Постанова № 32116048, 21.05.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 травня 2013 р. 12:18 Справа №801/1071/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Беловій Ю.Г., за участю

представника позивача - Савіцького Ю.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Військової частини А 2506 до Департаменту внутрішнього аудиту та Фінансового контролю Міністерства оборони України про спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулася з адміністративним позовом Військова частина А 2506 до Департаменту внутрішнього аудиту та Фінансового контролю Міністерства оборони України про зобов'язання відповідача:

- зменшити розмір збитків, заподіяних державі порушенням, щодо переплати заробітної плати на загальну суму 14505,50 грн. та як наслідок зайво перерахованих коштів до Пенсійного фонду України на суму 5265,50 грн. відповідно до Положення № 201 та Кодексу законів про працю України, визначених в звіті за результатами фінансового аудиту та аудиту відповідності за напрямками забезпечення військової частини А2506 від 20.11.2012 рок;

- зменшити розмір збитків, заподіяних державі внаслідок прийняття рішення щодо відшкодування незаконної виплати підйомної допомоги на суму 103576,49 грн., визначених в звіті за результатами фінансового аудиту та аудиту відповідності за напрямками забезпечення військової частини А 2506 від 20.11.2012 року;

- зменшити розмір збитків, заподіяних державі в наслідок неефективного, неекономного та нераціонального використання державних коштів у розмірі 4200 грн. визначених в звіті за результатами фінансового аудиту та аудиту відповідності за напрямками забезпечення військової частини А2506 від 20.11.2012 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 25.02.2013 року відкрите провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.02.2013 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Під час розгляду справи позивач 21.03.2013 року надав заяву про уточнення та доповнення позовних вимог, в якій він просив:

-зобов'язати відповідача виключити з обліку неефективного використання бюджетних коштів суму в розмірі 4200 гривень, визначених в звіті за результатами фінансового аудиту та аудиту відповідності за напрямками забезпечення військової частини А2506 від 20.11.2012 року, як зайві видатки бюджетних коштів;

-зобов'язати відповідача виключити з обліку пункт 15 рекомендацій звіту за результатами фінансового аудиту та аудиту відповідності за напрямками забезпечення військової частини А2506 від 20.11.2012 року щодо обов'язку командира військової частини А2506 клопотати перед командуванням ВМСЗС України з приводу відшкодування ПП «Артек-союз» 96690,45 гривень за порушення договірних зобов'язань.

У судовому засіданні 21.05.2013 року представник позивача заявив клопотання про зменшення позовних вимог в яких позивач просив:

- зобов'язати відповідача зменшити розмір збитків , заподіяних державі порушенням, щодо переплати заробітної плати на загальну суму 14505,50 грн. та як наслідок зайво перерахованих коштів перерахованих коштів до Пенсійного фонду України на суму 5265,50 грн. відповідно до Положення № 201 та Кодексу законів про працю України, визначених в звіті за результатами фінансового аудиту та аудиту відповідності за напрямками забезпечення військової частини А2506 від 20.11.2012 року;

- зобов'язати відповідача виключити з обліку неефективного, неекономного використання бюджетних коштів у розмірі 4200 грн. визначених в звіті за результатами фінансового аудиту та аудиту відповідності за напрямками забезпечення військової частини А2506 від 20.11.2012 року.

Адміністративний позов в межах уточнених позовних вимог, які залишилися в провадження суду після їх уточнення та зменшення, мотивований тим, що з 15 жовтня по 20 листопада 2012 року представниками Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України було проведено фінансовий аудит та аудит відповідності за напрямками забезпечення військової частини А 2506.

За результатами внутрішнього аудиту складено звіт від 20 листопада 2012 року №234 за висновками якого встановлені порушення наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 року № 336 (зі змінами та доповненнями) про затвердження випуску 1 "Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності" на посаді інженера електромеханічної служби, морської інженерної служби приймалися (переводилися) працівники, які не мали повної вищої освіти відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст), крім цього в військовій частині обов'язки за посадою інженера не відповідали вимогам Міністерства праці та соціальної політики України, що привело до переплати заробітної плати " 2" працівникам на загальну суму 12828,87 грн., у тому числі, працівнику ЗСУ ОСОБА_2 6147,96 грн. (наказ командира в/ч А2506 від 31.12.2010 року №250) працівнику ЗСУ ОСОБА_3 6680,91 грн. (наказ командира в/ч А2506 від 30.06.2009 №118);

Крім того, Департаментом внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України складено довідку від 20.11.2012 року за результатами перевірки окремих питань щодо здійснення закупівлі технічного майна номенклатури електромеханічної служби військової частини А 2506 за період з 01.01.2010 по 10.10.2012 року за вх. №945 від 21.11.2012 року, якою встановлені порушення та надані відповідні рекомендації, зокрема :

- відповідно до п. 4 Порядку утворення структурних підрозділів внутрішнього аудиту та проведення такого аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого Постановою KM України, від 28.09.2011 № 1001, у разі закупівлі 52 рятувальних жилетів вартістю 400,00 грн. за одиницю (як було запропоновано) військова частини А2506 повинна була витратити 20800,00 грн., а не 25 000,00 грн. і відповідно різниця склала 4200,00 грн., що привело до порушення обов'язків службовими особами військової частини щодо ефективного, економного, та раціонального використання державних коштів.

Представник позивача пояснив, що не погоджується з результатами перевірки та її наслідками в цій частині, вважає звіт про виявленні порушення безпідставним та таким, що не ґрунтується на законі, та прийнятий не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, у зв'язку чим висновки звіту за результатами фінансового аудиту та аудиту відповідності за напрямками забезпечення військової частини А2506 є протиправними.

В судовому засіданні представник позивача посилаючись на обставини викладені в позовній заяві просив уточнені позовні вимоги задовольнити, з підстав викладених в позовній заяві.

Представники відповідача у судовому засіданні 22.04.2013 року проти задоволення позовних вимог заперечували та просили у задоволенні позову відмовити, надали до суду письмові заперечення від 04.08.2011 року, які містяться в матеріалах справи, та пояснили, що висновки відповідача викладені в звіті фінансового аудиту засновані на чинному законодавстві, а рекомендації є правомірними та обов'язковими для виконання відповідно до законодавства.

Представник відповідача пояснив, що Командування військової частини А2506, не погоджуючись з внесеними рекомендаціями, подала коментарі на аудиторський звіт, де зазначила підстави незгоди з внесеними рекомендаціями. Стосовно коментарів до аудиторського звіту від 20.11.2012р., вони не були прийнятими Департаментом у зв'язку з відсутністю законодавчого обґрунтування.

Крим цього, позовні вимоги військової частини А2506 стосовно зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії в частини зменшення розміру збитків також безпідставні у зв'язку з відсутністю їх законодавчого обґрунтування

Розглянувши документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 406/2011, Міністерство оборони України (Міноборони України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, входить до системи органів виконавчої влади і є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та реалізації державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва.

Міноборони України є органом військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України (далі - Збройні Сили).

Згідно п. 5 Положення Міноборони України з метою організації своєї діяльності забезпечує в межах повноважень здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх здійсненням в апараті Міноборони України, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління

Отже, Департамент внутрішнього аудиту та Фінансового контролю Міністерства оборони України у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктом владних повноважень.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків передбачених законодавством. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що Військова частина А2506 у якості юридичної особи зареєстрована 02.07.2001 року виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради АРК, код ЄДРПОУ-22997264, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Судом встановлено, що Військова частина А2506 підпорядкована безпосередньо КВМС ЗСУ (військова частина А0225). Особовий рахунок у фінансово-економічному управлінні КВМС ЗСУ №11969. Казначейські рахунки військової частині А2506 відкрито в управлінні Державної казначейської служби України у м. Євпаторія

Судом встановлено, що форма власності (за КФВ) 31 - державна власність. Організаційно-правова форма господарювання (за КОПФГ) 425 - установа.

Основні види діяльності (КВЕД): 28.52.0- загальні механічні операції, 60.24.0, 63.11.0, 63.12.0 - діяльність автомобільного транспорту, транспортне оброблення вантажів, складське господарство, 63.22.0-функціюнування інфраструктури водного транспорту.

Таким чином, судом встановлено, що Військова частина А2506 являється суб'єктом господарювання, юридичною особою, а тому зобов'язане дотримуватися вимог встановлених законодавством України, постанов Кабінету Міністрів України, наказів Міністра оборони України.

Судом встановлено, що комісією Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України відповідно програми фінансового аудиту та аудиту відповідності фінансово-господарської діяльності військової частини А 2506, затвердженої директором Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України, було проведено аудиторську перевірку Військової частини А2506 та надана оцінка діяльності за період з 01.05.2011 по 15.10.2012 року, щодо дотримання службовими особами військової частини А 2506 законності та виконання вимог нормативних документів з організації обліку, руху, збереження, економного та ефективного використання військового майна і коштів, списання військового майна, формування спеціального фонду за рахунок власних надходжень та інших надходжень, використання коштів спеціального фонду.

Згідно звіту перевірка проводилася в період з 15.10.2012 року по 20.11.2012 року.

За результатами перевірки складено Звіт за результатами фінансового аудиту та аудиту відповідності за напрямками забезпечення військової частини А 2506 від 20.11.2013 р. за результатами якого надається умовно-позитивний висновок діяльності військової частини.

Судом встановлено, що аудитом відповідності та фінансовим аудитом охоплено документи, складені в період з 01.05.2011 по 15.10.2012, а саме: прибуткові і видаткові касові ордери; журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів; касові книги; меморіальний ордер № 1 "Накопичувальна відомість за касовими операціями"; меморіальний ордер №2 "Накопичувальна відомості руху грошових коштів загального фонду в органах Державного казначейства України"; меморіальний ордер №3 "Накопичувальна відомість руху грошових коштів спеціального фонду в органах Державного казначейства України"; меморіальний ордер №6 "Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами"; меморіальний ордер №9 "Накопичувальна відомість про вибуття і переміщення необоротних"; меморіальний ордер №13 "Накопичувальна відомість витрачання матеріалів"; меморіальний ордер №16 "Накопичувальна відомість позабалансового обліку"; книга аналітичного обліку готівкових операцій; картка аналітичного обліку отриманих асигнувань; книга аналітичного обліку касових видатків; книга обліку асигнувань та прийнятих зобов'язань; книги та карки обліку (ф №№ ОЗ-6, ОЗ-6(бюджет)) та оборотні відомості; книга обліку грошових стягнень; книга обліку нестач; книга обліку бланків суворого обліку та керівних документів фінансової служби; книга обліку військовослужбовців, які перебувають на грошовому забезпеченні, і бланків грошових атестатів (Ф№18).

При проведенні дослідження вибірково перевірено касові та суцільно казначейські операції, розрахунки з виплати коштів під час відряджень та підземною допомоги, стан дебіторської та кредиторської заборгованості, вибірково повноту оприбуткування придбаних матеріальних засобів.

За результатами перевірки встановлено, порушення наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 року № 336 (зі змінами та доповненнями) про затвердження випуску 1 "Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності".

Так, на посаді інженера електромеханічної служби, морської інженерної служби приймалися (переводилися) працівники, які не мали повної вищої освіти відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст), крім цього в військовій частині обов'язки за посадою інженера не відповідали вимогам Міністерства праці та соціальної політики України, що привело до переплати заробітної плати двум працівникам на загальну суму 12828,87 грн., у тому числі, працівнику ЗСУ ОСОБА_2 6147,96 грн. (наказ командира в/ч А2506 від 31.12.2010 року №250) працівнику ЗСУ ОСОБА_3 6680,91 грн. (наказ командира в/ч А2506 від 30.06.2009 №118).

Також, судом встановлено, що за результатами перевірки окремих питань щодо здійснення закупівлі технічного майна номенклатури електромеханічної служби військової частини А 2506 за період з 01.01.2010 по 10.10.2012 року, складено довідку від 20.11.2012 року, якою встановлено порушення обов'язків службовими особами військової частини щодо ефективного, економного, та раціонального використання державних коштів, а саме:

- відповідно до п. 4 Порядку утворення структурних підрозділів внутрішнього аудиту та проведення такого аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого Постановою KM України, від 28.09.2011 № 1001, у разі закупівлі 52 рятувальних жилетів вартістю 400,00 грн. за одиницю (як було запропоновано) військова частини А2506 повинна була витратити 20800,00 грн., а не 25000,00 грн. і відповідно різниця склала 4200,00 грн.

За результатами дослідження командиру військової частини А 2506 внесено рекомендації щодо усунення порушень та прийняття управлінських рішень щодо відшкодування збитків виявлених під час аудиту.

Відповідно до п. 6.20 Стандартів внутрішнього аудиту, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 04.10.2011 № 1247, у разі якщо за результатами обговорення відповідальний за діяльність не погоджується з висновками аудиторського звіту та рекомендаціями, протягом 15-ти робочих днів він надає керівнику аудиторської групи обґрунтовані коментарі за своїм підписом.

Згідно з п. 6.21 Стандартів внутрішнього аудиту керівник аудиторської групи розглядає такі коментарі та готує письмовий висновок щодо їх обґрунтованості.

Судом встановлено, що командування військової частини А 2506, не погоджуючись з внесеними рекомендаціями, в порядку передбаченому пунктом 6.20 Стандартів внутрішнього аудиту, подала коментарі на аудиторський звіт, де зазначила підстави незгоди з внесеними рекомендаціями.

Судом встановлено, що стосовно коментарів до аудиторського звіту від 20.11.2012 року, вони не були прийняти Департаментом у зв'язку з відсутністю законодавчого обґрунтування.

Частково не погодившись з вказаним звітом Департаменту внутрішнього аудиту та Фінансового контролю Міністерства оборони України від 20.11.2012 року № 234 та довідкою від 20.11.2012 року вх. № 945, позивач звернувся з позовом до суду.

Суд, перевіряючи обґрунтованість вищезазначених висновків звіту перевірки від 20.11.2012 року № 234, та довідки від 20.11.2012 року вх. № 945, встановив наступне.

Відповідно до статті 1 Бюджетного кодексу України Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Статтею 7 Бюджетного кодексу України встановлено, що бюджетна система України ґрунтується на таких принципах, як принцип єдності бюджетної системи України, збалансованості, самостійності, повноти, обґрунтованості, ефективності, субсидіарності, цільового використання бюджетних коштів, справедливості і неупередженості, публічності та прозорості та принцип відповідальності учасників бюджетного процесу. Принцип обґрунтованості передбачає складання та виконання бюджету виходячи з реальних, об'єктивних показників економічного і соціального розвитку держави, затвердження методик і правил, відповідно до яких мають бути встановлені бюджетні показники.

Відповідно до п. 1.1. Стандартів внутрішнього аудиту, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 04.10.2011 № 1247 сфера застосування внутрішнього аудиту охоплює такі напрями діяльності:

- оцінка діяльності установи щодо законності та достовірності фінансової і бюджетної звітності, правильності ведення бухгалтерського обліку (фінансовий аудит);

- оцінка діяльності установи щодо дотримання актів законодавства, планів, процедур, контрактів з питань стану збереження активів, інформації та управління державним майном (аудит відповідності).

Основним завданням аудиторського дослідження являлось дослідження управлінських рішень командирів військової частини А 2506, військових частин, які входять до складу військової частини А 2506 та військових частин що перебувають на фінансовому забезпеченні А2506, щодо забезпечення виконання вимог Законів України, постанов Кабінету Міністрів України, наказів Міністра оборони України з питань організації, фактичного використання, стану збереження та законності списання активів військової частини, обґрунтованості та достовірності прийнятих фінансових зобов'язань, стану ведення бухгалтерського обліку, якості складення звітності, стану претензійно-позовної роботи з відшкодування заподіяних державі збитків.

Відповідно до п. 6.6 Стандартів внутрішнього аудиту, офіційним документом є аудиторський звіт - документ, складений за результатами внутрішнього аудиту, який містить відомості про хід внутрішнього аудиту, стан системи внутрішнього контролю, аудиторський висновок. До аудиторського звіту додаються рекомендації щодо удосконалення діяльності установи залежно від характеру виявлених проблем.

Пунктом 6.17 Стандартів передбачено, що рекомендації за результатами внутрішнього аудиту повинні містити конструктивні пропозиції про удосконалення тих аспектів діяльності установи, щодо яких проводився внутрішній аудит.

Судом встановлено, що на виконання пункту 6.17 Стандартів, аудиторами Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України під час проведення аудиторського дослідження військової частини А2506 були внесені відповідні рекомендації викладені в звіті № 234 від 20.11.2012 року та довідці від 20.11.2012 року.

Перевіряючи обґрунтованість відповідних рекомендацій від 20.11.2012р. судом проаналізовані порушення встановлені під час проведення перевірки, досліджені доводи позивача та відповідача про їх існування та встановлено наступне.

1. Згідно звіту від 20.11.2012 року аудитом використання працівників військової частини А2506 за штатним призначенням та дотриманням правил присвоєння і підтвердження кваліфікаційної категорії виявлено, що в порушення наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 №336 (зі змінами) "Про затвердження Випуску 1 "Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності" Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників" на посади інженера електромеханічної служби, морської інженерної служби приймалися (переводилися) працівники, які не мали повної вищої освіти відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст), крім цього в військовій частині обов'язки за посадою інженера не відповідали вимогам Міністерства праці та соціальної політики України.

Так, при переводі 31.12.2010 працівника ЗСУ ОСОБА_2 з посади техніка лабораторії вимірювання на посаду інженера електромеханічної служби кваліфікаційною комісією військової частини А2506 не дотримано кваліфікаційних вимог Довідника, а саме працівнику встановлений за посадою інженера 1 категорії 9 тарифний розряд, тоді як працівник спеціальної повної вищої освіти за займаною посадою немає, закінчила в 1978 році Хабаровський кооперативний технікум по спеціальності "бухгалтерський облік". З урахуванням викладеного працівнику ОСОБА_2 можливе встановлення 7 тарифного розряду як інженеру без категорії.

Аналогічно, працівнику ЗСУ ОСОБА_3 при переводі 30.06.2009 року на посаду інженера морської інженерної служби, військовою частиною встановлений за посадою інженера 1 категорії 9 тарифний розряд, тоді як вона спеціальної повної освіти за займаною посадою не має, закінчила в 1970 році Полтавський сільськогосподарський технікум по спеціальності "агрохімія" (агроном-агрохімік). З урахуванням викладеного працівнику можливе встановити 7 тарифного розряду як інженеру без категорії.

Порушення призвело до переплати заробітної плати двом працівникам на загальну суму 12828,87 грн., у тому числі: працівнику ЗСУ ОСОБА_2 6147,96 грн. (наказ командира в/ч А2506 від 31.12.2010 №250); працівнику ЗСУ ОСОБА_3 6680,91 грн. (наказ командира в/ч А2506 від 30.06.2009 №118).

Стосовно цього порушення позивачем в порядку передбаченому п. 6.20 стандартів внутрішнього аудиту надано коментарі, в яких зазначено, що у військовій частині А2506 відсутня посада "інженер 1 категорії". Посада "інженер", на яку була призначена ОСОБА_3, не передбачає вимог щодо наявності тієї чи іншої кваліфікаційної категорії. Працівник ЗСУ ОСОБА_3. знаходилась на посаді інженера морської інженерної служби військової частини А2506 з 01.07.2009 року згідно з записом в трудовій книжці працівнику ЗСУ ОСОБА_3 атестаційною комісією військової частини А 3795 присвоєно кваліфікацію "Інженр 1 категорії" 24.06.1999 році.

Аналогічний випадок стосується працівника ЗСУ ОСОБА_2, яка знаходилась на посаді інженера електромеханічної служби військової частини А 2506 з 31.12.2010 року згідно з записом в трудовій книжці працівнику ЗСУ ОСОБА_2 атестаційною комісією військової частини А3712 присвоєно кваліфікацію "інженер 1 категорії" 23.01.2001 році.

Додатково в судовому засіданні позивачем наданий лист Міністерства праці та соціальної політики України № 133/13/116-08 від 29.05.2008 року, де роз'яснено, що для підвищення кваліфікаційної категорії працівнику (працівникам) керівник структурного підрозділу виходить з клопотанням до керівника установи. При позитивному вирішенні питання видається наказ про підвищення категорії і у разі наявності вакансії за отриманою категорією, працівник може зайняти цю вакансію.

Кваліфікаційна категорія також може бути підвищена за рекомендацією атестаційної комісії в ході проведення чергової або позачергової атестації.

Однак особи, які не мають відповідної освіти або стажу роботи, встановлених кваліфікаційними вимогами, але мають достатній практичний досвід та успішно виконують у повному обсязі покладні на них завдання та обов'язки, можуть бути, як виняток, залишені на займаній посаді або призначені на відповідні посади за рекомендацією атестаційної комісії.

Відносно цього порушення суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог п. 4 Наказу - Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників служить основою для комісії присвоєння і підвищення категорій за посадою відповідно до оволодіння особою повним обсягом знань та робіт за результатами кваліфікаційної атестації.

Згідно з п 3.3. у розділі "Кваліфікаційні вимоги" визначено вимоги до освітнього, освітньо - кваліфікаційного рівня та мінімальні вимоги до стажу роботи до певної посади.

Відповідно до п. 15 Розділу «Професіонали» Довідника Інженер I категорії має відповідати наступним кваліфікаційним вимогам - повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст); для магістра - без вимог до стажу роботи, спеціаліста - стаж роботи за професією інженера II категорії - не менше 2 років.

Відповідно до вимог п. 11 Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 №336 особи, які не мають відповідної освіти або стажу роботи, встановлених кваліфікаційними вимогами, але мають достатній практичний досвід та успішно виконують у повному обсязі покладені на них завдання та обов'язки, можуть бути, як виняток, залишені на займаній посаді або призначені на відповідні посади за рекомендацією атестаційної комісії.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 30.08.1996 року прийнята на роботу до військової частини А-3712 на посаду інженера технічного відділення 13 розряду.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 спеціальної повної вищої освіти за займаною посадою не має, закінчила в 1978 році Хабаровський кооперативний технікум по спеціальності "бухгалтерський облік", що підтверджується наявністю у матеріалах справи копії диплома № 864536.

Згідно записів трудової книжки, 23.01.2001 року ОСОБА_2 присвоєна 1 категорія по посаді «інженера».

Судом встановлено, що у зв'язку з реорганізацією в/частини А-3712 у в/частину А2506, ОСОБА_2 26.12.2001 року переведена інженером технічного відділення 1 категорії, 31.12.2010 року переведена з посади техніка лабораторії вимірювання на посаду інженера електромеханічної служби. Командиром військової частини встановлено 9 тарифний розряд як інженеру 1 категорії.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 29.06.1996 року прийнята на роботу до військової частини А-379-5 на посаду інженера служби ГТС.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 спеціальної повної вищої освіти за займаною посадою не має, закінчила в 1970 році Полтавський сільськогосподарський технікум по спеціальності "агрохімія" (агроном-агрохімік), що також підтверджується наявністю у матеріалах справи копії диплома НОМЕР_1

Згідно атестаційного листа, складеного атестаційною комісією військової частини А-379-5 від 24.06.1999 року, ОСОБА_3 відповідає посаді інженер ГТС та їй присвоєна «1» категорія.

Відповідні записи зроблені в трудовій книжці, яка долучена до матеріалів справи.

Судом встановлено, що у зв'язку з реорганізацією в/частини А-379-5 у в/частину А2506, ОСОБА_3 31.01.2004 року переведена інженером по ремонту КГС 1 категорії, 28.11.2005 року їй присвоєний 9 тарифний розряд, 07.12.2006 року вона переведена інженером 1 категорії квартирно-експлуатаційної служби 9 розряду, 31.12.2010 року переведена інженером 1 категорії морської інженерної служби 9 розряду.

Стосовно питання можливості призначення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на посаду інженера 1 категорії, суд зазначає наступне.

Статтею 39 Основ Законодавства Союзу РСР та союзних республік про народну освіту (в редакції Закону СРСР від 27.11.1985, що діяв на момент отримання працівниками позивача освіти) встановлено, що середня спеціальна освіта отримується у технікумах, училищах та інших навчальних закладах, віднесених в установленому порядку до середніх спеціальних навчальних закладів.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про вищу освіту» від 05 березня 2002 р. № 2984-ІІІ (із змінами), училища та технікуми віднесено до вищих навчальних закладів першого рівня акредитації, у яких здійснюється підготовка за спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста.

Статтею 7 Закону визначено, що неповна вища освіта відповідає освітньо-кваліфікаційному рівню молодшого спеціаліста.

Тобто, середня спеціальна освіта, здобута в училищах і технікумах на території СРСР, прирівнюється до неповної вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста.

Таким чином, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які не мали повної вищої освіти, не відповідають кваліфікаційним вимогам «Інженер I категорії», встановленим п. 15 Розділу «Професіонали» Довідника.

Але суд погоджується з представниками позивача, що як виняток, встановлений п. 11 Довідника, вказані особи могли бути призначені на відповідні посади за рекомендацією атестаційної комісії.

Стосовно встановлення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 тарифних розрядів, суд зазначає наступне.

Питання оплати праці регулюються Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України) та іншими нормативно-правовими актами.

Зокрема, статтею 96 КЗпП України встановлено, що Основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).

Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів), що встановлюються у розмірах, не нижчих ніж визначені генеральною, галузевою (регіональною) угодою.

Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або уповноваженим ним органом згідно з тарифно-кваліфікаційним довідником за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).

Кваліфікаційні розряди підвищуються насамперед робітникам, які успішно виконують встановлені норми праці і сумлінно ставляться до своїх трудових обов'язків. Право на підвищення розряду мають робітники, які успішно виконують роботи більш високого розряду не менш як три місяці і склали кваліфікаційний екзамен. За грубе порушення технологічної дисципліни та інші серйозні порушення, які спричинили погіршення якості продукції, робітникові може бути знижено кваліфікацію на один розряд. Поновлення розряду провадиться в загальному порядку, але не раніше ніж через три місяці після його зниження.

Посадові оклади службовцям установлює власник або уповноважений ним орган відповідно до посади і кваліфікації працівника. За результатами атестації власник або уповноважений ним орган має право змінювати посадові оклади службовцям у межах затверджених у встановленому порядку мінімальних і максимальних розмірів окладів на відповідній посаді.

Аналізуючі вказані норми суд зазначає, що посадові оклади службовцям встановлюються в першу чергу, залежно від посади і кваліфікації працівника.

Отже, якщо працівник займає посаду інженера 1 категорії, йому не може бути встановлений тарифний розряд по іншій посаді, наприклад, простого інженера.

Таким чином, оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за рекомендацією атестаційної комісії могли бути призначені на відповідну посаду інженера 1 категорії, проти чого відповідач не заперечує, то і посадовий оклад їм правомірно встановлений за 9 тарифним розрядом, який відповідає займаній посаді.

З урахуванням викладеного працівнику можливе встановити 7 тарифного розряду як інженеру без категорії.

Суд не бере до уваги посилання позивача на лист Міністерства праці та соціальної політики України № 133/13/116-08 від 29.05.2008 року та вважає необхідним зазначити, що аудиторським звітом не порушувалось питання щодо знаходження або звільнення зазначених працівників на посадах. Рекомендації були внесені тільки відносно оплати по 9 тарифному окладу, якій сплачується тільки за наявністю відповідної освіти.

Таким чином висновки, визначені відповідачем в звіті за результатами фінансового аудиту та аудиту відповідності за напрямками забезпечення військової частини А2506 від 20.11.2012 року, стосовно здійснення позивачем переплати заробітної плати на загальну суму 12828,87 грн. та як наслідок зайво перерахованих коштів до ПФУ на суму 5265,50 гривень є необґрунтованими.

2. Згідно довідці від 20.11.2012 року аудитом встановлено, що службовими особами військової частини А 2506, покладені на них обов'язки щодо ефективного, економного та раціонального використання державних коштів виконувались не у повному обсязі.

Під час аудиту встановлено, що у серпні 2010 року службовими особами військової частини А2506 проведений моніторинг цін рятувальних жилетів з метою закупівлі.

Відповідно наданих комерційних пропозицій, станом на 20.08.2010 року, рятувальні жилети пропонувались за наступними цінами:

- 400,00 грн. без НДС (приватний підприємець ОСОБА_5);

- 400,00 грн. без НДС (приватний підприємець ОСОБА_4);

- 400,00 грн. (ООО "ЮРСО");

- 450,00 грн. (ООО "РИЛ").

На підставі комерційних пропозицій командиром військової частини А2506 капітаном 1 рангу Догоновим В.М. був укладений договір про закупівлю жилетів рятувальних від 20.08.2010 року № 57 у приватного підприємця ОСОБА_5, який пропонував для продажу жилети вартістю 400,00 грн.

Фактично за договором № 57 у приватного підприємця ОСОБА_5, закуплено 52 жилета загальною вартістю 25 000,00 грн., що складає 480,79 грн. за одиницю, а не 400,0 грн., як зазначалось у комерційній пропозиції від 17.08.2010.

Тобто у разі закупівлі 52 рятувальних жилетів вартістю 400,00 грн. за одиницю (як було запропоновано) військова частини А2506 повинна була витратити 20800,00 грн., а не 25 000,00 грн. і відповідно різниця у розмірі 4200,00 грн. є неефективним витрачанням держаних коштів.

Поряд з цим, дослідженням договору № 57 встановлено, що договір був складений з порушенням вимог чинного законодавства та не пройшов погодження у повному обсязі.

Так, договір не був погоджений з начальником управління експлуатації і судноремонту військової частини А0840 та начальником відділення постачання управління експлуатації і судноремонту військової частини А0840 та начальником електромеханічної служби військової частини А2506, чим порушено вимоги Порядку організації та здійснення попереднього контролю при оплаті матеріальних засобів, виконаних робіт та наданих послуг для потреб Збройних Сил України фінансовими органами корпусів, повітряних командувань, військово - морських баз, бригади берегової оборони, центру морських операцій та морської авіаційної бригади, затвердженого Міністром оброни України 30.08.2007 року.

У розділі II договору "Якість товару" відсутні чіткі вимоги щодо якості товару та комплектності майна (відсутні посилання на державні стандарти, технічні умови тощо), що передбачено ст. 15, 180 Господарського кодексу України.

Вибірковим дослідженням договорів на закупівлю товарів встановлено, що у жодному договорі укладеному в 2010 - 2012 роках відсутні чіткі вимоги щодо якості товару та комплектності майна.

Перед укладанням, договір № 57 був погоджений помічником командира військової частини А2506 з правової роботи капітаном юстиції Мамчаком С.М. та помічником командира військової частини А2506 з фінансово - економічної роботи - начальником служби капітаном ОСОБА_1

З усних пояснень капітана ОСОБА_1 з'ясовано, що на час погодження договору на закупівлю рятувальних жилетів цінові пропозиції ним не вивчались і відповідно пояснити чому закупівля жилетів здійснювалась у приватного підприємця ОСОБА_5 вартістю 480,79 грн., замість запропонованих 400,00 грн., він пояснити не зміг.

Стосовно цього порушення позивачем в порядку передбаченому п. 6.20 стандартів внутрішнього аудиту надано коментарі, в яких зазначено, що представником фінансового аудиту при встановленні факту неефективного використання державних коштів на загальну суму 4200грн., було враховано перелік цінових пропозицій щодо закупівлі рятувальних жилетів за ціною 400грн. за одиницю, який не є дійсний та немає ніякого відношення до військової частини А2506 та помилково вшитий начальником фінансового-економічної служби капітаном ОСОБА_1 до справи фінансово-економічної служби.

У військовій частині А2506 проводилась робота з закупівлі рятувальних жилетів згідно переліку цінових пропозицій, які були офіційно надані до військової частини А2506 та підшиті у справу електромеханічної служби військової частини А2506 за ціною 480,79 грн. за одиницю.

Таким чином, у військової частині А 2506 відсутні зайві видатки бюджетних коштів, закупівля рятувальних жилетів у приватного підприємця ОСОБА_5 за ціною 480,79 грн. за одиницю не є неефективним використанням державних коштів.

Відносно цього порушення суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 Порядку утворення структурних підрозділів внутрішнього аудиту та проведення такого аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого Постановою KM України, від 28.09.2011 № 1001, основним завданням підрозділу який проводить внутришний аудит є надання керівникові центрального органу виконавчої влади, його територіального органу та бюджетної установи об'єктивних і незалежних висновків та рекомендацій щодо запобігання фактам незаконного, неефективного та нерезультативного використання бюджетних коштів.

Відповідно до пункту 5 зазначеного Порядку, підрозділ який проводить внутришний аудит, займається аналізом проектів наказів та інших, документів, пов'язаних з використанням бюджетних коштів, для забезпечення їх цільового та ефективного використання.

У відповідності з вимогами вказаного Порядку, представником фінансового аудиту при встановленні факту неефективного використання державних коштів на загальну суму 4200 грн., було враховано перелік цінових пропозицій щодо закупівлі рятувальних жилетів за ціною 400,00 грн. за одиницю, який був вшитий до справи фінансово-економічної служби відповідальної посадовою особою військової частини А2506, а саме начальником фінансово-економічної служби капітаном ОСОБА_1

Тобто, під час аудиторського дослідження використовувалися документи які були надані аудитору відповідальними посадовими особами військової частини А2506. Зазначені документи в подальшому з'явилися підставою для відповідних висновків щодо ефективного, економічного та раціонального використання державних коштів у військової частини А2506, а командиру - військової частини А2506, як керівнику бюджетної установи, були внесені рекомендацій щодо запобігання в подальшому фактам неефективного та нерезультативного використання бюджетних коштів.

Таким чином висновки стосовно неекономного та неефективного використання бюджетних коштів на загальну суму 4200грн. є обґрунтованими.

Вирішуючи питання про задоволення уточнених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Згідно статті 2, 105 КАС України в адміністративному судочинстві правовому захисту підлягають права та інтереси осіб від протиправних дій, рішень чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень за допомогою передбачених законом заходів захисту.

Так, в адміністративному судочинстві можуть бути визнані протиправними дії або бездіяльність відповідача, скасоване протиправне рішення.

У той же час, предметом розгляду даної справи є звіт фінансового аудиту військової частини А2506, який не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а містить лише виклад обставин, встановлених під час перевірки, та певні висновки аудиторів.

Тому такий звіт не може бути визнаний протиправним та скасованим, а суд лише може надати висновкам, що викладені в ньому, певну правову оцінку, яка викладається в мотивувальній частині судового рішення.

Отже, суд надає оцінку висновкам звіту за результатами фінансового аудиту та аудиту відповідності за напрямками забезпечення військової частини А 2506 від 20.11.2012, та зазначає, що висновки стосовно неекономного та неефективного використання бюджетних коштів на загальну суму 4200грн. є обґрунтованими, а висновки стосовно здійснення позивачем переплати заробітної плати на загальну суму 12828,87 грн. та як наслідок зайво перерахованих коштів до ПФУ на суму 5265,50 гривень є необґрунтованими.

Крім того, не може бути визнаний належним способом захисту порушеного права також спосіб, що обраний позивачем, як зобов'язання відповідача зменшити розмір збитків в сумі 14505,50 грн та зайво перерахованих коштів до Пенсійного фонду України на суму 5265,50 грн. та зобов'язання відповідача виключити з обліку неефективного використання бюджетні кошти у розмірі 4200 грн.

Суд зазначає, що фактично позивач просить суд зобов'язати відповідача внести зміни до звіту за наслідками аудиту, але такі позовні вимоги не можуть бути задоволені, оскільки є неналежним способом порушеного права.

Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судовим рішенням позивачеві відмовлено у задоволенні позову повністю, сплачений ним судовий збір не повертається.

Під час судового засідання, яке відбулось 21.05.2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 28.05.2013 року

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.