Ухвала суду № 32114241, 20.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

УХВАЛА

№ 5011-49/248-2012 20.06.13

за заявою публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії»

до відкритого акціонерного товариства "Капітал лізинг" (код 34428335)

про визнання банкрутом

Суддя Копитова О.С.

Секретар с/з Скляр В.А.

Представники сторін:

від заявника: Дудар Є.В., представник за довіреністю б/н від 13.11.2012

від боржника: Жилінський А.І., представник за довіреністю від 04.10.2012 року ;

В судовому засіданні присутні:

1) арбітражний керуючий Чорненький С.В.;

2) арбітражний керуючий Щуріков І.М.

3) Посвістак С.М., представник державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва за довіреністю № 13506/9/10-209 від 21.12.2012 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про визнання банкрутом відкритого акціонерного товариства "Капітал лізинг", з урахуванням приписів ст. 1, 3-14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2012 порушено провадження по справі № 5011-49/248-2012, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника та призначено підготовче судове засідання (суддя Митрохіна А.В.).

Підготовче судове засідання відкладалось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2012 провадження у справі № 5011-49/248-2012 припинено, дію мораторію припинено та зобов'язано державного реєстратора Печерської районної у місті Києві державної адміністрації внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про припинення провадження у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Капітал лізинг".

Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" не погодившись із зазначеною ухвалою, звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.09.2012, а матеріали справи № 5011-49/248-2012 направити до Господарського суду м. Києва для подальшого розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2012 апеляційну скаргу ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" задоволено, ухвалу господарського суду м. Києва від 24.09.2012 № 5011-49/248-2012 скасовано, а справу № 5011-49/248-2012 направлено до Господарського суду м. Києва для подальшого розгляду.

09.11.2012 згідно повторного автоматичного розподілу автоматизованої системи документообігу матеріали справи № 5011-49/248-2012 були передані на розгляд судді Копитовій О.С.

Ухвалою суду від 12.11.2012 справу № 5011-49/248-2012 прийнято до свого провадження суддею Копитовою О.С. та призначено підготовче судове засідання на 11.12.2012.

У зв'язку із скеруванням матеріалів справи до Київського апеляційного господарського суду на запит Вищого господарського суду України, судове засідання призначене на 11.12.2012 не відбулось.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.12.2012 касаційну скаргу ВАТ "Капітал лізинг" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2012, повернуто скаржникові.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2013 касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Капітал Лізинг" залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2012 по справі № 5011-49/248-2012 без змін.

Відповідно до резолюції від 03.04.2013 матеріали справи № 5011-49/248-2012 були передані для подальшого розгляду судді Копитовій О.С.

Ухвалою суду від 08.04.2013 підготовче засідання призначено на 23.04.2013.

Підготовче судове засідання відкладалось.

Дослідивши матеріали справи та подані докази господарський суд приходить до висновку щодо наявності підстав для припинення провадження по справі в силу наступного.

Обґрунтовуючи свої вимоги до боржника публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії» (надалі по тексту заявник, ініціюючий кредитор, банк, ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії) посилається на невиконання боржником своїх зобов'язань щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за Кредитним договором № 266-В/06 від 27.12.2006 року. Банк зазначає, що звертався з позовом до суду і рішенням господарського суду м. Києва 08.09.2010 року по справі № 34/358 позовні вимоги банку задоволено в повному обсязі та присуджено до стягнення з боржника 887 809,29 євро та 236 грн. Згідно пояснень банку зазначене рішення боржником не виконано протягом встановленого Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» строку і банк звернувся з відповідною заявою про порушення провадження по справі про банкрутство.

Боржник з вимогами банку не погодився, подав письмові заперечення та просив суд закрити провадження по справі. Боржник стверджує, що вимоги банку, що випливають з кредитного договору № 266-В/06 від 27.12.2006 року повністю забезпечені заставою майна боржника.

Банк не погодився з такими твердженнями боржника та в своїх поясненнях зазначив, що розмір загальної заборгованості боржника перед банком значно перевищує вартість заставного майна визначеного в договорі застави. Також банк наголошував на зменшенні вартості заставного майна на 4 000 000 грн., в зв'язку з його значним пошкодженням, що підтверджується актом державного виконавця ДВС Дарницького РУЮ у м. Києві від 10.03.2009 року, заявою ВАТ «Капітал лізинг» до правоохоронних органів, Постановою Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 03.11.2009 року про порушення кримінальної справи за ч. 2 ст. 192 Кримінального кодексу України, тощо.

Відповідно до преамбули Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Ознаки неплатоспроможності боржника визначені ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема встановлено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачене цим Законом.

При цьому, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення провадження по справі про банкрутство при наявності обставин визначених ч. 2 ст. 8 зазначеного Закону.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд відмовляє у прийнятті заяви про порушення провадження по справі про банкрутство боржника, якщо вимоги кредиторів повністю забезпечені заставою.

Основним завданням підготовчого засідання суду є з'ясуванні ознак неплатоспроможності боржника, наявності чи відсутності перешкод для подальшого розгляду справи про банкрутство.

В своїй постанові від 21.03.2013 року Вищий господарський суд України зауважив на необхідності встановлення місцевим господарським судом на підготовчому засіданні дійного розміру вимог ініціюючого кредитора, який не забезпечений заставою майна боржника та залежно від встановленого, прийняти відповідне судове рішення, згідно з ч. 11 ст.11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до приписів Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у підготовчому засіданні господарський суд розглядає саме безспірні вимоги заявлені до боржника ініціюючим кредитором, які викладені в заяві про порушення справи про банкрутство і не досліджує наявність будь-яких інших взаємовідносин, що існують між боржником та кредитором та не встановлює розмір іншої наявної заборгованості. Право заявляти ініціюючим кредитором додаткових вимог передбачено п. 8 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище в заяві про порушення справи про банкрутство банк посилається на рішення господарського суду м. Києва по справі № 34/358 від 08.09.2010 року, яким і обґрунтовує безспірність своїх вимог. За таких обставин на підготовчому засіданні господарський суд перевіряє підставність вимог банку саме в цій частині.

Зазначеним рішенням господарського суду задоволено позовні вимоги банку та присуджено до стягнення з боржника заборгованість за кредитним договором № 266-В/06 від 27.12.2006 року в розмірі 885 177,71 євро, а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 2 631,58 євро та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

Судом встановлено, що 27.12.2006 року між боржником і банком було укладено кредитний договір № 266-В/06, згідно якого банк надає боржнику кредит у розмірі 1 126 250 євро.

При цьому, на забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором між сторонами 14.03.2007 року було укладено Договір застави, що зареєстрований в реєстрі за № 1314.

Згідно п. 2.4 Договору застави заставою забезпечуються зобов'язання заставодавця, зокрема які випливають з кредитного договору №266-В/06 та можуть виникнути в майбутньому за цим кредитним договором: зобов'язання повернути кредит, наданий в євро за Договором №266-В/06 від 1 126 250,00 євро згідно з графіком не пізніше 26.12.2011, а у випадках передбачених законодавством України та/або договором -достроково; зобов'язання в строки, передбачені кредитним договором. До настання термінів, зазначених у кредитному договорі, сплачувати Кредитору проценти за користування кредитом за кредитним договором №266-В/06; зобов'язання відшкодовувати збитки, завдані кредитору невиконання або неналежним виконанням зобов'язань боржника по кредитному договору №266-В/06; зобов'язання сплатити кредитору штрафні санкції за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором №266-В/06 у строки та у розмірах, передбачених договором; зобов'язання відшкодувати витрати кредитора по здійсненню його вимог, забезпечених заставою або будь-які інші витрати кредитора, які виникли внаслідок невиконання або неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором №266-В/06.

Предметом застави за цим Договором, згідно п. 3.1, є обладнання, а саме:

- гідравлічна бурова установка СМ-70 (серійний номер 2573);

- гідравлічна бурова установка SB-22 (серійний номер 1825).

Зазначене майно належить на праві власності заставодавцеві на підставі контракту №061127 від 28.11.2006 року та контракту №061128 від 28.11.2006р. (пункт 3.1 статті 3 Договору).

Предмет застави оцінюється сторонами в сумі 10 610 107,98 грн., що за курсом складає 1 589 507,85 євро (п.3.3. Договору застави).

Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище, рішенням господарського суду м. Києва присуджено до стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором № 266-В/06 на суму 885 177,71 євро, а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 2 631,58 євро та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

Визначаючи свої вимоги до боржника в заяві про порушення провадження по справі банк, з урахуванням офіційного курсу станом на 23.11.2011 року, вказує на наявність заборгованості в розмірі 8 817 692,30 грн.

Таким чином межі вартості предмету застави встановлені сторонами в договорі застави перевищують розмір заборгованості боржника перед банком і відповідно вимоги банку за кредитним договором № 266-В/06 є такими, що повністю забезпечені заставою майна боржника.

На вимогу суду банком надано пояснення відносно того, яка саме сума заборгованості не забезпечена заставою майна боржника. В своїх поясненнях банк зазначив, що Договір застави забезпечує виконання зобов'язань ВАТ «Капітал Лізинг», окрім вимог по заявленому кредитному договору № 266-В/06 від 27.12.2006 року, ще і по кредитним договорам № 265 -В/06 від 27.12.2006 року та № 267-В/06, укладеним між боржником і банком. При цьому банк зазначає, що загальний розмір вимог ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» до ВАТ «Капітал Лізинг» за кредитними договорами, забезпеченими Договорами застави станом на 18.04.2012 року становить 13 749 356,11 грн., а заставна вартість майна, згідно договору застави становить 10 610 107,98 грн. Банк вважає, що за кредитним договором № 266-В/06 від 27.12.2006 року вимоги до боржника забезпечені частково на суму 698 621,84 євро, в іншій частині вимоги не забезпечені і відповідно є всі підстави для продовження розгляду справи про банкрутство. Банк зазначає, що станом на дату звернення з заявою про порушення провадження по справі про банкрутство, 24.11.2011 року загальна заборгованість боржника перед банком становила 12 630 655,72 грн, тоді як заставна вартість за договором застави складає лише 10 610 107,98 грн.

Суд враховує зазначені пояснення банку, однак вважає за необхідне зазначити, що на підготовчому засіданні суд не розглядає загальну заборгованість боржника перед банком, а обмежений лише розглядом вимог які слугували підставою для порушення справи про банкрутство.

Крім того, банк з посиланням на акт державного виконавця ДВС Дарницького РУЮ у м. Києві від 10.03.2009 року, заяву ВАТ «Капітал лізинг» до правоохоронних органів , Постанову Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 03.11.2009 року про порушення кримінальної справи за ч. 2 ст. 192 Кримінального кодексу України, тощо, стверджує про зменшення вартості предмету застави на 4 000 000 грн., що на його думку доводить, що вимоги банку в повному обсязі майном боржника не забезпечені. Однак, суд вважає, що зазначені документи не доводять в беззаперечному порядку розмір вартості майна боржника, що було передано в заставу банку. Крім того, якщо досліджувати докази, на які посилається банк, зокрема заяву боржника до правоохоронних органів, вбачається, що представник боржника зазначав орієнтовну вартість розкраденого обладнання на суму 40 000 000 грн., тоді як в заяві про відшкодування збитку, поданої боржником до страхової компанії останнім зазначався розмір відшкодування на суму 2 899 342,7 грн. Ні в постанові про порушення кримінальної справи від 03.11.2009 року, ні в актах державного виконавця точний розмір нанесених збитків не встановлений. Тому доводи банку, що розмір вартості заставного майна зменшений саме на 4 000 000 грн. суд вважає не доведеними. В матеріалах справи відсутні докази здійснення належної оцінки майна боржника, проведеної у встановленому законом порядку, від предмету застави банк також не відмовлявся.

За таких обставин, суд вважає, що банком не доведено наявність заборгованості за кредитним договором № 266-В/06 від 27.12.2006 року, що присуджена до стягнення рішенням господарського суду м. Києва від 08.09.2010 року по справі № 34/358 яка не забезпечена майном боржника в сумі, що надає банку право ініціювати порушення справи про банкрутство відносно боржника,.

З урахуванням викладеного провадження по справі підлягає припиненню.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що припинення провадження по справі не позбавляє банк права повторного звернення до суду з заявою про порушення провадження по справі про банкрутство відносно боржника, за наявності безспірних вимог до боржника за усіма кредитними договорами та в разі підтвердження належними доказами вартості заставного майна боржника, якщо розмір незабезпечених вимог буде дорівнювати встановленій законом сумі.

Керуючись Законом України «Про заставу», Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Господарським процесуальним кодексом України, суд -

У Х В А Л И В:

Провадження по справі припинити.

Дію мораторію на задоволення вимог кредиторів припинити.

Зобов'язати державного реєстратора за місцем знаходження боржника виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про порушення провадження у справі про банкрутство, в зв'язку з припиненням провадження по справі.

Суддя О.С. Копитова