Ухвала суду № 32109085, 22.05.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2013 р.Справа № 2а-1870/9419/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.02.2013р. по справі № 2а-1870/9419/12

за позовом ОСОБА_1

до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції

про визнання дій неправомірними, визнання незаконними та скасування постанов,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції в якому просить визнати дії старшого державного виконавця ВДВС Сумського міського управління юстиції Ліфер Олени Михайлівни неправомірними. Визнати незаконними та скасувати постанови державного виконавця Ліфер О.М. від 17.07.2012 р. про арешт мого майна та оголошення заборони на його відчуження за ВП № 33574272; від 06.11.2012 р. про арешт коштів боржника за ВП № 33574272 ; від 06.11.2012 р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій за ВП № 33574272. Зупинити реалізацію арештованого майна. Зобов'язати державного виконавця Ліфер О.М. усунути порушення.

Постановою Сумського окружного адміністративного суд від 19 лютого 2013 року адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними, визнання незаконними та скасування постанов - задоволено частково.

Визнано неправомірними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Ліфер О.М. щодо винесення постанов про арешт коштів боржника від 06.11.2012 року, про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 06.11.2012 року, про стягнення з боржника виконавчого збору від 06.11.2012 року.

Визнано протиправними та скасовано постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції від 06.11.2012 року ВП №33574272 про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрат на проведення виконавчих дій, про арешт коштів боржника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, що містяться на рахунках у СФ ПАТ КБ "ПриватБанк", АТ "УкрСиббанк", ПУАТ "Фідобанк", про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 виконавчого збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

ОСОБА_1, не погодившись з постановою суду , подав апеляційну скаргу, вважає її такою, що прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, що привело до неправильного вирішення справи та просить суд апеляційної інстанції змінити постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.02.13 р. по справі № 2а-1870/9419/12 та визнати дії старшого державного виконавця ВДВС Сумського міського управління юстиції Ліфер Олени Михайлівни неправомірними в частині накладання арешту на все майно, що мені належить та зняти арешт з майна та скасувати постанову державного виконавця від 17.07.2012 р. про арешт мого майна та оголошення заборони на його відчуження за ВП № 33574272; зобов»язати відповідача усунути порушення, допущені при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження : виправити неправильно вказану в постанові про відкриття виконавчого провадження мою адресу на таку: АДРЕСА_1 ; зобов'язати державного виконавця відкласти виконавчі дії на строк до 10 днів, що передбачено ст. 35 ЗУ «Про виконавче провадження» для добровільного виконання судового рішення , про винести відповідну постанову.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції , обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що 17.07.2012р. до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції надійшла заява стягувача ДПІ у м. Сумах щодо прийняття до виконання виконавчого листа № 2а-1870/4255/11 від 22.11.2011р., виданого Сумським окружним адміністративним судом про стягнення з ФОП ОСОБА_1 податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 199734,00 грн. до місцевого бюджету м. Суми. В заяві стягувач просив з метою забезпечення виконання судового рішення накласти арешт на все нерухоме та рухоме майно боржника.

17.07.2012р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, встановлений семиденний термін з моменту отримання постанови для добровільного виконання виконавчого документу. Також в постанові зазначені наслідки невиконання рішення в наданий для добровільного виконання строк, а саме виконання його в примусовосу порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій. ( а.с.10).

Окремо винесено постанову про накладення арешту на все майно, що належить боржнику в межах суми стягнення та заборону здійснювати відчудження автотранспорту в межах суми боргу. ( а.а.11).

06.11.2012 року державним виконавцем винесені постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 19973,40 грн., постанова про стягнення витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 42,29 грн. та постанова про арешт коштів боржника на суму 219749 грн. ( а.с. 12,13,14).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що постанови державного виконавця від 06.11.2012 року про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 19973,40 грн., постанова про стягнення витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 42,29 грн. та постанова про арешт коштів боржника на суму 219749 грн. та дії щодо їх винесення суперечать вимогам чинного законодавства , виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. У постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Частиною 1 ст.27 Закону передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.1 ст.31 Закону копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Частиною 1 статті 35 Закону передбачено, що за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Враховуючи вищевикладене, примусове виконання розпочинається саме пізніше на восьмий день після відкриття виконавчого провадження ( саме 25 липня 2012 року), але за умови належного повідомлення боржника про необхідність добровільного виконання.

Належним повідомленням боржника є надіслання йому копії постанови рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Проте, відповідачем в постанові для добровільного виконання встановлений семиденний термін з моменту отримання постанови. При цьому, боржником постанова взагалі не отримана, однак державним виконавцем 06.11.2012 року прийняте рішення про стягнення з боржника виконавчого збору , про стягнення витрат на проведення виконавчих дій, про арешт коштів боржника на суму 219749,0 грн.

Також, суд першої інстанції вірно вважає, що державним виконавцем не дотримані вимоги закону в частині належного надіслання постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику, який передбачає обов'язок надсилати її рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначені Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету міністрів України від 05 березня 2009 року №270. Відповідно до Правил рекомендоване поштове відправлення - реєстрований лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок "М", які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення, реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку. Зразки бланків, що застосовуються у поштовому зв'язку, затверджуються Мінтрансзв'язку.

Пунктом 10 Правил передбачено, що оператори поштового зв'язку зобов'язані забезпечувати надання послуг поштового зв'язку встановленого рівня якості відповідно до нормативно-правових актів, що регламентують діяльність операторів поштового зв'язку, умов договору.

Пунктами 91,92 Правил визначено, що поштові відправлення доставляються оператором поштового зв'язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об'єкті поштового зв'язку, підлягають доставці додому рекомендовані поштові картки, листи, секограми, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів.

Відповідно до пункту 116 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Із наданої відповідачем копії повідомлення про вручення відправлення ( а.с.46) не вбачається яке саме реєстроване відправлення прийняте оператором поштового зв'язку для пересилання та не зазначена дата його повернення.

Крім того, з повідомлення вбачається, що відправлене воно 27.07.2012 року, а прийняте оператором 31.07.2012 року, тобто після сплину терміну для добровільного виконання, встановлений Законом України "Про виконавче провадження".

Тобто, державний виконавець мав вжити заходів щодо відкладення виконавчих дій, про що винести постанову.

Враховуючи наведене, суд вважає, що державним виконавцем не виконано обов'язку щодо належного сповіщення боржника та реалізації його права на добровільне виконання виконавчого документу, відтак підстави розпочинати виконавчі дії, зокрема вирішувати питання щодо прийняття рішень про стягнення з боржника виконавчого збору , про стягнення витрат на проведення виконавчих дій, про арешт коштів боржника шляхом винесення відповідних постанов 06.11.2012 року були відсутні, відповідно постанови від 06.11.2012 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Проте, суд першої інстанції правомірно не погоджується з думкою позивача щодо протиправності рішення про накладення арешту на майно та заборони на його відчудження при відкритті виконавчого провадження, оскільки відповідно до ч.2 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що в заяві про примусове виконання рішення суду стягувач просив з метою забезпечення виконання судового рішення накласти арешт на все нерухоме та рухоме майно боржника ( а.а.5).

Стаття 31 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає надіслання копій документів виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі, перевіряти місце знаходження боржника при відкритті виконавчого провадження закон державного виконавця не зобов'язує.

Тому, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції , що в задоволенні позовних вимог про визнання постанови про відкриття виконавчого провадження в частині накладення арешту на майно боржника, арешт майна та заборону на його відчудження слід відмовити.

Доводи апеляційної скарги є помилковими та не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.02.2013р. по справі № 2а-1870/9419/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.

Повний текст ухвали виготовлений 27.05.2013 р.