Постанова № 32108615, 19.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 червня 2013 року № 2а-17302/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства "Комплекс "Либідський"до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової службипрочасткове скасування податкових повідомлень-рішень № 0001102306/0 від 14.08.2009 та № 0001092310/0 від 14.08.2009

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство "Комплекс "Либідський" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001102306/0 від 14.08.2009 та № 0001092310/0 від 14.08.2009.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.01.2010 відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2010 зупинено провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.02.2013 поновлено провадження у справі.

У судовому засіданні 04.03.2013 було замінено неналежного позивача Закрите акціонерне товариство "Комплекс "Либідський" на належного Приватне акціонерне товариство "Комплекс "Либідський".

У судовому засіданні 27.03.2013 було замінено неналежного відповідача Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі міста Києва на належного Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби.

У судовому засіданні 11.04.2013 представниками позивача була подана заява про уточнення позовних вимог в якій він виклав пункт 2 прохальної частини позовної заяви в наступній редакції: "Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС:

- № 0001102306/0 від 14.08.2009р., № 0001102306/1 від 03.11.2010р. якими визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 125 027,00 грн. (в тому числі основного платежу - 83 351,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 41 676,00 грн.), а саме в частині загальної суми 89 072,90 грн. (в тому числі основного платежу - 59 381,90 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 29 691,00 грн.);

- № 0001092310/0 від 14.08.2009 р. та № 0001092310/1 від 28.10.2009 р., якими визначено податкове зобов'язання з орендної плати за землю юридичних осіб 1 908 530,02 грн. (в тому числі основного платежу - 1 002 431,08 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 906 098,94 грн.), а саме в частині загальної суми 1 724 039,90 грн. ( в тому числі основного платежу - 817 940,96 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 906 098,94 грн. )". Зазначені уточнення прийняті судом.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в нього були наявні правові підстави для включення до складу валових витрат сум сплачених ТОВ "Інвестиційна група "Інеко" за послуги надані за договорами № 06/2006 від 04.01.2006 та б/н від 02.04.2007, з огляду на те, що відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат відносяться будь - які витрати здійснені як компенсація вартості товарів (робіт послуг) які придбаваються (виготовляються) ним для подальшого використання у власній господарській діяльності, зокрема, у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва і охороною праці. Водночас позивач зазначав про те, що правомірність включення до складу валових витрат сум сплачених ТОВ "Інвестиційна група "Інеко" підтверджується відповідними первинними документами.

Посилаючись на необґрунтованість висновку відповідача про те, що розмір винагороди ТОВ "Цілюща Євпаторія" мав визначатися виходячи із розміру орендних платежів лише за договорами оренди, які укладені за сприяння ТОВ "Цілюща Євпаторія" позивач посилався на те, що згідно з умовами договору укладено з ТОВ "Цілюща Євпаторія" винагорода останнього складає 20% виставлених орендних платежів за період дії договору, а не лише орендних платежів за договорами укладеними за сприяння ТОВ "Цілюща Євпаторія", оскільки ТОВ "Цілюща Євпаторія" також надавались послуги з супроводження вже укладених договорів оренди.

Щодо необґрунтованості донарахування відповідачем орендної плати за землю з юридичних осіб, позивач зазначив про те, що прострочення підписання договорів оренди земельних ділянок понад 5-ти місячний строк з моменту набрання чинності рішенням Київської міської ради № 996/1657від 26.06.2007 було допущено виключно з вини орендодавця у зв'язку з порушенням Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) строків розгляду відповідних документів та підготовки договорів оренди.

Представники позивача у судовому засіданні 20.05.2013 позовні вимоги підтримали повністю, надали додаткові усні пояснення та просили задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 20.05.2013 надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях та наведені його представником під час судового засідання аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки № 470/1-23-06-32768518 від 03.08.2009, інших доводів, крім зазначених у вказаному акті перевірки представником відповідача не наведено.

У судовому засіданні 20.05.2013 представник відповідача заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У судовому засіданні 20.05.2013 представники сторін не заперечували проти розгляду справи в порядку письмового провадження та подали заяву, в якій просили здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження, за відсутності представників сторін.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням наведеного суд, заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Підчас судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

В період з 30.06.2009 по 13.07.2009 Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва була проведена планова виїзна перевірка Закритого акціонерного товариства "Комплекс "Либідський" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2006 по 31.03.2009, валютного та іншого законодавства за період 01.04.2006 по 31.03.2009.

Перевіркою, зокрема, встановлено порушення пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та порушення статті 2 Закону України "Про плат за землю".

До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.

ЗАТ "Комплекс "Либідський" віднесено до складу валових витрат плату за послуги, що були отримані від ТОВ "Інвестиційна група "Інеко".

Інформація зазначена в актах виконаних робіт, які були складені по взаємовідносинам ЗАТ "Комплекс "Либідський" з ТОВ "Інвестиційна група "Інеко" носить загальний характер та фактично зі змісту зазначених актів неможливо встановити які саме послуги надавались. До перевірки не були надані документи, які містять в собі вихідну інформацію про проведені заходи щодо надання послуг.

З огляду на зазначене податковий орган дійшов висновку про те, що витрати на послуги отримані від ТОВ "Інвестиційна група "Інеко" не пов'язані з господарською діяльністю ЗАТ "Комплекс "Либідський".

ЗАТ "Комплекс "Либідський" заключило договір управління нерухомістю № 2-п від 02.02.2009 з ТОВ "Цілюща Євпаторія". За умовами договору ТОВ "Цілюща Євпаторія" здійснює пошук юридичних осіб та фізичних осіб для надання в оренду приміщень, які знаходяться у власності ЗАТ "Комплекс "Либідський", готує проекти договорів оренди, вживає заходів по стягненню заборгованості щодо орендних платежів тощо, та винагородою відповідно до пункту 4.1 укладеного договору є 20% від виставлених ЗАТ "Комплекс "Либідський" орендних платежів за договорами, що укладені за сприяння ТОВ "Цілюща Євпаторія".

Згідно звіту до акта здачі - прийняття робіт від 27.02.2009 до договору управління нерухомістю № 2-п від 02.02.2009 ТОВ "Цілюща Євпаторія" проведено переговори та укладено угоди з наступними суб'єктами господарської діяльності: ТОВ "Паритет Моторс", ТОВ "Автоград", ТОВ "Авто - Мотив", ВАТ АБ "Укргазбанк", ТОВ "Росавто", ТОВ "Стелс Моторс", ІП "АІС Автодом Столиця". ЗАТ "Комплекс "Либідський" надано послуги з оренди приміщень вказаним підприємствам у лютому 2009 року на суму 993112,50 грн., у тому числі ПДВ 198622,50 грн., про що складено акти виконаних робіт.

З огляду на зазначене податковий орган дійшов висновку про те, що відповідно до умов договору № 2-п від 02.02.2009 винагорода ТОВ "Цілюща Євпаторія" має складати (993112,5*20%) = 198622,5 грн., крім того ПДВ 39724,50 грн.

ЗАТ "Комплекс "Либідський" віднесено до складу валових витрат суму винагороди сплаченої ТОВ "Цілюща Євпаторія" у розмірі 286150,00 грн. у тому числі ПДВ 57230,00 грн. згідно акта прийняття робіт від 27.02.2009.

З урахуванням наведеного податковий орган дійшов висновку про те, що ЗАТ "Комплекс "Либідський" віднесено до складу валових витрат у І кварталі 2009 року суму у розмірі 87527,50 грн. без наявності підтверджуючих документів.

На підставі рішення Київської міської ради № 996/1657 від 26.06.2007 та згідно договорів оренди земельних ділянок від 06.03.2008 зареєстрованих в Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), про що зроблено записи від 26.03.2008 за № 79-6-00610 та № 79-6-00611 ЗАТ "Комплекс "Либідський" має в користуванні на умовах оренди дві земельні ділянки за адресою: м. Київ, вул. М. Грінченка, 18.

Відповідно до умов зазначених договорів річна орендна плата за земельні ділянки встановлюється у розмірі 4% від її нормативної грошової оцінки, водночас пунктом 4.2 вказаних договорів встановлено, що якщо договір не підписаний орендарем в установленому законодавством порядку протягом 5 місяців з моменту набрання чинності рішення Київської міської ради, зазначеного у пункті 1.1 договору оренди, розмір орендної плати на період, аналогічний терміну прострочення укладання договору оренди землі, встановлюється у п'ятикратному розмірі, але не більше 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Перевіркою встановлено, що термін прострочення укладання договорів від 26.03.2008 за № 79-6-00610 та № 79-6-00611 становить 100 днів з 26.06.2007 (рішення Київської міської ради № 996/1657 від 26.06.2007 про передачу відповідної земельної ділянки в оренду + 5 місяців) по 06.03.2008 (дата підписання договору).

З огляду на зазначене податковий орган дійшов висновку про те, що розмір орендної плати за землю за період з 26.03.2008 по 03.07.2008 становить 10 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

ЗАТ "Комплекс "Либідський" орендну плату за землю за період з 26.03.2008 по 03.07.2008 за земельні ділянки за договорами від 26.03.2008 за № 79-6-00610 та № 79-6-00611 було задекларовано та сплачено у розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

З огляду на зазначене податковий орган дійшов висновку про заниження позивачем розміру орендної плати за землю.

За результатами перевірки складено акт № 470/1-23-06-32768518 від 03.08.2009 на підставі якого прийнято податкові повідомлення - рішення № 0001102306/0 від 14.08.2009, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на прибуток на загальну суму 125 027,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 41 676,00 грн. та № 0001092310/0 від 14.08.2009, яким визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 1908530,02 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 906 098,94 грн.

Податкові повідомлення - рішення № 0001102306/0 від 14.08.2009 та № 0001092310/0 від 14.08.2009 були оскаржені в адміністративному порядку, та за результатами розгляду скарги прийнято рішення № 17514/10/25-011 від 20.10.2009, яким скаргу залишено без задоволення та винесено податкові повідомлення - рішення № 0001102306/1 від 03.11.2009 та № 0001092310/1 від 03.11.2009.

Закрите акціонерне товариство "Комплекс "Либідський" не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями № 0001102306/0 від 14.08.2009 та № 0001102306/1 від 03.11.2010 в частині загальної суми 89 072,90 грн. (в тому числі основного платежу - 59 381,90 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 29 691,00 грн.) та № 0001092310/0 від 14.08.2009 та № 0001092310/1 від 28.10.2009 в частині загальної суми 1 724 039,90 грн. ( в тому числі основного платежу - 817 940,96 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 906 098,94 грн. ), вважаючи їх в зазначеній частині протиправними та такими, що підлягають скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

Відповідно до пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті. До таких обмежень, згідно з підпунктом 5.3.1 вказаного Закону, віднесено включення до валових витрат на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності та відповідно до підпункту 5.3.9 -витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Пунктом 5.11 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України в №1112/11/13-10 від 20.07.2010 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1.Встановлення факту здійснення господарської операції.

2.Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

3.Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4.Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Таким чином, при визначенні права платника податків на формування валових витрат, судом має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаної у зазначених контрагентів продукції та послуг у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, при цьому, суд має виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до валових витрат, якщо буде встановлено, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції чи придбані товари та послуги не були використані позивачем у власній господарській діяльності.

Позивач у позовній заяві зазначає про те, що, відповідач необґрунтовано дійшов висновку про відсутність у нього права на формування валових витрат по взаємовідносинах з ТОВ "Інвестиційна група "Інеко" з огляду на те, що господарські відносини з зазначеним товариством мали реальний характер та були використані у власній господарській діяльності з метою отримання прибутку.

На підтвердження зазначених фактів позивачем було надано суду копії договору про надання послуг № 06/2006 від 04.01.2006, та додаткової угоди до зазначеного договору, договору про надання послуг б/н від 02.04.2007, актів прийому - передачі наданих інформаційно - консультаційних послуг за договором про надання послуг № 06/2006 від 04.01.2006, актів прийому - передачі наданих інформаційно - консультаційних послуг за договором про надання послуг б/н від 02.04.2007.

Пунктами 1.1 та 1.2 договору № 06/2006 від 04.01.2006 встановлено, що виконавець зобов'язується надати замовнику аналітичні, інформаційно - консультаційні послуги щодо управління підприємством, форм і методів господарювання, юридичні послуги з метою забезпечення ефективного управління підприємством, удосконалення системи управління та обліку, при цьому зазначені пропозиції мають надаватись з письмовій формі у вигляді планів, аналітичних довідок, коментарів, роз'яснень тощо.

З аналізу наданих позивачем копій актів прийому - передачі наданих інформаційно - консультаційних послуг за договорами про надання послуг № 06/2006 від 04.01.2006 та б/н від 02.04.2007 вбачається, що при їх складання позивачу були передані звіти, зразки документів та інші форми документального відображення результатів наданих інформаційно - консультаційних послуг.

Таким чином, належним доказом на підтвердження отримання позивачем послуг від ТОВ "Інвестиційна група "Інеко" є оформлені у письмовій формі результати наданих ТОВ "Інвестиційна група "Інеко" послуг, а саме плани, аналітичні довідки, коментарі, звіти роз'яснення тощо, які б у тому числі надали можливість суду встановити факт використання позивачем отриманих послуг у власній господарській діяльності.

Позивачем оформлених у письмові формі результатів наданих ТОВ "Інвестиційна група "Інеко" послуг, а саме планів, аналітичних довідок, коментарів, звітів роз'яснення тощо суду надано не було, як і не було надано будь - яких інших доказів на підтвердження того, що послуги, які за твердженням позивача були отримані від ТОВ "Інвестиційна група "Інеко" були використані ним саме у господарській діяльності, та не було зазначено про причини неможливості надання таких документів.

Доказів на підтвердження факту перерахування коштів на користь ТОВ "Інвестиційна група "Інеко" позивачем суду також надано не було.

Отже, позивачем не надано суду належних доказів, як на підтвердження фактів отримання послуг від ТОВ "Інвестиційна група "Інеко" за договорами № 06/2006 від 04.01.2006 та б/н від 02.04.2007, так і використання їх у випадку їх надання у власній господарській діяльності та здійснення відповідної оплати.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, поряд з тим, що на суб'єкта владних повноважень, у випадку, якщо він є відповідачем в адміністративній справі, покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, Кодексом адміністративного судочинства України на кожну сторону, в не залежності від того чи є вона суб'єктом владних повноважень, покладено обов'язок щодо доведення обставин на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що у суду відсутні докази, як на підтвердження факту отримання позивачем послуг від ТОВ "Інвестиційна група "Інеко" та використання їх у власній господарській діяльності, так і на підтвердження здійснення позивачем перерахування коштів на користь ТОВ "Інвестиційна група "Інеко", а отже відсутні докази на підтвердження реальності правовідносин з ТОВ "Інвестиційна група "Інеко" та наявності у позивача відповідних витрат, суд приходить до висновку про відсутність у позивача правових підстав для формування валових витрат по взаємовідносинах ТОВ "Інвестиційна група "Інеко".

З матеріалів справи та пояснень представника позивача судом встановлено, що позивач мав правовідносини з ТОВ "Цілюща Євпаторія" за договором управління нерухомістю № 2-п від 02.02.2009, відповідно до умов якого останній повинен знаходити на свій розсуд юридичних та фізичних осіб та проводити з ними переговори щодо орендних відносин, готувати проекти договорів оренди, супроводжувати договірні відносини щодо оренди на весь час дії договорів оренди приміщень, які знаходяться на праві власності у позивача.

Пунктом 4.1 зазначеного договору встановлено, що винагорода ТОВ "Цілюща Євпаторія" становить 20% від виставлених позивачем орендних платежів за період дії договору.

З огляду на зазначене, а також за аналізу прав та обов'язків ТОВ "Цілюща Євпаторія" передбачених умовами договору № 2-п від 02.02.2009 вбачається, що ТОВ "Цілюща Євпаторія" має надавати комплекс послуг з укладання та подальшого супроводження договорів оренди приміщень, які знаходиться на правах власності у позивача, з огляду на що вбачається, що ТОВ "Цілюща Євпаторія" за зазначеним договором надає послуги лише стосовно договорів, які були укладені за його сприяння та відповідно винагорода має розраховуватись від суми орендних платежів саме за договорами укладеними за сприяння ТОВ "Цілюща Євпаторія" . При цьому положень щодо надання ТОВ "Цілюща Євпаторія" послуг відносно договорів оренди, які вже бути укладені позивачем договір № 2-п від 02.02.2009 не містить.

Відповідно до акта № 470/1-23-06-32768518 від 03.08.2009 згідно звіту до акта здачі - прийняття робіт від 27.02.2009 до договору управління нерухомістю № 2-п від 02.02.2009 ТОВ "Цілюща Євпаторія" проведено переговори та укладено угоди з наступними суб'єктами господарської діяльності: ТОВ "Паритет Моторс", ТОВ "Автоград", ТОВ "Авто - Мотив", ВАТ АБ "Укргазбанк", ТОВ "Росавто", ТОВ "Стелс Моторс", ІП "АІС Автодом Столиця", яким позивачем надано послуги з оренди приміщень у лютому 2009 року на суму 993112,50 грн., у тому числі ПДВ 198622,50 грн., про що складено акти виконаних робіт. Зазначені факти сторонами не заперечуються.

Таким чином, сума орендних платежів, за договорами оренди, які були укладені за участю ТОВ "Цілюща Євпаторія" у лютому 2009 року складає 993112,50 грн., у тому числі ПДВ 198622,50 грн.

Посилання позивача на те, що ТОВ "Цілюща Євпаторія" надавались також послуги з супроводження договорів, які були укладені до укладання договору № 2-п від 02.02.2009 не приймаються судом до уваги з огляду на те, надані позивачем суду документи лише підтверджують факт виставлення в лютому 2009 року орендних платежів на суму 171 6900,00 грн. та не містять жодних посилань на договір № 2-п від 02.02.2009 чи на той факт, що ТОВ "Цілюща Євпаторія" було надано послуги щодо супроводження договорів за якими вони були складені.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що умовами договору № 2-п від 02.02.2009 передбачено, що ТОВ "Цілюща Євпаторія" має надавати комплекс послуг з укладання та подальшого супроводження договорів оренди приміщень, які знаходиться на правах власності у позивача та при цьому не передбачено, що ТОВ "Цілюща Євпаторія" має надавати також послуги з супроводження раніше укладених позивачем договорів оренди, а також те, що надані позивачем суду документи не містять посилань на те, що ТОВ "Цілюща Євпаторія" надавались послуги з супроводження договорів за якими їх було виписано, суд дійшов висновку про те, що відповідач обґрунтовано дійшов висновку, що сума винагороди ТОВ "Цілюща Євпаторія" має визначатись з суми орендних платежів, за договорами оренди, які були укладені за його участю та складають 993112,50 грн., та становити 198 622,50 грн.

Відповідно до акта прийняття робіт від 27.02.2009 позивачем нараховано на користь ТОВ "Цілюща Євпаторія" за лютий 2009 року винагороду у розмірі 286150,00 грн.

Таким чином, у суду відсутні докази на підтвердження наявності у позивача правових підстав для нарахування на користь ТОВ "Цілюща Євпаторія" винагороди у розмірі 87527,50 грн. (286150,00 грн. - 198622,50 грн.)

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З огляду на викладене, враховуючи те, що у суду відсутні докази на підтвердження наявності у позивача правових підстав для нарахування на користь ТОВ "Цілюща Євпаторія" винагороди у розмірі 87527,50 грн. суд дійшов висновку по обґрунтованість висновку відповідача про порушення позивачем підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та завищення валових витрат на зазначену суму.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про плату за землю" встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно статті 19 зазначеного Закону розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Таким чином, використання землі в Україні є платним та за земельні ділянки, надані в оренду здійснюється сплата орендної плати розмір якої встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

На підставі рішення Київської міської ради № 996/1657 від 26.06.2007 позивачем були укладені договори оренди земельної ділянки від 26.03.2008 за реєстровими № 79-6-00610 та № 79-6-00611.

Пунктом 4.2 зазначених договорів встановлено, що річна орендна плата встановлюється у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, при цьому пунктом 4.3 передбачено, що якщо цей договір не підписаний орендарем в установленому законодавством порядку протягом п'яти місяців з моменту набуття чинності рішенням Київської міської ради № 996/1657 від 26.06.2007 розмір орендної плати на період аналогічний терміну прострочення укладення договору оренди землі, встановлюється у п'ятикратному розмірі, але не більше 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Таким чином, в розділі 4 договорів від 26.03.2008 за реєстровими № 79-6-00610 та № 79-6-00611, в якому встановлено розмір орендної плати, передбачено особливі умови її нарахування, а саме, визначено розмір орендної плати, у випадку якщо договір не підписаний орендарем в установленому законодавством порядку протягом п'яти місяців з моменту набуття чинності рішенням Київської міської ради № 996/1657 від 26.06.2007, при цьому умовами договорів не передбачено, що порушення строку на укладання договору має бути зумовлено саме виною орендаря, а той факт, що зазначена умова міститься в розділі яким визначено розмір орендної плати, а не відповідальність сторін свідчить про те, що вона відноситься до особливих умов нарахування орендної плати, а не є різновидом відповідальності орендаря передбаченою умовами договору.

Термін прострочення укладання договорів від 26.03.2008 за реєстровими № 79-6-00610 та № 79-6-00611 становить 100 днів. Зазначений факт не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами справи.

З урахуванням наведеного можна дійти висновку про те, що позивач підписуючи договори від 26.03.2008 за реєстровими № 79-6-00610 та № 79-6-00611 з порушенням п'яти місячного строку на 100 днів мав усвідомлювати той факт, що протягом строку в 100 днів будуть діяти особливі умови нарахування орендної плати, а саме, на зазначений строк вона буде встановлена у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а отже поставивши свій підпис на зазначених договорах позивач фактично підтвердив свою згоду з зазначеною умовою.

Факт того, що позивачем за період з 26.03.2008 по 03.07.2008 було задекларовано та сплачено орендну плату у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які були йому передані за договорами від 26.03.2008 за реєстровими № 79-6-00610 та № 79-6-00611 позивачем не заперечується.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що позивач підписуючи договори від 26.03.2008 за реєстровими № 79-6-00610 та № 79-6-00611 усвідомлював факт того, що оскільки вони підписуються з простроченням п'яти місячного строку з моменту набуття чинності рішенням Київської міської ради № 996/1657 від 26.06.2007 на 100 днів, то протягом зазначеного строку будуть діяти особливі умови нарахування орендної плати, а саме, на зазначений строк вона буде встановлена у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також те, що за період з 26.03.2008 по 03.07.2008 позивачем було задекларовано та сплачено орендну плату у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які були йому передані за вказаними договорами, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновку відповідача про допущення позивачем порушення статті 2 Закону України "Про плату за землю" та заниження позивачем податкового зобов'язання за платежем - орендна плата за землю з юридичних осіб.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Комплекс "Либідський" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про часткове скасування податкових повідомлень - рішень № 0001102306/0 від 14.08.2009 та № 0001092310/0 від 14.08.2009 - відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов