Рішення № 32111216, 01.07.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 липня 2013 р. справа №903/589/13

за позовом прокурора міста Луцька в інтересах держави та територіальної громади міста Луцька в особі Луцької міської ради, яка є власником державного комунального підприємства "Луцьктепло", м. Луцьк

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк

про стягнення 18 372 грн. 83 коп.

Суддя Войціховський В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Петрук І.В. - юрисконсульт (дов. №7194/01 від 27.12.2012р.)

від відповідача: не з'явились

в судовому засіданні взяла участь: Третяк І.Б. - прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури міста Луцька (дов. від 23.04.2013р. №98-1583)

Суть спору: прокурор міста Луцька в інтересах держави та територіальної громади міста Луцька в особі Луцької міської ради звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь державного комунального підприємства "Луцьктепло" 18 372,83 грн., в тому числі 9 124,54 грн. заборгованості по оплаті послуг, пов'язаних з відпуском теплової енергії, наданих у відповідності до укладеного між цими суб'єктами господарювання договору №3-114 від 12.08.2008р. у період з 01.10.2012р. по 30.04.2013р., 9 124,54 грн. пені, нарахованої за невиконання грошових зобов'язань в частині своєчасної оплати наданих послуг, 10,97 грн. суми інфляційних та 112,78 грн. трьох процентів річних, нарахованих у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 13.06.2013р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні.

Присутні в судовому засіданні прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури міста Луцька та представник ДКП "Луцьктепло" пред'явлені до підприємця ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали, просять суд задовольнити їх стягнувши при цьому з відповідача в дохід Державного бюджету України судовий збір за розгляд справи господарським судом. При цьому останні посилаються на укладення між сторонами договору, надання позивачем відповідачу послуг з теплопостачання, отримання послуг підприємцем ОСОБА_1 та непроведення належних розрахунків по їх оплаті, існування у зв'язку з цим відповідної суми заборгованості та нарахування при цьому сум пені, інфляційних та процентів річних.

Відповідачем всупереч вимогам ухвали суду від 13.06.2013р. не було представлено письмових пояснень та інших витребуваних документів, не направлено в судове засідання свого повноважного представника, хоча про день та час розгляду справи в суді підприємець ОСОБА_1 повідомлялась належним чином. Примірник ухвали суду від 13.06.2013р. направлявся на визначену прокурором у позовній заяві та відображену безпосередньо відповідачем у підписаному з позивачем договорі юридичну: АДРЕСА_2, адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією та був повернутий до суду без вручення адресату з підстав "за закінченням терміну зберігання" (конверт поштової кореспонденції із його вмістом - а.с. 26-28).

Поруч з цим відповідна ухвала суду направлялась за визначеною у підписаному між сторонами договорі адресою фактичного використання відповідачем послуг з теплопостачання (приміщення магазину у АДРЕСА_1) та до суду без вручення адресату повернута не була.

Відповідно до ст. 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши подані прокурором та позивачем на обґрунтування позовних вимог докази, беручи до уваги, що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи, проте не направив в судове засідання свого представника, не подав заперечень на позов, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача чи його представника, за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що у відповідності до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із наступними змінами) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Абзацом 2 пункту 3.1 зазначеної Постанови визначено, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст. 17 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Судом взято до уваги, що у відповідності до наданих прокуратурою міста Луцька та долучених до матеріалів справи (а.с. 23, 30) Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 від 10.09.2002р. та у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ №638962 від 13.06.2013р., станом на 13.06.2013р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1, в процесі припинення підприємницької діяльності не перебуває, зареєстрована в якості підприємця з ідентифікаційним кодом НОМЕР_1 рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради 10.09.2002р. за адресою: АДРЕСА_2.

Присутні в судовому засіданні прокурор та представник позивача з приводу судового розгляду справи за відсутності відповідача чи його представника не заперечили.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ: 12 серпня 2008 року між державним комунальним підприємством "Луцьктепло", м. Луцьк (Теплопостачальна організація), засновником (власником) котрого є Луцька міська рада (п. 1.3 Статуту підприємства - а.с. 16-22) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м. Луцьк (Споживач) було укладено договір на надання послуг по теплопостачанню №1-114 із додатком №1 (а.с. 9-10) у відповідності до умов котрої ДКП "Луцьктепло" взяло на себе зобов'язання щодо забезпечення надання підприємцю ОСОБА_1 послуг по теплопостачанню - відпуску теплової енергії у приміщення магазину площею 97,1 кв.м. у АДРЕСА_1.

В свою чергу підприємець ОСОБА_1 згідно п.п. 3.1, 3.2 договору №3-114 зобов'язувалась оплачувати вартість наданих Теплопостачальною організацією послуг на підставі виставлених рахунків по чинних тарифах, встановлених рішеннями виконавчого комітету Луцької міської ради, шляхом здійснення передоплати в розмірі 100% вартості послуг, визначених додатком №1 до договору, в термін до 01 числа розрахункового місяця.

Пунктом 3.1.1 договору також було визначено, що у випадку прийняття нових тарифів вони є обов'язковими для обох сторін з часу введення їх в дію.

Як вбачається з додатку №1 до договору №3-114 від 12.08.2008р. сторонами було узгоджено, що при визначенні розміру опалювальної площі за основу приймається висота опалювального приміщення (2,65 м.) та його загальна площа 97,1 кв.м. Вартість опалення 1 кв.м. опалювальної площі для Споживача в опалювальний період становить 6,433 грн. та 1,287 грн. ПДВ.

На виконання умов зазначеного договору ДКП "Луцьктепло" відповідні послуги підприємцю ОСОБА_1 надавались у період жовтня-грудня місяців 2012 року та січня-квітня місяців 2013 року.

У зазначені періоди підприємцю ОСОБА_1 було надано, а останньою прийнято та використано послуг з теплопостачання на загальну суму 13 378,54 грн. про що Теплопостачальною організацією було підготовлено та виставлено Споживачу для оплати відповідні рахунки №1199 від 26.10.2012р. на суму 1 168,12 грн., №777 від 21.11.2012р. на суму 2 193,49 грн., №1189 від 14.12.2012р. на суму 2 193,49 грн., №1163 від 18.01.2013р. на суму 2 193,49 грн., №1173 від 14.02.2013р. на суму 2 193,49 грн., №1165 від 18.03.2013р. на суму 2 193,49 грн., №1096 від 18.04.2013р. на суму 1 242,97 грн. (а.с. 11-14).

Загальна вартість наданих відповідачу у звітний період послуг з теплопостачання підтверджена долученими до матеріалів справи документами, зокрема, договором на надання послуг по теплопостачанню, помісячними рахунками за надані послуги, рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради "Про тарифи на послуги, що надаються державним комунальним підприємством "Луцьктепло" №682-1 від 06.10.2011р. з додатками (а.с. 31-32).

Проте відповідач взяті на себе згідно угоди від 12.08.2008р. №3-114 зобов'язання, зокрема, в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті наданих послуг (у строки, порядку та розмірах, визначених угодою) не виконав, вартість отриманих послуг не оплатив. У зв'язку з викладеним у підприємця ОСОБА_1 виникла заборгованість, котра на момент подання позовної заяви до суду та на час розгляду справи в суді (довідка ДКП "Луцьктепло" про наявну заборгованість від 01.07.2013р. - а.с. 29) склала 9 124,54 грн. Визначена сума заборгованості включає в себе загальну вартість наданих у період з 01.10.2012р. по 30.04.2013р. послуг 13 378,54 грн. за мінусом проведених оплат 4254 грн. (картка розрахунків - а.с. 20).

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

В даному випадку, відносини між ДКП "Луцьктепло" та підприємцем ОСОБА_1 носять договірний характер, укладений між ними договір на надання послуг по теплопостачанню з додатком предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Судом в цій частині також взято до уваги те, що відповідно п. 5.1 договору на надання послуг по теплопостачанню від 12.08.2008р. №3-114 зазначена угода вступає в силу з 01.10.2008р. і діє до 30.09.2009р., по закінченні строку дії договору він вважається щорічно продовженим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору не поступила заява про його перегляд або відмову однієї із сторін.

Згідно наданих в судовому засіданні представником позивача пояснень у зв'язку із відсутністю у сторін відповідних заперечень та звернень, дія договору на надання послуг по теплопостачанню від 12.08.2008р. №3-114 пролонговувалась на наступні періоди, положення угоди діяли на час надання послуг по теплопостачанню у спірні періоди 2012-2013 років, а також діють і на даний час.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 275 ГК України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 6, 7 статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Згідно Закону України "Про теплопостачання" теплопостачальна організація має право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами. В свою чергу, ч. 6 ст. 19 даного Закону та п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" зобов'язують споживача послуг щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630 послуги надаються споживачеві на підставі договору, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення.

В даному випадку тарифи на послуги були затверджені рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради "Про тарифи на послуги, що надаються державним комунальним підприємством "Луцьктепло" №682-1 від 06.10.2011р. з додатками №№1-2(а.с. 31-32).

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, надання позивачем відповідачу визначених угодою послуг, отримання останніх підприємцем ОСОБА_1, а також не проведення боржником при цьому всіх належних розрахунків і платежів, господарський суд прийшов до висновку про підставність пред'явленого до відповідача позову щодо стягнення суми основної заборгованості 9 124,54 грн. Сума заборгованості 9 124,54 грн. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у встановленому порядку не була спростована чи заперечена відповідачем.

Одночасно з цим пунктом 4.4 договору №3-114 від 12.08.2008р. договірними сторонами було визначено, що у випадку порушення строку оплати послуг Теплопостачальної організації Споживач сплачує їй пеню в розмірі 1% від суми простроченого боргу за кожен день прострочки платежу.

Враховуючи викладені положення договору та наявний факт прострочки відповідачем платежів, прокурором міста Луцька при зверненні до суду з позовом про стягнення суми заборгованості 9 124,54 грн. було включено до ціни позову вимоги щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 9 124,54 грн.

Згідно із ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (п.1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

В даному випадку сторони у п. 4.4 договору №3-114 від 12.08.2008р. визначили, що у разі несвоєчасної оплати за послуги Споживачу нараховується пеня в розмірі 1% за кожен день прострочки платежу. Угода №3-114 від 12.08.2008р. недійсною чи зміненою, зокрема, в частині п. 4.4, не визнавалась. На момент звернення прокурора до суду з позовом відповідач зобов'язання щодо оплати послуг з постачання теплової енергії не виконав, тому сплата пені є його договірним зобов'язанням.

Судом встановлено, що згідно фактичних розрахунків суми пені (а.с. 8) остання за період прострочки платежів з 01.11.2012р. по 30.04.2013р. склала 13 577,70 грн. При цьому судом враховано, що при зверненні до суду з відповідним позовом прокурором та позивачем розмір санкцій було приведено у відповідність до положень ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", котрою, зокрема, визначено, що за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги суб'єкти підприємницької діяльності сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу, та відповідно обмежено нараховані відповідачу штрафні санкції (пеню) до суми, рівної сумі основної заборгованості, котра існувала на час звернення до суду з позовом (9 124,54 грн.)

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 9 124,54 грн., перевіривши методику нарахування цієї суми, суд вважає, що остання підставна, нарахована у відповідності та з дотриманням умов укладеного між сторонами договору, положень чинного законодавства, відповідає фактичним обставинам справи та підлягає до задоволення у визначеному прокурором розмірі.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд відзначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові. Згідно з представленими господарському суду розрахунками (а.с. 8) прокурором відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України було нараховано відповідачу 10,97 грн. суми інфляційних за період прострочки платежів з 01.11.2012р. по 28.02.2013р. та 112,78 грн. трьох процентів річних за період прострочки платежів з 01.11.2012р. по 30.04.2013р.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення трьох процентів річних та інфляційних нарахувань, перевіривши методику їх нарахування, суд вважає, що останні підставні, відповідають фактичним обставинам справи, а відтак підлягають до задоволення в повному об'ємі.

Враховуючи, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, пов'язані з розглядом справи в суді (сплата судового збору) слід покласти у відповідності до ст. 49 ГПК України на підприємця ОСОБА_1

На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", ст.ст. 144, 173, 193, 230, 231, 232, 275, 276 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 549, 550, 599, 625, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного комунального підприємства "Луцьктепло" (м. Луцьк, вул. Гулака-Артемовського, 20, код ЄДРПОУ 30391925) 9 124,54 грн. заборгованості, 9 124,54 грн. пені, 10,97 грн. збитків від інфляції та 112,78 грн. трьох процентів річних, а всього 18 372,83 грн.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у м. Луцьку Волинської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38009628, банк отримувача: ГУДКCУ у Волинській області, код банку отримувача (МФО) 803014, рахунок отримувача: 31219206783002, код класифікації доходів бюджету: 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", призначення платежу: судовий збір за розгляд господарським судом Волинської області справи, господарський суд Волинської області, код ЄДРПОУ суду 03499885) 1 720,50 грн. судового збору.

Суддя В.А. Войціховський

Повне рішення

складено

01.07.2013р.