Постанова № 32109094, 19.06.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2013 р. Справа № 921/62/13-г

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

Суддів Скрипчук О.С.

Матущака О.І.

при секретарі Гуньці О.П.

розглянув апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Бережанська станція технічного обслуговування акціонерного товариства «ТернопільАвто» вих. №15 від 22.04.2013 року (вх. №05-05/699/13 від 07.05.2013 року)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 04.04.2013 року

у справі №921/62/13-г

за позовом Дочірнього підприємства «Бережанська станція технічного обслуговування акціонерного товариства «ТернопільАвто», м. Бережани, Тернопільська область

до Бережанської районної державної адміністрації, м. Бережани, Тернопільська область

про визнання незаконним та скасування розпорядження

За участю представників:

від позивача: Бондаренко М.В., представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідачів: не з'явився (належно повідомлений);

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Відводів складу суду в порядку ст.20 ГПК України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило.

Ухвалою суду від 05.06.2013 року розгляд справи відкладався.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 04.04.2013 року у цій справі (суддя Бурда Н.М.) відмовлено в задоволенні позову Дочірнього підприємства «Бережанська станція технічного обслуговування акціонерного товариства «ТернопільАвто» (надалі ДП Бережанська СТО АТ «ТернопільАвто») до Бережанської районної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Бережанської районної державної адміністрації №52 від 02.02.2007 року.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Зокрема, апелянт зазначає, що висновок суду першої інстанції про схвалення правочину щодо відмови позивача від частини земельної ділянки є помилковим, оскільки ДП Бережанська СТО АТ «ТернопільАвто» не могло сплачувати земельний податок за більший розмір земельної ділянки. Також скаржник зазначає, що директор позивача не мав повноважень на безоплатну відмову від землекористування, а згоди правління ВАТ «ТернопільАвто» він не отримував; відповідач при винесені оскаржуваного розпорядження не перевірив повноважень керівника позивача. ДП Бережанська СТО АТ «ТернопільАвто» просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити позов.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав, просить справу розглядати за відсутності його повноважного представника.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, керуючись нормами ст.101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу до 02.02.2007 року на праві постійного користування належала земельна ділянка площею 1,04 га, що не заперечується сторонами по справі.

10 січня 2007 року директор позивача звернувся до Бережанської районної державної адміністрації з листом за №2 про припинення права користування земельною ділянкою площею 0,065 га, яка вилучалась для будівництва магазину.

Розпорядженням від 02.02.2007 року №52 «Про припинення права користування земельною ділянкою» Бережанської районної державної адміністрації припинено право постійного користування Бережанській СТО земельною ділянкою площею 0,065 га по вул. Тернопільській, 72 та переведено зазначену земельну до земель запасу Бережанської міської ради.

Листом від 25.09.2012 року №1279 Управління Держкомзему у Бережанському районі повідомило, що станом на 25.09.2012 року у користуванні ДП Бережанської СТО АТ «ТернопільАвто» перебуває земельна ділянка площею 0,975 га.

Окрім цього, згідно довідки Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області від 26.03.2013 року №953/10/15-005 позивачем протягом 2009-2013 року здійснювалась оплата земельного податку з площі земельної ділянки 0,975 га.

Статтею 92 Земельного кодексу України (надалі ЗК України) визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.

Пунктом «а» статті 141 ЗК України передбачено підстави припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, такою підставою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Положеннями статті 142 ЗК України визначено порядок припинення права користування земельною ділянкою. Припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу (ч.1). Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки (ч.3). Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації (ч.4).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

У відповідності до ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Статтею 393 ЦК України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Отже, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Як вбачається зі статуту позивача, (п.3.2) директор підприємства керує усією діяльністю та організовує роботу підприємства шляхом реалізації у межах своєї компетенції повноважень, зокрема, щодо розпорядження майном підприємства у відповідності з чинним законодавством та цим статутом.

Відтак, як правильно встановив місцевий господарський суд, директор ДП Бережанська СТО АТ «ТернопільАвто» в межах повноважень, наданих статутом, правомірно звернувся із заявою щодо припинення права користування земельною ділянкою площею 0,065 га, а Бережанська районна державна адміністрація на підставі заяви директора правомірно прийняла розпорядження про припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 0,065 га.

Апелянт посилається на відсутність у директора позивача повноважень на безоплатну відмову від користування земельною ділянкою, оскільки вартість її частини площею 0,065 га становить 45337,5 грн., що перевищує 10 відсотків статутного фонду підприємства, з огляду на відсутність згоди правління ВАТ «ТернопільАвто».

Щодо зазначених тверджень скаржника, суд апеляційної інстанції зазначає, що земельна ділянка площею 0,065 га перебувала у користуванні позивача, а тому відмова від такого користування не є відплатним правочином, оскільки зазначена частина земельної ділянки не перебувала у власності ДП Бережанська СТО АТ «ТернопільАвто», а відтак, одностороння відмова від права користування частиною земельної ділянки площею 0,0365 га не могла мати відплатний характер. А тому, твердження апелянта про необхідність отримання згоди правління є безпідставними.

Відповідно до наведеного суд апеляційної інстанції зробив висновок, що рішення місцевого господарського суду від 04.04.2013 року у цій справі є законним та обґрунтованим, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Також суд апеляційної інстанції, враховуючи положення ст.ст.49, 105 ГПК України, зробив висновок про те, що витрати за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 103, 105 ГПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 04.04.2013 року у справі №921/62/13-г без змін.

2. Судові витрати за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на Дочірнє підприємство «Бережанська станція технічного обслуговування акціонерного товариства «ТернопільАвто».

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-І ГПК України.

Повний текст постанови складено 25.06.2013 року

Головуючий суддя Дубник О.П.

Судді Скрипчук О.С.

Матущак О.І.