Постанова № 32112205, 20.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

20 червня 2013 року 15:15 справа №826/7530/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О. та представників:

позивача: Коршуна Т.О.;

Пацалюка С.П.;

відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМОСАНТЕХСЕРВІС"доГоловного державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби ОСОБА_4третя особаДержавна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової службипровстановлення відсутності компетенції, визнання дій протиправнимиНа підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 20 червня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕРМОСАНТЕХСЕРВІС" (далі по тексту - позивач, ТОВ "ТЕРМОСАНТЕХСЕРВІС") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Головного державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби ОСОБА_4 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_4.), в якому, з урахуванням подальшої зміни позовних вимог, просить: 1) встановити відсутність компетенції (повноважень) відповідача змінювати фактичні правовідносини і відображати в акті перевірки інші обставини, ніж реальні правовідносини між позивачем та ТОВ "БК "МБР-СЕРВІС" та самостійно без судового рішення та підстав, визначених законом, визнавати договори недійсними та нікчемними; 2) визнати протиправними дії відповідача щодо зазначення в акті перевірки недостовірної інформації про предмет договорів та відсутність між позивачем та ТОВ "БК "БМР-Сервіс" факту реального здійснення господарської операції, чим порушено вимоги пункту 81.3 статті 81, статті 86 Податкового кодексу України та, відповідно, порушено вимоги частини другої статті 19 Конституції України, та щодо визнання договорів між позивачем та ТОВ "БК "БМР-Сервіс" нікчемними, недійсними, на що не уповноважено податкову службу, що не передбачено Податковим кодексом України і заборонено пунктом 81.3 статті 81 Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/7530/13-а, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 17 червня 2013 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2013 року залучено до участі в адміністративній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту - третя особа, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва), у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 20 червня 2013 року.

В судовому засіданні 20 червня 2013 року представники позивача позовні вимоги підтримали, представник відповідача в судове засідання не прибув, представник третьої особи проти задоволення позовних вимог заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників позивача та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Головним державним податковим ревізором-інспектором ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ОСОБА_4 проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ "ТЕРМОСАНТЕХСЕРВІС" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "БК "БМР-Сервіс" за червень 2011 року, в результаті чого складено відповідний акт від 14 лютого 2013 року №413/22-01/33447996 (далі по тексту - Акт перевірки).

В Акті перевірки встановлено порушення ТОВ "ТЕРМОСАНТЕХСЕРВІС" пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в наслідок чого занижено податок на додану вартість на суму 128 000,00 грн., та пунктів 138.2, 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на суму 147 199,36 грн.

Зазначені порушення податкового законодавства мотивовані наступним: за даними акта про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "БК "БМР-Сервіс", складеного ДПІ у Печерському районі м. Києва, ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва складено висновок про ознаки фіктивності підприємства та відсутність факту реального здійснення господарської операції; за аналізом податкової звітності не встановлено наявності у ТОВ "БК "БМР-Сервіс" фінансового-адміністративних можливостей для здійснення господарської діяльності. Наведена інформація, на думку відповідача, свідчить про відсутність факту реального здійснення господарської операції між ТОВ "ТЕРМОСАНТЕХСЕРВІС" та ТОВ "БК "БМР-Сервіс", а господарські відносини між цими підприємствами є такими, що укладені з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства.

Позивач вважає, що ОСОБА_4 вказав у Акті перевірки недостовірні відомості щодо суті відносин ТОВ "ТЕРМОСАНТЕХСЕРВІС" з ТОВ "БК "БМР-Сервіс" та безпідставно зробив висновок про відсутність реального здійснення господарської операції та про нікчемність укладених правочинів, оскільки законодавством не встановлено компетенції відповідача зазначати в акті перевірки недостовірні та неіснуючі відомості про господарську діяльність підприємства та визнавати правочини нікчемними.

Відповідач проти позову заперечував, однак письмового заперечення до суду не надав.

Третя особа проти задоволення позовних вимог заперечила з підстав відповідності дій ОСОБА_4 вимогам Податкового кодексу України.

Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з позовними вимогами ТОВ "ТЕРМОСАНТЕХСЕРВІС", керуючись наступними мотивами.

Як свідчить зміст позовної заяви, позовні вимоги ТОВ "ТЕРМОСАНТЕХСЕРВІС" фактично зводяться до оскарження висновків Акта перевірки.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За визначенням пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пункт 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Таким чином, до адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

З наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте, ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Разом з тим, дії органу державної податкової служби та її посадових осіб по зазначенню в актах перевірки тих чи інших висновків не можна вважати його рішенням, дією чи бездіяльністю, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин, а є лише викладенням суб'єктивної думки посадової особи, що здійснила перевірку. Водночас зазначення в Акті перевірки навіть необґрунтованих висновків про господарську діяльність платника податків, не свідчить про порушення компетенції.

За таких підстав, будь-які висновки, викладені в Акті перевірки зокрема щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності, самі по собі не можуть порушувати права, свободи чи інтереси позивача, а тому, позовні вимоги нормативно не підтверджуються та не підлягають задоволенню.

Крім того, суд зауважує, що позивач не надав жодного доказу на спростування висновків Акта перевірки щодо відсутності факту реального здійснення господарських операцій та щодо недостовірної інформації по суті спірних відносин, зокрема, копій первинних та податкових документів по взаємовідносинах з ТОВ "БК "БМР-Сервіс".

Суд вважає, що в даному випадку обраний позивачем спосіб захисту порушеного є помилковим, однак, при цьому позивач не позбавлений права оскаржити будь-які дії чи рішення ОСОБА_4 чи ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, вчинені або прийняті на підставі Акта перевірки, за умови, якщо вони потягли за собою негативні юридичні наслідки для позивача.

Так, зі змісту висновків Акта перевірки вбачається, що порушення позивачем норм Податкового кодексу України призвело до заниження податку на додану вартість та податку на прибуток.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

За таких підстав належним способом захисту порушеного права позивача буде оскарження відповідних податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками Акта перевірки. При цьому проти збільшення податкових зобов'язань та наявності відповідних податкових повідомлень-рішень позивач не заперечував.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ОСОБА_4 не вчинено в межах спірних правовідносин, які б не відповідали вимогам, встановленим частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в свою чергу позивач не довів суду обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "ТЕРМОСАНТЕХСЕРВІС" не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕРМОСАНТЕХСЕРВІС" відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко