Ухвала суду № 32114427, 17.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" червня 2013 р. м. Київ К/9991/19708/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

Бухтіярової І.О.

Пилипчук Н.Г.

за участю секретаря Корженкової І.О.

представника відповідача Дирди І.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.02.2012

у справі № 2а-16477/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Вест»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 29.11.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.02.2012, позов задоволено частково. Визнано незаконними дії ДПІ у Голосіївському районі м.Києва, пов'язані з проведенням документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Іст Вест» в результаті якої складено акт №1166/3-23-30-37480906 від 30.09.2011 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за червень 2011 року». Визнано незаконними дії ДПІ у Голосіївському районі м.Києва щодо визнання в акті №1166/3-23-30-37480906 від 30.09.2011 нікчемними правочинів, укладених ТОВ «Іст Вест». В решті позову відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові повністю, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за червень 2001 року, за результатами якої складено акт №1166/3-23-30-37480906 від 30.09.2011.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу I Податкового кодексу України (далі - Кодекс) органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків, зокрема у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення (наказу) про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та за наявності обставин, визначених статтями 77 та 78 розділу II Кодексу.

Обов'язковою умовою для проведення документальної невиїзної позапланової перевірки є надсилання або вручення платнику податків копії наказу та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (пункт 79.2 статті 79 розділу II Кодексу).

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Кодексу документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 розділу II Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених Кодексом випадках або отриманих в інший, передбачений законом спосіб.

За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки оформлюється акт та приймаються відповідні податкові повідомлення рішення у порядку та терміни, визначені статтями 86 та 58 Кодексу.

Системний аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку, що перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, а право на проведення такої перевірки надається лише за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки або вручення платнику чи його уповноваженому представнику під розписку зазначених документів та за наявності обставин, визначених статтями 77 та 78 розділу II Кодексу.

Всупереч вимогам частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не надано доказів направлення наказу начальника ДПІ у Голосіївському районі м.Києва №2826 від 29.09.2011 про проведення з 30.09.2011 документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Іст Вест» за червень 2011 року платнику, а також не доведено існування обставин, з наявністю яких Податковий кодекс України пов'язує проведення перевірки, що дає підстави суду касаційної інстанції погодитись з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність дій відповідача по проведенню перевірки, за результатами якої складено акт №1166/3-23-30-37480906 від 30.09.2011.

Разом з тим, приймаючи рішення про визнання незаконними дій ДПІ у Голосіївському районі м.Києва щодо визнання в акті №1166/3-23-30-37480906 від 30.09.2011 нікчемними правочинів, укладених ТОВ «Іст Вест», суди попередніх інстанцій не врахували що акт перевірки не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, який би породжував певні правові наслідки, був спрямований на регулювання тих чи інших відносин і мав обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, та, відповідно, міг бути предметом розгляду судами за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність встановлена законом, а не актами податкової перевірки. За наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Отже, оскільки оспорюваний акт перевірки лише фіксує факт правопорушення та не має правового значення у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, то позовна вимога про визнання незаконними певних висновків цього акта не підлягає розгляду в адміністративному суді.

З огляду на викладене, враховуючи межі оскарження судових рішень, судова колегія доходить висновку про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції в частині задоволення позову про визнання незаконними дій ДПІ у Голосіївському районі м.Києва щодо визнання в акті перевірки нікчемними правочинів, укладених ТОВ «Іст Вест», з закриттям провадження у справі у цій частині відповідно до вимог п. 1 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, в іншій частині судові рішення підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 157, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.11.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.02.2012 в частині визнання незаконними дій Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва щодо визнання в акті №1166/3-23-30-37480906 від 30.09.2011 нікчемними правочинів, укладених Товариством «Іст Вест», скасувати з закриттям провадження у справі в цій частині.

В решті судові рішення залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді І.О.Бухтіярова

Н.Г.Пилипчук