Рішення № 32112869, 17.06.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" червня 2013 р. Справа № 213/7-04/13

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Космос", смт. Козин

до Козинської селищної ради, смт. Козин

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Обухівського районного відділу земельних ресурсів, м. Обухів

про визнання недійсним рішення Козинської селищної ради від 05.03.2004 р.

Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача: Глущенко О.А.- довіреність № 51 від 05.09.2012;

Рудницький В.Ю. - голова правління;

від відповідача: не з'явився;

третьої особи: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

В провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа № 213/7-04/13 за позовом Відкритого акціонерного товариства „Космос" до Козинської селищної ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Обухівського районного відділу земельних ресурсів про визнання недійсним рішення Козинської селищної ради від 05.03.2004р.

Згідно ухвали суду від 26.04.2005р. провадження у справі №213/7-04 зупинено (суддя Бабенко К.А.).

Відповідно до розпорядження голови господарського суду Київської області A.C. Грєхова від 31.01.2007 р. справу передано до подальшого провадження судді Наріжному С.Ю. в зв'язку з призначенням судді Бабенка К.А., в чиєму провадженні знаходилась дана справа, суддею Київського окружного адміністративного суду, на підставі ст. 24 Закону України „Про судоустрій України"

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.02.2013 р. поновлено провадження у справі № 213/7-04/13 та призначено її до розгляду.

У зв'язку з неявкою в судові засідання представників відповідача, неподанням відповідачем витребуваних документів, суд відкладав розгляд справи на інший час.

У судовому засіданні 17.06.2013 р. представники позивача позовні вимоги підтримали, вважають їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач та третя особа своїх представників у судове засідання 17.06.2013 р. не направили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час і місце розгляду справи вони були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відповідач та третя особа вважаються належним чином повідомленими про час та місце судового засідання.

Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено у даному засіданні.

Відтак, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами без участі представників відповідача та третьої особи, так як їх неявка не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

УСТАНОВИВ:

Виконавчим комітетом Козииської селищної ради в 1992 р. було надано в постійне користування Заводу "Космос" виробничого об'єднання "Квазар" земельну ділянку для розміщення продбази та будівництва дитячого садка на 280 місць.

Даний факт підтверджується наявним в матеріалах справи державним актом на право користування землею Б № 026626, який зареєстровано в книзі записів державних актів на право користування землею за № 241.

Рішенням Козинскьої селищної ради Обухівського району Київської області засідання вісімнадцятої сесії XXIV скликання від 05.03.2004 р. «Про вилучення земельної ділянки з постійного користування заводу «Космос» вирішено: 1 вилучити з постійного користування заводу «Космос» земельну ділянку зайняту діючим дитячим садком, загальною площею 0,0280 га.; 2 вилучити з постійного користування заводу «Космос» земельну ділянку зайняту діючим дитячим садком, загальною площею 1 га під будівництво нового дитячого садка.

Як вбачається з оскаржуваного рішення ради вилучення з постійного користування заводу «Космос» земельних ділянок, площею 0,0280 га. та 1 га відбулося у зв'язку з невиконанням заводом «Космос» своїх зобов'язань, щодо побудови дитячого садка.

Вважаючи, що права позивача як користувача земельними ділянками площею 0,0280 га та 1 га, що підтверджується державним актом на право користування землею Б № 026626, порушені, останній звернувся до суду за захистом свого порушеного права з вимогою про визнання недійсним рішення Козинської селищної ради від 05.03.2004р.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначені положення Конституції України кореспондовані у статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Згідно зі статтею 141 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вилучення земельної ділянки є однією із підстав припинення права користування земельною ділянкою.

Однак, порядок вилучення земельних ділянок передбачений ст. 149 Земельного кодексу України, який орган місцевого самоврядування повинен дотримуватися - земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Стаття 12 Земельного кодексу України встановлює, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; організація землеустрою; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

При цьому, вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень (ч. 2 ст. 149 ЗК України).

Тобто законодавцем правомірність вилучення відповідним органом земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні, а відтак, і прийнятого у зв'язку з цим рішення, поставлена в залежність від наявності згоди землекористувача.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач надавав свою згоду на вилучення земельних ділянок з постійного користування заводу «Космос» зайнятих діючим дитячим садком, загальною площею 0,0280 га та 1 га.

Окрім того, матеріали справи не містять доказів щодо вилучення (викуп) та припинення права користування спірних земельних ділянок заводом «Космос» в судовому порядку, у розумінні ст. 149 Земельного кодексу України.

Така підстава як припинення користування земельними ділянками, визначена в спірному рішенні Козинської селищної ради від 05.03.2004 року, а саме «вилучення земельних ділянок у зв'язку з невиконанням заводом «Космос» своїх зобов'язань щодо побудови дитячого садка», чинним на момент прийняття рішення законодавством передбачена не була.

Таким чином, Рішенням Козинскьої селищної ради Обухівського району Київської області засідання вісімнадцятої сесії XXIV скликання від 05.03.2004 р. «Про вилучення земельної ділянки з постійного користування заводу «Космос» було прийнято всупереч вимогам ст.ст. 141, 149 Земельного кодексу України.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства.

Зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку.

Відповідно до частини другої статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

За таких обставин позовна вимога позивача про визнання недійсним Рішення Козинскьої селищної ради Обухівського району Київської області засідання вісімнадцятої сесії XXIV скликання від 05.03.2004 р. «Про вилучення земельної ділянки з постійного користування заводу «Космос» є законною, обґрунтованою, підтверджується матеріалами справи та дійсними обставинами, а відтак підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідачів сплату судового збору до державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Рішенням Козинскьої селищної ради Обухівського району Київської області засідання вісімнадцятої сесії XXIV скликання від 05.03.2004 р. «Про вилучення земельної ділянки з постійного користування заводу «Космос».

3. Стягнути з Козинскьої селищної ради Обухівського району Київської області (код ЄДРПОУ 04362697) на користь Відкритого акціонерного товариства "Космос" (код ЄДРПОУ 20572328) 203 (двісті три) грн. судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Наріжний С.Ю.

Дата виготовлення та підписання рішення 01.07.2013 р.