Постанова № 32108760, 19.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 червня 2013 року № 826/3934/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С., розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Телемедіа"до Державної податкової інспекції у Печерському районі місті Києва Державної податкової служби провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.03.2013 №0002232208 та №0002242208за участю:

представника позивача - Лубяниченка В.О. (довіреність б/н від 20.03.2013),

представника відповідача - Харка Д.М. (довіреність № 751/9/10.2-09 від 25.01.2012),

на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19.06.2013 проголосив вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Телемедіа" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.03.2013 №0002232208 та №0002242208.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Податкові зобов'язання позивачу нараховані за результатами документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ "Єврограндбуд", ТОВ "Торговий дім "Агросвіт 3000" та ТОВ "Площа Європи" за період з 01.01.2011 по 31.12.2011. Підставою нарахування податкових зобов'язань став висновок податкового органу про те, що правочини здійснені між позивачем та контрагентами ТОВ "Єврограндбуд", ТОВ "Торговий дім "Агросвіт 3000" та ТОВ "Площа Європи" не спричиняють реального настання правових наслідків.

Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу зазначає, що у період, який перевірявся, дійсно мав господарські правовідносини з контрагентами ТОВ "Єврограндбуд", ТОВ "Торговий дім "Агросвіт 3000" та ТОВ "Площа Європи", які мали реальний характер та за яким ним було сплачено, та отримано товар та послуги, які було використано у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Водночас позивач посилався на те, що у податкового органу відсутні повноваження на встановлення нікчемності правочину, а зазначене питання може бути вирішено лише в судовому порядку, а також на те, що висновки акту перевірки ґрунтуються на документах, які не можуть належним чином засвідчувати факт відсутні фінансово - господарських відносин між позивачем та його контрагентами ТОВ "Єврограндбуд", ТОВ "Торговий дім "Агросвіт 3000" та ТОВ "Площа Європи"

Представник позивача у судовому засіданні 19.06.2013 позовні вимоги підтримав повністю, надав додаткові усні пояснення та просив суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, через канцелярію суду 29.04.2013 надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях та наведені його представником під час судового засідання аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки № 135/22.8/33937699 від 15.02.2012. Також позивач посилався на те, що 25.10.2012 Святошинським районним судом міста Києва винесено вирок в кримінальній справі Пр. № 1/2608/995/12 Ун. № 2608/15013/12, яким ОСОБА_11 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України щодо створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.063.2013 заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача суд , -

В С Т А Н О В И В:

В період з 04.02.2013 по 08.02.2013 Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби на підставі наказу № 348 від 04.01.2013 проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Телемедіа" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ "Єврограндбуд", ТОВ "Торговий дім "Агросвіт 3000" та ТОВ "Площа Європи" за період з 01.01.2011 по 31.12.2011.

Перевіркою встановлено порушення підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, статті 185, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 515 031,00 грн. та занижено податок на додану вартість на суму 447 853,00 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.

ТОВ "Компанія Телемедіа" мало взаємовідносини з ТОВ "Площа Європи" за договором № 10/29 від 28.03.2011, предметом якого є здійснення поставки товару.

Фактично згідно податкової звітності у ТОВ "Площа Європи" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Згідно протоколу допиту свідка від 14.08.2012 ОСОБА_4, який є директором, головним бухгалтером та засновником в одній особі ТОВ "Площа Європи", проведеного старшим оперуповноваженим оперативного відділу ГВ ПМ ДПІ у Святошинському районі міста Києва ДПС лейтенантом податкової міліції ОСОБА_5, ОСОБА_4 повідомив про те, що підприємство придбав з метою подальшого здійснення господарської діяльності, однак у зв'язку з відсутністю клієнтської бази господарська діяльність не велась та в подальшому реєстраційні документи були передані ОСОБА_6, також ОСОБА_4 зазначив про те, що фінансово - господарські угоди стосовно ведення діяльності ТОВ "Площа Європи", первинні документи та податкову звітність не складав, печаток, довіреностей, факсиміле щодо ТОВ "ПлощаЄвропи" не виготовляв, та нікого на це не уповноважував.

Відповідно до акта ДПІ у Шевченківському районі міста Києва ДПС № 991/22-80/32163105 від 03.08.2012 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Площа Європи" (код за ЄДРПОУ 32163105) щодо обчислення достовірності декларування та повноти сплати обов'язкових платежів та реальності ведення господарської діяльності з податку на додану вартість за період з 01.01.2009. по 31.12.2011р." в ході досудового слідства по кримінальній справі порушеній СВПМ ДПА у Житомирській області відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 по факту умисного ухилення від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України та відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 по факту фіктивного підприємництва, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі та пособництва в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 та ч. 5 ст.27, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України, встановлено, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 організували злочинну схему направлену на сприяння підприємствам - фактичним платникам податку на додану вартість в ухиленні від сплати даного податку до державного бюджету, яка полягала в незаконному формуванні податкового кредиту внаслідок відображення в бухгалтерському та податковому обліку придбання товарно - матеріальних цінностей через ланцюг підприємств, які мають ознаки фіктивності, зокрема, ТОВ "Площа Європи".

Також зазначеним актом встановлено, що правочини укладені між ТОВ "Площа Європи" та підприємства покупцями не спричиняли реального настання правових наслідків та ТОВ "Площа Європи" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

ТОВ "Компанія Телемедіа" мало взаємовідносини з ТОВ "Єврограндбуд" за договором поставки № 1/123 від 15.08.2011.

Фактично згідно податкової звітності у ТОВ "Єврограндбуд" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

В провадженні СВ ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва ДПС перебуває кримінальна права № 78-01174 порушена відносно ОСОБА_11 за фактом організації створення та придбання з метою прикриття незаконної діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, утому числі ТОВ "Єврограндбуд", вчиненого повторно, за ознаками складу злочину передбаченого ст.ст. 27 ч.3, 205 ч.2 Кримінального кодексу України.

Згідно протоколу допиту свідка від 21.06.2012 ОСОБА_12, директора та засновника в одній собі ТОВ "Єврограндбуд", проведеного старшим оперуповноваженим оперативного відділу ГВ ПМ ДПІ у Святошинському районі міста Києва ДПС лейтенантом податкової міліції ОСОБА_5, ОСОБА_12 зазначив про те, що зареєстрував підприємство на своє ім'я на пропозицію ОСОБА_11 за грошову винагороду без мети здійснення фінансово - господарської діяльності, фінансово - господарські угоди стосовно ведення діяльності ТОВ "Єврограндбуд", первинні документи та податкову звітність не складав.

Актом ДПІ у Солом'нському районі міста Києва ДПС №680/22-317/37106523 від 07.08.2012 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Єврограндбуд" код за ЄДРПОУ 37106523, щодо підтвердження господарських відносин платника податків за період з 01.05.2011 року по 31.09.2011 року" встановлено, що ТОВ "Єврограндбуд" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб та діяльність підприємства підпадає під ознаки фіктивної діяльності суб'єкта господарювання передбачені статтею 55-1 Господарського кодексу України.

Також зазначеним актом встановлено відсутність у ТОВ "Єврограндбуд" об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.05.2011 по 30.09.2011, які підпадають під визначення пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України.

ТОВ "Компанія Телемедіа" мало взаємовідносини з ТОВ "Торговий дім "Агросвіт 3000" за договором поставки № 10/33 від 12.04.2011.

Згідно інформаційної бази АІС "ДПС" стан платника "Торговий дім "Агросвіт 3000" - "8" до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

Фактично згідно податкової звітності у ТОВ "Торговий дім "Агросвіт 3000" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Згідно з протоколом допиту ОСОБА_13, яка є директором та засновником ТОВ "Торговий дім "Агросвіт 3000" в одній особі, проведеного о/у оперативного відділу ГВ ПМ ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС капітаном податкової міліції ОСОБА_14, ОСОБА_13 повідомила про те, що зареєструвала підприємство на своє ім'я на пропозицію ОСОБА_15 за грошову винагороду без мети здійснення фінансово - господарської діяльності, фінансово - господарські угоди стосовно ведення діяльності ТОВ "Торговий дім "Агросвіт 3000", первинні документи та податкову звітність не складала, печаток, довіреностей, факсиміле щодо ТОВ "Площа Європи" не виготовляла, та нікого на це не уповноважувала.

З огляду на зазначене податковий орган дійшов висновку про те, що правочини здійснені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Телемедіа" та контрагентами ТОВ "Єврограндбуд", ТОВ "Торговий дім "Агросвіт 3000" та ТОВ "Площа Європи" не спричиняють реального настання правових наслідків.

За результатами перевірки складено акт № 135/22.8/33937699 від 15.02.2012 на підставі якого прийнято податкові повідомлення - рішення, якими збільшено суму грошового зобов'язання №0002232208 від 01.03.2013 за платежем податок на прибуток на суму 515031,00 грн. та №0002242208 від 01.03.2013 за платежем податок на додану вартість на загальну суму 499 383,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями на 51 521,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Телемедіа" не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями №0002232208 від 01.03.2013 та №0002242208 від 01.03.2013, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, встановлено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Отже, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші операції платника податків, які відповідно до статті 185 Податкового кодексу України визначені як об'єкт оподаткування.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового кодексу України.

Пунктом 198.1 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та здійснених витрат до складу валових є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та валових витрат для цілей визначення об'єктом оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та до складу валових витрат навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічна позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011.

Зазначеним листом Вищого адміністративного суду України також визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, при визначенні права платника податків на формування податкового кредиту та валових витрат, судом має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаної у зазначених контрагентів продукції, при цьому, суд має виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.

Позивач у позовній заяві зазначає про те, що відповідач необґрунтовано дійшов висновку про те, що фінансово - господарські правовідносини між ним та контрагентами ТОВ "Єврограндбуд", ТОВ "Торговий дім "Агросвіт 3000" та ТОВ "Площа Європи" не спричиняють реального настання правових наслідків.

На підтвердження реальності та товарності фінансово - господарських відносин з вказаними контрагентами позивачем надано суду копії договорів № 10/29 від 28.03.2011, № 10/33 від 12.04.2011, № 1/123 від 15.08.2011 та додаткових угод до них, актів прийму передачі векселів, веселів, видаткових накладних, податкових накладних, актів здачі - прийняття робіт (надання послуг), платіжних доручень, а також виписки банку, акти здачі- прийому виконаних послуг (робіт)складені між позивачем та Північним поштамтом поштового зв'язку, оборотно - сальдова відомість по рахунку 281.

Договори поставки укладені позивачем № 10/29 від 28.03.2011 з ТОВ "Площа Європи", № 10/33 від 12.04.2011 з ТОВ "Торговий дім "Агросвіт 3000" та № 1/123 від 15.08.2011 з ТОВ "Єврограндбуд" є ідентичними за своїм змістом.

Пунктами 2.1 та 2.2 зазначених договорів встановлено, що поставка товару здійснюється силами, засобами та за рахунок постачальника на склад покупця, який розташований за адресою АДРЕСА_1.

Згідно з пунктами 3.1 та 3.2 договорів № 10/29 від 28.03.2011, № 10/33 від 12.04.2011, № 1/123 від 15.08.2011 строки поставки встановлюються сторонами у відповідних специфікаціях на постачання відповідної партії товару та постачання партій товару здійснюється окремими партіями згідно зі заявкою покупця.

Пунктом 3.3 вказаних договорів встановлено, що передача товарів здійснюється за видатково - прибутковою накладною.

Відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 договорів № 10/29 від 28.03.2011, № 10/33 від 12.04.2011, № 1/123 від 15.08.2011 постачальник зобов'язаний разом з поставкою партії товару на підтвердження якості товару надати покупцю: сертифікати якості/відповідності на товар та висновок державної санітарно - епідеміологічної експертизи, якщо це передбачено чинним законодавством, а також разом з товаром має передаватись вся супровідна документація (гарантійні талони, інструкції з використання).

Пунктом 8.4 зазначених договорів встановлено, що при здійснені оплати за товар покупець має обов'язково вказати у платіжному дорученні номер та дату договору та номер і дату рахунку виписаного постачальником на оплату поставленої партії товару. При цьому в частині наданих позивачем платіжних доручень вказано про те, що призначенням платежу є здійснення оплати за товар згідно рахунку.

Таким чином, первинними документами, які мали бути складені та надані позивачу відповідно до умов договорів № 10/29 від 28.03.2011, № 10/33 від 12.04.2011, № 1/123 від 15.08.2011 та можуть належним чином засвідчувати факт фактичного виконання вказаних договорів є специфікації на кожну партію товару, видатково - прибуткові накладні, сертифікати якості/відповідності на товар, супровідна документація на товар та рахунки, водночас позивачем зазначених документів суду надано не було, як не було зазначено про причини неможливості їх надання.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік" встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В наданих позивачем видаткових видаткових накладних в графах "Відвантажив(ла)" та "Отримав(ла)" міститься підпис та печатки підприємств, водночас не зазначено посаду та дані осіб, які вчинили зазначені підписи.

Таким чином, з видаткових накладних є неможливим встановити, хто саме їх підписав, а отже встановити осіб, які відвантажили та прийняли товар.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що видаткові накладні, копії яких надані позивачем на підтвердження здійснення поставки та транспортування товару не можуть бути прийняті судом у якості первинних документів, а отже підтверджувати факт здійснення поставки товару контрагентами позивача ТОВ "Єврограндбуд", ТОВ "Торговий дім "Агросвіт 3000" та ТОВ "Площа Європи".

Надані позивачем на підтвердження факту отримання товару від ТОВ "Єврограндбуд", ТОВ "Торговий дім "Агросвіт 3000" та ТОВ "Площа Європи" акти здачі - прийому виконаних послуг (робіт) складені між позивачем та Північним поштамтом поштового зв'язку, оборотно - сальдова відомість по рахунку 281 не приймаються судом до уваги з огляду на те, що з зазначених документів не вбачається можливим встановити факт їх взаємозв'язку з договорами № 10/29 від 28.03.2011, № 10/33 від 12.04.2011, № 1/123 від 15.08.2011.

Доказів на підтвердження факту здійснення транспортування товару, який за твердженням позивача ним було отримано від контрагентів ТОВ "Єврограндбуд", ТОВ "Торговий дім "Агросвіт 3000" та ТОВ "Площа Європи" та доказів на підтвердження його використання у власній господарській діяльності позивачем суду надано не було, як і не було зазначено про причини неможливості надання вказаних документів.

З огляду на викладене, враховуючи те, що, як було встановлено судом, позивачем не надано суду достатніх первинних документів, які мали складатися підчас здійснення поставки товару відповідно до умов договорів поставки укладених з контрагентами ТОВ "Єврограндбуд", ТОВ "Торговий дім "Агросвіт 3000" та ТОВ "Площа Європи", зокрема, специфікацій на кожну партію товару, видатково - прибуткових накладних, сертифікатів якості/відповідності на товар, супровідної документації на товар та рахунків, а також належних доказів на підтвердження факту здійснення транспортування товару та використання його у власній господарській діяльності, а також те, що надані позивачем первинні документи складені з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік", суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження реальності та товарності фінансово - господарських відносин з контрагентами ТОВ "Єврограндбуд", ТОВ "Торговий дім "Агросвіт 3000" та ТОВ "Площа Європи".

Суд погоджується з посиланням позивача на те, що у відповідача відсутнє право встановлювати нікчемність правочинів, а факти встановлені в рамках досудового слідства по кримінальній справі до винесення по ній вироку та актах про неможливість проведення зустрічної звірки не можуть бути належними доказами на підтвердження відсутності у позивача права на формування податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "Єврограндбуд", ТОВ "Торговий дім "Агросвіт 3000" та ТОВ "Площа Європи", водночас враховуючи той, факт, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту здійснення поставки товару ТОВ "Єврограндбуд", ТОВ "Торговий дім "Агросвіт 3000" та ТОВ "Площа Європи", вказані посилання позивача не можуть бути підставою для скасування податкового повідомлення - рішення.

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

25.10.2012 Святошинським районним судом міста Києва винесено вирок в кримінальній справі Пр. № 1/2608/995/12 Ун. № 2608/15013/12 по обвинуваченню ОСОБА_11 в скоєнні злочинів передбачених ч.3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, яким ОСОБА_11 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205, ч.3 ст. 27, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Зазначеним вироком встановлено факт організації створення та придбання з метою прикриття незаконної діяльності ОСОБА_11 суб'єктів підприємницької діяльності, у тому числі ТОВ "Єврограндбуд".

Відповідно до відмітки на копії вироку Святошинського районного суду міста Києва від 25.10.2012 у кримінальній справі Пр. № 1/2608/995/12 Ун. № 2608/15013/12 він набрав законної сили 12.11.2012.

Відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, вироком Святошинського районного суду міста Києва від 25.10.2012 у кримінальній справі Пр. № 1/2608/995/12 Ун. № 2608/15013/12, який набрав законної сили 12.11.2012 встановлено факт заснування ТОВ "Єврограндбуд" з метою прикриття незаконної діяльності (фіктивне підприємництво).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що документи складі ТОВ "Єврограндбуд" не можуть бути належними доказами реальності та товарності господарських відносин між зазначеним підприємством та позивачем, а фінансово - господарські взаємовідносини між позивачем та ТОВ "Єврограндбуд" не носять реального характеру.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про відсутність у позивача правових підстав для формування податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ "Єврограндбуд", ТОВ "Торговий дім "Агросвіт 3000" та ТОВ "Площа Європи".

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Телемедіа" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.03.2013 №0002232208 та №0002242208 - відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов

Постанова складена в повному обсязі 26.06.2013.