Рішення № 32111146, 25.06.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 червня 2013 р. Справа № 8/2/2012/5003

за позовом: заступника військового прокурора Вінницького гарнізону (21007, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 105) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6) та центрального військового клінічного санаторію "Хмільник" (код ЄДРПОУ 08482599, 22000, м. Хмільник, вул. 1- Травня, 39, Вінницька область)

до: Хмільницької міської ради Вінницької області (22000, м. Хмільник, вул. Столярчука, 10, Вінницька область)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Управління держземагенства у Хмільницькому районі Вінницької області

про визнання недійсним п.1 рішення від 29.01.2004 р. та повернення земельної ділянки

Суд:

Суддя Кожухар М.С.

Секретар судового засідання Матущак О.В.

Представники:

прокурор: Сопівник А.В.

1-го позивача: Ткачук О.С. - за дорученням (з'явилась після перерви оголошеної в межах дня)

2-го позивача: не з'явився

відповідача: Ніколаєва Г.Г. - за дорученням

третя особа: Штефанюк В.В. - за дорученням

ВСТАНОВИВ :

Заступник військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Центрального військового клінічного санаторію "Хмільник" звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом до Хмільницької міської ради Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: відділ Держкомзему у м. Хмільнику Вінницької області - про визнання недійсним п.1 рішення від 29.01.2004 р. та повернення земельної ділянки.

Позовні вимоги мотивовано тим, що спірне рішення суперечить чинному законодавству та прийняте відповідачем з перевищенням повноважень наступним.

У позовній заяві заззначено зокрема наступне.

У відповідності до п. 45 наказу Міністра оборони України від 22.12.1997 року №483 «Про затвердження положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями» передача земель оборони місцевим органам влади провадиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ капітального будівництва Збройних Сил України.

29.11.2001 року виконавчим комітетом Хмільницької міської ради Вінницької області прийнято рішення № 329 про припинення Центральному військовому клінічному санаторію «Хмільник» права користування на земельну ділянку площею 2440 кв.м., прилеглу до вулиці Кірова, на якій встановлені тимчасові гаражі громадян міста. При цьому, при прийнятті вказаного рішення згоди Міністра оборони України на передачу земельної ділянки не було, а підставою для припинення права користування земельною ділянкою являлось лише клопотання не уповноваженої на це особи - керівника санаторію від 27.09.2001 року №925.

На підставі винесеного рішення та листа начальника санаторію 17.12.2001 року № 1222 ППВП «ЕКОВОДЗЕМРОЕКТ» було виготовлено технічну документацію по внесенню змін в державні акти на право постійного користування по двох земельних ділянках, в тому числі на ділянку площею 2440 кв.м. При виготовлені технічної документації проведено обстеження та встановлено межі земельної ділянки площею 2440 кв.м. із подальшим складенням збірного кадастрового плану. У відповідності до виготовленої землевпорядної документації до державного акту серія ВН № 0016 від 30.03.1994 року були внесені зміни, у зв'язку із чим площа займаної санаторієм земельної ділянки для лікувально-оздоровчих потреб зменшилась з 505 028 кв.м. до 502 588,24 кв.м., про що свідчить відповідний запис в державному акті.

У зв'язку із тим, що рішення про припинення права користування земельною ділянкою було прийнято без згоди на це Міністра оборони України за клопотанням начальника Центрального військового клінічного санаторію «Хмільник» від 08.05.2003 року №672 на погодження в Міністерство оборони України було направлено документи щодо вилучення чотирьох земельних ділянок загальною площею 4,946 га, в тому числі на вказану вище земельну ділянку площею 2440 кв.м., яка вже на той час була вилучена з користування Міністерства оборони України.

У відповідності до листа командувача військами Західного оперативного командування від 01.07.2003 року № 371/719 та доданих до нього викопіровок з плану землекористування ЦВКС «Хмільник» до передачі пропонувалась земельна ділянка площею 7260 кв.м., яка складається з двох частин, в тому числі із земельної ділянки площею 2440 кв.м., прилеглої до вулиці Кірова, на якій встановлені тимчасові гаражі громадян міста.

21.11.2003 року на підставі поданих документів першим заступником Міністра оборони України була надана згода на передачу вказаних земель оборони до органів місцевого самоврядування.

14 сесією 24 скликання Хмільницької міської ради Вінницької області винесено рішення від 29 січня 2004 року про припинення права користування на земельні ділянки Центральному військовому клінічному санаторію «Хмільник», в тому числі на земельну ділянку площею 7260 кв.м. за рахунок території санаторію з боку вул. Кірова (між приватними гаражами та проїздом на вулицю Кірова). Проте, при прийнятті даного рішення не було враховано той факт, що земельна ділянка розміром 2440 кв.м. вже була вилучена рішенням виконавчого комітету Хмільницької міської ради Вінницької області від 29.11.2001 року № 329.

Враховуючи, те що у 2001 році у санаторія було вилучено земельну ділянку площею 2440 кв.м. без згоди уповноваженої особи, у 2004 році за згодою першого заступника Міністра оборони України вилученню підлягала земельна ділянка площею 4820 кв.м, а не 7260 кв.м., а тому спірне рішення про припинення права користування земельною ділянкою є незаконним.

В подальшому на підставі вказаного спірного рішення було виготовлено технічну документацію із землеустрою, після погодження якої в державний акт серія ВН №0016 від 30.03.1994 року були внесені зміни про вилучення 7260 кв.м., у зв'язку із чим територія санаторія зменшилась з 505028 кв.м. до 495328,24 кв.м.

Таким чином, на думку заступника військового прокурора, спірне рішення Хмільницької міської ради Вінницької області від 29 січня 2004 року суперечить вимогам чинного законодавства та прийняте з перевищенням радою меж своєї компетенції.

Посилаючись на наведене та на ст.ст. 141, 142, 149 (ч.2), 152, 77 (ч.ч. 1,4) та ст.. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», заступник військового прокурора просив суд: 1) визнати недійсним п.1 рішення 14 сесії 24 скликання Хмільницької міської ради Вінницької області від 29.01.2004 р. в частині припинення права користування Центральному військовому клінічному санаторію "Хмільник" на земельну ділянку площею 7260,0 кв.м.; 2) відновити становище, яке існувало до порушення права, шляхом повернення Центральному військовому клінічному санаторію "Хмільник" земельної ділянки площею 2440 кв.м. вартістю 149 233,32 грн., право користування на яку було припинено пунктом 1 рішення 14 сесії 24 скликання Хмільницької міської ради Вінницької області від 29.01.2004р.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 29.02.2012 року у справі №8/2/2012/5003, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.05.2012 року, в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.07.2012 року касаційну скаргу заступника військового прокурора Вінницького гарнізону задоволено; рішення господарського суду Вінницької області від 29.02.2012р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.05.2012р. скасовано; справу направлено на новий розгляд до господарського суду Вінницької області.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 16.10.2012 року при новому розгляді справи №8/2/2012/5003 позов заступника військового прокурора Вінницького гарнізону задоволено. Визнано недійсним пункт 1 рішення 14 сесії 24 скликання Хмільницької міської ради Вінницької області від 29.01.2004р. в частині припинення права користування Центрального військового клінічного санаторію "Хмільник" на земельну ділянку площею 7260 кв.м. та зобов'язано повернути Центральному військовому клінічному санаторію "Хмільник" земельну ділянку площею 2440 кв.м. Присуджено до стягнення з Хмільницької міської ради Вінницької області на користь Державного бюджету України 4057,67 грн. судового збору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.01.2013р. рішення господарського суду Вінницької області від 16.10.2012 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.04.2013р. рішення господарського суду Вінницької області від 16.10.2012 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.01.2013р. скасовано; справу спрямовано на новий розгляд до господарського суду Вінницької області.

Згідно розпорядження щодо повторного розподілу справи № 8/2/2012/5003 від 09.04.2013р., справа № 8/2/2012/5003 передана на розгляд судді Кожухар М.С.

Ухвалою від 10.04.2013р. справа прийнята суддею Кожухар М.С. до провадження з призначенням до розгляду на 23.04.2013 р.

19.04.2013р. до суду від відповідача надійшли письмові пояснення № 02-20/804 від 18.04.2013р., в яких останній заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України «Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку» відповідно до Державного акту на право постійного користування в Центрального військового клінічного санаторію «Хмільник» земельна ділянка перебувала у постійному користуванні і він є її землекористувачем.

Ст. 141 Земельного кодексу України передбачає підстави для припинення права користування земельними, якою зокрема є «добровільна відмова від права користування земельною ділянкою».

Відповідно до ст. 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. З метою забезпечення реалізації положень земельного кодексу 19.12.2003 року ЦВКС «Хмільник» (землекористувач) звернувся до Хмільницької міської ради із заявою про припинення права постійного користування земельною ділянкою 4,946га. Чинний Земельний кодекс України не передбачає при цьому будь яких погоджень.

Приймаючи оскаржуване рішення Хмільницька міська рада діяла відповідно до заяви землекористувача та положень ст.ст. 140 (ч. 3),142,144,145 Конституції України, статті 12 Земельного кодексу України.

Стосовно цільового призначення земельної ділянки, відповідно до ст 2 Земельного кодексу України, станом на день видачі державного акту на право постійного користування, віднесення земель до відповідних категорій і переведення їх з однієї категорії до іншої провадиться органами, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання їх у користування, а в інших випадках - органами, які затверджують проекти землеустрою і приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення. Відповідно до рішення №55 від 24.03.1994 року Хмільницької міської ради Військовому клінічному санаторію Хмільник передавалась земельна ділянка для лікувально-оздоровчих цілей.

19.04.2013р. на адресу суду надійшло письмове пояснення б/н від 18.04.2013р. третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління держземагенства у Хмільницькому районі Вінницької області -, в якому останній просив в задоволенні позову відмовити, з аналогічних підстав, що наведені у письмових поясненнях відповідача.

Ухвалою суду від 23.04.2013 р. розгляд справи відкладено на 06.06.2013 р.

В ході судового розгляду встановлено, що внаслідок реорганізації функції військової прокуратури Вінницького гарнізону покладено на Вінницьку прокуратуру з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, представник якої в судовому засіданні 06.06.2013 р. подав заяву про відмову від позову в частині вимог, викладених у 2-му пункті прохальної частини позовної заяви від 23.12.2011 р. №5868, оскільки визнання недійсним рішення Хмільницької міської ради Вінницької області від 29.01.2004р. відновлює право землекористування позивачів.

Дана заява прийнята до розгляду на підставі ст. 22 ГПК України.

Ухвалою суду від 06.06.2013р. розгляд справи відкладено на 25.06.2013р.

В судовому засіданні прокурор підтримав подану раніше заяву про часткову відмову від позову.

Представник 1-го позивача проти даної заяви прокурора не заперечив.

Від 2-го позивача таких заперечень також не надійшло. Обидва позивачі бажання підтримувати вказані позовні вимоги попри відмову прокурора не висловили.

Ухвалою суду від 25.06.2013р. прийнято відмову прокурора від позову та припинено провадження у справі в частині вимог про відновлення становища, яке існувало до порушення права, шляхом повернення Центральному військовому клінічному санаторію "Хмільник" земельної ділянки площею 2440 кв.м. вартістю 149 233,32 грн., право користування на яку було припинено пунктом 1 рішення 14 сесії 24 скликання Хмільницької міської ради Вінницької області від 29.01.2004 р.; стягнуто з Центрального військового клінічного санаторію "Хмільник" до Державного бюджету України 2 984,67 грн. судового збору.

25.06.2013 р. від прокурора надійшли додаткові пояснення по суті спору, де він посилається на те, що право постійного користування земельною ділянкою, яка відноситься до земель оборони і є державною, може бути припинено лише власником земельної ділянки, тобто державним органом виконачої влади, а не органом місцевого самоврядування, яким є Хмільницька міська рада.

Заслухавши надані в судових засіданнях пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи № 8/2/2012/5003, суд встановив наступне.

30 березня 1994 року землекористувачу - Хмільницькому військово-клінічному санаторію "Хмільник" на підставі рішення Хмільницької міської ради №55 від 29.03.1994р. видано державний акт на право постійного користування 50,5028 га землі в межах згідно з планом землекористування для лікувально-оздоровчих потреб (т.1, а.с.26-29, т.2, а.с.49-50).

Відповідно до статуту ЦВКС "Хмільник", затвердженого 01.03.2001р. (далі - Статут, т.1, а.с.12-16), ЦВКС "Хмільник" є військовою частиною (п. 3.1 Статуту);у своїй діяльності ЦВКС "Хмільник" керується Конституцією України та законами України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами і директивами МО України, начальника Генерального штабу Збройних Сил України, наказами та розпорядженнями начальника Головного військово-медичного управління Міністерства оборони України - начальника медичної служби ЗСУ, іншими керівними документами зі спеціальних питань, а також цим Статутом (п.1.2); санаторій має статус юридичної особи відповідно до чинного законодавства України (п.3.2); майно санаторію є державною власністю, має статус військового і закріплюється за ним на праві оперативного управління. Санаторій використовує закріплене за ним майно лише за його цільовим та функціональним призначенням (п.5.1).

27 вересня 2001 року начальник центрального військового клінічного санаторію "Хмільник" листом за вих.№925 звернувся до Хмільницького міського голови про припинення права користування на земельну ділянку, яка знаходиться згідно характеристики земельної ділянки порядковий № 10 п.3 "під садком", площа якої складає 7 580 кв.м, на якій розташовані гаражі громадян, а також на земельну ділянку площею 2 000 кв.м, на якій також гаражі громадян (т.1, а.с.17).

29 листопада 2001 року виконавчим комітетом Хмільницької міської ради Вінницької області прийнято рішення № 329 про припинення ЦВКС "Хмільник" права користування на земельну ділянку площею 2440 кв.м., прилеглу до вулиці Кірова, на якій встановлені тимчасові гаражі громадян міста (підстава - клопотання за №925 від 27.09.2001р.) та на земельну ділянку площею 700 кв.м, за рахунок гаражно-складської території по вул. Кірова, суміжну до вул.Чайковського (підстава - клопотання №1007 від 17.10.2001р.) (т.1, а.с.19-20).

17 грудня 2001 року начальник центрального військового клінічного санаторію "Хмільник" листом за вих. № 1222 звернувся до директора ППВП "ЕКОВОДЗЕМРОЕКТ" про внесення змін в державні акти на право постійного користування землею, в зв'язку з вилученням земельних ділянок площею 2500 кв.м з території санаторію та 700 кв.м з гаражно-складської території (т.1, а.с.21).

На підставі зазначеного листа начальника санаторію ППВП "ЕКОВОДЗЕМРОЕКТ" було виготовлено технічну документацію по внесенню змін в державні акти на право постійного користування по двом вищезазначеним земельним ділянкам. При виготовлені технічної документації проведено обстеження та встановлено межі земельної ділянки площею 2440 кв.м. із подальшим складенням збірного кадастрового плану. У відповідності до виготовленої землевпорядної документації в державний акт серія ВН № 0016 від 30.03.1994 року були внесені зміни, в зв'язку з чим площа земельної ділянки зменшилась з 505028 кв.м. до 502588,24 кв.м., про що свідчить відповідний запис в державному акті (т.1, а.с.29).

Право користування санаторію земельними ділянками за рішенням виконавчого комітету у 2001 році було припинено без згоди Міністра оборони України (2440 кв.м. + 700 кв.м.).

За клопотанням начальника ЦВКС "Хмільник" і Хмільницької райдержадміністрації, та відповідними зверненнями командувача військами Західного оперативного командування, начальника Головного управління розквартирування військ і капітального будівництва Міністерства оборони України (а.с.40,41,43 т. 3) Перший заступник Міністра оборони України О.М. Олійник надав дозвіл на передачу до земель запасу органів місцевого самоврядування земельних ділянок, потреба у використанні яких в інтересах Збройних Сил України відпала, зокрема, 4-рьох земельних ділянок ЦВКС "Хмільник"загальною площею 4,946 га у м.Хмільнику. Даний дозвіл за № 7006/з від 21.11.2003 р. погоджено Міністром оборони України Марчуком Є.К. (а.с.43,44 т. 3).

Розпорядження ТВО начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони №144/14/2560 від листопада 2003 р. щодо виконання рішення Першого заступника Міністра оборони України від 21.11.2003 р. № 7006/з було направлено на місця (а.с.42 т.3).

19 грудня 2003 року начальник ЦВКС "Хмільник", на підставі дозволу заступника МО України від 21.11.2003р. №7006/в та розпорядження начальника КЕУ МО України №144/14/2560 від 2003р. звернувся з листом за вих.№1400 до Хмільницького міського голови про припинення права користування на земельну ділянку 4,946 га в 4-х частинах (800 м.кв.,700 м.кв.,7260 м.кв.,40700 м.кв.) (т.1, а.с.33).

Пунктом 1 рішення Хмільницької міської ради 14 сесії 24 скликання №284 від 29 січня 2004 року на підставі ст.141 п."а" Земельного кодексу України припинено право користування Центральному військовому клінічному санаторію "Хмільник" на земельну ділянку пощею 49460,0 кв.м в 4-х частинах, в тому числі, площею 800,0 кв.м по вул. Кірова за рахунок гаражно-складської території, збоку приватного сектору; площею 700,0 кв.м по вул. Кірова за рахунок частини території, збоку вул. Чайковского; площею 7260 кв.м. за рахунок території санаторію з боку вул. Кірова (між приватними гаражами та проїздом на вулицю Кірова); площею 40700,0 кв.м між вул. 1-го Травня та вул. Курортна навпроти території санаторію (лист №1400 від 19.12.2003 року) (т.1, а.с.34, т.2, а.с.36-45).

У 2005 році Товариством з обмеженою відповідальністю "Геогранд" виготовлено тезнічну документацію по внесенню змін в державний акт на право постійного користування землею ЦВКС "Хмільник" на території санаторію, розташованої в м. Хмільник Вінницької області (а.с. 2-20 т. 3). Актом від 31.01.2005 року проведено прийняття - передачу земельних ділянок площею 49460 кв.м. в 4-х частинах з території військового містечка міста Хмільник шляхом повернення в народне господарство (т.1, а.с.83, т. 3 а.с. 7). До Державного акту на право постійного користування землею серії ВН № 0016 внесено зміни щодо зменшення земельної двлянки на 7260 кв.м. (а.с.26-29 т.1).

Відповідно до довідки Держкомзему у м.Хмільнику Вінницької області станом на 20.12.2010 року загальна площа земельної ділянки ЦВКС "Хмільник" становить 49,5328 га (т.1, а.с.72-73).

Згідно з реєстраційною карткою кадастрового обліку земельних ділянок документами про право на земельну ділянку ЦВКС "Хмільник" є державні акти ВН №0014 від 02.02.1994р., ВН №0116 від 03.11.1997р., ВН №0016 від 30.03.1994р., видані Хмільницькою міською радою (т.1, а.с.75).

Заслухавши надані у судових заіданнях пояснення учасників процесу, дослідивши і оцінивши обставини та докази по справі, суд дійшов такого висновку.

Прокурор посилається на те, що рішення про припинення постійного користування ЦВКС "Хмільник" земельною ділянкою 7620 кв.м. суперечить чинному законодавству та прийняте відповідачем з перевищенням повноважень: Хмільницька міська рада взагалі не наділена повноваженнями на припинення права стосовно вказаної земельної ділянки, крім того згода Міністра оборони України на передачу земельної ділянки у розмірі 2440 кв.м. була відсутня. Адже, в зв'язку з тим, що рішення про припинення права користування земельною ділянкою, площею 2440 кв.м. у 2001 році було прийнято без згоди на це Міністра оборони України, за клопотанням начальника ЦВКС "Хмільник" від 08.05.2003 року №672 на погодження в Міністерство оборони України було направлено документи щодо передачі до земель запасу чотирьох земельних ділянок загальною площею 4,946 га, до яких входила вказана вище земельна ділянка площею 2440 кв.м., яка на той час була незаконно вилучена з користування Міністерства оборони України відповідно до листа командувача військами Західного оперативного командування від 01.07.2003 року №371/719 та доданих до нього викопіровок з плану землекористування ЦВКС "Хмільник" (завізованих начальником санаторію та інженером землевпорядником Вінницької КЕЧ району (т.1, а.с.77) до передачі пропонувалась земельна ділянка площею 7260 кв.м., яка складається з двох частин, одня з яких це земельна ділянка площею 2440 кв.м., прилегла до вулиці Кірова, на якій встановлені тимчасові гаражі громадян міста.

Представники відповідача та 3-ї особи проти позову заперечують: посилаються на те, що спірне рішення прийнято у відповідності до положень діючого на той час законодавства та заяви землекористувача, з якої не вбачається прохання припинити користування земельною ділянкою з урахуванням ділянки розміром 2440 кв.м., право користування на яку припинено у 2001 році.

Представник відповідача також посилався на те, що подані прокурором 25.06.2013 р. додаткові пояснення містять інші підстави позову. Також відповідачем подано заяву про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності (а.с. 53 т. 1).

Суд вважає, що доводи прокурора заслуговують на увагу, при цьому не приймає заперечення проти позову.

Так, згідно зі зверненнями відповідних служб, Міністром оборони України погоджено передачу земельних ділянок ЦВКС "Хмільник", вільних від будівель, споруд та інженерних мереж Міністерства оборони та забудованих приватними гаражами, які є фактично огорожею санаторію (з тексту звернень, на які надана згода Першого Міністра та Міністра оборони України). Зазначені звернення та розпорядження ТВО начальника головного КЕУ МО оборони України № 144/1/4/2560 щодо погодження припинення права постійного користування були на розгляді Хмільницької міської ради разом із зверненням начальника ЦВКС "Хмільник" про припинення користування земельною ділянкою (копії цих документів надано суду саме Хмільницькою міською радою, а.с.46-48 т.2).

Разом з тим, всупереч наведеним документам, відповідачем прийнято рішення про припинення користування земельними ділянками, в тому рахунку, спірною - площею 7260 кв.м. - за рахунок території санаторію збоку вул. Кірова (між приватними гаражами та проїздом на вул. Кірова) (а.с. 34 т.1, на якій розташовані сад (0,1429 га) та газон (0,5831 га), що стверджується документами (зокрема ситуаційною схемою) технічної документації змін в державний акт на право постійного користування землею ЦВКС "Хмільник" на території санаторію, розташованою в м. Хмільник Вінницької області (а.с. 41 т.1).

При цьому, у 2001 році без згоди Міністра оборони України припинено право користування ЦВКС "Хмільник" на 2440 кв.м. земельної ділянки, прилеглої до вул. Кірова, розташованої саме під приватними гаражами.

Наведене спростовує доводи відповідача, що оскаржуване рішення в частині, яка стосується позивача, прийнято у повній відповідності до його волевиявлення.

Підставою даного позову є також прийняття Хмільницькою міською радою рішення про припинення права користування земельною ділянкою державної власності з перевищенням повноважень, що вбачається з тексту позовної заяви та додаткових пояснень прокурора і спростовує доводи відповідача стосовно зміни прокурором підстав позову після початку розгляду справи по суті.

Як свідчать матеріали справи, спірна земельна ділянка належить до земель оборони.

Відповідно до ст. 77 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення), ст. 1 Закону України "Про використання земель оборони" (у редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення), землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.

Як випливає зі Статуту ЦВКС "Хмільник", останній є військовою частиною - військово-медичним закладом центрального підпорядкування, має статус суб"єкта господарської діяльності у Збройних Силах України. Земельна ділянка надана йому для виконання функцій військово-медичного закладу - для лікувально-оздоровчих потреб, отже, відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України, відноситься до категорії земель оздоровчого призначення.

Згідно зі ст. 84 (ч.1) ЗК України (в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення), у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій відповідно до закону (ч.2 ст. 84 ЗК України).

Виходячи зі змісту ст. 1 Закону "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" та в силу ч. 3 ст. 84 ЗК України (у редакції, що діяла на час прийняття спірного рішення) до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать зокрема землі оборони, крім земельних ділянок під об'єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення. Як свідчать матеріали справи, зокрема, технічна документація, на спірній земельній ділянці, такі об"єкти відсутні.

В силу вимог ст. 141 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення), підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до ст.. 142 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення), припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу. Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у разі згоди на одержання права власності на земельну ділянку укладають угоду про передачу права власності на земельну ділянку. Угода про передачу права власності на земельну ділянку підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

При цьому, як зазначено вище, відповідно до ч. 2 ст. 84 ЗК України (у редакції, що діяла на час прийняття спірного рішення), право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій відповідно до закону.

Отже, припинення права постійного користування земельною ділянкою державної власності може бути здійснено відповідним державним органом виконавчої влади, а не органом місцевого самоврядування, при цьому не має значення, чи знаходилась спірна земельна ділянка в межах міста або за його межами.

На цьому зокрема наголошено у постанові Верховного Суду України від 26.03.2012р. (реєстраційний номер в ЄДР - 23740278), прийнятій за наслідками перегляду постанови Вищого господарського суду України з мотивів неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-28 ГПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Виходячи з викладеного, Хмільницька міська рада не мала повноважень на припинення користування земельною ділянкою державної форми власності.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги заступника прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Центрального військового клінічного санаторію "Хмільник" про визнання недійсним п.1 рішення 14 сесії 24 скликання Хмільницької міської ради Вінницької області від 29.01.2004 р. в частині припинення права користування Центральному військовому клінічному санаторію "Хмільник" на земельну ділянку площею 7260,0 кв.м., підлягають задоволенню.

Щодо заяви № 02-20/132 від 23.01.2012р. відповідача про застосування строку позовної давності, то вона задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до п.4 ч.1 ст. 268 Цивільного кодексу України, позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 84, 90, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним пункт 1 рішення 14 сесії 24 скликання Хмільницької міської ради Вінницької області від 29.01.2004р. в частині припинення права користування Центральному військовому клінічному санаторію "Хмільник" на земельну ділянку площею 7260 кв.м.

3. Стягнути з Хмільницької міської ради Вінницької області (22000, Вінницька область, м. Хмільник, вул. Столярчука, 10, код СДР 04051247) до спеціального фонду Державного бюджету України 1147 (одну тисячу сто сорок сім) грн. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Надіслати окрему ухвалу на адресу військового прокурора Вінницького гарнізону.

Повне рішення складено 01 липня 2013 р.

Суддя Кожухар М.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 -центральному військовому клінічному санаторію "Хмільник" (код ЄДРПОУ 08482599, 22000, м. Хмільник, вул. 1- Травня, 39, Вінницька область)

3 - Хмільницькій міській раді Вінницької області (22000, м. Хмільник, вул. Столярчука, 10, Вінницька область)