Ухвала суду № 32110868, 18.06.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2013 р.Справа № 2а-1379/12/2170

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Градовського Ю.М.,

Кравченко К.В.,

за участю секретаря судового засідання Худик С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової служби у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2012р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сапфір ЛТД» до Державної податкової служби у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

25.04.2012р. товариство з обмеженою відповідальністю «Сапфір ЛТД» (далі - ТОВ «Сапфір ЛТД») звернулось з позовом до Державної податкової служби у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - ДПІ), в якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 23.03.2012р. № 0002142201 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на 226 916,66 грн., в т.ч. за основним платежем - 226 915,66 грн., та штрафними санкціями - 1 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкового органу про нереальність господарської операції з контрагентом - ТОВ «Лана Торг» у травні 2012 року ґрунтуються на припущеннях та спростовуються наявністю первинних бухгалтерських та податкових документів.

Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на законність та правомірній дій органу ДПІ при складанні акту перевірки від 31.01.2012р. та прийнятті оскаржуваного повідомлення-рішення. На підставі викладеного, просив у позові відмовити.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2012р. року позовні вимоги задоволені. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ від 23.03.2012р. № 0002142201.

В апеляційній скарзі податковий орган ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції в зв'язку з тим, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, прийняти нову постанову про відмову у позові.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи наступне.

ТОВ "Сапфір ЛТД" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Херсонської міської ради 24.04.1992 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №703218, з цього ж часу взято на податковий облік, з 05.12.2006р. зареєстровано платником ПДВ. Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА№096211 основними видами діяльності ТОВ "Сапфір ЛТД" є за даними КВЕД 45.21.1 - будівництво будівель, 50.50.0 - роздрібна торгівля пальним, 51.51.0 - оптова торгівля паливом, 51.90.0 - інші види оптової торгівлі, 93.05.0 - надання інших індивідуальних послуг, 63.21.2 - функціонування інфраструктури автомобільного та міського транспорту (стор.2-3 акту перевірки).

В період з 25 по 26 січня 2012 року податковою інспекцією здійснена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Сапфір ЛТД» з питання дотримання вимог податкового законодавства щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Лана Торг» за травень 2011 року, за наслідками якої 31.01.2012 року складений акт № 355/23-5/14129329.

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- ч.1 ст.201, ч.1-6 ст.203, ст.ст.215,216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Сапфір ЛТД» при придбанні ТОВ «Лана-Торг» товарів на загальну суму 1 361 493,96 грн., в т.ч. ПДВ на суму 226 915,66 грн.,

- п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198 ПК України, внаслідок чого занижено ПДВ за травень 2011р. на суму 226 915,66грн.

За висновками акту перевірки 23.03.2012 року ДПІ винесла податкове повідомлення-рішення № 0002142201 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ на 226 916,66 грн., в т.ч. за основним платежем - 226 915,66 грн., та штрафними санкціями - 1 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що податковим органом порушений порядок проведення позапланової виїзної перевірки, що в свою чергу вплинуло на помилковість висновків перевірки щодо безтоварності господарської операції позивача з ТОВ «Лана-Торг». На підтвердження реальності операції з ТОВ «Лана-Торг» та правомірності включення сум ПДВ по цій операції до складу податкового кредиту позивачем надані первинні документи, в т.ч. які підтверджують поставку товару від ТОВ «Лана-Торг» позивачу, зокрема, товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання ТМЦ, первинні документи, що підтверджують подальшу реалізацію позивачем товару іншим підприємствам.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, вважаючи їх законними та обґрунтованими.

Порядок формування та нарахування податкового кредиту, суми якого в подальшому приймають участь при визначенні суми бюджетного відшкодування з ПДВ, встановлений пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, ст.198 ПК України, зокрема п.198.1- п.198.3 цієї статті.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України будь-які первинні документи (у тому числі договори, накладні, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (у разі не отримання податкової накладної).

В частині 2 цього ж пункту зазначено, що платник податку несе відповідальність лише в разі не підтвердження сум податку зазначеними цим пунктом документами на момент проведення перевірки податковим органом.

Підставою для зменшення податкового кредиту позивача відповідач вважав достатньою наявність податкової інформації про не підтвердження реального здійснення господарської операції ТОВ «Лана-Торг» за березень-травень 2011р., оскільки на підприємстві відсутні основні та транспортні засоби, трудові ресурси, директор ТОВ «Лана-Торг» формально виконує свої обов'язки через перебування на керівних посадах інших підприємств, зокрема ТОВ "Стар-Найт", про відображено в акті від 11.11.2011 року №63/15-2/36944452. Вказані обставини стали наслідком визнання нікчемною господарську операцію ТОВ "Сапфір ЛТД" з ТОВ "Лана-Торг".

За обставинами справи позивач 01.04.2011р. уклав договір з ТОВ «Лана-Торг», відповідно до якого останнє передає у власність покупця нафтопродукти (т.1 а.с.30).

На виконання умов даного договору ТОВ "Лана-Торг" у травні 2011 року відвантажив ТОВ "Сапфір ЛТД" нафтопродукти на загальну суму 1 134 578,26 грн., в тому числі ПДВ 226 915,66 грн., що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, наданими до матеріалів справи та дослідженими податковим органом, про що свідчить акт перевірки (стор. 5-6).

Поставка нафтопродуктів здійснювалась на умовах самовивезення, тобто покупцем - ТОВ "Сапфір ЛТД" на орендованих транспортних засобах, про що свідчать товарно-транспортні накладні, нотаріально посвідчені договори оренди транспортних засобів від 12.02.2011 року, договори (найму) оренди автомобілів від 09.12.2006 року, договори на перевезення вантажу, подорожні листи, що підтверджує факт транспортування товару від продавця - ТОВ "Лана-Торг" до покупця - ТОВ "Сапфір ЛТД" (т.1 а.с.49-56, 99-100, 109,168-170, 218-225).

Оплата за отриманий товар здійснювалась в безготівковій формі та підтверджується платіжними дорученнями, про що зазначено на стор. 6 акту перевірки.

Судом встановлено, що отримані від ТОВ "Лана-Торг" нафтопродукти було в подальшому реалізовано контрагентам-покупцям ТОВ "Сапфір ЛТД", а саме - ФГ «Аделаїда», інституту землеробства південного регіону Національної академії аграрних наук України, ДП «Скадовський морський торгівельний порт», Біосферному заповіднику «Асканія-Нова» ім.Ф.Е.Фальц-Фейна, ДП «Дослідне господарство Інститут рису Національної академії аграрних наук України», ТОВ «Прайд», ТОВ «Кайсар ЛТД», що підтверджується наданими до матеріалів справи первинними документами, зокрема, договорами купівлі-продажу нафтопродуктів, договорами про закупівлю паливо-мастильних матеріалів за державні кошти, видатковими та податковими накладними, довіреностями на отримання від ТОВ "Сапфір ЛТД" ТМЦ, товарно-транспортними накладними, подорожніми листами (т.1 а.с.110-149, 209-217,226-237).

Наявність у позивача виробничих можливостей щодо здійснення вказаної операції до матеріалів справи надано договір оренди від 01.01.2010 року, укладеного позивачем з ОСОБА_2 та акт приймання-передачі в оренду нежитлового приміщення та шість паливних резервуарів для збереження ПММ, договір про повну матеріальну відповідальність щодо приймання та відвантаження ПММ від 25.11.2008 року (т.1 а.с.171-175).

На підтвердження факту оприбуткування отриманих нафтопродуктів від спірного контрагента, позивачем надано до матеріалів справи картки рахунку 281 «місце зберігання: основний склад - ТМЦ дизельне паливо за період з 01.05.11 р. по 30.06.11 р.; картки рахунку 631 « контрагенти - ТОВ « Лана-Торг» за період з 01.05.11 р. по 30.06.11 р.; Картки рахунку 361 по покупцям за період «з 01.05.11 р. по 31.08.11 р. (т.1 а.с.178-208).

ДПІ не посилається на невідповідність вимогам законодавству вищевказаних первинних документів, а також не заперечує проти того факту, що вказаний контрагент на момент проведення операцій із позивачем мав право на виписку податкових накладних і був зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Судова колегія критично ставиться до доводів податкового органу, що позивачем до перевірки не надані необхідні первинні документи, які б підтверджували факт відвантаження товару від ТОВ «Лана-Торг», оприбуткування товару на складах позивача та інше, виходячи з наступного.

Так, 24.11.2011р. ТОВ «Сапфір ЛТД» направлена на адресу податкового органу інформація згідно запиту від 01.11.2011р. № 2721123-410, яка містила первинні документи з питань взаємовідносин з ТОВ «Лана-Торг» у травні 2011р., та отримана відповідачем 25.11.2011р. (т.1 а.с.82-82зв.).

Вважаючи недостатнім надані документи, 23.01.2012р. ДПІ прийняла наказ № 106 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Сапфір» з питань дотримання вимог податкового законодавства та підтвердження господарських відносин із ТОВ «Лана-Торг» за травень 2011р. (т.1 а.с.12).

Проте, в дійсності податковим органом проведена позапланова невиїзна перевірка у приміщенні ДПІ, що виключило для відповідача можливість освідчитись в наявності необхідних первинних податкових та бухгалтерських документів на підтвердження реальності господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Лана-Торг».

Як підстава для проведення виїзної документальної перевірки у приміщенні ДПІ відповідач зазначає відсутність посадових осіб ТОВ «Сапфір ЛТД» за місцем знаходження.

Судова колегія погоджується з доводами суду першої інстанції, що жодна норма ПК України не встановлює повноваження податкового органу на проведення позапланової виїзної перевірки у приміщенні ДПІ. Рішення про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Сапфір ЛТД» не приймалось. Наказ про проведення перевірки позивачу не вручався.

Проводячи перевірку із порушенням вимог ст.ст.75,78 ПК України, ДПІ не врахована поважність причин, за яких директор та головний бухгалтер біли відсутні на підприємстві, а саме знаходження директора ТОВ «Сапфір ЛТД» Сорокунського С,М. на лікарняному після отримання травм внаслідок ДТП, та звільнення головного бухгалтера ОСОБА_3 з посади з 01.11.2011р., про що зазначено на 1 аркуші акту перевірки. Обставини поважності відсутності перших посадових осіб підприємства підтверджуються копією лікарняного, епікризу від 01.10.2011р., наказом про звільнення (т.1 а.с.57-60).

Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку, що порушення ДПІ порядку проведення позапланової виїзної перевірки вплинуло на помилковість висновків щодо нереальності господарської операції між позивачем та ТОВ «Лана-Торг».

Крім того, висновки податкового органу про нікчемність господарської операції позивача з ТОВ «Лана-Торг» не ґрунтуються на законі.

Так, з урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з отримання послуг від ТОВ «Лана-Торг» в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення валових витрат та податкового кредиту без фактичного отримання від них товарів чи послуг.

Частиною 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

У даній справі ДПІ не посилається на факти вчинення представниками позивача таких дій, і не надає докази притягнення їх до відповідальності за такі дії.

Лише сам факт наявності господарських відносин з контрагентом, який порушує податкове законодавство, не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту чи валових витрат, оскільки платник податків може бути необізнаним стосовно таких порушень та дійсних намірів тих фізичних осіб, які представляють його контрагента.

Такий висновок узгоджується із правової позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 31.01.2011 року по справі №21-47а10, та з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Булвес» АД проти Болгарії та Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії.

Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, судова колегія вважає, що висновки відповідача про фіктивність господарських операцій і, як наслідок, неправомірне включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціям з ТОВ «Лана-Торг» за травень 2011 року, не відповідають обставинам справи, є такими, що не підтверджені належними доказами, в зв'язку з чим винесене на підставі цього акту перевірки спірне податкове повідомлення-рішення не може вважатися законним та обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.

Судом першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановлені обставини у справи, і ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової служби у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: Ю.М.Градовський

Суддя: К.В.Кравченко