ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
25.06.13р. Справа № 904/4462/13
За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", (м. Павлоград)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоград Буддеталь", (м. Павлоград)
про стягнення 4 538,28 грн.
Суддя Дубінін І.Ю.
Представники:
Від позивача: Мележик О.О. - пров. юрисконсульт (дов. б/№ від 02.01.13р.)
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоград Буддеталь" (далі-відповідач) про стягнення 4 538,28 грн.
Сума позову складається з суми основного боргу.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором № 1216/55-КП від 10.01.12р., в частині невідповідності упаковки продукції щодо вимог технічної документації. Позивачем повернено партію продукції відповідачу для проведення заміни некомплектної продукції, у зв'язку з чим, ним були зроблені витрати по доставці автотранспортом у сумі 4 538,28 грн.
Відповідач у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, причину неявки суду не повідомив, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що також підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулось до господарського суду та знаходиться в матеріалах справи.
За таких обставин господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
10.01.2012 року між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля", як покупець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Павлоград Буддеталь", як постачальник, було укладено договір № 12-16/55-КП.
Згідно п. 1.1. договору, постачальник зобов'язується поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (надалі - Продукція), в асортименті, кількості, в строки, за ціною та якісними характеристиками, узгодженими сторонами у цьому договорі та специфікації, що є невід'ємними частинами цього договору.
Покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлену в його власність продукцію у відповідності з умовами цього договору. Постачальник гарантує, що продукція, поставлена за цим договором, належить постачальникові на правах власності, звільнена від зобов'язань перед третіми особами, треті особи не мають жодних прав на зазначену продукцію. Продукція в заставу, іпотеку, податковій заставі не перебуває (п.п. 1.2., 1.3. договору).
Специфікацією від 23.08.12р. передбачено постачання затяжки 13Ш10.2.5 в строк до 14.09.12р. на умовах поставки EXW м. Павлоград. Згідно до умов поставки продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для його перевезення, а обов'язок по перевезенню товару покладається на покупця.
Відповідно до п. 2.1. договору, якість і комплектність до кожного виду продукції, що поставляється, повинна відповідати нормам, стандартам якісних показників і технічним вимогам, встановленим чинними нормативними актами України та умовами цього договору.
Пунктом 2.4. договору встановлено, що поставка продукції, яка підлягає сертифікації, проводиться постачальником тільки при наявності відповідних сертифікатів. У разі відсутності сертифікатів, продукція та /або партія продукції підлягає поверненню. При цьому постачальник зобов'язаний в найкоротший термін повідомити покупцю реквізити вантажоодержувача і вантажоперевізника продукції, від прийняття якої відмовився покупець, а також відшкодувати всі витрати покупця, понесені ним у зв'язку з постачанням постачальником не сертифікованої продукції.
Згідно п. 2.8. договору, в акті невідповідність (по кількості, якості та/або комплектності, виявленого при візуальному огляді продукції) вказується, в тому числі, але виключно:
- номер цього договору;
- найменування, заводський номер продукції;
- дата поставки продукції;
- опис виявлених невідповідностей (по кількості, якості та/або комплектності, виявлених при візуальному огляді продукції);
- місце огляду продукції;
- склад комісії;
- висновки комісії;
- інші дані, за розсудом комісії;
- підписи всіх членів комісії.
На виконання договору, постачальник поставив на покупцю, згідно накладних № 336/1 - 341/1 від 03.09.12р. затяжку 13Ш-10-2-5 в кількості 29 м3.
Позивач зазначає, що 03.09.12р. при прийманні продукції, Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградугілля" виявило невідповідність упаковки вимогам технічної документації, в зв'язку з чим, для складання акту був викликаний представник постачальника.
03.09.12р. комісією, до складу якої увійшли повноважні представники сторін за договором, було складено акти про невідповідність упаковки продукції вимогам ТУ У 001788956.004-98 та зроблено висновок про повернення продукції постачальнику для правильної упаковки згідно ТУ.
Пунктом 2.10. договору передбачено, якщо продукція не відповідає вимогам ТУ, покупець має право відмовитись від прийняття партії продукції та повернути її постачальнику, а постачальник зобов'язаний провести заміну некомплектної продукції.
В зв'язку з некомплектністю продукції, продукція підлягає поверненню постачальнику для упаковки згідно до вимог ТУ.
Позивач стверджує, що Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградугілля" своїм автотранспортом доставило затяжку 13Ш-10-2-5 в кількості 29 м3 постачальнику для належної комплектації у відповідності до ТУ.
З матеріалів справи вбачається, що витрати покупця по доставці автотранспортом продукції постачальнику складають 4 538,28 грн., згідно розрахунку (а.с. 44), а також підтверджуються рахунками-фактурами та талонами замовника, які додаються до позовної заяви.
Відповідно до п. 6.1. договору, у разі неналежного виконання будь-якою стороною прийнятих на себе по договору зобов'язань, вона несе відповідальність перед іншою стороною у відповідності до вимог діючого законодавства України, в тому числі, відшкодування збитків.
Таким чином, у відповідача утворилась перед позивачем заборгованість по витратам на автопослуги у загальному розмірі 4 538,28 грн.
04.03.2013 року Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградугілля" направило на адресу відповідача претензію № 133/1226 про відшкодування витрат в сумі 4 538,28 грн., копія якої знаходиться в матеріалах справи (а.с. 42-43). Дана претензія позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача витрати пов'язані з автопослугами по доставці продукції постачальнику в сумі 4 538,28 грн.
Доказів виконання по витратам на автопослуги за договором № 12-16/55-КП від 10.01.12р. у сумі 4 538,28 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.
Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).
Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені упраненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі неналежного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
У відповідності до ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України, витрати позивача по перевезенню затяжки своїм автотранспортом до відповідача, яка визнана комісією некомплектною, були зроблені в зв'язку з постачанням некомплексної продукції та для позивача вважаються збитками. Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимога щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані ним збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені.
За даними позовними вимогами, на підставі ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України відшкодування збитків застосовується, як майнова санкція за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором постачання продукції виробничо-технічного призначення. Товариство з обмеженою відповідальністю "Павлоград Буддеталь", як винна сторона по договору, відшкодовує другій стороні збитки, сума яких складається з реальної шкоди, а саме: понесених витрат на автопослуги по перевезенню продукції, упаковка якої не відповідала ТУ згідно до умов договору.
При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення витрат на автопослуги в сумі 4 538,28 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
Викладене є підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218, 224, 225 Господарського кодексу України, ст. 49, ст. 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоград Буддеталь" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Терьошкіна, 17; р/р 26004005033001 ПАТ "КБ "Надра", МФО 306016, код ЄДРПОУ 35984515) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 76; р/р 26006330279300 в АТ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 00178353) - 4 538 (чотири тисячі п'ятсот тридцять вісім) грн. 28 коп. основного боргу, 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя І.Ю. Дубінін Повне рішення складено 01.07.13р.
Судове рішення № 32111242, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 01.07.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 904/4462/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: