Рішення № 32112854, 18.06.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2013 р.Справа № 922/2307/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Нескуба М.Г.

розглянувши справу

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго" м. Харків до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова МОУ, м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Військова частина А-4104, м. Чугуїв. про стягнення 2474,56 грн. за участю :

Представник позивача - Конопля О.М. дов. №01-62юр/2112 від 12.03.13р.; Квіцінська А.І. дов. №01-62юр/4078 від 16.05.13р.

Представник відповідача - Шерстюк В.О. дов. №248 від 22.01.13р.

Представник 3-ї особи - Панфьоров Д.І. дов. №1/9/18/292 від 26.03.13р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Акціонерна компанія "Харківобленерго" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова МОУ про стягнення заборгованості у розмірі , з яких 2137,37 грн. - пеня, 157,67 грн. - 3% річних та 179,52 грн. - збитки від інфляції. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором про постачання електричної енергії №14111 від 29.04.2005р.

Ухвалою суду від 07.06.13р. за позовною заявою було порушено провадження по справі №922/2307/13, призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на "18" червня 2013р. та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військову частину А-4104.

Представник позивача в судовому засіданні підтримував позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву (вх.№ 22477 від 18.06.13р.), наданому через канцелярію суду, позовні вимоги визнавав в повному обсязі, однак, просив суд зменшити розмір пені та збитків від інфляції на 90%, посилаючись на те, що його установа є неприбутковою та утримується за рахунок коштів державного бюджету.

Представники позивача проти задоволення вказаного клопотання заперечували.

Від третьої особи через канцелярію суду надійшли письмові пояснення (вх.№22487 від 18.06.13р.), в яких він зазначив, що згідно умов Додаткової угоди до Договору про постачання електричної енергії №14111 від 29.04.2005р., за своєчасний розрахунок за спожиту Військовою частиною А-4104 електроенергію несе відповідальність відповідач - Квартирно-експлуатаційний відділ м.Харкова.

В судовому засіданні представник третьої особи позовні вимоги визнавав, заяву відповідача про зменьшення розміру пені та збитків від інфляції на 90% підтримував.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та надані представником Позивача докази в обгрунтування заявлених позовних вимог, вислухавши пояснення сторін, судом встановлено наступне.

29.04.2005р. між АК "Харківобленерго" - Постачальник та Військовою частиною А4104 - Споживач було укладено договір про постачання електричної енергії №14111, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався постачати Споживачеві електричну енергію, а Споживач оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі, передбачені даним Договором та додатками до нього.

В додатках до Договору (арк.с.18-25) сторони погодили порядок розрахунків, перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунку за спожиту електричну енергію, порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії тощо.

02.01.2013р. між АК "Харківобленерго" - Постачальник, Військовою частиною А4104 - Споживач та Квартирно-експлуатаційним відділом м.Харкова - Платник було укладено Додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії №14111 від 29.04.2005р., якою внесено зміни до п.4.1 Додатку №2 до Договору та викладено його в наступній редакції: "Оплата за такі види нарахувань, як вартість електроенергії (в тому числі така, що надійшла на підставі претензії або за рішенням суду) з ПДВ здійснюється Платником протягом 10 операційних днів з моменту отримання Споживачем рахунку та акту звіряння взаєморозрахунків. Безоблікове споживання електричної енергії з ПДВ, по актах перевірки порушень ПКЕЕ (у т.ч. розкрадань) з ПДВ, підвищена плата за споживання електричної енергії понад договірну величину, підвищена плата за перевищення договірної величини потужності здійснюється Споживачем на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання Постачальника у відповідному банку".

Крім того, даною Додатковою угодою сторони замінили в п.4.1, 4.2, 4.4, 4.5, 6, 8 додатку №2 до Договору "Порядок розрахунків" слова "Споживач" на "Платник".

Як вказує позивач, ним належним чином виконувалися умови Договору щодо постачання Споживачеві - Військовій частині А4104 електричної енергії. Заперечень щодо обсягів та якості наданих позивачем послуг з постачання електроенергії ані від Споживача, ані від Платника не надходило.

Однак, Платник неналежним чином виконував свої зобов'язання по оплаті вартості електричної енергії, що була поставлена Постачальником Споживачеві, оплативши її із порушенням встановлених Договором строків оплати.

У зв"язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання по оплаті електричної енергії, позивачем нараховано 2137,37 грн. пені за період листопад - грудень 2012 року та березень квітень 2013 року; 157,67 грн. 3% річних за період березень - квітень 2013 року та 179,52 грн. інфляційних за період січень 2013 року.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У судовому засіданні та заяві про зменшення розміру пені та інфляційних представник відповідача визнавав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У відповідності до п.4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених пунктом 2.2.5 цього Договору, з порушенням термінів, визначених Додатком №2 "Порядок розрахунків", Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Сума пені нараховується Споживачеві з дати остаточного розрахунку, зазначеної в Додатку №2 "Порядок розрахунків", до дня ліквідації заборгованості включно та зазначаються в рахунку окремою строчкою.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано (п.6 ст.232 Господарського кодексу України).

Розрахунок пені перевірено судом та встановлено, що він відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані щодо невиконання відповідачем - Квартирно-експлуатаційним відділом взятих на себе зобов'язань по сплаті поставленої позивачем - АК "Харківобленерго" третій особи - Військовій частині А4101 електричної енергії у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про те, що відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов"язання, а тому позовні вимоги в частині стягнення 2137,37 грн. пені за період листопад - грудень 2012 року та березень квітень 2013 року; 157,67 грн. 3% річних за період березень - квітень 2013 року та 179,52 грн. інфляційних за період січень 2013 року є правомірними та обгрунтованими.

Щодо заяви відповідача про зменшення розміру пені та інфляційних на 90%, мотивованої тим, що відповідач є бюджетною організацією, а тому сплата за послуги здійснюється після надходження коштів на рахунки відповідача з Державного бюджету, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 3 ч.1 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду (аналогічної позиції дотримується й Вищий господарський суд України в постанові від 09.11.2011р. по справі №5021/785/2011).

Дослідивши матеріали справи та доводи відповідача в обгрунтування зменшення стягуваних з нього пені та інфляційних, суд не вбачає винятковості випадку, що зумовило б зменшення штрафних санкцій, адже фінансування діяльності відповідача з Державного бюджету, на що посилався відповідач не є винятковим випадком в контексті ст. 83 ГПК України.

Крім того, суд зазначає, що за приписами ст.83 ГПК України, ст.551 ЦК України та 233 ГК України, зменшені можуть лише розмір штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), а інфляційні нарахування, розмір яких також просив зменшити відповідач до штрафних санкцій не відносяться.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви відповідача про зменшення розміру пені та інфляційних на 90%.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 530, 525-526, 551, 626 ЦК України, ст.193, 233 ГК України, ст.ст. 1, 4, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харкова (61024, м.Харків, вул.Пушкінська, 61, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м.Харків, вул.Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954) 2317,37 грн. пені, 157,67 грн. 3% річних, 179,52 грн. інфляційних та 1720,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.06.2013 р.

Суддя Денисюк Т.С.