Постанова № 32119087, 25.06.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4210/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Марина П.П.,

за участі секретаря Борцової С.І.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 1458,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 1458,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач знаходиться на спрощеній системі оподаткування та відноситься до другої групи платників єдиного податку за ставкою єдиного податку 20 % розміру мінімальної заробітної плати. В порушення ст. 295 ПК України відповідач не сплачує своєчасно та в повному обсязі єдиний податок, у результаті чого станом на 13.05.2013 рік має податкову заборгованість з єдиного податку в сумі 1458,00 грн. Відповідно до ст. 59 ПК України Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області направлена відповідачу податкова вимога з узгодженою сумою податкового зобов'язання від 18.09.2012 № 192, проте заборгованість нею не сплачена, у зв'язку з чим позивач просить стягнути вказану заборгованість з відповідача у дохід держави.

Відповідач до судового засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином (а.с. 23), заперечення на позовну заяву не подав, про причини неявки до суду не повідомив, тому суд вважає можливим розглянути справу у порядку, передбаченому ст. 128 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, встановив наступні факти та обставини.

20.03.2008 року за №25560000000068522 Виконавчим комітетом Одеської міської ради зареєстровано фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 та взято на облік в ДПІ у Київському районі м. Одеси в якості платника податків з 21.03.2008 року за № 9503/29 (а.с. 10).

Пунктом 291.3 ст.291 глави 1 розділу ХІV ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідач обрав спрощену систему оподаткування, на якій знаходиться з 01.01.2011 року та відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 10.01.2012р. та свідоцтва платника єдиного податку серії И № 479929 від 01.01.2011 року, строк дії якого продовжено на 2012 рік, відноситься до другої групи платників єдиного податку із ставкою єдиного податку 20% розміру мінімальної заробітної плати (а.с.14-16, 17, 17з/б).

Згідно зі ст. 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік. Пунктами 295.1, 295.2, 295.3, 295.4 ст. 295 ПК України визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності. Платники єдиного податку третьої - шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал. Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси.

Відповідно до п. 16.1.4 ст.16 ПК України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів, згідно зі ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" здійснюють податкові інспекції, та у випадках визначених законом, мають право звертатися до суду.

Відповідно до п. 14.1.175 ст.14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом суб'єкта господарювання.

Статтею 300 ПК України встановлено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку.

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області для можливості погасити заборгованість в добровільному порядку на адресу відповідача направлялась податкова вимога від 18.09.2012 № 192 (а.с. 8), яка отримана відповідачем 22.09.2012 року (а.с. 8), проте сума, зазначена у вимозі, Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 не сплачена.

Судом встановлено, що відповідач не виконував обов'язки по сплаті податків, та згідно даних облікової картки станом на 31.10.2012 року за Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 рахується заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 1458,00 грн. (а.с. 7, 7з/б).

В силу п. 15.1. ст. 15 Кодексу, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно п. 20.1.18. ст. 20 Кодексу, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 Кодексу, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п.п. 95.1., 95.2. ст. 95 Кодексу, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Доказів, які б спростовували факт існування у Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 1458,00 грн. відповідачем до суду не надано, а тому дана заборгованість є узгодженою.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивач довів суду обставини на яких ґрунтуються його позовні вимоги та надав суду необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог.

Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 1458,00 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 суму заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 1458,00 грн. та перерахувати на бюджетний рахунок №31511970700005, бюджетна класифікація 18050400, отримувач: УДКСУ у м. Одеса, код отримувача 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, призначення платежу:*;140;2533514285;сплата боргу по єдиному податку з фізичних осіб ФОП ОСОБА_1.;;;.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя П.П. Марин