Ухвала суду № 32118853, 01.07.2013, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 2-318/10

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2013 року

Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої - судді Губіш О.А.

при секретарі - Гаврилюк В.Я.

з участю: заявника - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Борщеві заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду, -

в с т а н о в и в :

Рішенням Борщівського районного суду від 02 червня 2010 року задоволено позов відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Борщівське відділення Ощадбанку №6353 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 та постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3, жителів АДРЕСА_1 в користь відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Борщівське відділення Ощадбанку №6353 відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (м.Борщів вул.Гетьмана Мазепи, 4а, МФО 398068, р/р 373979001, ЄДРПОУ 02827577), заборгованість за кредитним договором №87 від 27 червня 2008 року у сумі 42088 (сорока двох тисяч вісімдесяти восьми) доларів 26 центів США, що еквівалентні згідно офіційного курсу НБУ станом на 02 червня 2010 року гривні до долара США, 333553 (трьохсот тридцяти трьом тисячам п»ятисот п»ятдесяти трьом) гривням 66 коп. При цьому, постановлено звернути стягнення на предмет договору застави: транспортний засіб - автомобіль марки VOLKSWAGEN; модель PASSAT 2.0 D; тип-седан-В; номер шасі - НОМЕР_2; колір - чорний; реєстраційний номер НОМЕР_1; рік випуску - 2008; придбаний за договором купівлі продажу від 26 червня 2008 року, укладеним між заставодавцем та продавцем транспортного засобу ТОВ «Престиж-авто»; свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_3 від 27 червня 2008 року, видане Чортківським МРЕВ ДАІ Тернопільської області. Також постановлено стягнути з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Борщівське відділення Ощадбанку №6353 ВАТ «Державний ощадний банк України» по 850 грн. з кожного сплаченого позивачем судового збору та по 60 грн. з кожного сплачених позивачем витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді.

20 червня 2013 року, відповідач по справі ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про розстрочку виконання рішення суду шляхом погашення заборгованості за кредитним договором з 30.06.2013 року по 31.05.2015 року щомісячно по 1000 доларів США, а 26.06.2015 року 424, 53 долари США та 910 грн. заборгованості по судовому збору та ІТЗ, посилаючись на те, що на даний час рішення суду відповідачами виконується в добровільному порядку, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором ними вже внесено кошти в сумі 17624, 26 доларів США, таким чином сума заборгованості зменшилась і становить 24424, 53 доларів США. Поряд з тим, зазначила, що повністю сплатити суму заборгованості ні вона, ні інший відповідач по справі - ОСОБА_3, який є її чоловіком, не мають можливості в зв»язку з недостатнім матеріальним становищем в сім»ї. Крім того, мають на утриманні неповнолітню дитину, а старший син навчається Чернівецькому національному університеті на платній формі навчання.

В судовому засіданні ОСОБА_1 подану до суду заяву підтримала. При цьому, суду пояснила, що на даний час рішення суду нею та іншим відповідачем виконуєься добровільно. Виконавче провадження щодо примусового виконання рішення суду не здійснюється.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні щодо задоволення заяви не заперечила, при цьому пояснила, що дійсно рішення суду щодо стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором виконується останніми в добровільному порядку, в зв»язку з чим виконавчий лист з відділу ДВС було повернено позивачу.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши доводи поданої заяви, матеріали цивільної справи 2-318/10, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Як встановлено судом, судове рішення, виконання якого ОСОБА_1 просить розстрочити на даний час набрало законної сили, виконується в добровільному порядку. Даних про те, що виконавчий лист, виданий на підставі вказаного рішення суду, пред»явлений до примусового виконання, заявником суду надано не було, не здобуто таких і в ході розгляду справи.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскільки заявник ОСОБА_1 не є стороною виконавчого провадження, то не наділена правом щодо звернення до суду з заявою про розстрочення виконання рішення, а тому, її заява до задоволення не підлягає.

Виходячи з наведеного вище, керуючись ст. ст. 14, 373 ЦПК України, -

у х в а л и в :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Тернопільської області через Борщівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з моменту її проголошення, а особами, які не були присутні при її оголошенні, в той же строк з дня отримання копії ухвали.

Головуюча: підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Борщівського районного суду Губіш О.А.