Постанова № 3211472, 07.11.2008, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-5655/08         

                                ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П  О  С  Т  А  Н  О  В  А

Іменем                           України

              07 11 2008 року                                                                                          м. Харків

            Харківський окружний адміністративний суд  у складі:

головуючого судді  -               Курило Л. В.,

при секретарі -                       Сеник О.С.,

за участі прокурора  –           Гопак Е.М.,

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом заступника прокурора Фрунзенського району м. Харкова  в інтересах держави в особі Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства «Тавина» про стягнення адміністративно-господарської санкції,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач -  Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «Тавина» про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 3287,50 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач  зазначив, що  відповідно до ст. 19 Закону України “ Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів  у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Статтею 20 Закону встановлено обов’язок підприємств, установ, організацій у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньо облікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального  захисту інвалідів адміністративно – господарської санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному  підприємстві, установі організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи яка використовує найману працю. Відповідно до ч.2  ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь їх строк. На ПП «Тавина» у 2007 році норматив для працевлаштування інвалідів складає 1 робоче місце. Згідно даних, наданих у звіті, на вказаному підприємстві відсутні інваліди – штатні працівники. Таким чином, загальна заборгованість  відповідача складає – 3287,50 грн.

 В судовому засіданні прокурор вимоги позову  підтримала у повному обсязі, просила стягнути з відповідача  адміністративно – господарську санкцію.

Представник позивача в судове засідання не з’явилася, надіслала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи та відгук на позов не надав. Згідно зі ст. 35 КАС України відповідач є належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Вислухавши пояснення прокурора,  дослідивши матеріали справи, суд дійшов  наступного висновку.

           Статтею 19 Закону України “ Про основи  соціальної захищеності інвалідів в Україні”    встановлений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньо облікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у  кількості одного робочого місця.               

         Відповідно до  форми 10-ПІ “ Звіту про зайнятість та працевлаштування  інвалідів” за 2007 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2007 році становила 8 осіб, тобто, норматив для працевлаштування інвалідів  складав одне робоче місце.

                Пунктом 5 “Положення про робоче місце інваліда, про порядок працевлаштування інвалідів” затвердженого постановою КМ України від 03 05 1995 року № 314 підприємства розробляють заходи  щодо   створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центр зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення ( пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Таким чином, всупереч  викладеним  вимогам  Положення , відповідач  не виконав обов’язок щодо  своєчасного інформування державної служби зайнятості про готовність прийняти інваліда на певну посаду.

Згідно ст. 18-1 Закону України “ Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК,  наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Відповідно до листа від 26 05 2008 року за вих. № 1381 Харківського міськрайонного центру зайнятості  ПП «Тавина» не надавало  вакансії для інвалідів за звітом форми 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», і тому інваліди до ПП «Тавина»  не направлялись.

 Отже, відповідачем  не виконано  норматив одного робочого місця по  працевлаштуванню інвалідів.

Суд  вважає, що саме  з вини відповідача, який своєчасно не повідомив Харківський  міськрайонний центр зайнятості  про наявність  вакансій для інвалідів, інваліди не були направлені для працевлаштування до  ПП «Тавина» у 2007 році.

Статтею 20 Закону встановлено обов’язок підприємств, установ, організацій у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньо облікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального  захисту інвалідів адміністративно – господарської санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному  підприємстві, установі організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких  працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно - господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування  інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.  Порушення термінів сплати адміністративно – господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати нарахованої на повну суму недоїмки за весь період її строк.

Враховуючи те, що кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що відповідач не надав до суду доказів, які спростовують вимоги адміністративного позову.

За таких обставин суд знаходить позов  щодо стягнення з відповідача  адміністративно - господарської санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2007 році в сумі 3287 грн. 50 коп. обґрунтованим, доведеним і таким, що підлягає задоволенню.

Судові витрати необхідно віднести за рахунок  Державного бюджету України.

        З огляду на викладене, керуючись  ст. 18-1, 19, 20 Закону України "Про  основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, п. 5 “Положення про робоче місце інваліда, про порядок працевлаштування інвалідів” затвердженого постановою КМ України від 03 05 1995 року № 314, ст. ст. 35, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

            1. Адміністративний позов заступника прокурора Фрунзенського району м. Харкова  в інтересах держави в особі Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства «Тавина» про стягнення адміністративно-господарської санкції - задовольнити у повному обсязі.

            2. Стягнути з приватного підприємства «Тавина» (р/р 26001701175101, МФО 351964, код ЄДРПОУ 32564420,  юридична адреса: м. Харків, пр. М. Жукова,21,4, фактична адреса6 м. Харків, вул. Морозова,7)  на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (р/р 31219230700003, код 24134567, МФО 851011 ГУДК у Харківській області) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця , призначені для працевлаштування інвалідів з 2007 році  в сумі  3287,50 грн. (три тисячі двісті вісімдесят сім грн. 50 коп.).

          3. Судові витрати віднести за рахунок Державного бюджету України.

          4. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня виготовлення повного тексту постанови та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова  набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

            Повний текст постанови виготовлено 11 11 2008 року.

           Суддя                                                                                                        Л.В.Курило