Рішення № 32109439, 10.06.2013, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 1329/3154/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2013м. Яворів Яворівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді - Воробель М.М.

з участю секретаря Чорній Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яворові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2, ПАТ «Страхова компанія «Скарбниця», ОСОБА_3 про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування,-

В С Т А Н О В И В :

МТСБУ звернулося до суду із позовною заявою, в якій вказує, що 11 травня 2010 року в м. Львові по вул. Сяйво з вини громадянина ОСОБА_2, який керував автобусом «Богдан» з р.н. ВС 1189АА було скоєна дорожньо-транспортна пригода. На дату скоєння вищевказаного ДТП водій ОСОБА_2 не мав чинного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вина відповідача у вчиненні ДТП підтверджується постановою Яворівського районного суду Львівської області від 01 червня 2010 року. В результаті вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4, який належить АТ-ЗТ СПМК-549. Між позивачем та ОСОБА_4М.(потерпіла сторона) 17.07.2009 року було укладено Поліс ВС/5156476 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів строк дії якого становив до 16 липня 2010 року. Позивачем на підставі Звіту №467/10 про оцінку автомобіля, складеного субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_5 15 червня 2010 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Фіат» складає 26272,11 грн., було здійснено виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 21893,43 грн. 11 серпня 2010 року МТСБУ звернулося до відповідача ОСОБА_2 з листом про компенсацію витрат в добровільному порядку, але на даний час відповідачем не було компенсовано витрат МТСБУ. Тому позивач змушений вернутися до суду і просить прийняти рішення, яким стягнути з відповідачів на їх користь 21893.43 грн. основного боргу, 3% річних 1108.47, інфляція витрат 1529,66 грн., витрати на встановлення розміру збитків та збір документів по справі в розмірі 875.00 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн. та судовий збір, який був сплачений в розмірі 254.07 грн., а всього просить стягнути з відповідача на користь МТСБУ суму в розмірі 27660,90 грн.

Представник позивача ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України ОСОБА_6 в судове засідання не зявився, а подав суду заяву в якій просить розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю. Просить позов задоволити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, проте подав до суду заяву в якій просить розгляд справи проводити у його відсутності. Позовні вимоги не визнає в повному обсязі, оскільки на час настання дорожньо-транспорної пригоди, яка трапилась 11 травня 2010 року з його вини, він виконував обовязки водія автобуса «Богдан» р.н. НОМЕР_2 згідно трудового договору №1256 від 17 листопада 2006 року укладеного з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, якого цивільно-правова відповідальність була застрахована у ПрАТ АСК «Скарбниця» згідно ОСОБА_7 №ВС/4857405 від 18.02.2012 року. Відповідач стверджує, що ДТП яка мала місце 11 травня 2010 року згідно ОСОБА_7 №ВС/4857405 від 18.02.2012 року є страховим випадком. Забезпечений автомобіль «Богдан» р.н. НОМЕР_2 він експлуатував в силу виконання своїх трудових обовязків, тобто на законних підставах. У звязку з цим обовязок по відшкодуванню шкоди, завданої потерпілій особі належить ПрАТ АСК «Скарбниця». Відповідач стверджує, що позивач

-2-

помилково визначив його відповідачем, оскільки особою яка зобовязана відшкодувати шкоду внаслідок ДТП в порядку регресу, тобто належним відповідачем по даній справі є ПрАТ АСК «Скарбниця». Просить в позові відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_8 в судове засідання не зявилася, проте подала суду заяву в якій просить розгляд справи проводити у її відсутності. Позовні вимоги не визнає, оскільки її довіритель ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ОСОБА_3 на підставі трудового договору. Просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову.

Представник відповідача ОСОБА_9 «Страхова компанія «Скарбниця» в судове засідання не звився, причини неявку суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи. Тому суд вважає за можливе провести розгляд справи без представника відповідача ПрАТ СК «Скарбниця».

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, а подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Просить прийняти рішення, яким Позивачу відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини громадянина захищаються судом та відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства України кожній особі гарантується право звернення безпосередньо до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Статтею 1 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до вимог ст.ст. 4, 10, 11, 60, 61, 213 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних та юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь в справі. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Рішення суду обґрунтовується лише тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 11 травня 2010 року , біля 12.20 год. ОСОБА_2, керуючи автобусом марки «Богдан», р.н. НОМЕР_2, під час руху по вулиці Сяйво міста Львова, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції під час руху і зіткнувся з автомобілем НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_4, який в свою чергу наїхав на пішохода ОСОБА_10.

Згідно Постанови Яворівського районного суду Львівської області від 01 червня 2010 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, тобто у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с.3).

16 червня 2010 року потерпіла сторона від ДТП ОСОБА_4 звернувся із заявою до ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди внаслідок ДТП (а.с.4).

Згідно Звіту №467/10 від 15.06.2010 року складеного оцінювачем ОСОБА_5 «Експерт-Сервіс» вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_4, що належить ЗАТ «Спеціалізована пересувна механічна колона №549» складає: 26272 грн. 11 коп. (а.с.5-6).

ОСОБА_7 №ВС/5156476 від 16.07.2009 року про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладеного між МТСБУ, з одного боку, та ЗАТ «Спеціалізована пересувна механічна колона №549», з другого боку вбачається, що

-3-

предметом договору страхування є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом автомобіля марки «FIAT-SCUDO», 2002 року випуску, кузов ZF22000012900968, р.н. НОМЕР_5 (а.с.7).

У відповідності до платіжного доручення №3134 від 26.07.2010 року Моторне (транспортне) страхове бюро України сплатило страхове відшкодування згідно наказу №22243 від 23.07.2010 року в сумі 21893 грн. 43 коп. (а.с.9).

Судом встановлено, що Департаментом врегулювання ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України було направлено лист ОСОБА_2 про добровільне відшкодування МТСБУ понесених витрат (а.с.8).

Згідно платіжного доручення №2763 від 06.07.2010 року Моторне (транспортне) страхове бюро України сплатило за послуги про проведення оцінки автомобіля НОМЕР_6 в сумі 875 гривень (а.с.9).

Встановлено, що 17.11.2010 року між ОСОБА_1 (транспортним) страховим бюро України та ТзОВ «ВМ» в особі директора ОСОБА_11 укладено контракт про надання правової допомоги (а.с.10-11).

Згідно платіжного доручення №1742 від 19.04.2011 року Моторне (транспортне) страхове бюро України оплатило послуги за надання правової допомоги згідно Угоди №6 від 07.04.2011 року в сумі 2000 гривень (а.с.9).

Також, Моторне (транспортне) страхове бюро України сплатило судовий збір за подачу позовної заяви, що підтверджується платіжним дорученням №24130 від 28.05.2012 року (а.с.13).

В судовому засіданні встановлено, що 18.02.2010 року згідно ОСОБА_7 №ВС/4857405 про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладеного між ПрАТ АСК «Скарбниця», з одного боку, та ОСОБА_3, з другого боку вбачається, що предметом договору страхування є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням забезпеченим транспортним засобом тип «D-2» марки «Богдан-09201», д.р.н. ВС1189АА, 2006 року випуску, номер кузова Y7ВА092016В000922 (а.с.36).

Встановлено, що 17.11.2006 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено Трудовий договір про загальні обовязки водія автобуса та обовязки, що вимагає виробничий процес, маршрут, оформлення документів, дотримання дисципліни праці.(а.с.37).

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ст. 993 ЦК України та ст. 27 ЗУ Про страхування, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяної шкоди.

Оскільки позивач сплатив страхове відшкодування, то до нього, відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 993 ЦК України перейшли права страхувальника щодо особи, відповідальної за заподіяні збитки в межах фактичних затрат.

Відповідно до ч.1 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об*єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27 березня 1992 р. (в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин) під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

-4-

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т. ін.).

У відповідності до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Перевіривши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково та стягнути на користь ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України солідарно з ОСОБА_3 та ПрАТ АСК «Скарбниця» - 27660 грн. 63 коп., з яких 21893,43 грн. основний борг; 1108,47 грн. 3% річних; 1529,66 грн. - інфляція втрати ; 875 грн. - витрати на встановлення розміру збитків; 2000 грн. випрати на правову допомогу; 254,07 грн. - судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст. 993, 1191 ЦК України, ст. 27 ЗУ Про страхування, ст. 38 ЗУ Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 лютого 1992 року, суд, -

В И Р І Ш И В :

позов задоволити частково. Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ПрАТ АСК «Скарбниця» на користь ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України (р/р 2600202284871 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313, ідентифікаційний код 21647131) 27660 (двадцять сім тисяч шістсот шістдесят) гривень 63 коп., з яких 21893 гривні 43 копійок основний борг; 1108 гривень 47 копійок 3% річних; 1529 гривень 66 копійок - інфляція втрати ; 875 гривень - витрати на встановлення розміру збитків; 2000 гривень випрати на правову допомогу; 254 гривень 07 копійок - судові витрати по справі.

В задоволенні позовних вимог про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування з ОСОБА_2 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області через Яворівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя: