Постанова № 32111833, 26.06.2013, Вільхівський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Артемівський районний суд м. Луганська)

Копія:

1203/10042/2012

2а/434/8/13

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕНМ УКРАЇНИ

25 червня 2013 року

Артемівський районний суд м. Луганська

в особі судді Селезньової Т.В.,

при секретарі Піддубняк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську

адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до Державної митної служби України Луганської митниці ,

виконуючого обовязки заступника начальника Луганської митниці начальника СБК та ПМП ОСОБА_2

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил ,

встановив:

Позивач просить скасувати як незаконну постанову про порушення митних правил № 581/70200/12 від 02.11.2012 р., винесену у відношенні нього за ознаками порушення митних правил, передбачених ст.485 Митного кодексу України , якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу за ст..485 МКУ, з таких підстав:

на думку позивача під час розгляду даного протоколу були порушені процесуальні норми, а саме, позивач був неналежно повідомлений про час розгляду протоколу;

крім того, вважає, що він не допустив вказаних порушень митних правил, не вносив у декларацію недостовірні відомості щодо ввезеного ним транспортного засобу, задекларував ввезений транспортний засіб правильно як сідельний тягач і окремо задекларував напівпричіп, що на думку позивача відповідає дійсності і технічним характеристикам двох вказаних задекларованих транспортних засобів; вважає, що відповідач неправильно витлумачив ввезені два транспортні засоби, які просто були між собою зчеплені для подальшої експлуатації їх у такому вигляді, як один транспортний засіб - вантажівка. Посилається на те, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19.11.2012р. у справі №2а/1270/7777/2012, залишеній без змін Донецьким апеляційним адміністративним судом ухвалою від 17.01.2013р., були визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Луганської митниці №49, №50 від 17.09.2012р., які були винесені на підставі висновків акту перевірки ТОВ «Автотрейд» №н/0017/702000000/НОМЕР_1 від 04.09.2012р., відповідно до висновків якої і було складений протокол відносно позивача; позивач стверджує, що переобладнання транспортного засобу «RENAULT PREMIUM» не відбувалось, а тому заявлений позивачем код УКТЗЕД-8701201000 (ставка мита 0%) є правильно ним визначений і відповідає категорії сідельного тягача, яким і є задекларований транспортний засіб; що підстав для декларування даного транспортного засобу як вантажівка- на думку позивача у нього не було.

Відповідач позов не визнав , подав заперечення , посилаючись на те , що в ході проведення перевірки ТОВ «Автотрейд» відповідно до акту №н/0017/702000000/НОМЕР_1 від 04.09.2012р. було виявлено, що задекларований позивачем транспортний засіб «RENAULT PREMIUM» як сідельний тягач, де ставка мита 0%), в дійсності є вантажівкою і відповідає іншому коду УКТЗЕД-8704229100 (де ставка мита 10%). Протокол на думку відповідача складено законно, для того була підстава- факт виявлення внесення декларантом у декларацію недостовірних відомостей щодо назви ввезеного транспортного засобу і його коду; протокол розглянуто законно, про його розгляд повідомлявся позивач, при розгляді протоколу було прийнято до уваги всі подані позивачем документи в їх сукупності. Що при вирішенні питання щодо того, за яким кодом слід задекларувати даний транспортний засіб, посадова особа митного органу виходила з того, що за документами був ввезений один транспортний засіб, призначений для перевозу вантажу (автовоз), в тому числі і шляхом завантаження вантажу на шасі. Яким обладнаний автомобіль для перевезення великих обємів вантажу. До того ж приймався до уваги лист Міністерства транспорту Італії, в якому конкретно зазначено, що даний транспортний засіб віднесений до категорії вантажівка.

Дослідивши докази , суд дійшов таких висновків:

З акту № н/0017/2/702000000/НОМЕР_2 про проведення документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженої відповідальності «Автотрейд» (код ЄДРПОУ 32279782) від 04.09.2012 року вбачається , що позивач задекларував ввезений ним транспортний засіб як сідельний тягач, вказавши код товару з нульовою ставкою мита; натомість даний транспортний засіб є вантажівкою, яку слід було декларувати за іншим кодом з ставкою мита 10%; внаслідок зміни коду товару змінилася ставка мита з 0 % на 10 %, що спричинило недобори митних платежів у сумі 65794,06 грн. , тобто позивачем в декларацію внесено неправдиві відомості щодо коду товару.

З протоколу про порушення митних правил №581/70200/12 від 09.10.2012р. вбачається, що 11.06.2012р. позивачем як начальником відділу логістики ТОВ «Автотрейд» були заявлені неправдиві відомості у ВМД (ввізній митній декларації) №702200002/2012/000096 від 11.06.2012р. щодо транспортного засобу «RENAULT PREMIUM», який був задекларований як сідельний тягач за кодом УКТЗЕД-8701201000 (ставка мита 0%) замість правильного «вантажний транспортний засіб» за кодом УКТЗЕД-8704229100 (ставка мита 10%).

Строки складення протоколу і проведення перевірки, в якій виявлено дане порушення, не оспорюються.

З постанови в справі про порушення митних правил від 02.11.2012р. вбачається, що позивач визнаний винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, та на нього накладено адміністративне стягнення в розмірі 197 382,18грн.

Відповідність стягнення санкції ст..485 МКУ не оспорюється.

Стосовно вказаних позивачем порушень його прав при розгляді протоколу, суд дійшов таких висновків:

З заяви адвоката ОСОБА_3 від 01.11.2012р. на ім»я начальника Луганської митниці вбачається, що позивач та його захисник 01.11.2012р. о 09.00год. прибули до Луганської митниці на розгляд протоколу про порушення митних правил. Але, розгляду протоколу о 9-00 не відбулось, тому просили, щоб про час та дату розгляду вони були повідомлені повісткою. При цьому з тексту заяви представника позивача вбачається, що вони були повідомлені про перенесення розгляду протоколу на 2.11.2012р. Як пояснив представник відповідача розгляд адмін..протоколів призначався на ранок, на 9-00, розглядались в черговому порядку.

З повідомлення №4-12/5574 від 01.11.2012р. на ім»я ОСОБА_1 вбачається, що у звязку з закінченням розслідування у справі розгляд протоколу про порушення митних правил призначений на 02.11.2012р. Факт отримання даного повідомлення позивач не оспорює. З наданого позивачем клопотання (копії) до Луганської митниці від 1.11.2012р. про зупинення провадження у розгляді адмін..протоколу, - також вбачається, що позивач і його представник ОСОБА_3 були обізнані щодо розгляду адмінпротоколу. З заяви представника на ім.»я начальника митниці від 1.11.2012р. вбачається, що 1.11.2012р. вона була повідомлена разом з ОСОБА_1 про розгляд справи на 2.11.2012р. в тій же заяві представник ставить у відомість митницю про неможливість з»явитись 5 та 6 11.2012р., тобто не вказано причини неможливості з»явитись 2.11.2012р. Як встановлено з показань сторін, 2.11.2012р. позивач і його представник взагалі не з»явились до відповідача на розгляд протоколу. Позивач не стверджує, що через нечітку визначеність конкретної години і хвилин розгляду протоколу, він запізнився, що могло б мати значення для висновків суду. Встановлено, що позивач і його захисник взагалі 2.11.2012р. не з»явились на розгляд протоколу. Слід зробити висновок, що відповідач довів ту обставину, що ОСОБА_1 був повідомлений про призначення розгляду протоколу на 2.11.2012р., а позивач не довів суду протилежного, і так само не довів, що не з»явився на розгляд протоколу 2.11.2012р. з якихось поважних причин, і що він повідомляв про такі причини, наявні у нього на 2.11.2012р. , що могло б бути підставою для відкладення розгляду на іншу дату.

Тому всі вказані позивачем дії відповідача не є таким порушенням його прав , яке призвело до неправильного вирішення справи. Позивач не був обмежений у поданні доказів, пояснень, у присутності при розгляді протоколу, тощо. Посилання позивача на невказаність у повістці часу розгляду справи у даному сенсі суттєвого значення не має, оскільки позивач не довів того, що він з»являвся до митниці 2.11.2012р., навпаки встановлено, що позивач або його представник (захисник) взагалі другого листопада 2012 року до відповідача не з»явились.

Позивач подав на 2.11.2012р. клопотання про зупинення розгляду протоколу, - разом з тим, заявлення такого клопотання не звільняє від явки і не є перешкодою для розгляду протоколу, не вказує на порушення прав позивача, допущене з боку органу, що розглядав протокол, оскільки ні Митним Кодексом України, ні КУАП не передбачено можливість зупинення провадження у справі за адмін.. протоколом.

Таким чином, по процедурі розгляду протоколу позивач не довів наявності суттєвих порушень, які б викликали необхідність визнати постанову незаконною.

Розглядаючи позов по суті правопорушення, за яке позивач притягнутий до адмін.. відповідальності, суд дійшов таких висновків:

Згідно ст.485 Митного кодексу України у редакції, чинній на день складення протоколу (Закон України №4915-1У від 7.06.2012р., п.29) -

Адміністративним правопорушенням, передбаченим ст.485 МК України є: «Заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, за відсутності ознак злочину, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у звязку з якими було надано такі пільги".

В митній декларації позивач зазначив ввезений транспортний засіб як сідельний тягач за кодом з нульовою ставкою мита. Крім того задекларував інший транспортний засіб- напівпричіп , який був ввезений ним одночасно з першим транспортним засобом у зчепленому вигляді. Суду позивач пояснив, що він дійсно ввіз в Україну два дані транспортні засоби у зчепленому вигляді у вигляді автовозу і задекларував кожен з них окремо за кодом з нульовою ставкою мита як сідельний тягач і напівпричіп.

Позивач не оспорює, що ввіз вказані засоби зчепленими між собою.

З контракту поставки №07-04/09UA вбачається, що «РЕНО ТРАКС» зобовязується продати ТОВ «Автотрейд» одну одиницю транспортного засобу марки Рено: RENAULT PREMIUM 370.19 P.VOITURE DBLE GENRE-EURO5, а також в додатку 1 до даного договору є технічний опис обраного автомобіля. Дата поставки- 17 тиждень 2009року (п.4.1.контракту). згідно п.4.4.клієнт здійснює вивіз транспортного засобу за свій рахунок і ризик. Контракт підписано сторонами 7.04.2009р. Оскільки інших документів щодо виконання контракту , порушень умов контракту, тощо, позивач не подав, слід зробити висновок, що контракт виконано, тобто даний транспортний засіб видано замовнику в Італії в 2009 році. Натомість в 2009р. сідельний тягач Рено в Україну не був ввезений.

З технічних умов і опису транспортного засобу (додаток №1 до контракту) вбачається, що даний транспортний засіб має шасі автомобіля для перевозки великих обємів вантажу, має стандартний звіс з отвором для кузовного обладнання, з задньою платформою, кузов використовується у якості автовозу. Тобто за самими такими ознаками є підстави для віднесення транспортного засобу до вантажного.

З контракту № UA-1-10. 04. 2009 від 17.04.2009р. вбачається, що ROLFO бере на себе зобовязання продати, а ТОВ «Автотрейд» купити автовоз «ROLFO» 1 одиниця Formula Arctic 3.6 з номером шасі ZAHB1SAAS30091431.

З листа Міністерства розвитку інфраструктури і транспорту Італії , виданого 21.06.2010р. у якості документу на переміщення транспортного засобу за напрямком БРА ЛУГАНСЬК, вбачається: виробник і тип: «RENAULT 370 DXI ROLFO TV» , категорія транспортного засобу «вантажівка». Тобто з даних документів слід зробити висновок, що зчеплений транспортний засіб Рено-Ролфо ввезений в червні 2010року.

Відповідач на даний лист посилається як на документ, який також доводить той факт, що позивачем був ввезений саме вказаний транспортний засіб- вантажівка «RENAULT 370 DXI ROLFO TV», а не два окремі транспортні засоби марок Рено (сідельний тягач) і Ролфо (напівпричіп); що ввезений позивачем транспортний засіб вантажівка був виготовлений шляхом переобладнання і виконання певних робіт з транспортним засобом марки Рено (тягачем) і напівпричепом марки Ролфо , які перевлаштовані в автовоз, про що свідчить і зміст контракту.

Позивач стверджує, що даний документ не може розглядатись як доказ , оскільки є супровідним листом на доставку з Італії в Україну, а не є характеристикою даних транспортних засобів, з чим погодитись не можна, оскільки саме на вказаний транспортний засіб видано вказаний обовязковий документ, необхідний для перегону транспортного засобу як єдиного , віднесеного до категорії вантажівка. Посилання позивача, що назва даного транспортного засобу «вантажівка» в Італії різниться за змістом поняття «вантажівка» в Україні, також необґрунтовані, оскільки класифікація транспортних засобів є міжнародною і тому єдиною як для Італії, так і для України.

З листа Ролфо від 21.05.12р. видно, що даними листом Ролфо с.р.а. не отримувало від ТОВ «Автотрейд» за переобладнання («переоборудование») тягача RENAULT PREMIUM 370.19 P.VOITURE DBLE GENRE ніяких коштів, всі витрати були включені у вартість контракту.

Позивач посилається на даний лист як на доказ того, що ніяких переобладнань двох транспортних засобів в один не було. Відповідач з цим не погодився, вказуючи, що з даного листа таких висновків зробити не можна, навпаки він доводить, що певні переобладнання транспортних засобів мали місце. Проаналізувавши даний лист і його зміст, можна зробити висновок, що даний лист не заперечує факту переобладнання тягача , а підтверджує той факт, що всі витрати на таке переобладнання ввійшли у вартість контракту, за яким ТОВ «Автотрейд» замовляв у Ролфо автовоз, і що саме виготовлений за даним контрактом транспортний засіб «RENAULT 370 DXI ROLFO TV» і був виданий замовнику для його доставки в Україну, - про що свідчить вищенаведений лист Міністерства транспорту Італії.

Позивачем надано суду інший лист Міністерства розвитку інфраструктури і транспорту Італії , виданий також 21.06.2010р. у якості документу на переміщення транспортного засобу за напрямком БРА ЛУГАНСЬК, у якому вказано транспортний засіб ROLFO BISSAS, категорія причіп. Разом з тим, як видно з даного листа, в ньому зазначено лише на транспортний засіб Ролфо, а не на той транспортний засіб , який був ввезений в Україну на підставі вище наведеного листа Міністерства транспорту Італії: «RENAULT 370 DXI ROLFO TV» , категорія «вантажівка», що також доводить той факт, що позивачем в Україну був ввезений перероблений транспортний засіб на основі двох, і створений транспортний засіб віднесений самим виробником і постачальником, а також відповідною державною установою до категорії «вантажівка».

Позивач посилається на висновок спеціаліста №13/141/15265 від 15.11.2011р., №13/141/15266 , з якого вбачається, що переобладнання ані транспортного засобу (сідельного тягача) «RENAULT PREMIUM», ані напівпричепа «ARCTIC ROLFO» не відбувалось, номери шасі та рами не змінювались; також позивач посилається на висновок спеціаліста №146710 , з якого видно , що номер двигуна і рами т\з Рено преміум 2009р.в. не змінювався, і на висновок спеціаліста №145711 , з якого видно, що номер рами т\з Арктік Ролфо 2010р.в. не змінювався.

Але дані висновки не спростовують факту ввезення в Україну транспортного засобу, визначеного у листі Міністерства транспорту Італії як вантажівка «RENAULT 370 DXI ROLFO TV», оскільки сам той факт, що ідентифікаційні номери шасі та двигуна не змінювались, не спростовує факту переобладнання транспортного засобу на основі двох транспортних засобів.

Позивач посилається на те, що вказані транспортні засоби можуть розчепитись , оскільки кріпляться між собою спеціальним устроєм сідлом, тому не є одним транспортним засобом. Але такі посилання необґрунтовані, спростовуються наведеними вище доказами. Крім того, таке посилання позивача суперечить його ж діям, коли він сам для себе прийняв рішення ввезти транспортний засіб саме у такому вигляді : «зчепленому» (за його термінологією), і відповідно у переобладнаному вигляді (за термінологією відповідача), і не розчепив їх для того, щоб задекларувати як два різні транспортні засоби.

На факт ввезення в Україну саме одного переобладнаного транспортного засобу на основі двох вказує і та обставина, що за контрактом тягач Рено був придбаний у 2009р., а новостворений транспортний засіб ввозився в Україну пізніше, згідно листа Міністерства транспорту Італії- в 2010році.

Статею 257 МК України визначено процедуру декларування. Так, відповідно до частини першої цієї статті декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно з частиною восьмою цієї статті митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, зокрема: заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення; відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторін зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту); відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаропровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД тощо.

Статтею 69 МК України передбачено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов»язані надати всі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товарів розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов»язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення у порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Процедура контролю за правильністю класифікації товарів та прийняття митним органом рішень про визначення коду товару в період виникнення спірних правовідносин визначалася Порядком роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішені питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженим наказом Державної митної служби України від 07 серпня 2007 року № 667 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21 серпня 2007 року за № 968/14235, який діяв до 31 серпня 2012 року ( далі Порядок № 667).

Відповідно до пункту 1 Розділу II Порядку № 667 контроль правильності класифікації товарів, заявлених декларантом до митного оформлення, здійснюється посадовими особами, що мають доступ до необхідних баз даних та інформації, що використовується для виконання покладених завдань (уповноваженими особами ПМО, які пройшли відповідну підготовку та/або стажування у ВКМВК, посадовими особами ВКМВК, які перебувають у ПМО).

Вказаним Порядком № 667 також передбачено порядок взаємодії митних органів з експертними підрозділами. Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу III Порядку № 667 якщо для вирішення питань класифікації товару виникає потреба в спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, то митний орган/митний пост може звернутись до митної лабораторії або лабораторії іншої установи. Залучення експертних підрозділів здійснюється з урахуванням можливості перевірки необхідних показників спеціалістами експертних підрозділів: якщо є підстави вважати, що товари переміщуються через митний кордон України з порушенням норм Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи; у разі виникнення необхідності ідентифікації або лабораторної перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації; у разі виникнення складних питань при класифікації товарів згідно з УКТЗЕД, вирішення яких потребує експертних досліджень.

Таким чином, у разі сумнівів щодо класифікації ввезеного транспортного засобу позивач \декларант повинен був предявити митним органам всі документи, в тому числі і лист Міністерства розвитку інфраструктури і транспорту Італії щодо того, що даний транспортний засіб «RENAULT 370 DXI ROLFO TV» віднесений до категорії «вантажівка» і зазначити саме такий вид ввезеного транспортного засобу. Даний транспортний засіб був задекларований як два окремі транспортні засоби, що на час ввезення в Україну не відповідало дійсності, зокрема не відповідало змісту листа Міністерства транспорту Італії- країни походження. Причому декларування ввезеного одного транспортного засобу як двох транспортних засобів мало на меті саме подальше віднесення товару до коду з меншою, у даному випадку нульовою митною ставкою.

У відповідача при виявленні даного порушення були підстави для складення протоколу і для класифікації даного транспортного засобу як вантажний транспортний засіб за кодом з митною ставкою 10%, а не за нульовою митною ставкою, як це зробив декларант позивач.

Як на день розгляду протоколу , так і на даний час позивачем не представлено доказів, які б безспірно доказували той факт, що ввезений ним транспортний засіб не віднесений до категорії «вантажівка» УКТЗЕД-8704229100 (ставка мита 10%), і що він не є вантажівкою, а є лише сідельним тягачем, який підпадає під код УКТЗЕД-8701201000 (ставка мита 0%) . Такими доказами могли б бути технічні характеристики на створений транспортний засіб Рено-Ролфо, висновки спеціалістів саме на такий транспортний засіб, тощо. Технічна характеристика на тягач Рено, який у подальшому був переобладнаний в автовоз ( з напівпричепом Ролфо), не може бути таким безспірним доказом. Суд не вбачає підстав не довіряти фахівцям митного органу,я кий правильно визначив код товару. Оскільки у випадку декларування імпортованого товару саме митний орган має право класифікувати декларований товар, і таке рішення є обовязковим для декларанта, то у даному випадку саме позивач повинен оспорити і довести неправильність запропонованої митним органом класифікації товару .

Таким чином, станом на час розгляду протоколу позивач не представив митному органу будь -яких документів, які б доказували віднесення транспортного засобу до категорії з нульовою ставкою мита, і не представив доказів, які б спростували віднесення даного транспортного засобу до категорії вантажівок з ставкою мита 10%.

Тому у посадової особи були всі підстави розглянути протокол, і винести постанову про притягнення особи до адмін. відповідальності. Станом на час розгляду протоколу у посадової особи не було підстав закривати провадження у справі за даним адмін.. протоколом.

Тому дії посадової особи ОСОБА_2 відповідали чинному законодавству, зокрема вимогам ст..490,491, 493 МК України. Суд не вбачає підстав для скасування постанови, яка станом на час її винесення і розгляду протоколу була прийнята законно, обґрунтовано, відповідала наявним матеріалам.

Позивач як на доказ правильного декларування ввезеного транспортного засобу посилається на наявність у нього постанови Луганського окружного адміністративного суду від 19.11.2012р. у справі №2а/1270/7777/2012, яка набрала чинності за ухвалою Донецького адміністративного апеляційного суду від 17.01.2013р.. прийнятої у адміністративній справі за позовом ТОВ «Автотрейд» до Луганської митниці про визнання недійсними податкових повідомлень від 19.09.2012р. №49 і №50, і якою позов було задоволено.

Разом з тим, дане рішення не є доказом віднесення товару до певного коду і класифікації, оскільки суд не є відповідним компетентним органом, до функцій якого віднесено визначення класифікації задекларованого на митниці товару. Крім того, предмет розгляду і дослідження в тій адміністративній справі був інший: рішення-повідомлення, що не є тотожним поняттям з класифікацією товару. Тому встановлені у вказаному рішенні суду факти , що стосуються рішень-повідомлень, не можуть сприйматись як доказ віднесення ввезеного товару до категорії тягач, а не вантажівка.

Позивач посилається на висновки суду у даній постанові стосовно того, що митним органом передчасно зроблено висновки про переобладнання транспортного засобу та зміну коду класифікації товару, і що суду відповідачем не було надано доказів того, що позивачем надано недостовірні документи і недостовірну інформацію. Разом з тим, доказова база в цих справах є різною, і суд, розглядаючи позов про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення повинен давати оцінку тим доказам, які представлені саме у цій справі. Крім того наявність підстав для визнання протиправними податкових повідомлень щодо підприємства ТОВ «Автотрейд» не є обовязковою підставою для скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача у даній справі (ОСОБА_1).

Суд розглядаючи даний позов, перевіряє дії посадової особи на час складення протоколу і станом на час його розгляду, перевіряє постанову про притягнення до адмін.відповідальності на обгрунтованість доказами, вмотивованість і відповідність вимогам закону станом саме на час розгляду протоколу і винесення постанови про притягнення до адмін.. відповідальності. Тому суд виходить з того, що станом на час розгляду даного адмін..протоколу посадова особа митного органу ОСОБА_2 діяв у межах наданих йому повноважень, виніс постанову обгрунтовану доказами, відповідну закону. Станом на час прийняття рішення посадова особа не могла знати про те, що в подальшому податкові повідомлення рішенням суду будуть визнані протиправними і скасовані. Тому сама по собі наявність вказаного позивачем рішення адміністративного суду не є достатньою підставою для скасування постанови про притягнення до адмін.. відповідальності., яка була прийнята до вказаного судового рішення.

Для складення протоколу за ст..485 МК України було достатньо тієї обставини, що було виявлено факт подання декларантом недостовірної інформації щодо ввезеного товару і неправильне віднесення до коду з нульовою ставкою мита, замість віднесення до коду з ставкою мита 10%, і такі дії вчинені декларантом саме з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів. Само по собі видання рішення-повідомлення на суму недоборів не було єдиною і обовязковою підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення за ст..485 МК України.

При таких обставинах, суд не вбачає підстав для визнання незаконною вказаної постанови про притягнення позивача до адмін.. відповідальності за порушення, допущені ним при декларуванні ввезеного в Україну товару. У позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст.8, 9, 160, 162 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У позові ОСОБА_1 до виконуючого обовязки заступника начальника Луганської митниці начальника СБК та ПМП ОСОБА_2, Державної митної служби України Луганської митниці про скасування постанови у справі про порушення митних правил- відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Постанова згідно ч.2 ст. 171-2 КАСУ оскарженню не підлягає, є остаточною.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_4

Згідно оигіналу. Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи № 1203/10042/2012, провадження № 2а/434/8/13

Суддя: