Ухвала суду № 32112419, 25.06.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1007/13405/2012 Головуючий у І інстанції Шинкар А.О.Провадження № 22-ц/780/3061/13 Доповідач у 2 інстанції Таргоній Д.О.Категорія 25.06.2013

УХВАЛА

Іменем України

19 червня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Приходька К.П.,

суддів: Таргоній Д.О., Голуб С.А.,

за участю секретаря: Власенко О.В.,

розглянула матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2013 року у справі за скаргою ОСОБА_3 на дії та рішення посадових осіб відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції,

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на дії та рішення посадових осіб відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції.

Свої вимоги обґрунтував тим, що посадові особи ВДВС Броварського міськрайонного управління юстиції в порушення змісту виконавчого листа, на виконання якого відкрите виконавче провадження № 33032202, безпідставно здійснили розрахунок заборгованості зі сплати ним аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_4 з урахуванням отриманих ОСОБА_3 доходів за відповідний період, а не виключно заробітку, про який йдеться у заочному рішенні Броварського міськрайонного суду Київської області від 22.12.2011 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, у рішенні Апеляційного суду Київської області від 19.04.2012 р. та виданому на їх підставі виконавчому листі від 06.06.2012 р.

Скаржник вказував на те, що чинним законодавством чітко розмежовані такі поняття як "заробіток" та "дохід", що вказані: поняття не є синонімами та, як наслідок, вони не заміняють собою одне одного. Також, в обґрунтування своєї позиції скаржник посилався на те, що враховуючи своє безробіття, розмір аліментних платежів мав би бути розрахований державним виконавцем відповідно до припису ч. 3 ст. 195 СК України.

У своїй скарзі ОСОБА_3 також зазначив, що попередній державний виконавець Зіганшина Є.А. в розрізі вимог ч. 3 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", ч. 3 ст. 195 СК України правильно розрахувала заборгованість, виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості.

В обґрунтування своїх вимог щодо скасування двох постанов про накладення арешту та оголошення заборони на відчуженій майна від 22.11.2012 р. скаржник вказав на те, що в одній з них постановлено заборонити здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить йому, лише в межах суми боргу. В іншій постанові про накладення арешту постановлено зовсім інше: "заборонити здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику". Тобто, в даному випадку мова йде вже про заборону відчуження всього майна без обмеження сумою боргу. В іншій частині вказані постанови абсолютно ідентичні.

Просив суд визнати дії начальника ВДВС Броварського міськрайонного управління юстиції Авраменка А.М. та державного виконавця Кучерявої В.В. неправомірними; скасувати постанову про перевірку виконавчого провадження від 22.11.2012 р., постанову від 22.11.2012 р. про накладення арешту та заборону здійснення відчуження майна лише в межах суми боргу, постанову від 22.11.2012 р. про накладення арешту та заборону здійснення відчуження майна; скасувати здійснений в рамках виконавчого провадження № 33032202 розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за період з 09.08.2011 р. по 01.07.2012 р. як такий, що здійснений з безпідставним врахуванням отриманих ОСОБА_3 за вказаний період доходів; зобов'язати державного виконавця Кучеряву В.В. здійснити перерахунок заборгованості зі сплати ОСОБА_3 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_4 з чітким дотриманням змісту виконавчого листа Броварського міськрайонного суду Київської області від 06.06.2012 р., відповідно до якого з ОСОБА_3 підлягають стягненню на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_4 аліменти в розмірі 1/6 частини всіх видів лише заробітку, а не доходів, щомісячно, починаючи з 09.08.2011 р. і до досягнення ним повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2013 року скаргу задоволено.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволенні скарги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 22.12.2011 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та додаткових витрат вирішено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 аліменти в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку щомісячно до досягнення ним повноліття; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 додаткові витрати на утримання ОСОБА_4 в розмірі 1000 грн.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 19.04.2012 р. рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 22.12.2011 р. скасовано в частині стягнення додаткових витрат в сумі 1000 грн. щомісячно і ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у позові. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

06.06.2012 р. Броварський міськрайонний суд Київської області видав виконавчий лист, зміст якого відповідає резолютивній частині вищезазначеного заочного рішення від 22.12.2011 р. з урахуванням рішення Апеляційного суду Київської області від 19.04.2012 р. У виконавчому листі, зокрема, зазначено: "Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку щомісячно на утримання ОСОБА_4 до досягнення ним повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1".

21.06.2012 року стягувач - ОСОБА_2 звернулась до ВДВС Броварського міськрайонного управління юстиції із заявою про накладеня арешту на все майно (кошти) боржника ОСОБА_3 з оголошенням заборони його відчуження.

21.06.2012 року відділом ДВС Броварського міськрайонного управління юстиції накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_3 в межах суми боргу та заборонено здійснювати його відчуження.

Постановою начальника відділу ДВС Броварського міськрайонного управління юстиції від 10.08.2012 року скасовано рішення про накладення арешту та знято арешт з усього майна боржника ОСОБА_3 у зв'язку з порушенням державним виконавцем п. 7.13.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, а зокрема у зв'язку з відсутністю розрахунку заборгованості станом на 21.06.2012 року.

23.07.2012 року ОСОБА_2 звернулась до ВДВС Броварського міськрайонного управління юстиції з повідомленням про отримання ОСОБА_3, як приватним підприємцем, доходів у вигляді орендної плати згідно договору оренди з Київською філією ПАТ «Кредобанк».

29.08.2012 року в.о. начальника відділу ДВС здійснено та підписано нарахування згідно ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», виходячи із середньомісячної заробітної плати для даної місцевості, згідно чого боржник повинен був сплатити 4404,95 грн.

30.08.2012 року ОСОБА_2 подала до відділу ДВС заяву про непогодження з таким нарахуванням заборгованості, оскільки при цьому не були враховані доходи боржника, отримані ним за договором оренди приміщення у м. Києві.

31.08.2012 року до відділу ДВС надійшов розрахунок, складений ПАТ «Кредобанк» від 22.08.2012 року № 04-6637/12, згідно з яким, ОСОБА_3 за період з 14.09.2011р. по 10.05.2012р. отримав від ПАТ «Кредобанк» грошові кошти за договором оренди в сумі 344 456,52 грн.

У зв'язку з отриманою інформацією, постановою начальника відділу ДВС Броварського міськрайонного управління юстиції про перевірку виконавчого провадження № 873/1 від 13.06.2012 року з виконання виконавчого листа Броварського міськрайонного суду Київської області від 06.06.2012 року у справі № 2-3108, вирішено про проведення перерахунку заборгованості по сплаті аліментів на користь ОСОБА_2 по утриманню ОСОБА_4 з урахуванням всіх доходів боржника ОСОБА_3 та про накладення арешту на все майно боржника для забезпечення виконання рішення суду.

На виконання вищезазначеної постанови, державним виконавцем ВДВС Броварського міськрайонного управління юстиції Кучерявою В.В. 22.11.2012 року винесено постанову про наладеня арешту на майно боржника ОСОБА_3 з оголошенням заборони на його відчуження.

Згдно п. 2 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

З огляду на вказане, колегія суддів апеляційного суду не вбачає в діях державного виконавця щодо накладення арешту на майно боржника порушень вимог чинного законодавства.

Фактично доводи скарги ОСОБА_3 на дії посадових осіб ВДВС Броварського міськрайонного управління юстиції зводяться до різного тлумачення (на його думку) змісту понять заробіток та дохід.

З цього приводу слід зазначити наступне.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде

стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Таким чином, в розумінні положень Сімейного кодексу щодо стягнення аліментів, законодавець не розрізняє понять «заробіток» та «дохід», що підтверджується використанням словосполучення «заробіток (дохід)» як одного цілого.

Крім того, згідно п. 7.13 Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року, державний виконавець у разі надходження виконавчого документа про стягнення аліментів у день відкриття виконавчого провадження повинен підрахувати розмір заборгованості зі сплати аліментів та разом з постановою про відкриття виконавчого провадження повідомити про нього стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості повинен бути помісячним і містити суму заробітної плати та інших доходів боржника, що залишилася після утримання податків, відсоток або частку заробітку (доходу), визначений виконавчим документом, загальну суму заборгованості.

7.13.1. Якщо боржник не працює або відсутня інформація про отримання боржником доходів, державний виконавець розраховує заборгованість у такому самому порядку, виходячи із середньомісячної заробітної плати для відповідної місцевості. Після отримання достовірної інформації про джерела доходів боржника та їх розмір державний виконавець здійснює перерахунок заборгованості та повідомляє про нього стягувача і боржника.

7.13.2. Якщо розмір заборгованості перевищує суму відповідних платежів за три місяці зі сплати аліментів, державний виконавець перевіряє майновий стан боржника з одночасним накладенням арешту на майно боржника та за наявності підстав вручає (направляє) боржнику письмове попередження про притягнення його до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати аліментів.

Також, Постановою КМ України № 146 від 26.02.1993 року «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб», регламентовано, що утримання аліментів з працівників проводиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди, як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, в тому числі і з доходів з підприємницької діяльності.

З огляду на викладене, дії начальника ВДВС Броварського міськрайонного управління юстиції Авраменка А.М. та державного виконавця Кучерявої В.В. є правомірними та відповідають вищезазначеним нормам законодавства та, зокрема, положенням статей 11, 25, 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства та невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи знайшли своє підтвердження, що є підставою для скасування ухвали суду та відмови у задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313- 315, 317, 383, 386 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2013 року - скасувати.

В задоволенні скарги ОСОБА_3 на дії та рішення посадових осіб відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: