Постанова № 32112822, 25.06.2013, Луганський окружний адміністративний суд

6.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 червня 2013 року Справа № 812/4193/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Яковлева Д.О.,

при секретарі Житній Ю.С.

в присутності сторін: позивача - ОСОБА_1;

від відповідача - не з'явився,

від третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Луганську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Алчевського міського управління юстиції Луганської області, третя особа - Комунальне підприємство «Алчевське БТІ» про визнання протиправним та скасування рішення від 28.03.2012 №1203314, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

02 квітня 2013 року до Алчевського міського суду Луганської області надійшла справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Алчевського міського управління юстиції Луганської області Величко Олени Іванівни, третя особа - Комунальне підприємство «Алчевське БТІ» про визнання протиправним та скасування рішення від 28.03.2012 №1203314, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Алчевського міського суду Луганської області від 17 квітня 2013 року на підставі ст.ст. 18, 22 Кодексу адміністративного судочинства України справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.

30 квітня 2013 року справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Алчевського міського управління юстиції Луганської області Величко Олени Іванівни, третя особа - Комунальне підприємство «Алчевське БТІ» про визнання протиправним та скасування рішення від 28.03.2012 №1203314, зобов'язання вчинити певні дії надійшла до Луганського окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 30 травня 2013 року замінено відповідача по справі з Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Алчевського міського управління юстиції Луганської області Величко Олени Іванівни на належного відповідача Реєстраційну службу Алчевського міського управління юстиції Луганської області.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що 14 березня 2013 року ОСОБА_1 подала до Реєстраційної служби Алчевського міського управління юстиції Луганської області заяву про державну реєстрацію права приватної власності на квартиру АДРЕСА_2. Право власності на вищезазначене нерухоме майно було визнано за нею в порядку спадкоємства після смерті її матері ОСОБА_4 та брата ОСОБА_5 рішенням Алчевського міського суду Луганської області від 28.02.2013 у справі за № 406/1353/13. Правовстановлюючим документом на ім'я матері ОСОБА_4 та брата ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_2, було свідоцтво №18433 про право власності на житло, видане Управлінням економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради 18.10.2006 згідно розпорядженню від 18.10.2006 №1275. Зазначене свідоцтво було належним чином зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 16540211 органом, який на той час здійснював державну реєстрацію прав на нерухоме майно, тобто КП «Алчевське БТІ», про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 27.10.2010 №12314430. У вищезазначеному Витязі в графі «адреса об'єкта» було зазначено «АДРЕСА_1». Тобто, державний реєстратор, який здійснював на той час реєстрацію об'єкту нерухомості, допустив технічну помилку, невірно зазначивши номери будинку та квартири.

Це жодним чином не відобразилось на здійсненні права власності спадкодавців позивача. Крім того, в рішенні Алчевського міського суду Луганської області від 28.02.2013, яке на сьогодні є єдиним правовстановлюючим документом на квартиру вірно вказано її адресу, а саме: АДРЕСА_2.

Однак, Державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Алчевського міського управління юстиції Луганської області Величко Олена Іванівна своїм рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 28.03.2013 №1203314 відмовила позивачу у вчиненні державної реєстрації квартири з посиланням на те, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Позивач вважає, що прийняте реєстратором рішення від 28.02.2013 №1203314 є незаконним, суперечить нормам діючого законодавства та порушує її права як власника на володіння, користування і розпорядження належним їй майном.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача - Реєстраційної служби Алчевського міського управління юстиції Луганської області у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, на адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи без участі відповідача. В раніше поданих запереченнях просив суд відмовити у задоволенні позову, у зв'язку з його необґрунтованістю.

Представник третьої особи - Комунального підприємства «Алчевське БТІ» у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, на адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи без участі представника КП «Алчевське БТІ» та залишив розгляд питання про задоволення позовних вимог на розсуд суду.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 р. №1952-IV (далі - Закон).

Процедуру державної реєстрації прав власності, в тому числі і особливості державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, визначено Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703, яка прийнята на виконання вимог ст. 15 Закону.

Згідно із п.12 Порядку, під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); повноважень заявника; відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, зокрема, є:

- укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат;

- свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до цього Порядку;

- свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком; рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

- ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

- інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Статтею 24 Закону (в редакції що діяла станом на час виникнення спірних правовідносин), визначено перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, зокрема встановлено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

- заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

- із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;

- подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

- заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою ст.15 цього Закону;

- заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Відповідно до п.16, п.23 Порядку, за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

Державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 14 березня 2013 року 12:49:50 за реєстраційним номером 451913 Реєстраційной службой Алчевського міського управління юстиції Луганської області було зареєстровано заяву ОСОБА_1, про проведення державної реєстрації права приватної власності на квартиру розташовану: АДРЕСА_2.

28 березня 2013 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Алчевського міського управління юстиції Луганської області Величко О.І., було розглянуто заяву ОСОБА_1 про державну реєстрацію права приватної власності на квартиру АДРЕСА_2 та прийнято рішення №1203314 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, у зв'язку з тим, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують (а.с.6).

Як зазначено відповідачем у письмових запереченнях, в реєстрі прав власності на нерухоме майно за спадкодавцями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстрована квартира яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, а не та квартира, документи на яку були надані для державної реєстрації прав (а.с.74-75).

Суд вважає висновки відповідача викладені в рішенні безпідставними з огляду на наступне.

Як встановлено під час судового засідання рішенням Алчевського міського суду Луганської області від 28 лютого 2013 року у справі №406/1353/13 за позовом ОСОБА_1 до Алчевської міської ради про визнання спадкоємцями першої та другої черги за законом, визнання спадкоємця таким, що прийняв спадщину та визнання права власності на спадкове майно, ОСОБА_1 визнана:

- спадкоємицею за законом першої черги на спадщину, яка відкрилась після смерті матері ОСОБА_4, у вигляді 1/4 частки квартири АДРЕСА_2, визнавши її такою, що прийняла спадщину та визнати за нею право власності на зазначене спадкове майно;

- спадкоємицею за законом другої черги на спадщину, яка відкрилась після смерті брата ОСОБА_5, у вигляді 3/4 частки квартири АДРЕСА_2, визнати її такою, що прийняла вказану спадщину та визнати за нею право власності на зазначене спадкове майно.

Рішення набрало чинності 12 березня 2013 року (а.с.56-57).

Таким чином, згідно зазначеного рішення за ОСОБА_1 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_2.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких бере участь особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи наявність рішення Алчевського міського суду Луганської області від 28 лютого 2013 року у справі №406/1353/13, яке було надано до заяви позивача, суд робить висновок, що державний реєстратор прав на нерухоме майно реєстраційної служби Алчевського міського управління юстиції Луганської області Величко О.І. приймаючи спірне рішення від 28.03.2013 №1203314 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, у зв'язку з тим, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують діяв в порушення вимог Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703, у зв'язку з чим спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на обставини справи, з метою забезпечення реалізації права власності позивача встановлене рішенням Алчевського міського суду Луганської області від 28 лютого 2013 року у справі №406/1353/13, а також виконання зазначеного рішення в цій частині, суд вважає за необхідне зобов'язати реєстраційну службу Алчевського міського управління юстиції Луганської області здійснити державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_1.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 25 червня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 27 червня 2013 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Алчевського міського управління юстиції Луганської області, третя особа - Комунальне підприємство «Алчевське БТІ» про визнання протиправним та скасування рішення від 28.03.2012 №1203314, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 28.03.2013 №1203314, прийняте Державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Алчевського міського управління юстиції Луганської області Величко Олени Іванівни.

Зобов'язати Реєстраційну службу Алчевського міського управління юстиції Луганської області здійснити державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_2, за ОСОБА_1.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 34,41 грн. (тридцять чотири гривні 41 копійка).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено та підписано у повному обсязі 27 червня 2013 року.

Суддя Д.О. Яковлев