Рішення № 32111958, 26.06.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" червня 2013 р.Справа № 916/1057/13

За позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське";

До відповідача: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ТАСТ-Гарантія"

про стягнення 38276грн.

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників:

від позивача: Єпур Н.М. - довіреність від 01.03.12р.

від відповідача: Русакова К.О. - довіреність від 28.01.2013р.

Суть спору: 18.04.2013 року Приватне акціонерне товариство "Страхове товариство "Іллічівське" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ТАСТ-Гарантія" про стягнення 38276грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.04.2013р. позовну заяву було прийнято до розгляду суддею Оборотовою О.Ю. та порушено провадження у справі №916/1057/13.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.06.2013 року продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів до 03.07.2013р.

03.06.2013р. до господарського суду Одеської області від сторін надійшла спільна мирова угода.

У судовому засіданні 26.06.2013 р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалися перерви з 03.06.2013р. до 05.06.2013р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

14 листопада 2011 року між ПрАТ " Страхове товариство "Іллічівське" та ТОВ "Транс - Логістік" був укладений Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № ЦО-05-009295/1, предметом якого є страхування транспортних засобів зазначених у додатку № 1 до договору.

28 березня 2012 року в с. Нерибальське відбувалась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "МАН" державний № АА 3806 ІА під керуванням водія Івін Віталія Івановича та транспортного засобу (причіп) "ГКБ 8352" державний № ВН 0716 ХО.

Згідно довідки ДАІ та постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07.05.2012р. встановлено, що дорожньо-транспортна пригода відбулась в наслідок порушення водієм Топал Іваном Варлампійовичем відповідно до ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення у вигляді штрафу в 340,00 грн.

До Позивача звернувся страхувальник із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування й надав при цьому усі необхідні документи.

25 травня 2012 Позивачем на підставі Звіту № 1052 від 10.04.2012 року та акту виконаних робіт № 0000001323 від 06.04.2012 року, було складено розрахунок суми страхового відшкодування та страховий акт. ПрАТ " Страхове товариство "Іллічівське" здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі: 39 276 (тридцять дев'ять тисяч двісті сімдесят шість) грн. 00 коп., що підтверджується платіжним доручення № 4466 від 05.06.2012 року.

Цивільна відповідальність винної особи, власника транспортного засобу було застраховано у Приватному акціонерному товаристві Страхова компанія "ТАСТ-Гарантія" поліс № АА/69011096, франшиза - 1000(одна тисяча) грн.

Позивачем, на адресу Відповідача, була направлена заява на виплату страхового відшкодування, яку від отримав 03.11.2012 року, однак виплати за полісом до не здійснено.

З огляду на зазначене Приватне акціонерне товариство "Страхове товариство "Іллічівське" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ТАСТ-Гарантія" 38276грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.1166 ЦК України, в якій містяться вимоги щодо загальних підстав відповідальності за завдану майнову шкоду, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з вимогами п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Вимогами ч.1 ст.1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо іншій розмір не встановлений законом.

Відповідно до п.35.1. ст. 35 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: а) найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; б) назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; ґ) обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; д) розмір шкоди; е) підпис заявника і дата подання заяви.

Згідно з п.37.1. ст.37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності із ст. 27 ЗУ "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завданні збитки.

Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до Закону України „Про страхування" від 07.03.1996 року № 85/96-ВР, предметом страхування є цивільна відповідальність особи за заподіяну нею шкоду. Відповідно до ст. 1 вказаного закону страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Винуватець, як страхувальник, уклавши договір з спеціально уповноваженим суб'єктом господарювання (страховою компанією) накопичила (внесла) власні грошові кошти на рахунку цього суб'єкту для погашення можливих шкоди пов'язаною з користуванням транспортним засобом. Виходячи з наведеного, можливо зазначити, що відповідальність за шкоду, заподіяну потерпілому, несе третя особа за рахунок своїх коштів, що накопичені у відповідача, який взяв на себе відповідальність щодо врегулювання питань розпорядження цими коштами (їх розрішення) та погашення шкоди що виникне в наслідок винних дій страхувальника за рахунок цих коштів та доходів від їх розрішення за певну винагороду.

Відповідно до п. 22.1 статті 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 року № 1961-IV, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

На підставі норм ст. 35 вищезазначеного Закону, для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.

Таким чином, сума зобов'язань Відповідача перед Позивачем складає -38 276 грн.

03.06.2013р. до господарського суду Одеської області від сторін надійшла спільна мирова угода на затвердження.

Суд вважає, що у задоволенні спільної мирової угоди на затвердження слід відмовити, у зв'язку з тим, що позивачем не було надано платіжне дроручення по сплату грошової суми 27 346,61грн., яка булла зазначена мировій угоді та відсутністю підстав для її задоволення.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 50, 75 ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов - задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ТАСТ-Гарантія" (65039, м. Одеса, вул Транспортна, 3, код ЄДРПОУ 13915014, р/р 26505000060 в Одеській філії АБ «Експрес - Банк», МФО 328801) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" (01033, м. Київ, вул Саксаганського, 38-б, р/р 26503010000017 в АКБ «Індустріалбанк в м. Києві», МФО 313849, код ЄДРПОУ 25186738) - заборгованість у розмірі 38 276 грн.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50грн.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 27.06.2013р.

Суддя Оборотова О.Ю.