Рішення № 32111923, 20.06.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" червня 2013 р. Справа № 911/1446/13

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика", м. Київдо Дочірнього підприємства "Сервісжитлобуд", Київська обл., м. Васильківпро стягнення 139 700 209,62 грн.за участю представників:

позивача:Онищук Д.В. (дов. № 309 від 21.03.2013 року);відповідача:не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2013 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом до відповідача про стягнення 139 700 209,62 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.04.2013 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 16.05.2013 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.05.2013 року та 30.05.2013 року розгляд справи було відкладено відповідно на 30.05.2013 року та 20.06.2013 року.

Представник відповідача у судове засідання 20.06.2013 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерним Банком «Таврика» (в подальшому перейменований у Публічне акціонерне товариство «БАНК «ТАВРИКА» відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» (надалі - Позивач або Банк) та Дочірнім підприємством «СЕРВІСЖИТЛОБУД», код ЄДРПОУ 24927374, (надалі - Відповідач або Позичальник ) 23 вересня 2008 року було укладено Договір про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії №53-08-КЛ (надалі - Кредитний договір), згідно якого Банк надає Позичальнику кредит в сумі 44 000 000,00 (сорок чотири мільйони) гривень 00 коп. терміном користування з « 23» вересня 2008 року до « 23» вересня 2011 року включно, при цьому плату за користування кредитами встановлено в розмірі 19,5% (дев'ятнадцять цілих п'ять десятих) процентів річних в гривні, 16,0% (шістнадцять) процентів річних в доларах США та 13,5% (тринадцять цілих п'ять десятих) процентів річних в ЄВРО.

В подальшому між Банком та Позичальником було укладено низку Додаткових угод до Кредитного договору, за якими змінювалась плата за користування кредитними коштами, збільшився ліміт кредитної лінії та збільшився строк користування кредитом до 21.10.2013 року включно.

Видача Банком кредитних коштів відповідно до п. 2.1.2 Кредитного договору здійснювалась в межах встановленого ліміту шляхом перерахування кредитних коштів на підставі письмових заяв Позичальника та зараховувалась на його поточний рахунок.

Факт видачі кредитних коштів підтверджується також випискою (роздруківкою) з позичкового рахунку Позичальника (міститься в матеріалах справи). Таким чином, позивач, як кредитор, виконав свої зобов'язання перед відповідачем за Кредитним договором.

Згідно умов Кредитного договору Позичальник зобов'язався сплачувати проценти за користування кредитом щомісячно до передостаннього робочого дня (включно) місяця, наступного за розрахунковим. Позичальник свої зобов'язання за Кредитним договором не виконує, а саме ним не сплачено в терміни встановлені Кредитним договором проценти за користування кредитом за листопад, грудень 2012р., січень, лютий, 2013 року на суму 11 123 762,56 грн.

Починаючи з листопада 2012р. Позичальник перестав вносити проценти за користування кредитними коштами, і тим самим Позичальник грубо порушив умови Кредитного договору, що підтверджується розрахунком заборгованості та виписками з позичкового рахунку.

Оскільки відповідачем умови Кредитного договору не виконувалися, тобто не сплачуються відсотки, Банк неодноразово направляв відповідачу повідомлення (претензії) про наявність боргу з вимогою погашення у 30-ти денний термін. Повідомлення відповідачу направлені по місцю реєстрації від 18.02.2013 року.

На виконання ст.ст. 5, 6 Господарського процесуального кодексу України 26.02.2013 року Банк направляв відповідачу претензію за № 23/880 про наявність заборгованості та необхідність її погашення у 30-ти денний термін, яка залишена без відповіді та задоволення.

Відповідно до п. п. 2.2.4, 2.2.6 Кредитного договору кредитор має право стягнути достроково з Відповідача фактичну суму заборгованості за кредитом, що залишилась та процентами, які підлягали сплаті за Кредитним договором, при порушенні будь-яких умов цього Договору, а також у випадку наявності простроченої заборгованості по відсоткам та/або кредиту або невиконання ним інших зобов'язань по Кредитному договору, Банк має право призупинити або припинити виконання своїх зобов'язань по Кредитному договору

Тобто, якщо договором встановлений обов'язок Позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини Банк (позикодавець) має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Позичальником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи викладене, з урахуванням відсутності в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом та процентів за користування кредитом підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 536 Цивільного кодексу України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.2. Кредитного договору «За несвоєчасне погашення заборгованості за цим Договором, зокрема наданого кредиту, процентів за користування ним, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від простроченої суми за кожен день прострочення».

Оскільки, вимоги позивача були залишені відповідачем без задоволення станом на 12.04.2013 року позивач правомірно просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором в сумі 125 000 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 14 363 488,59 грн. заборгованість по процентам та 336 721,03 грн. заборгованості по сплаті пені по простроченим процентам.

Крім того, позивач повідомив, що 20.12.2012 року на підставі постанови Правління Національного банку України №548, керуючись пунктом 2 частини п'ятої ст. 12 та ст. 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", АТ "БАНК "ТАВРИКА" віднесено до категорії неплатоспроможних.

Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 20.12.2012 року №33 щодо здійснення тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство "БАНК "ТАВРИКА".

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Сплата судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства «СЕРВІСЖИТЛОБУД» (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Шевченка, 15, код 24927374) на користь Публічного акціонерного товариства "БАНК "ТАВРИКА" (01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, 92-94, код ЄДРПОУ 19454139) заборгованість за Договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 53-08-КЛ від 23.09.2008 року в сумі 125 000 000,00 (сто двадцять п»ять мільйонів) грн. заборгованості по кредиту, 11 123 762,56 грн. (одинадцять мільйонів сто двадцять три тисячі сімсот шістдесят дві) грн. 56 коп. заборгованості по процентам, 3 239 726 (три мільйони двісті тридцять дев'ять тисяч сімсот двадцять шість) грн. 03 коп. простроченої заборгованості по процентам, 336 721 (триста тридцять шість тисяч сімсот двадцять одна) грн. 03 коп. заборгованості по сплаті пені по простроченим процентам.

Стягнути з Дочірнього підприємства «СЕРВІСЖИТЛОБУД» (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Шевченка, 15, код 24927374) в доход державного бюджету України 68820,00 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 21.06.2013 р.

Суддя Т.Д. Лилак