Постанова № 32120331, 18.06.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2013 р.Справа № 1570/7255/2012

Категорія: 8.1.1 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.

Одеський апеляційний адміністративний суду у складі колегії:

головуючого судді -Кравченко К.В.,судді -Лукянчук О.В. ,судді -Вербицькій Н.В.при секретарі -Конончук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства «Агро-Адмірал» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року по справі за позовом приватного підприємства «Агро-Адмірал» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання дій по проведенню перевірки протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -,

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2012 року приватне підприємство «Агро-Адмірал» (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом, уточненим заявами від 18.12.2012 року та від 08.02.2013 року, в якому до державної податкової інспекції у Малиновському районі Одеської області Державної податкової служби (надалі - відповідач, ДПІ) заявлені наступні позовні вимоги:

- визнати протиправними дії ДПІ щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, про що складено акт перевірки від 08.11.2012 року №230/22-213/30851408/2755;

- визнати протиправними та скасувати наступні податкові повідомлення-рішення ДПІ:

№0012442301 від 22.11.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у загальному розмірі 990946,00 грн., з яких 822509,00 грн. - основний платіж, 168437,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

№0012452301 від 22.11.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 467868,00 грн., з яких 378842,00 грн. - основний платіж, 89026,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

№0012592301 від 22.11.2012 року, яким позивачу зменшено від'ємне значення суми ПДВ у загальному розмірі 285914,00 грн.;

№0013172301 від 31.01.2013 року, яким позивачу нараховані грошові зобов'язання з ПДВ у вигляді штрафної санкції на суму 37256,00 грн..

Спірні податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акту від 08.11.2012 року №230/22-213/30851408/2755 «Про результати документальної виїзної перевірки ПП «Агро-Адмірал» з питання дотримання вимог податкового законодавства щодо взаєморозрахунків та правових відносин з ТОВ «Промматік 777» за вересень 2010 року, ПП «Кліпертон» за період з липня 2010 року по вересень 2010 року, ФГ «Р.О.С.» за 2011 року, та ТОВ «Гражданпромспецпроект» за липень 2011 року» (надалі - акт перевірки).

За актом перевірки підставою для нарахування спірними рішеннями зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ, а також для зменшення від'ємного значення суми ПДВ стали викладені в акті перевірки висновки податкового органу про неправомірність включення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту сум ПДВ по операціям із ТОВ «Промматік 777», ПП «Кліпертон», ФГ «Р.О.С.» та ТОВ «Гражданпромспецпроект», оскільки, як вважає ДПІ, ці контрагенти мають ознаки фіктивності, операції позивача з цими контрагентами були нікчемними, а підтверджуючи їх документи не мають статусу юридично значимих.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам справи, є упередженими, не узгоджуються з приписами законодавства та спростовуються наданими позивачем первинними документами по операціям з вказаним контрагентом.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19.03.2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

У висновках акту перевірки ДПІ кваліфікує дії позивача по формуванню податкового кредиту та валових витрат по операціям із ТОВ «Промматік 777», ПП «Кліпертон», ФГ «Р.О.С.» та ТОВ «Гражданпромспецпроект» як порушення п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також приписів Податкового кодексу України - п.138.2 ст.138 та пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198.

Згідно акту перевірки висновок податкового органу про неправомірність формування позивачем податкового кредиту на суму 539000,00 грн. та валових витрат на суму 2694999,00 грн. по операціям із ПП «Кліпертон» обґрунтовується з посиланням на текст акту ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 15.03.2011 року про неможливість проведення перевірки цього постачальника, в якому вказується про наступні обставини діяльності ПП «Кліпертон»: відсутність трудових ресурсів для здійснення підприємницької діяльності (чисельність 1 особа); відсутність за місцезнаходженням, декларування операцій із ПП «Софі тек Плюс», відносно якого складено акт про неможливість перевірки.

На стор 3 акту перевірки ДПІ також посилається на ненадання позивачем первинних документів на отримання товару від ПП «Кліпертон» (прибуткових, податкових та товарно-транспортних накладних, договорів, виписки банку, рахунків).

Наведені в акті ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 15.03.2011 року обставини діяльності ПП «Кліпертон» за висновком ДПІ свідчать про відсутність реальних поставок товарів позивачу від цього контрагента та недійсність первинних документів по цим операціям.

Висновок акту перевірки про неправомірність формування позивачем податкового кредиту на суму 125756,00 грн. та валових витрат на суму 628779,00 грн. по операціям із ФГ «Р.О.С.» обґрунтовується виключно з посиланням на текст акту Любашівської МДПІ від 16.01.2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки цього контрагента, в якому вказується про наступні обставини діяльності ФГ «Р.О.С.»: не знаходження за юридичною адресою, чисельність працюючих за формою 1-ДФ 1 особа.

Наведені в акті Любашівської МДПІ від 16.01.2012 року обставини діяльності ФГ «Р.О.С.» за висновком ДПІ свідчать про відсутність реальних поставок товарів позивачу від цього контрагента та недійсність первинних документів по цим операціям.

Будь-яких інших причин для невизнання податковим органом податкового кредиту та валових витрат по операціям із ФГ «Р.О.С.» в акті перевірки не наведено.

Висновок акту перевірки про неправомірність формування позивачем валових витрат на суму 18000,00 грн. по операціям із ТОВ «Гражданпромспецпроект» обґрунтовується з посиланням інформацію, що міститься в певному процесуальному документі органу досудового слідства інформацію по кримінальній справі №051201100163, відповідно до якої ТОВ «Гражданпромспецпроект» має ознаки фіктивності та входить до складу «Конвертаційного центру».

На підставі такої інформації в акті перевірки робиться висновок, що операції позивача з ТОВ «Гражданпромспецпроект» є нікчемними, а витрати позивача по придбанню послуг у цього постачальника не підтверджені належними первинними документами.

В акті перевірки не вказується про порушення позивачем порядку формування податкового кредиту по операціям із ТОВ «Гражданпромспецпроект» в силу того, що позивач самостійно зменшив податковий кредит по цьому контрагенту.

Висновок акту перевірки про неправомірність формування позивачем податкового кредиту на суму 24650,00 грн. та валових витрат на суму 123250,00 грн. по операціям із ТОВ «Промматік 777» обґрунтовується з посиланням інформацію, що міститься в певному процесуальному документі органу досудового слідства по кримінальній справі №201201100027 відповідно до якої засновник та директор цього контрагента вказує на реєстрацію ним цього підприємства за грошову винагороду та відсутність ведення ним реальної господарської діяльності від імені ТОВ «Промматік 777».

З урахуванням такої інформації в акті перевірки робиться висновок, що операції позивача з ТОВ «Промматік 777» не мають ознак реальності, а витрати позивача по придбанню послуг у цього постачальника не підтверджені належними первинними документами.

Заперечуючи проти висновків акту перевірки, позивач посилався на те, що такі висновки не підтверджені належними доказами, всі операції по придбанню товарів та послуг у ТОВ «Промматік 777», ПП «Кліпертон», ФГ «Р.О.С.» та ТОВ «Гражданпромспецпроект» були здійснені реально, підтверджені належними первинними документами

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтував свою позицію з посиланням на ті обставини діяльності ТОВ «Промматік 777», ПП «Кліпертон», ФГ «Р.О.С.» та ТОВ «Гражданпромспецпроект», які наведені в акті перевірки, а також додаткового зазначив, що надані позивачем акти приймання-передачі товару (ячменю) між позивачем та ФГ «Р.О.С.» не відповідають вимогам законодавства, позивач не надав документів, які б містили якісні показники цього зерна, посвідчення, сертифікати якості тощо, позивач не надав документів первинного бухгалтерського обліку на підтвердження виконання фінансово-господарських операцій із ПП «Кліпертон» та ТОВ «Гражданпромспецпроект».

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може з огляду на наступне.

В періодах формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по операціям з вказаними контрагентами цей порядок визначався ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97, а також Податковим кодексом України - ст.ст.138, 139, ст.198.

За змістом цих норм податкового законодавства не дозволяється включати до складу валових витрат та податкового кредиту суми, які не підтверджені належними первинними документами (платіжними документами, видатковими та податковими накладними, митними деклараціями, актами виконаних робіт тощо), а також суми витрат на придбання або виготовленням товарів та послуг, які не підлягають використанню в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вже зазначено вище, в акті перевірки вказується лише на ненадання позивачем ДПІ первинних документів по операціям із ПП «Кліпертон», зокрема прибуткових, податкових та товарно-транспортних накладних, договорів, виписки банку, рахунків.

На ненадання позивачем первинних документів по операціям із ТОВ «Промматік 777», ФГ «Р.О.С.» та ТОВ «Гражданпромспецпроект», а також на неправильність їх складання ДПІ в акті перевірки не посилається.

Навпаки, ДПІ в акті перевірки підтверджує надання позивачем до перевірки документів, які стали підставою для формування валових витрат з придбання товарів у ФГ«Р.О.С.» (стор.10, абз.2) з придбання послуг у ТОВ «Гражданпромспецпроект» (стор.13 абз.2) та ТОВ «Промматік 777» (абз.1 стор.14), а також підтверджує відображення цих операцій у бухгалтерському обліку позивача.

ДПІ вважає первинні документи ТОВ «Промматік 777», ФГ «Р.О.С.» та ТОВ «Гражданпромспецпроект» такими, що не можуть підтверджувати реальність операцій.

Щодо ненадання позивачем первинних документів по операціям із ПП «Кліпертон» слід зазначити, що позивачем до матеріалів справи надана копія протоколу обшуку (а.с.119), з якого вбачається до всі первинні документи позивача по операціям із ПП «Кліпертон», як то: договори рахунки, податкові та видаткові накладні, платіжні доручення, були вилучені у позивача працівниками податкової міліції ще 01.09.2011 року, тобто більше ніж за рік до проведення перевірки. При цьому цей протокол не містить відомостей про залишення позивачу копій вилучених документів.

Таким чином, посилання ДПІ та суду першої інстанції на ненадання позивачем первинних документів по операціям із ПП «Кліпертон» є безпідставними.

Колегія суддів вважає помилковими посилання суду першої інстанції на невідповідність вимогам законодавства актів приймання-передачі ячменю від ФГ «Р.О.С.» та на відсутність документів, що підтверджують якість цього товару, оскільки податковий орган на ці обставини в акті перевірки не посилається.

Оцінка спірного податкового повідомлення-рішення повинна надаватися судом виключно з урахуванням тих обставин, які стали підставою для його винесення. Суд не повинен підміняти податковий орган і наводити в своєму рішенні які-небудь додаткові обґрунтування правомірності оскарженого податкового повідомлення-рішення, які не були наведені в акті перевірки.

Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що суд першої інстанції зобов'язував позивача надати документи стосовно якості придбаного у від ФГ «Р.О.С.» ячменю.

Слід зазначити, що документи про якість придбаного товару не відносяться до тих, які є підставою для формування валових витрат та податкового кредиту, а тому надання їх позивачем для проведення перевірки не було обов'язковим.

Щодо посилань суду першої інстанції на ненадання позивачем документів первинного бухгалтерського обліку на підтвердження виконання фінансово-господарських операцій із ПП «Кліпертон» та ТОВ «Гражданпромспецпроект», колегія суддів вважає ці посилання також помилковими, оскільки, як вже зазначено вище, всі документи по операціям із ПП «Кліпертон» були вилучені у позивача без залишення копій самим податковим органом ще у січні 2011 року, а факт надання первинних документів по операціям із ТОВ «Гражданпромспецпроект» та відображення цих операцій в бухгалтерському обліку позивача підтверджений самою ДПІ в акті перевірки (стор.13 аз.2).

Крім того, на пропозицію апеляційного суду позивач долучив до матеріалів даної справи товарно-транспортні накладні про перевезення зернових культур (ячменю, пшениці та соняшнику) від ФГ «Р.О.С.» та ПП «Кліпертон».

Стосовно невизнання податковим органом належності наданих позивачем первинних документів по операціям із вказаними контрагентами, та висновків про відсутність реальних господарських операцій з ними, колегія суддів зазначає наступне.

При вирішенні даного спору колегія суддів враховує, що будь-які первинні документи (у тому числі договори, податкові накладні, актив виконаних робіт тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, про що вірно було зазначено судом першої інстанції.

В той же час, з урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання товарів та послуг у ТОВ «Промматік 777», ПП «Кліпертон», ФГ «Р.О.С.» та ТОВ «Гражданпромспецпроект» в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення валових витрат та податкового кредиту без фактичного отримання від цих контрагентів товарів та послуг. А оскільки такі дії мають злочинний характер, то доказом їх вчинення може бути лише відповідне рішення, винесене в порядку кримінально-процесуального судочинства.

Однак у даній справі ДПІ не посилається на факти вчинення представниками позивача таких дій, і не надає докази притягнення їх до відповідальності за такі дії.

Крім посилань на вищезазначені акти ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 15.03.2011 року, Любашівської МДПІ від 16.01.2012 року та на інформацію з певних процесуальних документів органів досудового слідства по кримінальним справам №051201100163 та №201201100027 відповідач не надав достовірних доказів фіктивності задекларованих позивачем операцій з придбання товарів та послуг у вищевказаних контрагентів. Посилання суду першої інстанції на інформацію з актів перевірок ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 15.03.2011 року, Любашівської МДПІ від 16.01.2012 року стосовно обставин діяльності ПП «Кліпертон» та ФГ «Р.О.С.» не може бути належним доказом порушень позивачем вимог податкового законодавства.

Колегія суддів зазначає, що податкове законодавство України не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов'язували б платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ по операціям з такими контрагентами.

Встановлені податковим органом будь-які факти незаконної діяльності контрагента платника податків повинні оцінюватися судом з урахуванням можливої обізнаності позивача щодо таких обставин, або наявної у позивача реальної можливості з'ясувати їх.

Докази, які б підтвердили той факт, що позивач був обізнаний про обставини діяльності вказаних контрагенті на момент проведення з ними господарських операцій, в матеріалах справи відсутні.

Слід також зазначити, що під час проведення господарської операції із суб'єктом господарювання, що має ознаки фіктивності, платник податків може бути необізнаним стосовно дійсного стану правосуб'єктності свого контрагента і реально отримати товари (роботи чи послуги) від фізичних осіб, які діють від імені такого контрагента і мають наміри порушити податкове законодавство, або ж бути обізнаним щодо фіктивності такого контрагента, і використовувати його з метою незаконної конвертації грошових коштів, завищення своїх валових витрат та податкового кредиту.

При цьому в першому випадку дії платника податків є добросовісними, і такими, що не порушують приписи податкового законодавства, а в другому випадку його дії є незаконними, що вичиняються із прямим умислом на порушення норм податкового законодавства і тягнуть як податкову, так і кримінальну відповідальність.

У даній справі ДПІ не посилається на факти вчинення представниками позивача таких злочинних дій, і не надає докази притягнення посадових осіб позивача та осіб, які причетні до діяльності вищевказаного контрагента, до кримінальної відповідальності за такі дії.

Підсумовуючи викладене, слід дійти висновку, що за відсутності доказів проведення посадовими особами чи представниками позивача фіктивних господарських операцій з вищевказаним контрагентом та при наявності належним чином оформлених первинних документів по операціям з ним, висновок ДПІ про завищення позивачем податкового кредиту та валових витрат за такими операціями не може вважатися законним та обґрунтованим.

Лише сам факт наявності господарських відносин з контрагентом, який порушує податкове законодавство, не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту чи валових витрат, оскільки платник податків може бути необізнаним стосовно таких порушень та дійсних намірів тих фізичних осіб, які представляють його контрагента.

Такий висновок узгоджується із правової позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 31.01.2011 року по справі №21-47а10, та з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Булвес» АД проти Болгарії та Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії.

Стосовно механізму підтвердження платниками податків реальності тих господарських операцій, по яким були сформовані валові витрати та податковий кредит з ПДВ, слід зазначити, що Податковий кодекс України визначає лише вимоги щодо документального підтвердження задекларованих сум податкового кредиту та валових витрат, але таких порушень колегією суддів не виявлено.

Викладена в акті перевірки оцінка наданих позивачем первинних документів по операціям із ТОВ «Промматік 777», ФГ «Р.О.С.» та ТОВ «Гражданпромспецпроект» як таких, що не є належним доказом валових витрат та податкового кредиту, не спростовує самого факту наявності цих документів, які за своїм змістом відповідають вимогам законодавства.

Щодо посилань ДПІ в акті перевірки на пояснення засновника та директора ТОВ «Промматік 777» ОСОБА_1, в яких останній вказував на реєстрацію ними цього підприємства за грошову винагороду та заперечував ведення ними господарської діяльності від імені цього підприємства слід зазначити наступне.

Реєстрація юридичної особи проводиться державним реєстратором на підставі нотаріально посвідчених установчих документів юридичної особи. Відповідно до вимог статей 43-45 Закону України «Про нотаріат» під час вчинення нотаріальних дій нотаріус зобов'язаний: встановити осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії; визначити обсяг їх цивільної дієздатності, перевірити цивільну правоздатність та дієздатність юридичних осіб; перевірити повноваження представника фізичної або юридичної особи; встановити наміри сторін вчиняти правочин, перевірити справжність підписів учасників правочинів та інших осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії.

Встановлення дійсних намірів кожного з учасників правочину здійснюється шляхом встановлення нотаріусом однакового розуміння сторонами значення, умов правочину та його правових наслідків для кожної із сторін.

Доказом того, що засновник та директор ТОВ «Промматік 777» мав намір на здійснення підприємницької діяльності, є факт підписання ними особисто у присутності нотаріуса установчих документів цього товариства.

Факт підписання установчих документів ТОВ «Промматік 777» у присутності нотаріуса підтверджує і сам ОСОБА_1 у своїх поясненнях, про що зазначається на стор.14 акту перевірки.

Відомості про те, що підписання ним установчих документів ТОВ «Промматік 777» та подальші дії по державній реєстрації цього товариства здійснені ОСОБА_1 під впливом помилки, обману, насильства або з інших причин, визначених у ст.229-235 Цивільного кодексу України як підстави для визнання правочинів недійсними, відсутні.

Крім того, ДПІ не надала належним чином засвідчену копію процесуального документа, в якому б були викладені пояснення ОСОБА_1, в зв'язку з чим залишається невстановленим, коли, кому і по якій справі такі пояснення надавались, чи попереджалась ця особа про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень, на підставі якого процесуального документа ці пояснення були вилучені зі справи, у зв'язку з якою вони надавались та використовуються податковими органами при проведенні перевірок.

Також викликає обґрунтовані сумніви правдивість таких пояснень, якщо допустити, що такі пояснення реально надавались, оскільки надання ОСОБА_1 таких пояснень може бути обумовлено його наміром ухилитися від відповідальності за можливі негативні результати діяльності ТОВ «Промматік 777».

Згідно з п.3 ст.70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки акту перевірки про завищення позивачем податкового кредиту та валових витрат по операціям із ТОВ «Промматік 777», ПП «Кліпертон», ФГ «Р.О.С.» та ТОВ «Гражданпромспецпроект» є такими, що не підтверджені належними доказами, в зв'язку з чим винесені на підставі цього акту перевірки спірні податкові повідомлення-рішення не можуть вважатися законними та обґрунтованими, а тому підлягають скасуванню.

Стосовно позовних вимог про визнання неправомірними дій ДПІ по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки позивача, про що складено акт перевірки від 08.11.2012 року №230/22-213/30851408/2755, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для їх задоволення, оскільки наведені позивачем в обґрунтування цих вимог доводи не знайшли свого підтвердження за результатами судового розгляду, і докази незаконності дій ДПІ по проведенню вказаної перевірки позивача у матеріалах даної справи відсутні.

Оскільки допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права вплинули на правильність судового рішення, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

На користь позивача з Державного бюджету України підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір за подання позову майнового характеру в сумі 2236,00 грн. (а.с.35) та апеляційної скарги в сумі 1147,00 грн. (т.2 а.с.108).

Керуючись ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ч.1 ст.202, ст.207, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Агро-Адмірал» - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року - скасувати.

Винести нову постанову, якою позовні вимоги приватного підприємства «Агро-Адмірал» - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 22 листопада 2012 року №0012442301, №0012452301, №0012592301 та №0013172301 від 31 січня 2013 року.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь підприємства «Агро-Адмірал» (код за ЄДРПОУ 30851408) судовий збір в розмірі 3383,00 (три тисячі триста вісімдесят три) гривні.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 червня 2013 року.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: О.В. Лукянчук Н.В. Вербицька