Постанова № 32110937, 27.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2013 року № 826/4740/13-а

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого Бояринцевої М.А. розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юркорт"

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юркорт" звернулося до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби від 21 листопада 2012 року № 0004242250, № 0004232250 та № 0004222250.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Конституцію України, Податковий кодекс України, Цивільний кодекс України, закони України "Про податок на додану вартість", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, та зазначає, що Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби неправомірно проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Юркорт", а висновки Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби щодо нереальності вчинених правочинів за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфакем Україна" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Мембрана Техно-Імпульс" є протиправними, оскільки господарські операції здійснені між позивачем та його контрагентами підтверджуються необхідними первинними документами.

Представник відповідача заперечив по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, законів України "Про податок на додану вартість", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, та зазначив, що Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби правомірно збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю "Юркорт" суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток приватних підприємств, оскільки правочини, вчинені за участю позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфакем Україна" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Мембрана Техно-Імпульс" не спрямовані на реальне виконання умов договору.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юркорт" є юридичною особою та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби.

В період з 31 жовтня 2012 року по 2 листопада 2012 року Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1, пункту 79.2 статті 79, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України та наказу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби № 1616 від 31 жовтня 2012 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Юркорт" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфакем Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мембрана Техно-Імпульс" за весь період взаємовідносин.

За результатами проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби складено акт від 9 листопада 2012 року № 345/22-50/30488139, яким встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт":

- підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.2, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 438 784 грн., в тому числі по періодам: за листопад 2011 року на суму 117 734 грн., за грудень 2011 року на суму 116 000 грн., за січень 2012 року на суму 20 163 грн., за лютий 2012 року на суму 22 221 грн., за березень 2012 року на суму 42 760 грн., за квітень 2011 року на суму 53 495 грн., за травень 2011 року на суму 66 411 грн.;

- підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, пункту 5.1 статті 5, підпункту 11.2.1 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту 14.1.228 пункту 14.1 статті 14, пунктів 138.1, 138.2, 138.8 статті 138, підпунктів 139.1.1, 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 638 118 грн., в тому числі по періодам: за 2 квартал 2011 року на суму 56 012 грн., 2-3 квартали 2011 року на суму 310 455 грн., за 2-4 квартали 2011 року на суму 542 339 грн., за 1 квартал 2012 року на суму 46 254 грн., за 1 півріччя 2012 року на суму 95 779 грн. та в зв'язку з чим зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування за 1 півріччя 2012 року на суму 421 727 грн.

На підставі складеного акту перевірки, 21 листопада 2012 року Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 0004222250, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю "Юркорт" суму грошового зобов'язання в розмірі 662 063 грн., з якої: за основним платежем - 638 118 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 23 945 грн. за платежем податок на прибуток підприємств, код платежу: 11021000;

- № 0004232250, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю "Юркорт" суму грошового зобов'язання в розмірі 658 176 грн., з якої: за основним платежем - 438 784 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 219 392 грн. за платежем податок на додану вартість, код платежу: 14010100;

- № 0004242250, яким зменшено Товариству з обмеженою відповідальністю "Юркорт" суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 421 727 грн.;

Не погоджуючись з прийнятими Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової служби у м. Києві від 1 лютого 2013 року № 1060/10/12-1-03 залишено без змін податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби від 21 листопада 2012 року № 0004242250, № 0004232250, № 0004222250, а первинну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Юркорт" від 30 листопада 2012 року № 30-11/12 (вхідний Державної податкової служби у м. Києві № 6347/10 від 3 грудня 2012 року) - без задоволення.

Рішенням Державної податкової служби України від 1 березня 2013 року № 3219/6/10-2115 залишено без змін податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби від 21 листопада 2012 року № 0004242250, № 0004232250, № 0004222250 та рішення, прийняте за результатом розгляду первинної скарги, а скаргу - без задоволення.

Як встановлено під час розгляду справи, Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби прийшла до висновку про завищення позивачем витрат та про неправомірність віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфакем Україна" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Мембрана Техно-Імпульс" на підставі постанови старшого слідчого з СВ Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби майора податкової міліції Понька С.І. від 19 липня 2012 року по кримінальній справі № 75-00197 про призначення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Юркорт". В постанові зазначено, що слідчим відділом Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби розслідується кримінальна справа № 75-00197, порушена за фактом фіктивного підприємництва при створенні Товариства з обмеженою відповідальністю "Студія-Алстон", Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксіома Консалтінг", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус-Грант", Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфакем Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Алексус-ЛТД", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Енд Фан", Товариства з обмеженою відповідальністю "Мембрана Техно-Імпульс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Трейд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Консалт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Віннерком", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювілайт" за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України.

При цьому, Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби зроблений висновок, що договори укладені між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфакем Україна" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Мембрана Техно-Імпульс" в порушення вимог частини п'ятої статті 203, частин першої, другої статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України не спрямовані на реальне настання правових наслідків та є нікчемними.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Разом з тим, суд зазначає, що умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому, носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб. Зокрема, слід установити персоналії посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник, тощо.

Проте, встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Зазначена правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 2 червня 2011 року.

Щодо визначення позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, суд зазначає про наступне.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 334/94-ВР) валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Підпунктом 11.2.1. пункту 11.2 статті 11 Закону № 334/94-ВР встановлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

У відповідності до абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

Згідно пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення (пункт 150.1 статті 150 Податкового кодексу України).

Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права та обставин справи, суд приходить до висновку, що необхідними підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

Податковий кодекс України визначає окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до статті 9 розділу 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною другою статті 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 1 березня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт", як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мембрана Техно-Імпульс", як продавцем, укладено договір поставки № 01/03-2011, за умовами якого продавець передає згідно замовлення покупця та у його власність шиноремонтні матеріали, автомобільні шини, хімію для автомийок, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього договору. Згідно умов договору, найменування товару, комплектність, кількість, ціна вказується у протоколах погодження ціни, якими сторони визнають специфікації (пункт 1.2 договору). Розділом 3 договору встановлено, що передача товару здійснюється після отримання від покупця передоплати вартості замовленого товару: протягом 5 робочих днів при наявності товару на складі, протягом 45 робочих днів при необхідності замовлення товару, протягом 60 робочих днів при необхідності вироблення товару заводом-виробником. Місцем поставки товару є склад покупця у м. Києві. Товар поставляється у відповідності з Міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів "Інкотермс" (редакція 2010 року) з урахуванням особливостей наведених у договорі. Право власності на товар переходить з моменту передачі товару покупцю та підписання видаткових накладних. Перехід ризиків на товар відбувається одночасно з переходом товару до покупця. Передача товару за кількістю здійснюється одночасно з підписанням сторонами накладної на відвантаження товару. Одночасно з передачею товару, продавець надає покупцю наступні товаросупроводжувальні документи: рахунок-фактуру, видаткову накладну, податкову накладну, гарантійний талон.

Згідно видаткових накладних від 1 березня 2011 року № РН-0000130, від 1 березня 2011 року № РН-0000131, від 1 квітня 2011 року № РН-0000188, від 1 квітня 2011 року № РН-0000189, від 4 травня 2011 року № РН-0000258, від 4 травня 2011 року № РН-0000259, від 1 червня 2011 року № РН-0000339, від 1 червня 2011 року № РН-0000340, від 1 червня 2011 року № РН-0000341, від 1 липня 2011 року № РН-0000484, від 1 липня 2011 року № РН-0000485, від 1 липня 2011 року № РН-0000486, від 1 серпня 2011 року № РН-0000585, від 1 серпня 2011 року № РН-0000586, від 1 серпня 2011 року № РН-0000587, від 1 вересня 2011 року № 680, від 1 вересня 2011 року № 681, від 1 вересня 2011 року № 682, від 3 жовтня 2011 року № 814, від 3 жовтня 2011 року № 815 Товариством з обмеженою відповідальністю "Мембрана Техно-Імпульс" поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Юркорт" товар на загальну суму 2 455 567,92 грн.

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Мембрана Техно-Імпульс" виписало на користь позивача податкові накладні:

- № 102 від 1 березня 2011 року на загальну суму 45 921 грн., в тому числі ПДВ - 7 653,50 грн.,

- № 103 від 1 березня 2011 року на загальну суму 153 056,40 грн., в тому числі ПДВ - 25 509,40 грн.,

- № 128 від 1 квітня 2011 року на загальну суму 167 079,60 грн., в тому числі ПДВ - 27 846,60 грн.,

- № 129 від 1 квітня 2011 року на загальну суму 207 212,40 грн., в тому числі ПДВ - 34 535,40 грн.,

- № 161 від 4 травня 2011 року на загальну суму 79 462,80 грн., в тому числі ПДВ - 13 243,80 грн.,

- № 162 від 24 травня 2011 року на загальну суму 147 276,60 грн., в тому числі ПДВ - 24 546,10 грн.,

- № 145 від 1 червня 2011 року на загальну суму 54 364,80 грн., в тому числі ПДВ - 9 060,80 грн.,

- № 146 від 1 червня 2011 року на загальну суму 118 364,40 грн., в тому числі ПДВ - 19 727,40 грн.,

- № 147 від 1 червня 2011 року на загальну суму 11 127,72 грн., в тому числі ПДВ - 1 854,62 грн.,

- № 129 від 1 липня 2011 року на загальну суму 15 446,40 грн., в тому числі ПДВ - 2 574,40 грн.,

- № 130 від 1 липня 2011 року на загальну суму 79 826,40 грн., в тому числі ПДВ - 13 304,40 грн.,

- № 131 від 1 липня 2011 року на загальну суму 3 933,60 грн., в тому числі ПДВ - 655,60 грн.,

- № 151 від 1 серпня 2011 року на загальну суму 17 520 грн., в тому числі ПДВ - 2 920 грн.,

- № 152 від 1 серпня 2011 року на загальну суму 178 428,60 грн., в тому числі ПДВ - 29 738,10 грн.,

- № 153 від 1 серпня 2011 року на загальну суму 5 941,20 грн., в тому числі ПДВ - 990,20 грн.

- № 144 від 1 вересня 2011 року на загальну суму 426 590,40 грн., в тому числі ПДВ - 71 098,40 грн.,

- № 143 від 1 вересня 2011 року на загальну суму 162 607,20 грн., в тому числі ПДВ - 27 101,20 грн.,

- № 145 від 1 вересня 2011 року на загальну суму 39 201,60 грн., в тому числі ПДВ - 6 533,60 грн.,

- № 201 від 3 жовтня 2011 року на загальну суму 510 000 грн., в тому числі ПДВ - 85 000 грн.,

- № 202 від 3 жовтня 2011 року на загальну суму 32 206,80 грн., в тому числі ПДВ - 5 367,80 грн.

1 березня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт", як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мембрана Техно-Імпульс", як виконавцем, укладено договір надання послуг № 02/03-2011, за умовами якого замовник доручає виконавцю, а виконавець погоджується прийняти на себе виконання робіт по відновленню протектора шин.

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Мембрана Техно-Імпульс" виписало на користь позивача податкові накладні:

- № 104 від 1 березня 2011 року на загальну суму 23 160 грн., в тому числі ПДВ - 3 860 грн.,

- № 130 від 1 квітня 2011 року на загальну суму 16 980 грн., в тому числі ПДВ - 2 830 грн.,

- № 163 від 4 травня 2011 року на загальну суму 36 720 грн., в тому числі ПДВ - 6 120 грн.,

- № 148 від 1 червня 2011 року на загальну суму 25 800 грн., в тому числі ПДВ - 4 300 грн.,

- № 132 від 1 липня 2011 року на загальну суму 40 080 грн., в тому числі ПДВ - 6 680 грн.,

- № 154 від 1 серпня 2011 року на загальну суму 34 680 грн., в тому числі ПДВ - 5 780 грн.,

- № 146 від 1 вересня 2011 року на загальну суму 84 000 грн., в тому числі ПДВ - 14 000 грн.,

- № 132 від 1 липня 2011 року на загальну суму 40 080 грн., в тому числі ПДВ - 6 680 грн.,

- № 154 від 1 серпня 2011 року на загальну суму 34 680 грн., в тому числі ПДВ - 5 780 грн.,

- № 146 від 1 вересня 2011 року на загальну суму 84 000 грн., в тому числі ПДВ - 14 000 грн.,

- № 203 від 3 жовтня 2011 року на загальну суму 54 060 грн., в тому числі ПДВ - 9 010 грн.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мембрана Техно-Імпульс" підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 1 березня 2011 року № 0000097, від 1 квітня 2011 року № 0000130, від 4 травня 2011 року № 0000285, від 1 червня 2011 року № 0000379, від 1 липня 2011 року № 0000458, від 1 серпня 2011 року № 0000534, від 1 вересня 2011 року № 0000623, від 1 липня 2011 року № 0000458, від 1 серпня 2011 року № 0000534, від 1 вересня 2011 року № 0000623, від 3 жовтня 2011 року № 745, згідно яких виконавцем проведені роботи по відновленню протектору гумових покришок, згідно рахунків від 1 березня 2011 року № СФ-0000166, від 1 квітня 2011 року № СФ-0000312, від 4 травня 2011 року № СФ-0000463, від 1 червня 2011 року № СФ-0000605, від 1 липня 2011 року № СФ-0000779, від 1 серпня 2011 року № СФ-0000914, від 1 вересня 2011 року № СФ-0001071, від 1 липня 2011 року № СФ-0000779, від 1 серпня 2011 року № СФ-0000914, від 1 вересня 2011 року № СФ-0001071, від 3 жовтня 2011 року № 745 на загальну суму 315 480 грн.

1 вересня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт", як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мембрана Техно-Імпульс", як продавцем, укладено договір поставки № 01/09-2011, за умовами якого продавець передає згідно замовлення покупця та у його власність пересувні металеві кіоски, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього договору. Згідно умов договору, найменування товару, комплектність, кількість, ціна вказується у протоколах погодження ціни, якими сторони визнають специфікації (пункт 1.2 договору). Розділом 3 договору встановлено, що передача товару здійснюється після отримання від покупця передоплати вартості замовленого товару: протягом 5 робочих днів при наявності товару на складі, протягом 45 робочих днів при необхідності замовлення товару, протягом 60 робочих днів при необхідності вироблення товару заводом-виробником. Місцем поставки товару є склад покупця у м. Києві. Товар поставляється у відповідності з Міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів "Інкотермс" (редакція 2010 року) з урахуванням особливостей наведених у договорі. Право власності на товар переходить з моменту передачі товару покупцю та підписання видаткових накладних. Перехід ризиків на товар відбувається одночасно з переходом товару до покупця. Передача товару за кількістю здійснюється одночасно з підписанням сторонами накладної на відвантаження товару. Одночасно з передачею товару, продавець надає покупцю наступні товаросупроводжувальні документи: рахунок-фактуру, видаткову накладну, податкову накладну, гарантійний талон.

Згідно видаткової накладної від 1 вересня 2011 року № 683, Товариством з обмеженою відповідальністю "Мембрана Техно-Імпульс" поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Юркорт" пересувні металеві кіоски в кількості 2 штуки на загальну суму 100 000 грн.

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Мембрана Техно-Імпульс" виписало на користь позивача податкову накладну № 147 від 1 вересня 2011 року на загальну суму 100 000 грн., в тому числі ПДВ - 16 666,66 грн.

Позивачем надано довідку АТ "Сведбанк" від 1 квітня 2013 року № 2229, згідно якої за період з 1 травня 2011 року по 31 грудня 2011 року обороти по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Юркорт" з контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю "Мембрана Техно-Імпульс" становить 2 871 047,92 грн.

1 листопада 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт", як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфакем Україна", як продавцем, укладено договір поставки № 01/11-2011, за умовами якого продавець передає згідно замовлення покупця та у його власність шиноремонтні матеріали, автомобільні шини, хімію для автомийок, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього договору. Згідно умов договору, найменування товару, комплектність, кількість, ціна вказується у протоколах погодження ціни, якими сторони визнають специфікації (пункт 1.2 договору). Розділом 3 договору встановлено, що передача товару здійснюється після отримання від покупця передоплати вартості замовленого товару: протягом 5 робочих днів при наявності товару на складі, протягом 45 робочих днів при необхідності замовлення товару, протягом 60 робочих днів при необхідності вироблення товару заводом-виробником. Місцем поставки товару є склад покупця у м. Києві. Товар поставляється у відповідності з Міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів "Інкотермс" (редакція 2010 року) з урахуванням особливостей наведених у договорі. Право власності на товар переходить з моменту передачі товару покупцю та підписання видаткових накладних. Перехід ризиків на товар відбувається одночасно з переходом товару до покупця. Передача товару за кількістю здійснюється одночасно з підписанням сторонами накладної на відвантаження товару. Одночасно з передачею товару, продавець надає покупцю наступні товаросупроводжувальні документи: рахунок-фактуру, видаткову накладну, податкову накладну, гарантійний талон.

Між сторонами підписана специфікація № 1 до договору від 1 листопада 2011 року № 01/11-2011.

Згідно видаткових накладних від 1 листопада 2011 року № 40, від 30 листопада 2011 року № 42, від 30 листопада 2011 року № 43, від 30 грудня 2011 року № 105, від 30 грудня 2011 року № 104, від 10 січня 2012 року № 36, від 18 січня 2012 року № 57, від 9 лютого 2012 року № 145, від 20 лютого 2012 року № 172, від 1 березня 2012 року № 274, від 19 березня 2012 року № 338, від 27 березня 2012 року № 380, від 2 квітня 2012 року № 537, від 10 квітня 2012 року № 565, від 19 квітня 2012 року № 622, від 7 травня 2012 року № 711, від 15 травня 2012 року № 722, від 21 травня 2012 року № 758 Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфакем Україна" поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Юркорт" товар на загальну суму 2 411 314,80 грн.

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфакем Україна" виписало на користь позивача податкові накладні:

- № 77 від 1 листопада 2011 року на загальну суму 37 764 грн., в тому числі ПДВ - 6 294 грн.,

- № 81 від 30 листопада 2011 року на загальну суму 340 800 грн., в тому числі ПДВ - 56 800 грн.,

- № 82 від 30 листопада 2011 року на загальну суму 300 000 грн., в тому числі ПДВ - 50 000 грн.,

- № 65 від 30 грудня 2011 року на загальну суму 240 000 грн., в тому числі ПДВ - 40 000 грн.,

- № 64 від 30 грудня 2011 року на загальну суму 430 380 грн., в тому числі ПДВ - 71 730 грн.,

- № 54 від 10 січня 2012 року на загальну суму 53 790 грн., в тому числі ПДВ - 8 965 грн.,

- № 80 від 18 січня 2012 року на загальну суму 26 640 грн., в тому числі ПДВ - 4 440 грн.,

- № 42 від 9 лютого 2012 року на загальну суму 41 996,40 грн., в тому числі ПДВ - 6 999,40 грн.,

- № 82 від 20 лютого 2012 року на загальну суму 32 349,60 грн., в тому числі ПДВ - 5 391,60 грн.,

- № 31 від 1 березня 2012 року на загальну суму 58 413,60 грн., в тому числі ПДВ - 9 735,60 грн.,

- № 101 від 19 березня 2012 року на загальну суму 117 220,80 грн., в тому числі ПДВ - 19 536,80 грн.,

- № 157 від 27 березня 2012 року на загальну суму 39 144 грн., в тому числі ПДВ - 6 524 грн.,

- № 65 від 2 квітня 2012 року на загальну суму 46 515,60 грн., в тому числі ПДВ - 7 752,60 грн.,

- № 111 від 10 квітня 2012 року на загальну суму 71 324,40 грн., в тому числі ПДВ - 11 887,40 грн.,

- № 214 від 19 квітня 2012 року на загальну суму 189 976,80 грн., в тому числі ПДВ - 31 662,80 грн.,

- № 40 від 7 травня 2012 року на загальну суму 153 744 грн., в тому числі ПДВ - 25 624 грн.,

- № 68 від 15 травня 2012 року на загальну суму 115 848 грн., в тому числі ПДВ - 19 308 грн.,

- № 115 від 21 травня 2012 року на загальну суму 115 407,60 грн., в тому числі ПДВ - 19 234,60 грн.

1 листопада 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт", як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфакем Україна", як виконавцем, укладено договір надання послуг № 02/11-2011, за умовами якого замовник доручає виконавцю, а виконавець погоджується прийняти на себе виконання робіт по відновленню протектора шин.

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфакем Україна" виписало на користь позивача податкові накладні:

- № 78 від 1 листопада 2011 року на загальну суму 27 840 грн., в тому числі ПДВ - 4 640 грн.,

- № 63 від 1 грудня 2011 року на загальну суму 25 620 грн., в тому числі ПДВ - 4 270 грн.,

- № 147 від 10 січня 2012 року на загальну суму 40 548 грн., в тому числі ПДВ - 5 758 грн.,

- № 109 від 1 лютого 2012 року на загальну суму 41 328 грн., в тому числі ПДВ - 6 888 грн.,

- № 156 від 1 березня 2012 року на загальну суму 9 432 грн., в тому числі ПДВ - 1 572 грн.,

- № 216 від 2 квітня 2012 року на загальну суму 13 152 грн., в тому числі ПДВ - 2 192 грн.,

- № 254 від 3 травня 2012 року на загальну суму 13 464 грн., в тому числі ПДВ - 2 244 грн.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфакем Україна" підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 29 від 1 листопада 2011 року, № 88 від 1 грудня 2011 року, № 58 від 10 січня 2012 року, № 122 від 1 лютого 2012 року, № 216 від 1 березня 2012 року, № 623 від 2 квітня 2012 року, № 844 від 3 травня 2012 року на загальну суму 171 384 грн.

Позивачем надано довідку АТ "Сведбанк" від 1 квітня 2013 року № 2227, згідно якої в грудні 2011 року обороти по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Юркорт" з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфакем Україна" становить 27 400 грн., в період з 1 січня 2012 року по 30 червня 2012 року - 1 602 073 грн.

Таким чином, як вбачається з наданих позивачем документів, позивач придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю "Мембрана Техно-Імпульс" пересувні металеві кіоски та придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю "Мембрана Техно-Імпульс" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфакем Україна" автошини, шиноремонтні матеріали, хімію для автомийок та отримав послуги щодо відновлення протектору гумових шин.

Позивачем на підтвердження використання у власній господарській діяльності отриманого товару (пересувні металеві кіоски) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Мембрана Техно-Імпульс", згідно укладеного договору № 01/09-2011 від 1 вересня 2011 року, надано договір оренди № 2143/О/ЗП від 1 вересня 2011 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт", як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К", як орендарем, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування металевий кіоск (пересувний - загальний розмір 20 кв.м.), який знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 1-В. та договір оренди № 2195/О/КР від 23 серпня 2011 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт", як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К", як орендарем, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування металевий кіоск (пересувний - загальний розмір 20 кв.м.), який знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 33.

Разом з тим, суд зазначає, що позивачем під час розгляду справи не надано протоколів погодження ціни, підписаних між сторонами специфікацій та гарантійних талонів на товар, в яких би містилася інформація щодо характеристики товару, виробника товару (пересувні металеві кіоски), як це передбачено пунктами 1.2, 3.7 договору № 01/09-2011 від 1 вересня 2011 року, а тому матеріалами справи не підтверджуються обставини щодо передачі позивачем в користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" товару отриманого від Товариства з обмеженою відповідальністю "Мембрана Техно-Імпульс", що в свою чергу ставить під сумнів факт отримання пересувних металевих кіосків від Товариства з обмеженою відповідальністю "Мембрана Техно-Імпульс".

На підтвердження використання у власній господарській діяльності отриманого товару (автошини, шиноремонтні матеріали, хімію для автомийок) та послуг (відновлення протектору гумових шин) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Мембрана Техно-Імпульс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфакем Україна", згідно укладених договорів № 01/03-2011 від 1 березня 2011 року, № 02/03-2011 від 1 березня 2011 року, № 01/11-2011 від 1 листопада 2011 року та № 02/11-2011 від 1 листопада 2011 року позивачем надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 6 вересня 2011 року № РН-0003661 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ман-Сервіс"), від 6 вересня 2011 року № РН-0003662 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд-ДМС"), від 6 вересня 2011 року № РН-0003667 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвіс"), від 6 вересня 2011 року № РН-0003668 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алекс-Транс Груп"), від 7 вересня 2011 року № РН-0003681 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Приватним підприємством "Техно-Курс"), від 7 вересня 2011 року № РН-0003684 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Приватним підприємством "Автомагістраль"), від 7 вересня 2011 року № РН-0003686 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Єврогласс Україна"), від 7 вересня 2011 року № РН-0003687 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Рікон"), від 7 вересня 2011 року № РН-0003692 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Промислово-технічною компанією у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромат"), від 9 вересня 2011 року № РН-0003720 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рошен-Трейд"), від 9 вересня 2011 року № РН-0003722 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Позитив Транслайн"), від 9 вересня 2011 року № РН-0003729 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Н-Транс"), від 12 вересня 2011 року (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Комунальним підприємством "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району"), від 12 вересня 2011 року № РН-0003744 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ардіс"), від 12 вересня 2011 року № РН-0003747 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Комунальним підприємством Шевченківської районної у м. Києві ради "Автотранспортне підприємство"), від 12 вересня 2011 року № РН-0003756 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Приватним підприємством "Автомагістраль"), від 12 серпня 2011 року № РН-0003189 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енглєр"), від 13 вересня 2011 року № РН-0003779 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К"), від 12 серпня 2011 № РН-0003193 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Промислово-технічною компанією у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "Агромат"), від 12 серпня 2011 року № РН-0003196 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Л.В. Буд-Сервіс плюс"), від 12 серпня 2011 року № РН-0003197 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ТеК ОИЛ"), від 16 серпня 2011 року № РН-0003235 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К"), від 18 серпня 2011 року № РН-0003270 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Промислово-технічною компанією у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромат"), від 18 серпня 2011 року № РН-0003271 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Т+Т"), від 18 серпня 2011 року № РН-0003277 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МС Транспорт"), від 22 серпня 2011 року № РН-0003304 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Позитив Транслайн"), від 22 серпня 2011 року № РН-0003323 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Приватним підприємством "Автомагістраль"), від 23 серпня 2011 року № РН-0003349 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецбудбетон"), від 25 серпня 2011 року № РН-0003360 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрдах"), від 25 серпня 2011 року № РН-0003361 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екосервіс груп"), від 25 серпня 2011 року № РН-0003363 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс груп"), від 25 серпня 2011 року № РН-0003367 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Позитив Транслайн"), від 30 вересня 2011 року № РН-0004255 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Група Інтер Кар Груп"), від 30 вересня 2011 року № РН-0004254 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Авто Альянс"), від 30 вересня 2011 року № РН-0004250 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Акціонерним товариством "Актавіс"), від 30 вересня 2011 року № РН-0004247 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто Столиця"), від 30 вересня 2011 року № РН-0004220 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення"), від 30 вересня 2011 року № РН-0004219 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Петруцалек"), від 30 вересня 2011 року № РН-0004218 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Собі"), від 30 вересня 2011 року № РН-0004194 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Астарта-Київ"), від 30 вересня 2011 року № РН-0004190 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Медіа Авто"), від 30 вересня 2011 року № РН-0004168 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Приватним акціонерним товариством "Телесистеми Україна"), від 30 вересня 2011 року № РН-0004161 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Публічним акціонерним товариством "Укрвторчормет"), від 30 вересня 2011 року № РН-0004159 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Цеппелін Україна ТОВ"), від 30 вересня 2011 року № РН-0004151 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Факти та коментарі"), від 30 вересня 2011 року № РН-0004149 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Приватним акціонерним товариством "Кінто"), від 30 вересня 2011 року № РН-0004147 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Іноземним підприємством "1+1 Продакшн"), від 27 вересня 2011 року № РН-0004059 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Приватним підприємством "Автомагістраль"), від 14 вересня 2011 року № РН-0003803 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Філією "Автоцентр на Печерську" Публічного акціонерного товариства "Українська автомобільна корпорація"), від 12 вересня 2011 року № РН-0003759 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт"), від 12 вересня 2011 року № РН-0003758 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еквітас"), від 8 вересня 2011 року № РН-0003713 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "ТЕК ОИЛ"), від 6 вересня 2011 року № РН-0003674 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Публічним акціонерним товариством "Кременчукм'ясо"), від 6 вересня 2011 року № РН-0003673 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Публічним акціонерним товариством "Укрвторчормет"), згідно яких позивачем надані послуги по шиномонтажу, від 30 вересня 2011 року № РН-0004252 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Символ"), від 30 вересня 2011 року № РН-0004223 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг"), від 30 вересня 2011 року № РН-0004160 (підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркорт" та Комунальним закладом "Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва"), згідно яких позивачем надано послуги по мийці автомобілів. Доказів надання послуг з заміни шин, шиномонтажних робіт тощо суду не пред'явлено.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивачем придбаний у Товариства з обмеженою відповідальністю "Мембрана Техно-Імпульс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфакем Україна" товар (шиноремонтні матеріали, хімія для автомийок) у значній кількості.

Доказів на підтвердження реалізації придбаного товару або знаходження придбаного товару на складах позивача, суду не пред'явлено.

Так, наведені акти виконаних робіт підтверджують той факт, що позивачем при наданні шиноремонтних послуг використовувався товар, зокрема, той який зазначений у видаткових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "Мембрана Техно-Імпульс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфакем Україна", проте кількість використаного товару значно менша придбаного.

Так, наприклад, як вбачається з матеріалів справи, позивачем придбано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Мембрана Техно-Імпульс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфакем Україна" товар (відновлювач безкамерного шару 650 гр.) в загальній кількості близько 500 050 штук, при цьому, із наведених вище актів виконаних робіт вбачається, що використано у власній господарській діяльності товару (відновлювач безкамерного шару 650 гр.) в кількості близько 3 450 штук.

При цьому, доказів на підтвердження реалізації придбаних у Товариства з обмеженою відповідальністю "Мембрана Техно-Імпульс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфакем Україна" автошин позивачем суду не пред'явлено.

Позивачем також не пред'явлено доказів щодо подальшої реалізації послуг з відновлення протектора гумових покришок.

Крім того, суд зазначає, що згідно пункту 11.1, 11.4 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 1997 року, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Відповідно до підпунктів 11.5, 11.7 вказаних Правил, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Таким чином, незалежно від того, хто виступав замовником послуг по перевезенню вантажів, покупець чи постачальник, у покупця, як вантажоодержувача, повинен зберігатись один екземпляр товарно-транспортної накладної.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбутковування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу і обліку виконаної роботи.

Таким чином, товарно-транспортна накладна належить до первинної транспортної документації, застосування якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Проте, позивачем під час розгляду справи не надано товарно-транспортних накладних на підтвердження перевезення товару на склад позивача в м. Києві, про що зазначається в пункті 3.2 договорів, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мембрана Техно-Імпульс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфакем Україна".

Разом з тим, відсутність товарно-транспортних накладних може бути свідченням відсутності факту перевезення товару, що, у свою чергу, може вказувати на фіктивність відповідної господарської операції.

Крім того, суд зазначає про наступне.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Так, згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфакем Україна" є: оптова торгівля текстильними товарами, основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Мембрана Техно-Імпульс" є: рекламна діяльність.

Враховуючи наведене, суд зазначає про невідповідність господарських взаємовідносин статутній діяльності контрагентів позивача.

З огляду на встановлені у суді обставини, враховуючи відсутність документів, які б могли достовірно свідчити про фактичне отримання позивачем вищевказаних товарів: належним чином оформлених товарно-транспортних накладних із всіма необхідними реквізитами, які б засвідчували фактичну передачу товару та фактичне перевезення товарно-матеріальних цінностей, місця поставки або інші документи щодо реальності та товарності проведених операцій, з яких би можливо було встановити місця відвантаження товару, осіб, які здійснювали приймання та відвантаження цього товару, та враховуючи відсутність доказів на підтвердження використання позивачем отриманих товару/послуг у власній господарській діяльності, відсутність гарантійних талонів на товари, суд приходить до висновку про непідтвердження реальності проведення господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю "Мембрана Техно-Імпульс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфакем Україна", тобто про відсутність операцій, які можуть бути об'єктом оподаткування.

Наведені обставини та досліджені судом документальні докази суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з постачання товарів та надання послуг фактично не мали реального характеру, постачання товарів (надання послуг) оформлене лише документально та не спрямоване на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

Разом з тим, суд приймає до уваги доводи представника позивача, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Юркорт" здійснює діяльність у сфері відновлення протектора гумових шин та покришок, виробництва інших гумових виробів, технічного обслуговування та ремонту автомобілів, торгівлі автомобільними деталями та приладдям. Для здійснення своєї діяльності позивач орендує приміщення у Публічного акціонерного товариства "Веркон", Товариства з обмеженою відповідальністю "Гратон" та Державного підприємства "Автомобіліст" Відкритого акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 13062" та має достатній штат працівників (88 штатних одиниць у 2011 році), проте такі дані не можуть бути належними доказами щодо реальності господарських операцій з ТОВ "Альфакем Україна" та "Мембрана Техно-Імпульс".

Згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про правомірність винесення відповідачем податкових повідомлень-рішень, якими збільшено позивачу суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 438 784 грн., з податку на прибуток - 638 118 грн. та зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 421 727 грн.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби правомірно застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юркорт" штрафні санкції.

Відносно доводів представника позивача про порушення Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби порядку проведення перевірки, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 31 жовтня 2012 року начальником Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1, пункту 79.2 статті 79, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України та на підставі постанови слідчого з СВ Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби майора податкової міліції Понька С.І. від 19 липня 2012 року по кримінальній справі № 75-00197 видано наказ від 31 жовтня 2012 року № 1616 про проведення документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Юркорт".

31 жовтня 2012 року відповідачем направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юркорт" копію наказу про проведення перевірки та повідомлення від 31 жовтня 2012 року № 12467/10/22-523 про проведення перевірки тривалістю в три робочих дні з 31 жовтня 2012 року.

Наказ та повідомлення про проведення перевірки отримані уповноваженою особою позивача, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час проведення перевірки) документальна позапланова перевірка здійснюється:

- за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (підпункт 78.1.1. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України);

- отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні (підпункт 78.1.11. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України).

З урахуванням наведеного, суд приймає до уваги доводи представника позивача відносно того, що фактично перевірка була проведена на підставі підпункту 78.1.11. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, оскільки як встановлено під час розгляду справи перевірку призначено в зв'язку з отриманням постанови слідчого.

Разом з тим, враховуючи, що позапланова документальна перевірка призначена на підставі постанови слідчого, то відповідно судом не приймаються до уваги доводи позивача відносно того, що у податкового органу не було підстав для проведення перевірки, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Юркорт" не отримувало запиту про необхідність надання пояснення та їх документальних підтверджень щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Мембрана Техно-Імпульс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфакем Україна".

При цьому, під час розгляду справи встановлено, що податковим органом направлено на адресу позивача наказ та повідомлення про проведення документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Юркорт", чим виконано вимоги пункту пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби в межах своїх повноважень проведено документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Юркорт". Разом з тим, суд зазначає, що помилковість зазначення підстави проведення перевірки підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України не вплинуло на висновки щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Щодо доводів представника позивача відносно того, що податковий орган, згідно пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, не мав права приймати податкові повідомлення-рішення за результатами перевірки, оскільки Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Юркорт" на підставі постанови старшого слідчого з СВ Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби майора податкової міліції Понька С.І. від 19 липня 2012 року по кримінальній справі № 75-00197 про призначення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Юркорт", суд зазначає про наступне.

У відповідності до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно пункту 58.4 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами. Абзац другий цього пункту не застосовується, коли податкове повідомлення-рішення надіслане (вручене) до порушення кримінальної справи.

Зазначена норма права вказує на те, що податковий орган складає податкове повідомлення-рішення про визначення податкових зобов'язань юридичній особі, щодо керівника якої було порушено кримінальну справу за статтею 212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків), виключно після набрання законної сили обвинувальним вироком або постановою про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Обмежень щодо винесення податкового повідомлення-рішення відносно контрагентів юридичної особи, щодо керівника якої порушено кримінальну справу за статтею 212 Кримінального кодексу України, навіть якщо про порушення вимог податкового законодавства таким контрагентом стало відомо під час розслідування відповідної кримінальної справи, положення пункту 58.4 статті 58 Податкового кодексу України - не містять.

Так само у вказаній нормі права не міститься заборони приймати податкові повідомлення-рішення щодо контрагентів юридичної особи, за фактом створення чи відносно керівника якої порушено кримінальну справу за статтею 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво).

Згідно пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до підпункту 102.2.2. пункту 102.2 статті 102 Податкового кодексу України грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного у частині першій цієї статті, якщо посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов'язання або у кримінальній справі винесено рішення про її закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

Згідно вказаних норм права податкове зобов'язання може бути визначене податковим органом без обмеження строком давності лише тому платнику податків, відносно керівника якого набрав законної сили вирок суду у кримінальній справі про визнання винним в ухиленні від сплати податків або постанова про закриття кримінальної справи з нереабілітуючих підстав.

Можливість нарахування податкових зобов'язань контрагентам платника податків, відносно керівника якого кримінальну справу про ухилення від сплати податків було завершено після спливу 1095 днів, положеннями статті 102 Податкового кодексу України - не передбачено.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що позбавлення податкового органу права на винесення податкових повідомлень-рішень відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Юркорт" на підставі акту перевірки від 9 листопада 2012 року № 345/22-50/30488139 до прийняття відповідного рішення у кримінальній справі № 75-00197 може призвести до неможливості визначення позивачу податкових зобов'язань з підстав закінчення строку давності.

Проаналізувавши пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України в сукупності з пунктом 58.4 статті 58 та пункту 102.1, пункту 102.2 статті 102 Податкового кодексу України суд приходить до висновку про те, що податкове повідомлення-рішення за результатами проведення перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду лише щодо того платника податку, стосовно посадової особи якого було порушено кримінальну справу за статтею 212 Кримінального кодексу України.

Проте по відношенню до контрагентів суб'єкта господарювання, відносно керівника якого розпочато оперативно-розшукову діяльність або досудове слідство, постанова про призначення перевірки є податковою інформацією у розумінні підпункту 14.1.171 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, що була отримана у відповідності до підпункту 72.1.5 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України, яка свідчить про можливе порушення вимог податкового законодавства та, згідно підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, може бути підставою для призначення позапланової перевірки.

З огляду на викладене суд зазначає, що акт перевірки від 9 листопада 2012 року № 345/22-50/30488139 може бути одночасно використаний як доказ у кримінальній справі № 75-00197, так і в якості підстави для винесення податкових повідомлень-рішень від 21 листопада 2012 року № 0004242250, № 0004232250 та № 0004222250.

Доводи представника позивача відносно того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Юркорт" не отримувало від Державної податкової служби у м. Києві рішення про продовження розгляду скарги, а тому на підставі частини другої та частини третьої пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України первинна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Юркорт" є повністю задоволеною, судом до уваги не приймаються, оскільки, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, уповноважена особа позивача отримала рішення Державної податкової служби у м. Києві рішення про продовження розгляду скарги від 17 грудня 2012 року № 12611/У/12-114 про продовження строку розгляду первинної скарги до 1 лютого 2013 року - 21 грудня 2012 року.

При цьому, суд зазначає, що позивач скористався своїм правом на адміністративне оскарження податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби, а дії Державної податкової служби у м. Києві щодо порядку розгляду первинної скарги позивача не є предметом розгляду даної адміністративної справи.

За таких обставин та враховуючи, що під час розгляду справи встановлено правомірність винесення Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Юркорт" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева