Постанова № 32110794, 14.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 червня 2013 року № 826/6179/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.

суддів Маруліної Л.О.

Пісоцької О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_2до Державної виконавчої служби Українипровизнання протиправною та скасування постанови

встановив:

Позивачка, ОСОБА_2, звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної виконавчої служби України, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Унгуряну С.І. від 02.04.2013 року у виконавчому провадженні №14612420 про стягнення з боржника - ОСОБА_2 виконавчого збору у розмірі 1970045,46 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що виконавче провадження №14612420 було відкрито на виконання Виконавчого напису нотаріуса від 09.07.2009 року, яким пропонувалось звернути стягнення на земельну ділянку площею 4,59 га, розташовану на території Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, кадастровий номер - 5122783200:01:002:0030, що належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЕ №664763. Зазначене майно на підставі Іпотечного договору №0607/09/101/08 КЛТ передано у забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Південна будівельна компанія» за Кредитним договором №07/09/08-КЛТ від 29.05.2008 року з ВАТ «Кредитпромбанк». За умовами Договору іпотеки №0607/09/101/08 від 29.05.2008 року КЛТ Іпотекодержатель набуває права на звернення стягнення на майно (земельну ділянку) у випадку порушення Боржником умов Кредитного договору, або порушення Іпотекодавцем умов Договору іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку». Відповідно до статті 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки проводиться за процедурою, визначеною Законом України «Про виконавче провадження». Самостійне звернення стягнення Іпотекодавцем предмета іпотеки не передбачено нормами вказаних законів, а тому застосування до позивача, як Іпотекодавця, санкцій у вигляді виконавчого збору вважає неправомірним.

В судове засідання позивачка не прибула, просила здійснювати розгляд справи за її відсутності.

Відповідач позов не визнав. В обґрунтування своїх заперечень посилався на норми Закону України «Про виконавче провадження», згідно яких, в разі невиконання рішення у строк, встановлений для самостійного його виконання, постановою державного виконавця стягується виконавчий збір. Вважає позов безпідставним та таким, що задоволенню не підлягає.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи та заперечення сторін, вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які проводяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час відкриття ВП №14612420) державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 46 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час відкриття ВП №14612420) та частини 1 статті 28 цього Закону (в редакції, чинній на час винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 02.04.2013 р.) у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений для добровільного виконання, з боржника стягується виконавчий збір.

Заперечуючи проти позову відповідач вказував на те, що виконавчий збір є санкцією, яка застосовується до боржника за невиконання рішення у добровільному порядку; позивачка постанову про відкриття виконавчого провадження не оскаржувала і у строк, встановлений державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження добровільно не виконала рішення, тому, на думку відповідача, постанова про стягнення з позивачки виконавчого збору є законною, а відтак, вона має сплачувати виконавчий збір.

Суд не розділяє думку відповідача, виходячи зі слідуючого.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 29.05.2008 року було укладено Іпотечний договір №0607/09/101/08-КЛТ між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» (Іпотекодержатель) та громадянкою ОСОБА_2 (Іпотекодавець), яка є майновим поручителем Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна будівельна компанія» (Позичальник та/або Боржник).

Предметом іпотеки за цим договором являється земельна ділянка, площею 4,59 га, розташована на території Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області та належить Іпотекодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №664763.

Згідно п. 1.1 цього договору «… на підставі Кредитного договору, додаткової угоди та всіх додаткових угод до Кредитного договору, які будуть укладені у майбутньому, Іпотекодержатель відкриває Боржнику траншову кредитну лінію в розмірі 30000000 (Тридцять мільйонів гривень) для поповнення обігових коштів терміном погашення до « 27» (двадцять сьомого) травня 2011 (дві тисячі одинадцятого) року під 23 % річних, пеня…».

За умовами п. 1.2 Іпотечного договору, у забезпечення зобов'язань Боржника перед Іпотекодержателем за Кредитним договором Іпотекодавець надає Іпотекодержателю в іпотеку майно.

У разі порушення Боржником обов'язків, передбачених Кредитним договором, або порушення Іпотекодавцем обов'язків, передбачених цим договором Іпотекодержатель вправі звернути стягнення на майно з метою задоволення вимог, що підлягають задоволенню у відповідності до положень розділу 4 цього договору, на умовах, передбачених цим договором (п.1.3).

Згідно з п. 2.1 Іпотечного договору цей договір діє до повного виконання Боржником зобов'язань перед Іпотекодержателем за Кредитним договором та додатковими угодами до нього.

Пунктом 3.2.1 договору передбачено, що Іпотекодержатель має право звернути стягнення на майно з метою погашення заборгованості Боржника за Кредитним договором у разі набуття такого права згідно розділу 4 цього договору.

Відповідно до п.3.3 Іпотечного договору Іпотекодержатель зобов'язаний повернути Іпотекодавцю грошові кошти в розмірі, що перевищує суму отриману від реалізації майна, над сумою вимог Іпотекодержателя, що підлягають задоволенню у відповідності до п. 4.1 цього договору.

Відповідно до п.4.5 Іпотечного договору реалізація майна здійснюється Іпотекодержателем самостійно шляхом укладення від свого імені договорів купівлі-продажу майна з третіми особами, а в разі звернення стягнення на підставі рішення суду, або виконавчого напису нотаріуса - в порядку, визначеному Законом України «Про іпотеку».

Судом встановлено, що оскільки Боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Південна будівельна компанія» не виконувались умови Кредитного договору, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу 09.07.2009 року виніс Виконавчий напис за номером в реєстрі 8326, яким пропонувалось звернути стягнення на земельну ділянку площею 4,59 га, розташовану на території Крижанівської сільської ради Комінтернівського району, Одеської області, кадастровий номер - 5122783200:01:002:0030, цільове призначення: під будівництво житлового масиву «Хуторок» та об'єктів соціально-культурного призначення, яка належить на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЕ №664763, виданого Комінтернівським районним відділом земельних ресурсів Одеської області 12.09.2007 року на підставі рішення 11 сесії V скликання Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області від 10.08.2007 року за №325-V, та зареєстрованого у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010752400426, ОСОБА_2.

У Виконавчому написі вказано, що зазначене майно на підставі іпотечного договору №0607/09/101/08-КЛТ, посвідченого приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської обл. 29.05.2008 року Р№1063, передано у забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна будівельна компанія» за кредитним договором №07/09/08-КЛТ від 29 травня 2008 року з Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк».

За рахунок коштів, отриманих від реалізації вищевказаного нерухомого майна нотаріус пропонував задовольнити вимоги ВАТ «Кредитпромбанк» станом за період з 29.05.2008 року по 03.07.2009 року у розмірі:

- заборгованість за кредитом - 17 861 333, 67 грн.;

- заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 26.02.2009 року по 29.06.2009 року - 1 752 448,81 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення кредиту та сплату процентів - 76 672,11 грн.;

- витрати за здійснення виконавчого напису - 10 000 грн.;

- всього до стягнення - 19 700 454,59 грн.

Виконавчий напис має бути пред'явлений до виконання до відділу (підрозділу) державної виконавчої служби протягом року з дня його вчинення.

На підставі Виконавчого напису нотаріуса №8326 від 09.07.2009 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби 04.09.2009 року було відкрито виконавче провадження ВП №14612420, про що винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

В якості Боржника у виконавчому провадження ВП №14612420 вказана ОСОБА_2; в якості стягувача - Відкрите акціонерне товариство «Кредитпромбанк».

У своїх письмових запереченнях проти позову відповідач зауважував, що 04.09.2009 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №14612420, у якій зазначено: (далі відповідачем наведений п. 1 резолютивної частини постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.09.2009 року) та, зокрема, зазначено, що: «…2. Боржнику самостійно виконати: рішення суду, а саме: сплатити заборгованість згідно виконавчого документа у строк до семи днів з моменту винесення (отримання) постанови про відкриття виконавчого провадження…»

Проте, з огляду на Виконавчий напис нотаріуса №8326 від 09.07.2009 року та Постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП №14612420 від 04.09.2009 року - будь-якого обов'язку на ОСОБА_2, як Іпотекодавця, сплатити заборгованість вказаними документами не покладалось.

Більше того, заборгованість, вказана у Виконавчому написі нотаріуса №8326 від 09.07.2009 року, виникла у Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна будівельна компанія» за Кредитним договором №07/09/08-КЛТ від 29 травня 2008 року, і саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Південна будівельна компанія» має її сплачувати.

ОСОБА_2 - як Іпотекодавець, відповідно до Іпотечного договору №0607/09/101/08-КЛТ від 29.05.2008 року передала своє майно в рахунок забезпечення зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна будівельна компанія перед ВАТ «Кредитпромбанк», на яке, у разі невиконання ТОВ «Південна будівельна компанія» зобов'язань за Кредитним договором №07/09/08-КЛТ від 29.05.2008 року, може бути звернуто стягнення відповідно до Закону України «Про іпотеку».

Частиною 8 статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Статтею 41 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Таким чином, позивачка ОСОБА_2, як Іпотекодавець, в будь-якому випадку жодним чином не могла і не повинна була виконувати в добровільному порядку Виконавчий напис нотаріуса №8326 від 09.07.2009 року, як то визначено відповідачем.

До того ж, за умовами Іпотечного договору №0607/09/101/08-КЛТ від 29.05.2008 року (п.3.3) в разі реалізації майна Іпотекодавця за сумою, що перевищує суму вимог Іпотекодержателя, що підлягають задоволенню, надлишок суми, отриманої від реалізації майна, Іпотекодержатель зобов'язаний повернути Іпотекодавцю.

Тому застосування до позивачки постановою відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ВП №14612420 від 02.04.2013 року стягнення у вигляді виконавчого збору у розмірі 1970045,46 грн. суд вважає неправомірним.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а відтак вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не виконав покладений на нього частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок.

Згідно з частиною 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 24, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

постановив:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ВП №14612420 від 02 квітня 2013 року про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору у розмірі 1 970 045,46 грн. (один мільйон дев'ятсот сімдесят тисяч сорок п'ять грн. 46 коп.).

Стягнути з Державного бюджету України через відповідний підрозділ Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_2 34,41 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Шейко Т.І.

Судді Маруліна Л.О.

Пісоцька О.В.