовища під час перевірок до Державної екологічної інспекції в Київській області не подавалися.

У зв'язку із наведеним вище, Державна екологічна інспекція в Київській області звернулася до суду з даним позовом про стягнення з ДП «Білоцерківське лісове господарство» 104327,70 грн.

Слід зазначити, що державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим і уповноважені нею органи, Ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи. Спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких законодавством України та Автономної Республіки Крим віднесено здійснення зазначених функцій, як це передбачено частинами 2, 3 статті 16 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 р. № 1264-XII (в редакції, чинній на момент звернення з позовом до суду).

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать: державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки (підпункт б частини 1 статті 20 Закону); подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; складання протоколів та розгляд справ про адміністративні правопорушення в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів (підпункти з, и частини 1 статті 20 Закону).

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію в Київській області, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 55 від 19 лютого 2007 року (діючого на момент звернення позивача до суду), державна екологічна інспекція в Київській області є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції; інспекція в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на території Київської області.

Інспекція має право обстежувати у встановленому порядку підприємства, установи і організації з метою перевірки додержання ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, відтворення та охорону природних ресурсів; перевіряти документи на право спеціального використання природних ресурсів (ліцензії, дозволи); складати акти перевірок і протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у межах повноважень, визначених законом; давати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до її повноважень; уживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища (підпункти 1, 5, 6, 7, 9 пункту 5 Положення).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку.

Згідно з п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 86 та ст. 90 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на органи виконавчої влади з питань лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу. Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

У свою чергу, згідно з п.п. 1, 5 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, а також у порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Відповідно до ст. 107 цього Кодексу підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Поряд з цим слід зазначити, що у відповідності до частини третьої статті 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» громадянам, підприємствам, установам і організаціям в порядку спеціального використання природних ресурсів надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів; підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (пункт «з» частини 2 та частина 4 статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Частиною 1 статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відповідно до пункту 1.6 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 27 червня 2001 року № 02-5/744 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища» (із змінами та доповненнями), вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника (стаття 1166 Цивільного кодексу України).

Як зазначалось вище, сума збитків, розрахована позивачем, нанесених державі ДП «Білоцерківське лісове господарство» внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті рубки дерев в кварталі 1 виділ 19 за межами лісосіки (РГК - 2010р) в Черепинському лісництві ДП «Білоцерківське лісове господарство» та самовільної рубки дерев в кварталі 31 виділ 7 в Ставищенському лісництві ДП «Білоцерківське лісове господарство», у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 р. № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» становить відповідно 96178,10 грн. та 8149,60 грн.

Водночас, як вбачається з відзиву № 307 від 31.03.2011 р., з урахуванням доповнень до відзиву № 365 від 14.04.2012 р. та пояснень № 387 від 24.05.2013 р., відповідач частково визнав позов в сумі 8149,60 грн. (збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу в результаті самовільної рубки дерев в кварталі 31 виділ 7 Ставищенського лісництва ДП «Білоцерківське лісове господарство»).

Згідно з ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Частиною 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Водночас, як передбачено ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 8149,60 грн. збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу в результаті самовільної рубки дерев в кварталі 31 виділ 7 Ставищенського лісництва ДП «Білоцерківське лісове господарство».

Поряд з цим, приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як слідує з матеріалів справи, згідно Проекту організації та розвитку лісового господарства Білоцерківського ДЛГ Том II Книга І «Таксаційний опис Черепинського лісництва» (2004), виділ 19 квартал 1 - це лінія електромережі, площа чиста від деревної рослинності та, згідно поквартальних підсумків розподілу земель лісового фонду за категоріями, віднесена до нелісових земель - траси, ширина просіки - 20 м.

Крім того, відповідно до постанови Старшого помічника прокурора Тетіївського району від 10.05.2012 р. про відмову в порушенні кримінальної справи було встановлено відсутність причетності службових осіб ДП «Білоцерківський лісгосп» до рубки дерев в кварталі 1 виділу 19 Черепинського лісництва, оскільки відповідно до проекту організації та розвитку лісового господарства Білоцерківського ДЛГ квартал 1 виділ 19 Черепинського лісництва - це лінія електромережі, площа якої чиста від деревної рослинності і згідно із поквартальними підсумками розподілу земель лісового фонду за категоріями віднесена до нелісових земель - траси.

Як зазначено у вказаній постанові про відмову в порушенні кримінальної справи, відповідно до протоколу огляду місця події від 04.04.2011 р. при огляді кварталу 1 виділу 19 Черепинського лісництва встановлено, що по вказаному виділі проходить лінія електропередач.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Лісового кодексу України, ліс - тип природних комплексів, у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав'яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов'язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.

Частиною 2 ст. 1 Лісового кодексу України передбачено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави (ч. 3 тієї ж статті 1 Кодексу).

Згідно з ч. 1 ст. 5 Лісового кодексу України, до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.

Водночас відповідно до статті 76 Земельного кодексу України, землями енергетичної системи визнаються землі, надані під електрогенеруючі об'єкти (атомні, теплові, гідроелектростанції, електростанції з використанням енергії вітру і сонця та інших джерел), під об'єкти транспортування електроенергії до користувача. Землі енергетичної системи можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Уздовж повітряних і підземних кабельних ліній електропередачі встановлюються охоронні зони.

Частинами 1, 2 статті 112 Земельного кодексу України передбачено, що охоронні зони створюються уздовж ліній зв'язку, електропередачі, земель транспорту, навколо промислових об'єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об'єкти. Правовий режим земель охоронних зон визначається законодавством України.

Згідно з частиною 6 статті 19 Закону України «Про електроенергетику» в охоронних зонах електричних мереж, а також інших особливо важливих об'єктів електроенергетики діють обмеження, передбачені законодавством України щодо використання земель.

При цьому слід зазначити, що правовий режим земельних ділянок об'єктів енергетики регулюється спеціальним законом - Законом України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів».

Враховуючи викладене, а також те, що квартал 1 виділ 19 за межами лісосіки у Черепинському лісництві ДП «Білоцерківський лісгосп» - це земельна ділянка під лінією електропередач, яка не є лісами в розумінні приписів статті 1 Лісового кодексу України, не належить до земель лісогосподарського призначення в розумінні ст. 5 ЛК України, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог Державної екологічної інспекції у Київській області в частині стягнення з відповідача 96178,10 грн.

За таких обставин, позовні вимоги у даній справі підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 22, 32-34, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство» (09113, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Дрозди, урочище «Товста», квартал 50, код 00992119) в дохід бюджету за реквізитами: отримувач коштів - БЦ УК/Біла Церква, код класифікації доходів бюджету - 24062100, банк отримувача 821018, рахунок отримувача 33114331700002, банк отримувача ГУ ДКСУ у Київській області, код отримувача 38009832, символ звітності 331 - 8149 (вісім тисяч сто сорок дев'ять) грн. 60 коп. збитків.

3. Стягнути з Державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство» (09113, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Дрозди, урочище «Товста», квартал 50, код 00992119) в дохід Державного бюджету України на р/р 31214206783001, банк ГУ ДКСУ у Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 37955989, одержувач платежу ГУ ДКСУ у Київській області, призначення платежу: 22030001, символ звітності банку 206 - 81 (вісімдесят одну) грн. 50 коп. державного мита та 18 (вісімнадцять) грн. 43 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. У решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 01.07.2013 р.

Суддя В.М. Бабкіна