Рішення № 32114711, 25.06.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.06.2013 Справа № 901/1495/13За позовом Дочірнього підприємства «Науково-дослідницький інститут нафтогазової промисловості»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Володар»

про стягнення 1 732 586,19 грн.

Суддя Пукас А.Ю.

Представники:

Від позивача не з'явився.

Від відповідача не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Дочірнє підприємство «Науково-дослідницький інститут нафтогазової промисловості» звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Володар» з позовом про стягнення 1 732 586,19 грн., у тому числі 1 631 542,68 грн. основного боргу, 3 438,72 грн. інфляційних втрат, 69 114,27 грн. пені, 28 490,52 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, у порушення умов договорів про надання послуг № 01/05 від 03.05.2012, про закупівлю послуг № 15/12 від 22.05.2012,

№ 17/12 від 22.05.2012 та № 19/12 від 01.06.2012 не сплатив вартість наданих позивачем послуг, що призвело до виникнення заборгованості. Обґрунтовані позовні вимоги посиланням на статтю 625 Цивільного кодексу України та статтю 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.05.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 20.05.2013.

В судове засідання 25.06.2013 сторони не з'явились, явку уповноважених представників не забезпечили, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, які в повному обсязі характеризують правовідносини, що виникли між сторонами, враховуючи систематичну неявку представника відповідача в судове засідання та відсутність доказів неможливості його прибуття, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03.05.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Володар» (замовник) та Дочірнім підприємством «Науково-дослідній інститут нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (виконавець) укладено Договір

№ 01/05 про надання послуг (супервізія робіт при бурінні та випробуванні свердловини

№ 100 Руновщинська) (а.с. 12-15), згідно з пунктом 1.1 якого виконавець зобов'язався надати замовникові послуги з супервізії робіт при бурінні та випробуванні свердловин № 100 Руновщинська, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

22.05.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Володар» (замовник) та Дочірнім підприємством «Науково-дослідній інститут нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (виконавець) укладено Договір

№ 15/12 про закупівлю послуг (а.с. 20-23), згідно з пунктами 1.1 та 1.2 позивач зобов'язався надати відповідачу послуги: збір та аналіз геолого-геофізичної інформації за результатами геологорозвідувальних робіт, проведених на ділянках спеціальних дозволів, отриманих Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», а відповідач - прийняти і оплатити такі послуги.

22.05.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Володар» (замовник) та Дочірнім підприємством «Науково-дослідній інститут нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (виконавець) укладено Договір

№ 17/12 (а.с. 28-31), предметом якого, згідно з пунктами 1.1, 1.2 є надання позивачем відповідачу послуг: аналіз та узагальнення геолого-геофізичних і геолого-промислових матеріалів та обґрунтування окремих параметрів приростів запасів вуглеводнів, отриманих протягом 2012 року по родовищах Східного та Західного регіонів України. В свою чергу відповідач зобов'язався прийняти і оплатити такі послуги.

01.06.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Володар» (замовник) та Дочірнім підприємством «Науково-дослідній інститут нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (виконавець) укладено Договір

№ 19/12 (а.с. 36-39), відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 яких позивач надає відповідачу послуги: розробка методичних рекомендацій щодо формування «Збірника тимчасових кошторисних норм геологорозвідувальних робіт (камеральні сейсморозвідувальні роботи)», а відповідач - приймає та оплачує такі послуги.

Пунктом 1.3 Договорів № 15/12, 17/12 від 22.05.2012, № 19/12 від 01.06.2012, та пунктом 1.2 Договору № 01/05 від 03.05.2012 визначено, що конкретні завдання на надання послуг та строки їх надання визначаються технічними (геологічними) завданнями, календарними планами.

Пунктом 2.3 Договору від 03.05.2012 № 01/05 встановлено, що відповідач після укладання Договору може перерахувати на поточний рахунок позивача аванс у розмірі до 100% від ціни Договору.

Пунктом 2.4 Договору від 03.05.2012 № 01/05 передбачено, що оплата наданих послуг здійснюється на підставі акта здавання-приймання послуг протягом 30 календарних днів з дати підписання акта здавання-приймання послуг.

Відповідно до пункту 6.1.1 Договорів № 15/12, № 17/12 від 22.05.2012, № 19/12 від 01.06.2012 відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані послуги.

Порядок здійснення оплати за Договором № 15/12 від 22.05.2012 визначений в розділі IV Договору.

Відповідно до пункту 4.1 Договору № 15/12 від 22.05.2012 відповідач після укладення Договору до початку надання послуг може перерахувати на рахунок позивача авансовий платіж у розмірі 70% від суми Договору.

Пунктом 4.2 передбачено, що розрахунки за послуги проводяться шляхом поетапної оплати відповідачем наданих послуг після отримання звітної документації та підписання відповідачем акта здавання-приймання робіт по кожному виконаному етапу. При цьому із суми, що повинна бути сплачена, вираховується питома частка авансового платежу. Розрахунки проводяться протягом 3 банківських днів з дати підписання відповідачем акта здавання-приймання послуг.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору № 01/05 від 03.05.2012 сторонами 31.10.2012 підписаний Акт здавання-приймання послуг № 1 (а.с. 44), відповідно до якого загальна вартість послуг, що підлягає сплаті відповідачем позивачу складає 600 000,00 грн.

За твердженням позивача загальна сума авансу, перерахована відповідачем з початку дії цього Договору, становить 420 000,00 грн.

Тобто, до перерахування за зазначеним Актом належить 180 000,00 грн.

Також, на виконання умов Договору № 15/12 від 22.05.2012 сторонами складено Акт здавання-приймання послуг № 1 від 29.08.2012 (а.с. 45), відповідно до якого загальна вартість послуги за етапом 1, яка підлягає сплаті відповідачем позивачу складає

1 563 927,48 грн.

За твердженням позивача, загальна сума авансу за етапом 1, перерахована відповідачем з початку дії цього Договору, становить 1 094 749,24 грн.

21.09.2012 сторонами складений Акт здавання-приймання послуг № 2 (а.с. 46).

Згідно даних Акта загальна вартість послуги за етапом 2, яка підлягає сплаті відповідачем позивачу складає 945 000,00 грн.

За твердженням позивача, загальна сума авансу за етапом 2, перерахована відповідачем з початку дії цього Договору, становить 661 500,00 грн.

Сума заборгованості за зазначеним Актом становить 283 500,00 грн.

На виконання умов Договору № 17/12 від 22.05.2012 сторонами 13.08.2012 підписаний Акт здавання-приймання послуг № 1 (а.с. 47), відповідно до якого загальна вартість послуг за етапом 1, яка підлягає сплаті відповідачем позивачу складає

327 999,78 грн.

На виконання умов Договору № 17/12 від 22.05.2012, 21.09.2012 сторонами підписаний Акт здавання-приймання послуг № 2 (а.с. 48), відповідно до якого загальна вартість послуг за етапом 2, яка підлягає сплаті відповідачем позивачу складає

463 176,40 грн. За твердженням позивача вартість зазначених робіт відповідачем не оплачена.

На виконання умов Договору № 19/12 від 01.06.2012 сторонами, 17.09.2012 складений Акт здавання-приймання послуг № 1, відповідно до якого, вартість послуг за етапом 1, яка підлягає сплаті відповідачем позивачу складає 2 482 887,60 грн.

За твердженням позивача, загальна сума авансу за етапом 1, перерахована відповідачем з початку дії цього Договору, становить 1 738 021,32 грн., заборгованість становить 744 866,28 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 1 631 542,68 грн.

Оскільки у встановлений договором строк відповідач в повному обсязі не оплатив вартість наданих позивачем послуг, 25.12.2012 останній звернувся до відповідача з претензіями в яких просив сплатити заборгованість (а.с. 53-60).

Несплата відповідачем заборгованості в розмірі 1 631 542,68 грн. стало підставою для звернення Дочірнього підприємства «Науково-дослідницький інститут нафтогазової промисловості» до господарського суду Автономної Республіки Крим із даним позовом.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з невиконанням договору про надання послуг та регулюються положеннями глави 63 Цивільного кодексу України, з урахуванням загальних положень Господарського кодексу України, що регулюють виконання господарських зобов'язань.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України).

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, у встановлений пунктом 4.1 Договорів строк, оплата відповідачем не здійснена.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів сплати заборгованості в повному обсязі відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи викладене, сума заборгованості в розмірі 1 631 542,68 грн. підлягає стягненню з відповідача на підставі положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України, згідно з якими зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одночасно, позивач просив стягнути з відповідача 28 490,52 грн. 3% річних та 3 438,72 грн. інфляційних втрат.

Суд вважає, що таки вимоги позивача також підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку, наданого позивачем 3% річних розраховувалися ним на суму заборгованості, яка виникла за кожним Актом здавання-приймання послуг окремо (а.с. 51).

Так, на суму заборгованості, яка виникла за порушення умов Договору № 01/05 від 03.05.2012, в розмірі 180 000,00 грн. позивачем, за період з 01.12.2012 по 30.04.2013 нараховане 2 233,97 грн. 3% річних.

На суму заборгованості, яка виникла за порушення умов Договору № 15/12 від 22.05.2012, в розмірі 283 500,00 грн. позивачем, за період з 26.09.2012 по 30.04.2013 нараховане 5 056,40 грн. 3% річних.

На суму заборгованості, яка виникла за порушення умов Договору № 17/12 від 22.05.2012, в розмірі 423 176,40 грн. позивачем, за період з 26.09.2012 по 30.04.2013 нараховане 7 547,61 грн. 3% річних.

На суму заборгованості, яка виникла за порушення умов Договору № 19/12 від 01.06.2012, в розмірі 744 866,28 грн. позивачем, за період з 20.09.2012 по 30.04.2013 нараховане 13 652,48 грн. 3% річних.

Судом перевірений наданий позивачем розрахунок, який складений вірно, у зв'язку з чим стягненню з відповідача підлягає 28 490,52 грн. - 3% річних.

Також, судом перевірений наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат в розмірі 3 438,72 грн. (а.с. 52), який здійснений вірно, у зв'язку чим вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Одночасно, суд вважає, що підлягають частковому задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 68 075,89 грн. пені, з огляду на наступне.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України, частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Умовами укладених між сторонами Договорів передбачено, що за прострочення платежу за поставлений товар Замовник сплачує Постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від несплаченої суми, за кожний день прострочення, але не більше 0,001% від несвоєчасно сплаченої вартості послуг.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 Господарського кодексу України).

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, пеня розрахована ним наступним чином:

на суму боргу в розмірі 283 500,00 грн. пеня нарахована позивачем за період з 26.09.2012 по 30.04.2013 та її розмір становить 615,20 грн.;

на суму боргу в розмірі 423 176,40 грн. пеня нарахована позивачем за період з 26.09.2012 по 26.03.2013 та її розмір становить 9 182,93 грн.;

на суму боргу в розмірі 744 866,28 грн. пеня нарахована позивачем за період з 20.09.2012 по 20.03.2013 та її розмір становить 68 075,89 грн.

Статтею 232 Господарського кодексу України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема, частиною 6 цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тобто, враховуючи положення статті 232 Господарського кодексу України, пеня повинна бути нарахована за 183 дня, тоді як позивачем період нарахування пені перевищений.

Відповідно до розрахунку, проведеного судом, розмір пені, яка повинна бути нарахована за порушення грошового зобов'язання за Договором № 15/12 від 22.05.2012 в сумі 283 500,00 грн. за період з 26.09.2012 по 26.03.2013 (182 дня) становить 515,97 грн.; за порушення грошового зобов'язання за Договором № 19/12 від 01.06.2012 в розмірі 744 866,28 грн. розмір пені за період з 20.09.2012 по 20.03.2013 (182 дня) становить

55 559,70 грн.

Одночасно, необхідно звернути увагу, що за умовами пункту 7.3 Договору № 17/12 від 22.05.2012 у разі порушення строку оплати наданих послуг замовник сплачує на користь виконавця пеню у розмірі 0,01% від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше 0,1% від несвоєчасно сплаченої вартості послуг.

З огляду на викладене, розмір пені, нарахованої за порушення строків оплати вартості послуг за Договором № 17/12 від 22.05.2012 становить 423,18 грн., тобто в розмірі 0,1% від суми заборгованості - 423 176,40 грн.

Таким чином, загальний розмір пені, за порушення відповідачем умов договорів про надання послуг, відповідно до розрахунку проведеного судом становить 56 498,85 грн. та саме в цьому розмірі підлягає стягненню з відповідача.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

В судовому засіданні 25.06.2013 оголошені вступна та резолютивні чистині рішення. Повне рішення складено 01.07.2013.

Керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Володар» (вул. Балаклавська, 111, кв. 16, м. Сімферополь, 95048, п\р 26008023004310 в ПАТ «ВТБ БАНК» у м. Києві, МФО 321767, ЄДРПОУ 32296855) на користь Дочірнього підприємства «Науково-дослідницький інститут нафтогазової промисловості» (вул. Київська, 8, с. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська обл., 08132, р\р 26003601003926 у ПАТ «Промінвестбанк», код банку 00039002, ЄДРПОУ 32710871) 1 631 542,68 грн. заборгованості, 3 438,72 грн. інфляційних втрат, 28 490,52 грн. 3% річних, 56 498,85 грн. пені та 34 399,41 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В частині позовних вимог про стягнення 12 615,42 грн. пені відмовити.

Суддя А.Ю. Пукас