Рішення № 32108892, 01.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-2/17691-2012 01.07.13За позовом Комунального підприємства «ЖЕО-109» Голосіївської районної у м.Києві ради

до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»

третя особа Публічне акціонерне товариство «Київенерго»

про стягнення 20 936,31 грн.

Головуючий суддя: Домнічева І.О.

судді: Літвінова М.Є.

Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Притула Г.Ю.

від відповідача: Шох С.М.

від третьої особи: Король О.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства "ЖЕО - 109" Голосіївської районної в місті Києві ради до Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України про стягнення 20 936,31 грн. заборгованості та штрафних санкцій за Договорами № 82 від 30.06.2009р., №69 від 29.02.2008р. та №б/н від 01.11.2011р.

Ухвалою від 11.12.2012р. Господарським судом міста Києва за вищевказаним позовом порушено провадження у справі.

Від представника позивача 10.01.2013р. в судовому засіданні надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою від 10.01.2013р. суд відклав розгляд справи на 05.02.2013р.

Від відповідача 25.01.2013р. через відділ діловодства суду надійшов відзив на позов та клопотання про залучення до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПАТ "Київенерго".

Ухвалою від 05.02.2013р. суд залучив до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Київенерго".

Від третьої особи 19.02.2013р. надійшли письмові пояснення на позов.

В судовому засіданні 19.02.2013р. судом було оголошено перерву на 22.02.2013р.

Від третьої особи 22.02.2013р. надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи нових доказів.

В судовому засіданні 22.02.2013р. судом було оголошено перерву.

Ухвалою від 22.02.2013р. суд вирішив розгляд справи здійснити колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням від 22.02.2013р. Заступника Голови господарського суду м. Києва передано справу на розгляд колегії суддів у складі: Домнічева І.О. (головуюча), Літвінова М.Є. та Трофименко Т.Ю.

Ухвалою від 25.02.2013р. суд прийняв справу до провадження колегією суддів у складі: Домнічева І.О. (головуючий), Літвінова М.Є. та Трофименко Т.Ю., та призначив розгляд справи на 19.03.2013р.

В судовому засіданні 19.03.2013р. судом було оголошено перерву на 02.04.2013р.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 02.04.2013р. в зв'язку з перебуванням судді Домнічевої І.О. на лікарняному та з метою дотримання процесуальних строків, було вирішено передати дану справу для розгляду колегією суддів у складі: Самсін Р.І. (головуючий), Літвінова М.Є. та Трофименко Т.Ю.

Ухвалою від 02.04.2013р. суд прийняв справу до провадження колегією суддів у складі: Самсін Р.І. (головуючий), Літвінова М.Є. та Трофименко Т.Ю., та призначив розгляд справи на 25.04.2013р.

Розпорядженням В.о. голови Господарського суду міста Києва від 13.04.2013р. в зв'язку з виходом судді Домнічевої І.О. з лікарняного та з метою дотримання процесуальних строків, було вирішено передати дану справу для розгляду колегією суддів у складі: Домнічева І.О. (головуючий), Літвінова М.Є. та Трофименко Т.Ю.

25.04.13р. в судовому засіданні оголошено перерву до 28.05.13р.

28.05.13р. в судовому засіданні оголошено перерву до 06.06.13р.

06.06.13р. в судовому засіданні оголошено перерву до 01.07.13р.

В судовому засіданні 01.07.13 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Ощадбанк" (надалі - відповідач) для розміщення Голосіївського відділення № 5398 використовує нежитлове приміщення за адресою проспект Академіка Глушкова 31-а, на правах оренди приміщення комунального нежитлового фонду. Черговий раз право користування було оформлено 01.11.2011 р., що підтверджується наступними доказами: копією Розпорядження Голосіївської районної в м. Києві ради, від 02.04.2009 р. № 44 "Про оренду нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади Голосіївського району м. Києва на конкурсних засадах"; копією ордеру на право зайняття нежитлового приміщення від 30.06.2009 р. № 128-09; копією акту прийому - передачі приміщення від 30.06.2009 р.

Між Комунальним підприємством «ЖЕО-109» Голосіївської районної в м.Києві ради (надалі - позивач) та відповідачем укладались договори про надання комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території, від 29.02.2008 р. № 69 та від 30.06.2009 р. № 82, та від 01.11.2011 р., дія кожного з них розповсюджується на відповідний період чинності договору.

Позивні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач виконував свої обов'язки по оплаті за Договором неналежним чином, в зв'язку з чим за період з грудня 2009 по березень 2010р., виникла заборгованість у розмірі 13 299,15 грн.

На час виникнення спірної ситуації, відносини між позивачем та відповідачем були врегульовані договором №82 від 30.06.09р. про надання комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території.

Відповідно п. 1.2. Договору, позивач (надалі - виконавець) зобов'язався надавати відповідачу (надалі - споживачеві) послуги водо-теплопостачання, водовідведення, утримувати будинок та прибудинкову територію, а споживач зобов'язується своєчасно здійснювати оплату за споживання і користування послугами та відшкодовувати пропорційну частку витрат на утримання будинку та прибудинкової території на умовах цього Договору.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що споживач несе витрати по утриманню та обслуговуванню займаного приміщення (будинку), а також бере участь у загальних для всього будинку, та прибудинкової території витратах, пов"язаних з його експлуатацією і ремонтом, пропорційно площі приміщень, які займає споживач.

Відповідно п. 3.1 Договору, споживач зобов'язується вносити плату по цьому договору на рахунок Виконавця не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що розмір щомісячного розрахунку за комунальні послуги встановлюється в залежності від фактичних витрат теплової енергії (пропорційно займаної площі) і холодної води, норм постачальників комунальних послуг.

Згідно п. 3.4. Договору, споживач зобов'язаний щомісяця звертатися до виконавця для отримання рахунку по сплаті експлуатаційних витрат та комунальних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобов'язання передбачені Договором щодо надання послуг, що підтверджується обліковими картками. За надані послуги позивач надав відповідачеві рахунки на сплату відповідно до договору.

З боку відповідача не надходило ніяких звернень з приводу неякісно наданих послуг, на підставі яких складалися б відповідні документи, які б фактично підтверджували неякісно надані послуги.

Відповідно до розрахунку заборгованості та поданими позивачем документами за період з грудня 2009 по березень 2010р. у відповідача виникла заборгованість, яка складає 13 299,15 грн.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, не спростованому у встановленому порядку відповідачем, останньому за порушення строку оплати послуг за Договором нараховано 2 606,63 грн. інфляційних втрат.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 5030,53 грн.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ч. ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Виходячи з наведених положень ст. 231 Господарського кодексу України, обов'язковою умовою нарахування штрафних санкції є досягнення сторонами згоди щодо їх застосування, а також визначення їх розміру. Враховуючи відсутність між сторонами будь-яких домовленостей, за спірний період, щодо застосування штрафних санкцій, їх виду та розміру, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про стягнення суми пені.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються з підстав їх необґрунтованості та невідповідності фактичним обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 13 299, 15 грн. заборгованості, 2 606,63 грн. інфляційних втрат обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. В решті позовних вимог належить відмовити.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України (01023, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г; код ЄДРПОУ 00032129) на користь Комунального підприємства «ЖЕО-109» Голосіївської районної в місті Києві ради (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 31-А; код ЄДРПОУ 26385523) 13 299 (тринадцять тисяч двісті дев'яносто дев'ять) грн. 15 коп. заборгованості, 2 606 (дві тисячі шістсот шість) грн. 63 коп. інфляційних втрат, 1 222 (одну тисячу двісті двадцять дві) грн. 77 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 01.07.13 р.

Головуючий суддя: Домнічева І.О.

судді: Літвінова М.Є.

Трофименко Т.Ю.