Вирок № 32119569, 27.06.2013, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 1318/102/2012

ВИРОК

іменем України

27 червня 2013 року м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Пташинського І.А.

при секретарі Терлецькій І.В.

з участю прокурора Дердзяк П.І.

захисника-адвоката ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2,

захисника-адвоката ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4

представника потерпілого ОСОБА_5,

потерпілого ОСОБА_6,

неповнолітньої потерпілої ОСОБА_7,

законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8

потерпілої ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Самборі кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, гр.України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого 01.07.2009 року Самбірським міськрайонним судом Львівської області за ст. 186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі, згідно ст.75 КК України з іспитовим строком 3 роки,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.296, ч.1 ст.121 КК України,

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с.Калинів, Самбірського району, Ль вівської області, зареєстрованого в АДРЕСА_2, фактично проживаючого в АДРЕСА_3, українця, гр.України, із середньою освітою, одруженого, на утриманні має одну неповнолітню дитину, не працюючого, згідно ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.296 КК України,

встановив

ОСОБА_11, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, 09 листопада 2011 р. о 22 год. 40 хв. біля приміщення Новокалинівської міської ради на пл. Авіації в м.Новий Калинів, Самбірського району, Львівської області, в групі осіб із ОСОБА_10, який теж перебував в стані алкогольного сп'яніння, безпричинно, з мотивів явної неповаги до суспільства та хуліганських спонукань, нехтуючи всіма загальноприйнятими правилами поведінки в громадських місцях (особливою зухвалістю), пристали до ОСОБА_4 та, виражаючись в його сторону нецензурними словами, збили з ніг і на протязі 1-2 хвилин наносили удари по різних частинах тіла, а саме: ОСОБА_11 - ногами, а ОСОБА_10 - металевим молотком заздалегідь заготовленим для нанесення тілесних ушкоджень, спричинивши потерпілому садно за лівою вушною мушлею, синець в нижній третині лівого передпліччя, що згідно висновку судово-медичної експертизи №334/11 від 15.11.2011 р. відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Крім того, ОСОБА_11, в квітні 2012 року, перебуваючи в гостях у свого знайомого ОСОБА_12 в АДРЕСА_4 та маючи умисел на таємне викрадення чужого майна із корисливих спонукань з метою особистого збагачення, скориставшись неуважністю останнього таємно викрав із однієї із кімнат золоті ювелірні вироби, а саме: золоту обручку 585 проби вагою 3,5 грама вартістю 1295 грн., золотий ланцюжок 585 проби вагою 2,6 грама вартістю 962 грн., золотий кулон 585 проби вагою 0,6 грама вартістю 222 грн. та пару золотих сережок 583 проби вагою 5 грам вартістю 1840 грн., які належать ОСОБА_9, чим спричинив потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 4319 грн.

Крім того, ОСОБА_10, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, 09 листопада 2011 р. біля приміщення Новокалинівської міської ради на пл. Авіації в м.Новий Калинів, Самбірського району, Львівської області, в ході вчинення хуліганських дій в групі осіб із ОСОБА_11 відносно ОСОБА_4 наніс йому удар металевим молотком по правій нозі, спричинивши потерпілому відкритий уламковий перелом середньої третини правої велико-гомілкової кістки, що згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.

Крім того, ОСОБА_10, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, 09 листопада 2011 р. біля приміщення Новокалинівської міської ради на пл. Авіації в м.Новий Калинів, Самбірського району, Львівської області, продовжуючи свої хуліганські дії, безпричинно наніс удар ногою в плече неповнолітній ОСОБА_7 та удар рукояткою молотка по голові ОСОБА_6, спричинивши їм фізичну біль.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_10 свою вину у вчиненому визнав частково і пояснив, що коли йшли по дорозі, то ОСОБА_11, який був випивший, підійшов до компанії. Коли почув крик ОСОБА_11, то підійшов і побачив, що 3-4 чоловіки шарпали ОСОБА_11, який на землю не падав. Він наніс кілька ударів ногами і руками, як зрозумів ОСОБА_4 Забрав ОСОБА_11, який шкутильгав, і вони розійшлись. Тілесних ушкоджень на ОСОБА_11 не бачив. До того ОСОБА_4 та інших хлопців не знав. Думає, що тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_4 завдав він, вдаривши його ногою. ОСОБА_6 наніс удар, але не ручкою від молотка, так як жодних предметів, в тому числі молотка він не мав. Вчиняючи такі дії, він мав на меті перешкодити побити ОСОБА_11 Дівчат не було, вони стояли в стороні. ОСОБА_7 тілесних ушкоджень не наносив. Вважає, що він був тверезий, хоч перед тим пив пиво. Про перший конфлікт ОСОБА_11 з цією компанією йому нічого не відомо. В скоєному розкаявся, вибачився перед потерпілими, відшкодував завдану шкоду потерпілому ОСОБА_4

Підсудний ОСОБА_11 свою вину у вчиненому не визнав і пояснив, що перший раз підходив до компанії хлопців і дівчат, які були випивші, бо сміялися, і просив сигарету. Тоді пошарпався із ОСОБА_4, через те, що той не вийшов до нього перед тим, коли він до нього приїжджав. До того він ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_13 та дівчат, які там були, не знав. Другий раз підходив до цієї компанії, бо його покликали, щоб переговорити. Почалась шарпанина. ОСОБА_4 вдарив його ногою в ногу. Чи наносив удари ОСОБА_4 не пам'ятає. При шарпанині міг комусь нанести удар. Троє чи четверо чоловік перевернули його на землю. Він кричав і до них підбіг ОСОБА_10, який був за 20 м від них. ОСОБА_10 не міг бачити бійки. У ОСОБА_10 в руках молотка не було. ОСОБА_10 може когось штовхнув. По закінченні бійки він ушкоджень у ОСОБА_4 не бачив. Він був випившим, а ОСОБА_10 виглядав нормальним. Вважає, що всі говорять неправду. Покази, які він давав в ході досудового слідства, його заставили дати міліціонери. З цього приводу писав заяву. За удар по лиці відшкодував ОСОБА_4 завдану шкоду.

Також пояснив, що крадіжку ювелірних виробів у ОСОБА_9 не вчиняв. Кульчики, ланцюжок з кулончиком дала йому його дружина ОСОБА_14 і він їх здав у ломбард, бо була хвора дитина. Свідки це бачили, але чомусь змінили покази. Всі золоті вироби повернуті ОСОБА_9

Незважаючи на заперечення підсудним ОСОБА_11 та часткове визнання підсудним ОСОБА_10 своєї вини в інкримінованих їм злочинах, їх вина повністю доведена наступними доказами.

По епізодах вчинення хуліганських дій ОСОБА_11 в групі осіб із ОСОБА_10 (ч.2 ст. 296 КК України) та ОСОБА_10 в групі осіб із ОСОБА_11 із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (ч.2 ст. 296 КК України) :

Показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_4 про те, що 09 листопада 2011 р. він разом із друзями та трьома дівчатами стояли та розмовляли біля приміщення Новокалинівської міської ради на пл. Авіації в м.Новий Калинів, Самбірського району, Львівської області. Десь о 22.30 год. до них підійшов ОСОБА_11, який був добре випивший і попросив закурити. Він йому відмовив і це ОСОБА_11 обізлило. Розпитавши у нього звідки він є, та чи знає деяких жителів с.Бабино, ОСОБА_11 попросив у нього мобільний телефон та зателефонував спільному знайомому ОСОБА_13 Після закінчення розмови ОСОБА_11 повернув телефон і спокійно сказав, що повернеться. Десь через 5-10 хв. до нього підійшли підсудні, збили його з ніг. Удар був нанесений за ліве вухо, від якого він впав на землю. Зі слів товаришів - ОСОБА_6, ОСОБА_15 та ОСОБА_16, знає, що удар йому наніс ОСОБА_11 Потім ОСОБА_11 копав його в руку і ще десь, а ОСОБА_10, який був п'яний, наніс йому один удар молотком по правій нозі, сказав : «Попробуйте ще раз прийти «крутелики», і відійшов. Це все бачили його товариші. Від нанесеного ОСОБА_10 удару він відчув різку біль. Бійка тривала десь 2 хв. Що було причиною бійки не знає. До того ОСОБА_11 не знав, а ОСОБА_10 знав візуально. Конфліктів з ними у нього не було. Ствердив, що чітко бачив у руках ОСОБА_10 молоток, який був з однієї сторони як звичайно, а з другої - для витягування цвяхів. Також бачив, як ОСОБА_10 вдарив ОСОБА_6 в чоло чи рукою чи ручкою від молотка. Після побиття, його занесли до автомашини. 4 місяці лікувався стаціонарно, а потім ще лежав дома на реабілітації.

Показаннями потерпілого ОСОБА_6, який повністю підтвердив покази потерпілого ОСОБА_4, а також ствердив, що бачив, як ОСОБА_11 наніс удар рукою в область голови ОСОБА_4, від чого той впав на бік, а потім повернувся на спину і закрив руками голову. Після цього, ОСОБА_11 копав ОСОБА_4 ногами. ОСОБА_11 був п'яний. В руках ОСОБА_10 чітко бачив молоток, яким він наніс ОСОБА_4 2-3 удари по ногах. Молоток мав один гострий кінець і ручку 35-40 см. Під час бійки, ОСОБА_4 забирав руки від голови і міг бачити, що відбувалося довкола. ОСОБА_10 наніс йому удар ручкою молотка в голову, від чого він впав, а потім вдарив ногою ОСОБА_7 в груди. Діями підсудних було порушено їх відпочинок. Він до медиків не звертався, але йому було завдано фізичний біль. До підсудних претензій не має.

Оголошеними в судовому засіданні показаннями потерпілої ОСОБА_7, які вона давала в ході досудового слідства, з яких відомо, що вони аналогічні показам потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (а.с.115).

На переконання суду, дані покази є правдивими і такими що взаємодоповнюються показами інших потерпілих, свідків відповідають обставинам справи, які були встановлені в ході досудового слідства та знайшли своє підтвердження в суді, а тому суд не приймає до уваги заяву потерпілої ОСОБА_7 про заперечення даних показів і що вона не вважає себе потерпілою, оскільки дана заява нічим не обґрунтована і викликана, на думку суду, лише бажанням потерпілої, яка є неповнолітньою, не бути причетною до даного судового процесу та нести відповідальність за призначене судом покарання підсудним.

Показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_16, який підтвердив, що після того, як ОСОБА_4 відмовив дати ОСОБА_11 сигарету, той пішов і повернувся за якийсь час ще з трьома хлопцями, двоє з яких участі в бійці не приймали. Серед них був ОСОБА_10, який був п'яний, і тримав на рівні пояса молоток. Молоток був цвяхотяг із ручкою з жовтою ізолєнтою. Він бачив, як ОСОБА_11, який теж був п'яний, підійшов і наніс удар в область голови ОСОБА_4, від чого той впав. Після цього, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 обоє почали наносити йому удари ногами по тілу. ОСОБА_10 також вдарив ОСОБА_4 молотком 2-3 рази по корпусу і ногах. Потім ОСОБА_10 наніс удар ручкою молотка трохи позаду голови ОСОБА_6 та вдарив ногою в груди ОСОБА_7

Аналогічними показам свідка ОСОБА_16 показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_15

Показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_17 в тій частині, що ОСОБА_10 та ОСОБА_18 побили ОСОБА_4 і вона бачила, як ОСОБА_4 лежав на землі і не міг підвестися. Також бачила, як ОСОБА_4 вантажили в автомобіль.

Суд відхиляє показання свідка ОСОБА_17 в тій частині, що «ніяких предметів в руках ОСОБА_10 вона не бачила і на досудовому слідстві вона не говорила правду, бо на неї чинився тиск міліціонером Хащівським», так як протокол допиту свідка ОСОБА_17 від 17.11.2011 р. складав не міліціонер Хащівський, а слідчий Самбірського МВ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_19 (а.с.70-72 т.1). Крім того, в іншій частині покази свідка ОСОБА_17, які вона давала як в ході досудового слідства, так і в судовому засіданні повністю відповідають встановленим в суді обставинам справи, узгоджуються та є взаємодовопнюючими із показаннями потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_6, свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_15, іншими доказами в справі. За таких обставин, суд вважає, що змінюючи свої покази по відношенню до підсудного ОСОБА_10, свідок в такий спосіб намагається зробити все можливе для уникнення ним від відповідальності за скоєне та пом'якшити його участь.

На підставі перевірених у судовому засіданні доказів, суд не приймає до уваги показання свідка ОСОБА_20, яка в судовому засіданні заперечила свої покази, які вона давала в ході досудового слідства (а.с.67) з тих підстав, що вони не відповідають дійсності і вона їх давала, бо налякалась, оскільки така позиція свідка не підтверджується жодними доказами в справі, а також спростовується показаннями допитаних в судовому засіданні потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_6, свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_15, частково показаннями свідка ОСОБА_17, іншими доказами в справі.

Суд приймає до уваги оголошені в судовому засіданні покази свідка ОСОБА_20 , які вона давала в ході досудового слідства (а.с.67), згідно яких, приблизно о 22.00 год. до них підійшов раніше невідомий їй хлопець і запитав чи мають вони сигарети. ОСОБА_4 відповів, що він не палить. Вони на нього уваги не звертали, оскільки той поводився зухвало та по його зовнішньому вигляду було зрозуміло, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Після цього даний хлопець почав виражатись до них нецензурними словами та погрожувати ОСОБА_4 фізичною розправою. Даний хлопець ще про щось розмовляв з ОСОБА_4 та брав у нього телефон і кудись дзвонив. Потім він сказав що повернеться і він пішов від них. Повернувся він приблизно через 15 - 20 хвилин, тобто десь о 22.40 год. Вона побачила, що в їх сторону йде четверо хлопців. ОСОБА_4 в цей час стояв неподалік від них та розмовляв по мобільному телефону. Серед тих чотирьох хлопців був хлопець в білій курточці, який раніше підходив до них. Інших двох хлопців вона впізнала, це були жителі м. Новий Калинів ОСОБА_10 та ОСОБА_21. Четвертого хлопця вона бачила вперше. Хлопець в білій курточці та ОСОБА_10 ішли попереду. ОСОБА_21 та невідомий їй хлопець ішли позаду. ОСОБА_21 та невідомий їй хлопець перебували в стані сильного алкогольного сп'яніння та ледь тримались на ногах. ОСОБА_10 тримав в руках молоток та розмахував ним. Вони всі четверо підійшли до них та запитали про те, де знаходиться ОСОБА_4. Вони їм нічого не відповіли і тоді хлопець в білій курточці побачив ОСОБА_4 неподалік від них. Тоді хлопець в білій курточці та ОСОБА_10, який тримав в руках молоток, підійшли до ОСОБА_4. ОСОБА_22 наніс удар хлопець в білій курточці. Від даного удару ОСОБА_22 впав на землю і тоді вони обоє, тобто ОСОБА_10 та хлопець в білій курточці почали наносити йому удари ногами по тілу. Крім цього ОСОБА_10 декілька раз вдарив ОСОБА_22 молотком по різних частинах тіла. Скільки часу тривала бійка та що далі відбувалось вона не знає, так як втекла додому.

Дані покази свідка ОСОБА_20 суд вважає правдивими, такими, що відповідають обставинам справи та показанням потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_6, свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_15, частково показанням свідка ОСОБА_17

Показаннями допитаного в судовому засіданні свідка - лікаря-травматолога ОСОБА_23, який ствердив, що він 10.11.2011 р. оперував ОСОБА_4, який поступив в лікарню із уламковим переломом середньої третини кістки гомілки правої ноги. Від транспортування ОСОБА_4 не міг утворитись відкритий перелом. В медичних документах хворого зазначено, що є рана - наявний крововилив, тому стверджує, що був удар.

Показаннями допитаного в судовому засіданні судово-медичного експерта ОСОБА_24 про те, що перелом трубчастих костей відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння. Скільки було нанесено ударів по нозі ОСОБА_4 сказати не може, але на нозі була одна рана 1см х 0,5 см. В мед. документах не було описано рану. При падінні з висоти власного росту такі травми, яка була у ОСОБА_4 - відкритий уламковий перелом середньої третини правої велико-гомілкової кістки, не можуть утворитись. Дане тяжке тілесне ушкодження утворилося від дії твердого тупого предмету, не виключено, чи молотком, чи палицею, чи ногою у взутті. Також у ОСОБА_4 було виявлено садно за лівою вушною мушлею - легкі тілесні ушкодження.

Протоколом прийому телефонного повідомлення о 00.10 год. 10.11.11р., з якого убачається, що в Самбірський МВ ГУМВСУ у Львівській області поступило повідомлення від чергової медсестри Самбірської ЦРЛ про те, що в Самбірську ЦРЛ на лікування з діагнозом перелом середньої третини правої гомілки поступив гр. ОСОБА_4 (а.с.4 т.1).

Заявою від 10.11.2011 р. на ім'я начальника Самбірського МВ, згідно якої ОСОБА_4 просить прийняти міри до невідомого хлопця та хлопця по кличці «ОСОБА_10», які 09.11.2011 р. біля 23.00 год. в м.Н.Калинів безпричинно побили його та причинили йому тілесні ушкодження (а.с.6 т.1).

Висновком судово-медичної експертизи № 334/11 від 15.11.2011 року, з якого відомо, що у ОСОБА_4 було виявлено відкритий уламковий перелом середньої третини правої велико-гомілкової кістки, який утворився від дії твердого тупого предмету, не виключено - від удару металевим молотком, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння. Крім цього у ОСОБА_4 виявлено садно за лівою вушною мушлею, синець в нижній третині лівого передпліччя, що відноситься до легких тілесних ушкоджень (а.с.62-64 т.1).

Протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання, з якого відомо, що потерпілий ОСОБА_4 впізнав ОСОБА_10, як особу, яка наносила йому удари молотком, та спричинила йому тяжкі тілесні ушкодження (а.с.119-120 т.1).

Постановою слідчого Самбірського МВ ГУМВСУ у Львівській області від 29.12.2011 р., якою в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за ознаками злочинів, передбачених ст. 296 та ст. 125 КК України - відмовлено (а.с.150 т.1).

Оцінюючи показання потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_6, суд вважає їх достовірними, у зв'язку з тим, що такі ж послідовні та ґрунтовні показання вони давали і в ході досудового слідства. Крім того, зазначені показання є взаємодоповнюючими, повністю відповідають показанням допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_15, які є незацікавленими в даній справі особами, частково підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_17, оголошеними показаннями свідка ОСОБА_20, узгоджуються із висновком судово-медичної експертизи № 334/11 від 15.11.2011 року.

На підставі перевірених у судовому засіданні доказів, суд не приймає до уваги пояснення підсудного ОСОБА_10 щодо викладених ним обставин конфлікту, мети завдання ним ударів потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_6 - перешкоджання побиттю ними ОСОБА_11, відсутність у нього при цьому молотка та не нанесення цим молотком ударів будь-кому, заперечення нанесення ним потерпілій ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, тобто фактичного заперечення своєї вини у вчиненні інкримінованих йому злочинів так як вони повністю спростовуються поясненнями допитаних в судовому засіданні потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_6, оголошеними поясненнями потерпілої ОСОБА_7, свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_15, частково показаннями свідка ОСОБА_17, оголошеними показаннями свідка ОСОБА_20, яких підсудний раніше не знав, у неприязних відносинах з ними не перебував, а тому у них відсутні будь-які підстави його оговорювати.

Такі твердження підсудного ОСОБА_10 суд відносить не за рахунок намагання уникнення ним від відповідальності за скоєне, а як бажання пом'якшити свою участь, оскільки інкриміновані йому злочини вчинені ним під час іспитового строку.

Також суд вважає неправдивими та не приймає до уваги твердження підсудного ОСОБА_11 щодо викладених ним обставин конфлікту, відсутність у ОСОБА_10 в руках молотка, оскільки вони повністю спростовуються поясненнями допитаних в судовому засіданні потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_6, оголошеними поясненнями потерпілої ОСОБА_7, свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_15, частково показаннями свідка ОСОБА_17, оголошеними показаннями свідка ОСОБА_20, яких підсудний раніше не знав, у неприязних відносинах з ними не перебував, а тому у них відсутні будь-які підстави його оговорювати, висновком судово-медичної експертизи №334/11 від 15.11.2011 року.

Крім того, дані пояснення підсудного ОСОБА_11 не узгоджуються із його ж поясненнями, які він давав в ході досудового слідства (а.с.28-29 т.1), та із викладеною в судовому засіданні версією подій підсудним ОСОБА_10

Також суд відхиляє покази підсудного ОСОБА_11 в тій частині, що покази, які він давав в ході досудового слідства, його заставили дати міліціонери, оскільки вони спростовуються наявною в справі розпискою ОСОБА_11 (а.с.30 т.1), де він власноручно вказав, що з приводу свого перебування в Самбірському МВ претензій до працівників міліції не має, жодного психологічного та фізичного тиску не було. Посилання підсудного на ті обставини, що ним подавалися скарги на вказані дії працівників міліції, суд вважає способом його захисту від пред'явленого обвинувачення, тому що в ході досудового слідства дані факти не знайшли свого підтвердження.

По епізоду крадіжки ОСОБА_18 золотих виробів (ч.2 ст.185 КК України):

Показаннями допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_9 про те, що в кінці квітня 2012 р. вона виявила пропажу золотих виробів: обручки, рулончика з ланцюжком, пари сережок. Син ОСОБА_25 їй сказав, що в той день в гостях у нього був ОСОБА_18 Вона звернулася до ОСОБА_18 з цього приводу, однак той все заперечив. Після цього, вона звернулася в ломбард, де впізнала свої речі і де їй сказали, що золото здавав ОСОБА_18 Після цього ОСОБА_18 повернув їй обручку і пропав. Вона подзвонила до тещі ОСОБА_18 і та в травні 2012 р. повернула кулончик з ланцюжком. Сережки їй не повернули і почали погрожувати. Пізніше ОСОБА_18 в присутності адвоката повернув їй сережки. В міліцію звернулась пізно, бо ОСОБА_18 не повернув їй все золото відразу. До цього, на початку квітня 2012 р. до неї звертався ОСОБА_18 і просив дати золото, щоб закласти в ломбард. Вона задовольнила його прохання і через кілька днів він їй все повернув. Це було лише один раз і золоті вироби ОСОБА_18 повернув їй на початку квітня 2012 р., а в кінці квітня 2012 р. дані золоті вироби пропали з її квартири. Має претензії до підсудного.

Показами допитаного в суді свідка ОСОБА_12, який ствердив, що в кінці квітня 2012 р. ОСОБА_18 був у нього в квартирі в гостях. Він відлучався з кімнати де знаходився ОСОБА_18 на 5-10 хв. на кухню. Після того, як ОСОБА_18 вже не було в квартирі, прийшла ОСОБА_9 і виявила пропажу золотих виробів: обручки, кільчиків, кулончика з ланцюжком. Він повідомив її, що в квартирі із сторонніх був лише ОСОБА_18, який потім казав, що золота не брав. Раніше було, що його мама давала ОСОБА_18 золото, але той потім повернув.

Показаннями свідка ОСОБА_26 про те, що, згідно повідомлення ПТ «Ломбард «УМКВ і Компанія» від 13.07.2012 р. (а.с.61-62 т.2), ОСОБА_11 здавав ювелірні вироби, які зазначила потерпіла ОСОБА_9, неодноразово. Період викупу золотих сережок був протермінований і вони були відправлені в м.Київ, потім їх викупив ОСОБА_18

Показаннями свідка ОСОБА_27 щодо того, що їй телефонувала ОСОБА_9 та казала повернути золоті речі, які були в ломбарді. Кулончик і ланцюжок віддала ОСОБА_9, а сережки були в м.Києві. Зараз всі золоті вироби повернуті ОСОБА_9

Показаннями свідка ОСОБА_28, який в судовому засіданні заперечив свої покази (а.с.19-20 т.2), які він давав у ході досудового слідства щодо обставин добровільної передачі ОСОБА_9 в кінці квітня 2012 р. золотих виробів - сережок та ще двох золотих виробів в поліетиленовому пакеті для ОСОБА_14, з тих підстав, що дані показання є неправдивими і давав він їх, а також писав заяву (а.с.47 т.2) на прохання ОСОБА_18

Оголошеними показаннями свідка ОСОБА_29, про те, що з ним спілкувався ОСОБА_18 та просив, щоб він підтвердив факт добровільної передачі ОСОБА_9 золотих виробів. Також під диктовку ОСОБА_18 ним була написана письмова заява щодо цих обставин в Самбірський МВ ГУМВСУ у Львівській області та передана останньому. Про факт передачі золотих виробів йому нічого не відомо (а.с.100 т.2).

Оголошеними показаннями свідка ОСОБА_30 в тій частині, що 13.06.2012 р. вона чула, як ОСОБА_9 просила ОСОБА_18 повернути їй сережки, а ОСОБА_18 виражався в її сторону нецензурною лайкою та повідомив, що жодних сережок він не поверне і вона нічого не докаже (а.с.40-41 т.2).

Заявою від 14.06.2012 р. на ім'я начальника Самбірського МВ, згідно якої ОСОБА_9 просить прийняти міри до ОСОБА_11, який в місяці квітні, перебуваючи в гостях у її сина за адресою АДРЕСА_4 під час чого викрав її золоті вироби, а саме обручка (3,5 гр.), кульчики (до 5,0 гр.), ланцюжок (2,6 гр.), кулончик (0,6 гр.), чим їй було спричинено матеріальну шкоду в розмірі 5 000 грн. (а.с.5 т.2).

Специфікацією до договорів №29-17027, виданою ломбардним відділенням №29 (м.Самбір, вул. Сагайдачного, 3/6) від 28.04.2012 р., згідно якої ОСОБА_11 здав в ломбард золоті сережки з/к 583 проби загальною вагою 4,68 гр. з терміном повернення позики до 12.05.2012 р. (а.с.9 т.2).

Повідомленням ПТ «Ломбард «УМКВ і Компанія» від 13.07.2012 р. (а.с.61-62 т.2) про те, що ОСОБА_11 :

- 04.04.2012 р. закладались сережки з/к бруд. 583 проби вагою 4,68 гр., обручка 585 проби вагою 3,5 гр., які були викуплені 05.04.2012 р.;

- 05.04.2012 р. закладались ланцюг 585 проби вагою 2,48 гр., підвіс 585 проби вагою 0,61 гр., які були викуплені 05.04.2012 р.;

- 09.04.2012 р. закладались сережки з/к бруд. 583 проби вагою 4,68 гр., які були викуплені 13.04.2012 р.;

- 25.04.2012 р. закладалась обручка 585 проби вагою 3,5 гр., яка була викуплена 28.04.2012 р.;

- 28.04.2012 р. закладались сережки з/к бруд. 583 проби вагою 4,68 гр., які були викуплені 28.05.2012 р. (договір №29-17027);

- 03.05.2012 р. закладались ланцюг 585 проби вагою 2,49 гр., підвіс 585 проби вагою 0,6 гр., які були викуплені 19.05.2012 р.

Фіскальним чеком ПТ Ломбард від 28.05.2012 р. про те, що кредит по договору №29-17027 в сумі 1448,38 грн. повернуто.

Розпискою від 06.07.2012 р., згідно якої ОСОБА_9 отримала від ОСОБА_11 пару своїх сережок (а.с.38 т.2).

Протоколом огляду предметів та постановою про визнання та прилучення до справи речових доказів від 07.07.2012 року, згідно яких ювелірні вироби : ланцюжок із кулоном, пару сережок та обручку, оглянуто, прилучено до матеріалів справи як речові докази та повернутий під розписку потерпілій ОСОБА_9 (а.с.56-59 т.2).

Оцінюючи встановлені обставини справи, суд відхиляє показання свідка ОСОБА_14, яка ствердила в суді, що її чоловік ОСОБА_18 здавав золоті вироби в ломбард один раз, так як вони спростовуються показаннями потерпілої ОСОБА_9, свідка ОСОБА_26, специфікацією до договорів №29-17027, повідомленням ПТ «Ломбард «УМКВ і Компанія» від 13.07.2012 р.

Крім того, суд вважає свідка ОСОБА_14 заінтересованою в даній справі особою, так як вона є дружиною підсудного ОСОБА_11, і, даючи покази, які не в повній мірі відповідають встановленим в суді обставинам справи, в такий спосіб намагається допомогти підсудному.

На підставі перевірених у судовому засіданні доказів, суд відхиляє пояснення підсудного ОСОБА_11 щодо заперечення вчинення ним крадіжки ювелірних виробів у ОСОБА_9, так як вони не відповідають встановленим судом обставинам справи, спростовуються показаннями потерпілої ОСОБА_9, свідків ОСОБА_12, ОСОБА_26, ОСОБА_28, оголошеними показаннями свідків ОСОБА_29 та ОСОБА_30, специфікацією до договорів №29-17027, повідомленням ПТ «Ломбард «УМКВ і Компанія» від 13.07.2012 р., іншими доказами в справі.

Суд вважає, що підсудний ОСОБА_11, заперечуючи свою винність в інкримінованих йому злочинах, в такий спосіб намагається уникнути кримінальної відповідальності за скоєне та пом'якшити свою участь, і це при тому, що шкода, завдана потерпілому ОСОБА_4 ним спільно із підсудним ОСОБА_10 відшкодована.

Оцінюючи всі зібрані та перевірені у судовому засіданні докази, суд вважає доведеною виність підсудного ОСОБА_10, який перебував в стані алкогольного сп'яніння, у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб із ОСОБА_11, шляхом приставання до ОСОБА_4 та із застосуванням нецензурної лайки, нанесенні ударів по різних частинах тіла потерпілому металевим молотком, заздалегідь заготовленим для нанесення тілесних ушкоджень, та спричинення ОСОБА_4 відкритого уламкового перелому середньої третини правої велико-гомілкової кістки, що згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння; безпричинному нанесенні удару ногою в плече неповнолітній ОСОБА_7 та удару рукояткою молотка по голові ОСОБА_6, та спричинення їм фізичного болю під час продовження своїх хуліганських дій, а тому кваліфікація його дій за ч.4 ст.296, ч.1 ст.121 КК України є вірною.

Також суд вважає доведеною винність підсудного ОСОБА_11, який перебував в стані алкогольного сп'яніння, у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб із ОСОБА_10, шляхом приставання до ОСОБА_4 та із застосуванням нецензурної лайки, нанесенні ударів по різних частинах тіла ногами, та спричинення потерпілому легких тілесних ушкоджень; таємному викраденні чужого майна із корисливих спонукань з метою особистого збагачення золотих ювелірних виробів, а саме: обручки, ланцюжка, кулончика та пари сережок загальною вартістю 4319 грн., які належать ОСОБА_9, а тому кваліфікація його дій за ч.2 ст.296, ч.1 ст.185 КК України є вірною.

При обранні міри та виду покарання підсудному ОСОБА_10, суд враховує особу підсудного, який раніше судимий і під час іспитового строку скоїв нові тяжкі злочини, по місцю проживання характеризується посередньо.

Як обставини, що пом'якшують відповідальність, суд враховує відшкодування підсудним ОСОБА_10 шкоди потерпілому ОСОБА_4 та думку потерпілого ОСОБА_4, який претензій до нього не має і прощає йому скоєне.

Як обставини, що обтяжують покарання суд враховує вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

За таких обставин суд вважає, що підсудному ОСОБА_10. слід обрати покарання у вигляді позбавлення волі, як єдиний засіб виправлення та перевиховання в умовах ізоляції від суспільства.

Оскільки вироком Самбірського міськрайонного суду від 01.07.2009 року ОСОБА_10 засуджено за ст.186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі, згідно ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, покарання йому слід обрати за правилами ст.71 КК України.

При обранні міри та виду покарання підсудному ОСОБА_11, суд враховує особу підсудного, який згідно ст. 89 КК України не судимий, скоїв злочини середньої тяжкості, по місцю проживання характеризується позитивно.

Як обставини, що пом'якшують відповідальність, суд враховує відшкодування підсудним ОСОБА_11 шкоди потерпілому ОСОБА_4 та думку потерпілого ОСОБА_4, який претензій до нього не має і прощає йому скоєне, те що підсудний має на утриманні неповнолітню дитину.

Як обставини, що обтяжують покарання суд враховує те, що підсудній вчинив злочин перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння.

За таких обставин суд вважає, що підсудному ОСОБА_11 слід обрати покарання у вигляді позбавлення волі, як єдиний засіб виправлення та перевиховання в умовах ізоляції від суспільства.

Цивільний позов Самбірського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Самбірської ЦРЛ до ОСОБА_10 про відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_31, у зв'язку із вчиненими злочинами, передбаченими ст.296 ч.4, ст.121 ч.1 КК України, в сумі 3035,56 грн. слід задовольнити в повному обсязі, оскільки вина підсудного ОСОБА_10 у вчиненні даних злочинів доведена повністю, потерпілий перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Самбірської ЦРЛ 22 ліжко-днів і на його лікування було затрачено 3035,56 грн.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_10, ОСОБА_11 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої злочином слід залишити без розгляду, оскільки позивач відмовився від позову.

Речові докази по справі, а саме: спортивні куртку і штани, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_4; ланцюжок із кулоном, пару сережок та обручку, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_9 - слід вважати повернутими законним власникам.

Судових витрат по справі немає.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

засудив:

ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.121, ч.4 ст.296 КК України та призначити йому покарання :

- за ч.1 ст.121 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі;

- за ч.4 ст.296 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі;

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_10 покарання 5 (п'ять) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 01.07.2009 року і за сукупністю вироків визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 2 (два) місяці.

Зарахувати в строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_10 термін його попереднього ув'язнення з 11.11.2011 року.

ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.296 КК України та призначити йому покарання :

- за ч.1 ст.185 КК України на 1 (один) рік 6 (шість) місяців позбавлення волі;

- за ч.2 ст.296 КК України на 2 (два) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі;

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_11 покарання 2 (два) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Цивільний позов Самбірської міжрайонної прокуратури задовольнити. Стягнути з ОСОБА_10 в користь Самбірської центральної районної лікарні (р/р 35417002006156 в Самбірському відділенні державного казначейства, МФО 825014 ЗКПО 01997461) 3035 (три тисячі тридцять п'ять) грн. 56 коп. в рахунок відшкодування бюджетних коштів, витрачених на лікування потерпілого ОСОБА_4

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_10, ОСОБА_11 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої злочином слід залишити без розгляду.

Речові докази по кримінальній справі, а саме : спортивні куртку і штани, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_4 (а.с.110 т.1); ланцюжок із кулоном, пару сережок та обручку, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_9 (а.с.59 т.2) - вважати повернутими законним власникам.

Запобіжний захід ОСОБА_10 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - взяття під варту.

Запобіжний захід ОСОБА_11 змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту, взявши засудженого під варту із залу суду.

Строк відбуття покарання ОСОБА_11 рахувати з 27 червня 2013 року.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя підпис

Згідно з оригіналом

Суддя І.А.Пташинський