Постанова № 32108716, 21.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 червня 2013 року № 826/1611/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська сировина"ЛТД

до

Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби

про

визнання протиправним наказу № 1498 від 08.10.2012 та визнання протиправними дій з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, скасування податкових повідомлень-рішень від 26.10.2012 №0011062202 та №0011072202

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська сировина"ЛТД звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовами до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним наказу № 1498 від 08.10.2012 та визнання протиправними дій з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та про скасування податкових повідомлень-рішень від 26.10.2012 №0011062202 та №0011072202.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 21.02.2013 були об'єднані в одне провадження адміністративні справи № 826/1810/13-а та № 826/1611/13-а та присвоєно об'єднаній справі загальний номер № 826/1611/13-а.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

В розумінні підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України у відповідача не існувало обставин, які б зумовлювали проведення невиїзної документальної позапланової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських відносин з ТОВ "ТД "Доар" за період з 01.01.2011 по 31.01.2011, оскільки письмовий запит щодо надання пояснень та відповідних первинних документів щодо зазначених фінансово - господарських відносин позивачу не направлявся. При цьому позивач посилався на те, що про факт відсутності відповідного запиту відповідач безпосередньо зазначає в пункті 1 листа № 8813/10/22-210 від 23.10.2012, складеного за результатами розгляду заперечень на акт перевірки.

Також позивач зазначив про те, що у період, який перевірявся, дійсно мав фінансово - господарські правовідносини з ТОВ "ТД "Доар", які за твердженням позивача мали реальний характер, та за якими було поставлено товар та надано послуги використаний ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

У судовому засіданні 20.05.2013 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, через канцелярію суду 21.02.2013 надав письмові заперечення проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Свої заперечення на адміністративний позов в частині правомірності призначення та проведення перевірки позивача відповідач обґрунтовував тим, що перевірку було проведено на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України у зв'язку з отриманням податкової інформації, які свідчила про можливі допущення позивачем порушення вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "ТД "Доар", водночас запит про надання первинних документів по взаємовідносинах між позивачем та ТОВ "ТД "Доар" не направлявся, оскільки було використано матеріали планової виїзної перевірки позивача, а саме дані додатку № 3 до акту "Довідка про результати проведеного аналізу фінансово - господарської діяльності ТОВ " "Українська сировина"ЛТД". Як на обґрунтування правомірності встановлення за результатами проведеної перевірки порушень позивачем податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "ТД "Доар" відповідач посилався на те, що свідоцтво платника податку останнього анульоване 10.05.2011 та відповідно до акта ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС № 842/3/23-40-37194473 від 28.07.2011 в ході перевірки не встановлено фактів поставок товарів (робіт, послуг) від підприємств - постачальників в січні, березні 2011 року ТОВ "ТД "Доар" та фактів передачі товарів (робіт, послуг) ТОВ "ТД "Доар" підприємствам - покупцям в січні, березні 2011 року, що свідчить про те, що правочини між ТОВ "ТД "Доар" та підприємствами - постачальниками та підприємствами - покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків, а отже є нікчемними.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.05.2013 заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У судовому засіданні 20.05.2013 представники сторін не заперечували проти розгляду справи в порядку письмового провадження та подали заяву, в якій просили здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження, за відсутності представників сторін.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням наведеного суд, заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Підчас судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

08.10.2012 начальником Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби було видано наказ № 1498 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Українська сировина"ЛТД код за ЄДРПОУ 19122065", яким на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України у зв'язку з виявленням недостовірних даних, що містяться у податковій декларації з ПДВ за січень 2011 року, поданій ТОВ "Українська сировина"ЛТД наказано забезпечити проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Українська сировина"ЛТД з питань правильності обчислення податкового кредиту з податку на додану вартість при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин ТОВ "ТД "Доар" за період з 01.01.2011 по 31.01.2011.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби на підставі наказу № 1498 від 08.10.2012 була проведена невиїзна документальна позапланова перевірка ТОВ "Українська сировина"ЛТД з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських відносин з ТОВ "ТД "Доар" за період з 01.01.2011 по 31.01.2011.

За результатами перевірки складено акт № 817/22-2/19122065 від 10.10.2012, яким встановлено порушення пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 241 000,00 грн. та занижено податок на додану вартість на суму 136 812,00 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.

ТОВ "Українська сировина"ЛТД мало фінансово - господарські взаємовідносини з ТОВ "ТД "Доар" в січні 2011 року за рахунок яких було сформовано податковий кредит.

Відповідно до акта № 842/3/23-40-37194473 від 28.07.2011 "Про результати документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД"Доар" (код ЄДРПОУ 37194473) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за січень, березень 2011 року" в ході перевірки не встановлено фактів поставок товарів (робіт, послуг) від підприємств - постачальників в січні, березні 2011 року ТОВ "ТД "Доар" та фактів передачі товарів (робіт, послуг) ТОВ "ТД "Доар" підприємствам - покупцям в січні, березні 2011 року, що свідчить про те, що правочини між ТОВ "ТД "Доар" та підприємствами - постачальниками та підприємствами - покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків, а отже є нікчемними.

Свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ "ТД "Доар" анульоване 10.05.2011.

З огляду на зазначене податковий орган дійшов висновку про те, що правочини укладені ТОВ "Українська сировина"ЛТД з ТОВ "ТД "Доар" порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано без мети настання правових наслідків та порушують статті 203, 215,2 216, статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства.

16.10.2012 Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська сировина"ЛТД до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби були подані заперечення № 44 від 16.10.2012 на акт № 817/22-2/19122065 від 10.10.2012.

23.10.2012 Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби за результатами розгляду заперечень № 44 від 16.10.2012 складено лист № 8823/10/22-210 від 23.10.2012 "Про результати розгляду заперечення на акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 10.10.2012 № 8823/10/22-210", яким повідомлено про те, що висновки акта залишено без змін.

В пункті першому зазначеного листа було вказано про те, що в ході проведення невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ "Українська сировина"ЛТД з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських відносин з ТОВ "ТД "Доар" за період з 01.01.2011 по 31.01.2011 були використані матеріали планової виїзної перевірки ТОВ"Українська сировина" ЛТД з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.09.2011, а саме дані додатку № 3 до акту "Довідка про результати проведеного аналізу фінансово - господарської діяльності ТОВ " Українська сировина"ЛТД та опрацювання встановлених ризикових операцій", в якому висвітлено взаємовідносини ТОВ "ТД "Доар" та ТОВ "Українська сировина"ЛТД за відповідний період, з огляду на що запит на ТОВ"Українська сировина"ЛТД про надання первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ "ТД "Доар" за січень 2011 року не направлявся.

26.10.2012 на підставі акта № 817/22-2/19122065 від 10.10.2012 прийняті податкові повідомлення - рішення, якими №0011062202 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 136 812 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 1,00 грн. та №0011072202, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011 року на 104 188,00 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська сировина"ЛТД до Державної податкової служби України була подана скарга на податкові повідомлення - рішення №0011062202 від 26.10.2012 та №0011072202 від 26.10.2012, яка рішенням про результати розгляду скарги №1243/6/10-2115 від 25.01.2013 залишена без задоволення, а податкові повідомлення - рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська сировина"ЛТД вважаючи, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби було видано наказ № 1498 від 08.10.2013 та проведено на його підставі перевірку за відсутності на те правових підстав та вважаючи податкові повідомлення - рішення №0011062202 від 26.10.2012 та №0011072202 від 26.10.2012 такими, що підлягають скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, встановлено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Таким чином, обставиною, яка зумовлює призначення документальної невиїзної перевірки та видання відповідного наказу на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України є факт ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня його отримання. При цьому положеннями підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України не передбачено права податкового органу на проведення позапланової перевірки у випадку, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби на підстави даних які містяться в акті планової перевірки платника податків без направлення відповідного запиту.

Позивач у позовній заяві зазначає про те, що запит щодо надання пояснень та документального підтвердження по взаємовідносинам з ТОВ "ТД "Доар" за період з 01.01.2011 по 31.01.2011 на його адресу не надходив.

У письмових запереченнях поданих через канцелярію суду 21.02.2013 та в листі № 8823/10/22-210 від 23.10.2012 "Про результати розгляду заперечення на акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 10.10.2012 № 8823/10/22-210" відповідач зазначає про те, що в ході проведення невиїзної документальної позапланової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських відносин з ТОВ "ТД "Доар" за період з 01.01.2011 по 31.01.2011 були використані матеріали планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.09.2011 , а саме дані додатку № 3 до акту "Довідка про результати проведеного аналізу фінансово - господарської діяльності ТОВ " "Українська сировина"ЛТД та опрацювання встановлених ризикових операцій", в якому висвітлено взаємовідносини позивача з ТОВ "ТД "Доар" за відповідний період, з огляду на що позивачу запит про надання первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ "ТД "Доар" за січень 2011 року не направлявся.

Таким чином факт того, що запит щодо надання пояснень та документального підтвердження по взаємовідносинам з ТОВ "ТД "Доар" за період з 01.01.2011 по 31.01.2011 не було складено та направлено на адресу позивача сторонами визнається та про нього відповідачем безпосередньо зазначається в запереченнях та листі № 8823/10/22-210 від 23.10.2012.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для призначення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських відносин з ТОВ "ТД "Доар" за період з 01.01.2011 по 31.01.2011.

Згідно із пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Наказом № 1498 від 08.10.2012 було оформлено рішення, про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань правильності обчислення податкового кредиту з податку на додану вартість при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ "ТД "Доар" за період з 01.01.2011 по 31.01.2011.

З урахуванням наведеного, а також враховуючи те, що наказом № 1498 від 08.10.2012 було оформлено рішення про проведення перевірки позивача, правових підстав для проведення якої у відповідача не було, суд дійшов висновку про те, що відповідачем було неправомірно видано наказ № 1498 від 08.10.2012.

Таким чином, позовні вимоги в частині щодо визнання протиправним наказу № 1498 від 08.10.2012 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, встановлено, що виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Таким чином, виникнення у податкового органу права на проведення документальної невиїзної перевірки платника податків обумовлено виконанням ним вимог статті 79 Податкового кодексу України.

Судом було встановлено, що на порушення норм статті 79 Податкового кодексу України відповідачем перевірку позивача було призначено за відсутності правових підстав для її проведення та наказ на підставі якого було проведено перевірку було видано неправомірно.

Таким чином, оскільки відповідачем не було дотримано вимог статті 79 Податкового кодексу України при призначенні документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань правильності обчислення податкового кредиту з податку на додану вартість при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин ТОВ "ТД "Доар" за період з 01.01.2011 по 31.01.2011, то в нього не виникало права на проведення зазначеної перевірки.

З огляду на викладене, враховуючи те, що у відповідача були відсутні правові підстави для призначення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань правильності обчислення податкового кредиту з податку на додану вартість при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ "ТД "Доар" за період з 01.01.2011 по 31.01.2011, а також те, що у відповідача не виникало права на проведення зазначеної перевірки, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині щодо визнання протиправними дій відповідача з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань правильності обчислення податкового кредиту з податку на додану вартість при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин ТОВ "ТД "Доар" за період з 01.01.2011 по 31.01.2011 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках

Податкові повідомлення - рішення №0011062202 від 26.10.2012 та №0011072202 від 26.10.2012 було винесено позивачем на підставі акту № 817/22-2/19122065 від 10.10.2012 документальної позапланової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських відносин з ТОВ "ТД "Доар" за період з 01.01.2011 по 31.01.2011, а отже правовою підставою для визначення суми грошового зобов'язання став факт виявлення за результатами зазначеної перевірки даних, що свідчать про завищення сум податкового кредит та заниження позивачем податкових зобов'язань

З огляду на викладене враховуючи те, що у відповідача були відсутні правові підстави для проведення перевірки позивача за результатами якої було складено акт на підставі якого було винесено податкові повідомлення - рішення №0011062202 від 26.10.2012 та №0011072202 від 26.10.2012, то були відсутні і правові підстави для виникнення у відповідача обов'язку щодо визначення суми грошового зобов'язання та винесення відповідного податкового повідомлення - рішення.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пунктом 78.7 статті 78 Податкового кодексу України, встановлено, що перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Статтею 83 Податкового кодексу України встановлено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Отже, під час проведення документальної позапланової перевірки дослідженню підлягає досить широке коло документів, до яких, зокрема, віднесено податкові декларації (розрахунки), фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, отримані в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби документи та податкова інформація, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків, експертні висновки.

З акту № 817/22-2/19122065 від 10.10.2012 вбачається, що його висновки обґрунтовані виключно наявністю акта № 842/3/23-40-37194473 від 28.07.2011 "Про результати документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД"Доар" (код ЄДРПОУ 37194473) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за січень, березень 2011 року".

З аналізу змісту акту № 842/3/23-40-37194473 від 28.07.2011 вбачається, що під час його складання не досліджувались фінансово - господарські відносини між позивачем та ТОВ "ТД"Доар" .

Таким чином, акт № 842/3/23-40-37194473 від 28.07.2011 не може бути належним доказом на підтвердження допущення позивачем порушення норм податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "ТД"Доар".

Підставою для встановлення відповідачем факту порушення позивачем податкового законодавства став висновок про те, що правочини укладені ТОВ "ТД"Доар" з позивачем порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано без мети настання правових наслідків та порушують статті 203, 215,2 216, 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до частини першої статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 було звернено увагу на наступне: «...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину».

Таким чином навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність. При цьому жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Частиною першою статті 207 Господарського кодексу України, встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Отже, зазначена норма права недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, у складі цивільного правопорушення, передбаченого статтею 228 Цивільного кодексу України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Пленум Верховного Суду України у пункті 18 Постанови № 9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" навів перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими правочинами, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави є, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; право чини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Намір юридичної особи порушити публічний порядок доводиться через мету відповідного керівника або фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або довіреністю. Наявність мети у такої фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставини можуть бути доведені обвинувальним вироком.

Відповідно до частини четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

З урахуванням положень частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, належним доказом для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, є вирок суду в кримінальній справі ухвалений щодо цієї особи.

Відповідачем будь-яких доказів щодо винесення вироку відносно осіб, причетних до діяльності позивача або ТОВ "ТД"Доар" суду не надано не було, як і не було надано доказів та пояснень на підтвердження фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та ТОВ "ТД"Доар" правочинів.

Також відповідачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства.

Зазначене підтверджується також положеннями статті 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 у справі № К/9991/50772/12.

З огляду на зазначене, а також враховуючи те, що інших обґрунтувань, крім посилань на акт № 842/3/23-40-37194473 від 28.07.2011 та на встановлення факту того, що правочини укладені ТОВ "ТД"Доар" з позивачем порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства та укладені з порушенням статей 203, 215,2 216, 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства, на підтвердження допущення позивачем порушень податкового законодавства відповідачем в акті № 817/22-2/19122065 від 10.10.2012 наведено не було, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків акту № 817/22-2/19122065 від 10.10.2012.

З огляду на викладене враховуючи те, що у відповідача були відсутні правові підстави для проведення перевірки позивача за результатами якої було складено акт № 842/3/23-40-37194473 від 28.07.2011, а також необґрунтованість висновків зазначеного акта, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача правових підстав для визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість та зменшення розміру від'ємного значення сум податку на додану вартість позивача та винесення податкових повідомлень - рішень №0011062202 від 26.10.2012 та №0011072202 від 26.10.2012.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивачем надано оригінали платіжних доручень про сплату судового збору у сумі 2329,00 грн.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська сировина"ЛТД до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним наказу № 1498 від 08.10.2012 та визнання протиправними дій з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, скасування податкових повідомлень-рішень від 26.10.2012 №0011062202 та №0011072202 - задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним наказ Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби № 1498 від 08.10.2012 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Українська сировина"ЛТД код за ЄДРПОУ 19122065".

3.Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань правильності обчислення податкового кредиту з податку на додану вартість при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин ТОВ "ТД "Доар" за період з 01.01.2011 по 31.01.2011.

4.Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби №0011062202 від 26.10.2012 та №0011072202 від 26.10.2012.

3.Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська сировина"ЛТД понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2329,00 грн. (дві тисячі триста двадцять дев'ять грн. 00 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов