Рішення № 32111326, 25.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8830/13 25.06.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго"

до Державного підприємства "Вугілля України"

про стягнення 6620,52 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача Фабрій В. В. (дов. №19-356 від 20.12.2012р.)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 25.06.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Донбасенерго" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Вугілля України" (далі за текстом - відповідач) про стягнення основної заборгованості у розмірі 6620, 52 грн. за договором поставки вугілля № 03-10/1-ЕН від 01.02.2010 року.

Ухвалою Господарського суду від 13.05.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/8830/13, розгляд справи призначений на 04.06.13 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2013 року в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 25.06.2013 року, в зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, необхідністю надання додаткових матеріалів та пояснень по справі.

25.06.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем подано пояснення по справі.Представником позивача в судовому засіданні надано усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримано.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем п. 7.6.5 договору поставки вугілля № 03-10/1-ЕН від 01.02.2010 року, щодо оплати рахунку про відшкодування затрат по поверненню неякісного вугілля (вартості залізничного тарифу, оплатити за користування вагонами, їх подачу - прибирання, маневрові роботи).

Представник відповідача в судове засідання 25.06.2013 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до поданої позивачем довідки ЄДРПОУ, адреса відповідача є тією ж, яка вказана у позовній заяві, а саме: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 4.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців на відповідача.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2010 року між позивачем, як покупцем, та відповідачем, як постачальником, укладено договір поставки вугілля № 03-10/1-ЕН (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник поставляє покупцю вугільну продукцію (далі вугілля) в асортименті, по реквізитах та за якісними характеристиками, приведеними в цьому договорі.

Відповідно до п. 1.2. договору покупець приймає вугілля, оплачує його вартість на умовах, встановлених цим договором. Загальна сума даного договору орієнтовно становить 2 620 000 000 грн. з ПДВ (п. 1.3. договору).

Відповідно до п. 2.5 договору якість вугілля, що поставляється за цим договором, повинна відповідати умовам цього договору.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п.3.1 договору постачальник зобов'язаний поставити покупцеві на умовах цього договору вугілля в асортименті, по реквізитах та з якісними характеристиками, погодженими сторонами.

Відповідно до п.п. 3.1.4 п.3.1 договору постачальник зобов'язаний надати одночасно з прибуттям кожної партії вугілля залізничні накладні, а також не пізніше 24 годин з моменту завершення відбору проб надіслати вантажоотримувачу швидкодіючими електронними засобами зв'язку (факс, електронна пошта) копії посвідчень про якість (реєстр посвідчень) з обов'язковим підтвердженням отримання відповідно до вимог п. 6.5 ДСТУ 4083-2002.

Відповідно до п. 4.5 договору якість вугілля для розрахунків по поставках визначається на підставі даних, зазначених у посвідченні якості, складеному на партію та результатів приймання у покупця.

Відповідно до п. 4.6 договору покупець перевіряє якість вугілля у партіях та приймає вугілля за якістю таким чином:

якщо різниця між показниками А, W посвідченння якості та результатами хімлабораторії Вантажоотримувача менша або дорівнює встановленій допустимій похибці випробування згідно з ДСТУ 4083-2002 - за показниками посвідчення про якість;

якщо різниця між показниками А, W посвідчення якості та результатами хімлабораторії вантажоотримувача більша за встановлену допустиму похибку випробування згідно з ДСТУ 4083-2002 вантажотримувач, протягом 24 годин з моменту отримання результатів, направляє постачальнику та вантажовідправнику телеграму про виклик їх представників для проведення спільного апробування такого вугілля, результати якого сторонами приймаються беззаперечно (без врахування похибки випробування).

Відповідно до п. 4.8 договору покупець не має права розвантажувати вугілля із вагонів без представників постачальника до закінчення часу, встановленого на прибуття представників постачальника, або часу, повідомленого вантажовідпривником/ постачальником про своє прибуття для проведення спільного приймання вугілля, окрім випадків згоди вантажовідправника на розвантаження вагонів та приймання вугілля за показниками ТЕС.

Відповідно до п.п. 4.8.1 п.4.8 договору вартість користування вагонами за час простоювання вагонів в очікуванні представника постачальника покладається на постачальника у випадку, коли результати спільного приймання вугілля на ТЕС будуть відрізнятися від даних постачальника на величину, що перевищує норму нестачі або допустиму похибку опробування.

Відповідно до п. 7.1 договору сторони гарантують відповідність порядку приймання-передачі вугілля за кількістю і якістю до вимог чинних нормативних документів та цього договору.

Відповідно до п. 7.4 договору у випадку відмови від прийняття вугілля якісні показники якого не відповідають умовам договору, постачальник несе відповідальність перед покупцем у вигляді відшкодування його витрат пов'язаних з надходженням та поверненням вагонів з неприйнятим вугіллям, а саме - вартості залізничного тарифу, оплатити за користування вагонами, їх подачу - прибирання, маневрові роботи.

Згідно п. 7.6 договору у випадку відмови покупця від прийняття неякісного вугілля, сторони погодили наступний порядок дій по його поверненню. Згідно п. 7.6.1. договору покупець протягом 6 годин з моменту встановлення факту невідповідності вугілля умовам договору, направляє вантажовідправнику, вугледобувному підприємству та постачальнику відповідну телеграму про відмову від приймання такого вугілля та вимогу надати згоду вантажовідправника на його повернення. Відповідно до п. 7.6.2. договору після отримання такої телеграми постачальник зобов'язаний: забезпечити направлення телеграми з залізничної станції відвантаження на залізничну станцію вантажоотримувача про підтвердження згоди та готовності на отримання неприйнятого покупцем вугілля; забезпечити направлення вантажовідправнріком вантажоотримувачу факсовим зв'язком листа про згоду на повернення вагонів..: з неякісним вугіллям.

Також, відповідно до п. 7.6.3. договору покупець, протягом 6 годин з моменту отримання телеграми від залізничної станції відвантаження на залізничну станцію вантажоотримувача про підтвердження згоди та готовності на отримання неприйнятого покупцем вугілля, зобов'язаний власними коштами здійснити повернення вагонів з неякісним вугіллям.

Пунктом 7.6.4. договору сторони погодили, що на підставі понесених затрат по поверненню неякісного вугілля покупець надає постачальнику:

- оригінал рахунку про відшкодування затрат по поверненню неякісного вугілля (вартості залізничного тарифу, оплати за користування вагонами, їх подачу - прибирання, маневрові роботи) ;

- листа-вимогу про відшкодування затрат згідно рахунку;

- належним чином засвідчені копії документів, якими підтверджується факт невідповідності вугілля умовам договору;

- належним чином засвідчені копії документів, якими підтверджуються понесені затрати по поверненню вагонів;

- належним чином засвідчена копія телеграми із залізничної станції відвантаження про підтвердження згоди та готовності на отримання неприйнятого Покупцем вугілля, з відміткою про отримання.

Відповідно до п. 7.6.5. договору постачальник зобов'язаний, протягом 15 днів з моменту отримання вищевказаних документів, оплатити рахунок покупця за умови виконання покупцем умов пункту 7.6.4. договору. За порушення виконання даного зобов'язання покупець має право стягнути з постачальника пеню у розмірі 0,01 відсотка (за кожний день прострочення) від суми, з якої допущено прострочення за увесь час прострочення.

За договором відповідачем (вантажовідправник - ДП «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду» була поставлена в травні місяці 2010 року на СО Старобешівську ТЕС ПАТ «Донбасенерго» відповідно до накладної № 50993814 вугільна продукція, якість якої не відповідала умовам договору. Зазначена продукція не була прийнята позивачем, і відповідно до положень договору була повернута постачальнику.

Для сумісного опробування цих партій вугілля вантажоотримувач (Старобешівська ТЕС) викликав представника вантажовідправника, який діяв від імені відповідача відповідно до довіреності від 23.02.2010 року, копія якої наявна в матеріалах справи. Результати опробування якості постачальником та вантажовідправниками не оскаржувалися, згода на переадресацію була надана ними письмово, з гарантуванням сплати залізничних платежів, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно умов п. 2.4. договору від 23.12.2008 р. № 580 «Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги», укладеним між позивачем, як вантажовласником та Державним підприємством «Донецька залізниця» як залізницею, вантажовласник зобов'язується здіснювати попередню оплату за-перевезення вантажів та додаткові послуги шляхом перерахування коштів у сумах, відповідних до обсягу перевезень та вагонообігу на під'їзній колії на рахунок залізниці в ЄТехПД Ясинувата №260360300019 у Донецкій філії АБ «Експрес-Банк» МФО-335838, код за ЄДРПОУ- 01074957. Одержані кошти залізниця зараховує на особовий рахунок вантажовласника.

Згідно умов п. 3.2 зазначеного Договору, у міру виконання перевезень та надання послуг залізниця списує відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, плату за користування вагонами, і контейнерами, штрафи) з особового рахунку вантажовласника на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами, контейнерами і ін.

Відповідно до умов зазначеного Договору за користування трьома залізничними вагонами з бракованою вугільною продукцією та їх переадресацію позивачем було сплачено залізниці у загальній сумі 6 620,52 грн. з урахуванням суми ПДВ.

Ця сума складається з: провізної плати 1077,0 х 3=3231,00грн., згідно квитанції про приймання вантажу №51833206; - плати за користування вагонами 574,2 х 3=1722,6 грн., згідно відомості №20050144-10г. плати за користування вагонами; - плати за переадресування вагонів, бланки та телеграфне повідомлення - 351,30 + 5 +207,2= 563,5 грн., згідно накопичувальної картки № 20050069 від 20.05.10 р.

Усього сплачено: 3231,0 + 1722,6 + 563,5=5517,1 грн. без урахування суми ПДВ. Сума ПДВ складає 1103,42грн.

Загальна сума коштів списаних залізницею з особового рахунку позивача за переадресацію цієї партії вагонів і користування ними складає 5517,1 + 1103,42=6 620,52 грн. з урахуванням суми ПДВ.

На пітвердження факту про списання коштів згідно квитанції про приймання вантажу №51833206, відомості №20050144-10г. плати за користування вагонами та накопичувальної картки №20050069 з особового рахунку позивача залізницею надані ТехПД-1 Перелік №54 за 21.05.2010 р. і Перелік №55 за 20.05.2010 р.

На підставі даних цих документів про списання коштів позивачем було сформовано рахунок-фактуру № 21 від 31.05.2010 р.

На підставі положень договору позивачем був направлений на адресу відповідача лист - вимога № 3 (вих. № 19-2509 від 09.06.2010 року), оригінал рахунку - фактури № 21 від 31.05.2010 року на відшкодування залізничних затрат на загальну суму 6 620, 52 грн. за користування та повернення 3-х вагонів (№№ 67907642, 65740763, 60280559) з вугіллям, що будо поставлено по накладній № 50993814, але якісні показники якого перевищили гранично допустимий рівень, встановлений договором. Разом з рахунком були направлені належними чином завірені документи, що підтверджують затрати позивача.

Крім того, разом з листом-вимогою №3 (вих. №19-2509 від 09.06.2010 р.) та пакетом підтверджуючих документів направленого на адресу відповідача, крім рахунку-фактури № 21від 31.05.2010 року були направлені також рахунки-фактури №18 від 31.05.2010 р., №19 від 31.05.2010 р., №20 від 31.05.2010 р., які були оплачені відповідачем. Неоплаченим, за твердженням позивача, залишився тільки рахунок-фактура №21 від 31.05.2010 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Положеннями ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання, з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Із матеріалів справи вбачається порушення відповідачем п. 7.6.5. договору, яке полягає в простроченні оплати по рахунку - фактурі №21 від 31.05.2010 р. на суму 6 620, 52 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 6620, 52 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати відшкодування затрат по поверненню неякісного вугілля, у відповідності до п. 7.6.5. договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 6 620, 52 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду за викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути Державного підприємства «Вугілля України» (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 4; код ЄДРПОУ 32709929; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» (83048, м. Донецьк, пр-т Тітова, 8-Б; код ЄДРПОУ 23343582) 6 620 (шість тисяч шістсот двадцять) грн. 52 коп. заборгованості за договором та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.07.2013р.

Суддя Г.П. Бондаренко