Вирок № 32108241, 27.06.2013, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 1-1-423/12

Провадження 1/712/101/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2013 року Соснівський районний суд м.Черкаси в складі:

головуючого судді Бащенко С.М.

при секретарі Корсуновій М.В., Швець Л.П.

з уч. прокурора Щербини М.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Черкаси кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, перебуваючого в незареєстрованих шлюбних стосунках, який має на утриманні доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого охоронцем в цеху з виготовлення памятників у ПП ОСОБА_4, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ст.187 ч.4, 121 ч.2 КК України, -

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, українця громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_8, перебуваючого в незареєстрованих шлюбних стосунках, працюючого художником в цеху по виготовленню памятників у ПП ОСОБА_4, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_9, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.396 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_2 вчинив розбій, поєднаний з заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, а також умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого. Підсудний ОСОБА_5 вчинив заздалегідь не обіцяне приховування особливо тяжкого злочину. Злочини здійснено в м.Черкаси за наступних обставин.

ОСОБА_2, 19.02.2011 року, близько 01.00 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись під мостом, що розділяє вулиці Смілянську, 30-років Перемоги та проспект Хіміків в м. Черкаси, відкрито, з корисливих мотивів, вчинив розбійний напад на незнайомого йому чоловіка, гр. ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_10, під час вчинення якого, з застосуванням фізичного насильства, небезпечного для життя та здоров'я останнього, заволодів його майном, що виразилось в тому, що він, побачивши раніше незнайомого йому гр. ОСОБА_7, вирішив відкрито заволодіти чужим майном, підійшов до гр. ОСОБА_7 та з метою подолання можливого опору своїм незаконним діям наніс йому удар металевим предметом в область голови, три удари металевим предметом по спині та один удар кулаком по голові, чим потерпілому були спричинені тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми у вигляді крововиливу під м'які мозкові оболонки головного мозку та мозочка, переломів кісток основи та склепіння черепа, крововиливів в м'які тканини голови із внутрішнього боку, ран, синців та садна на голові, крайового ушкодження лівої вушної раковин, крововиливів та ран слизової оболонки нижньої та верхньої губ, які згідно висновку судово-медичної експертизи №138/5 від 06.05.2011 відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя та здоров'я останнього, та коли ОСОБА_8 від нанесених тілесних ушкоджень втратив можливість чинити опір його злочинним діям, він відкрито, з корисливих мотивів заволодів мобільним телефоном «Нокіа 1616», вартістю 200 гривень, грошима в сумі 3 гривні, та курткою чорного кольору, після чого, залишивши в безпорадному стані ОСОБА_7, з місця вчинення злочину з місця вчинення злочину з викраденим зник.

Він же, ОСОБА_2, 19.02.2011 року, близько 01.00 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись під мостом, що розділяє вулиці Смілянську, 30-років Перемоги та проспект Хіміків в м. Черкаси, умисно наніс тілесні ушкодження гр. ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_10 , що виразилось в тому, що він йдучи у напрямку вулиці Смілянської під мостом, що розділяє вулиці 30-років Перемоги, Смілянську та проспект Хіміків в м. Черкаси, зустрів раніше незнайомого йому ОСОБА_7, порівнявшись з ним зі спини наніс йому один удар металевим предметом в область голови, три удари металевим предметом по спині та один удар кулаком по голові, чим потерпілому були спричинені тілесні ушкодження у вигляді ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми у вигляді крововиливу під м'які мозкові оболонки головного мозку та мозочка, переломів кісток основи та склепіння черепа, крововиливів в м'які тканини голови із внутрішнього боку, ран, синців та садна на голові, крайового ушкодження лівої вушної раковин, крововиливів та ран слизової оболонки нижньої та верхньої губ, які згідно висновку судово-медичної експертизи №138/5 від 06.05.2011 року відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя та здоров'я останнього та стало причиною смерті ОСОБА_6

ОСОБА_5, 19.02.2011 року, близько 01.00 години, умисно, з метою перешкоджання правоохоронним органам розкрити злочин та бажаючи, щоб його товариш ОСОБА_2 уникнув кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, а саме розбійного нападу з заподіянням тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, заподіяних ОСОБА_2 ОСОБА_6 , що спричинили смерть останнього надав свою добровільну згоду на вчинення дій, спрямованих на приховування злочину, що виразилось в тому, що він за проханням ОСОБА_2 погодився на допомогу в перенесенні ОСОБА_7 з місця вчинення розбійного нападу на більш видне місце з метою виявлення потерпілого сторонніми особами та відвертання підозри від ОСОБА_2С, який вчинив даний злочин, після чого ОСОБА_2 підняв ОСОБА_7 який мав змогу стояти на ногах, та ОСОБА_5 вдарив ОСОБА_7 ногою в область спини, від чого останній втратив рівновагу та впав обличчям на землю, після чого ОСОБА_2 та ОСОБА_5 з місця, де вони залишили ОСОБА_7 зникли, чим ОСОБА_5 допоміг ОСОБА_2 в наданні допомоги по зміні обстановки вчинення злочину та приховування слідів злочину.

Будучи допитаним в судовому засіданні, підсудний ОСОБА_2 свою вину в інкримінованих йому злочинах не визнав мотивуючи це тим, що він до них не причетний і покази давав під тиском. Цивільний позов не визнав.

Будучи допитаний на досудовому слідстві і в судовому засіданні, підсудний ОСОБА_5 повністю визнав вину, щиро покаявся, визнав цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди та показав, що 18.02.2011 року він цілий день знаходився на своєму робочому місці, працював, о 17.00 годині закінчився робочий день, всі розійшлись, а він ще залишився попрацювати. На робочому місці залишився сторож ОСОБА_2. Близько 17.40 год. ОСОБА_5 пішов в бар «Мрія», який розташований поряд з його підприємством, де купив продукти харчування, пляшку горілки та 1 пляшку (1л) пива, після чого повернувся на роботу. Він запропонував ОСОБА_2 повечеряти разом з ним, на що останній погодився. Вони разом повечеряли, розпили порівну куплену ним пляшку горілки та випили пиво, після чого дивились телевізор. Близько 22.30 годин він ліг відпочивати, а ОСОБА_2 залишився в цьому ж приміщенні і продовжував дивитись телевізор. Періодично ОСОБА_2 виходив підкидати дрова в котел опалення, так як це входило в його обов'язки. Точно час сказати не може, але десь приблизно через годину він прокинувся від того, що замерз, батарея опалення, біля якої він лежав, була ледь тепла і ОСОБА_2 в приміщенні не було. Він ввімкнув обігрівач, закурив цигарку і в цей час почув, як закрились вхідні ворота, які ведуть на територію ПП. В приміщення в збудженому стані зайшов ОСОБА_2, в руках він тримав відрізок металевої труби діаметром близько 25-30 мм, довжиною близько 50-60 см, яка була в крові, руки ОСОБА_2 також були в крові. Побачивши це, він зразу ж запитав ОСОБА_2, що сталось, на що останній відповів: «Прогулявся». Він знову задав те ж питання, після чого ОСОБА_2 сказав, що біля бару «Мрія», під мостом, неподалік від їхньої організації, вдарив незнайомого хлопця трубою по голові. Він запитав у ОСОБА_2, скільки раз той вдарив незнайомого хлопця, нащо останній відповів, що один раз, потім поклав на стіл мобільний телефон марки «Нокіа» в корпусі чорно-сірого кольору і пішов в цех мити руки, а ОСОБА_5 залишився в приміщенні. На ОСОБА_2 ніяких видимих тілесних ушкоджень не було. ОСОБА_5 оглянув телефон, який був у ввімкненому стані, потім перевірив рахунок телефону, на ньому було близько 16 грн., точну суму на даний час не пам'ятає. В цей час в приміщення повернувся ОСОБА_2. Він запитав у ОСОБА_2, чи можна йому перерахувати частину коштів на свій номер мобільного телефону, на що ОСОБА_2 сказав, щоб перекидав. Він перерахував 10 грн. на свій номер НОМЕР_1 та отримав CMC підтвердження про перерахування коштів. Після проведення перерахування коштів, принесений ОСОБА_2 мобільний телефон «Нокіа» він повернув ОСОБА_2, який взяв його, вимкнув і поклав собі в кишеню. Потім вони пили чай і в розмові він запитав, чому ОСОБА_2 туди пішов, на що ОСОБА_2 відповів: «Переклинило». Він запитав, що ОСОБА_2 ще забрав, крім телефону, і останній пояснив, що більше при цьому хлопцеві нічого не було. Через 15 20 хвилин він сказав ОСОБА_2, що потрібно подивитись, що з тим хлопцем, останній погодився. Він одягнувся і вони пішли під міст, а ОСОБА_2 показував дорогу. Разом вони пішли під міст в сторону залізничного полотна, між трубами теплотраси, за бетонною плитою стояв опершись хлопець, який був одягнутий в куртку темного кольору, без головного убору. Він підійшов до плити, а ОСОБА_2 в цей час переліз через неї на сторону хлопця, та почав просити його, щоб він також переліз до нього і допоміг оглянути стан хлопця. Побачивши на потиличній частині голови хлопця кров ОСОБА_5 категорично відмовився перелазити, лише став на поверхню бетонної плити. ОСОБА_2 піднімав голову хлопця і запитував, повторюючи: «Як ти?», але хлопець не говорив, лише видавав якісь звуки. Він злякався, що можуть бути неприємності, та сказав, що іде геть і, повернувшись, скочив з плити та пішов на територію свого підприємства. ОСОБА_2 залишився з незнайомим хлопцем. ОСОБА_5 зайшов в приміщення, це було близько 01.00 години 19.02.2011року, точно час сказати не може, так як на годинник не дивився. Через декілька хвилин повернувся ОСОБА_2 і в руках він тримав куртку темного кольору, на якій була кров. Він запитав, навіщо той зняв з хлопця куртку, на що ОСОБА_2 спокійно пояснив йому, що віднесе цю куртку до себе додому, випере та буде її носити, після чого кинув куртку за заготовлену надгробну плиту в куток приміщення. Він запропонував ОСОБА_2, піти в магазин, який розташований на зупинці громадського транспорту «Парк 30-річчя», щоб щось купити, так як у нього є гроші, на що ОСОБА_2 погодився. Коли вони виходили, то він побачив трубу, яку заносив в приміщення ОСОБА_2, вона стояла біля воріт, при виході з території. Коли вони дійшли до бару «Мрія», то він побачив у руках ОСОБА_2 вказану трубу, останній йшов і по дорозі витирав снігом з неї кров. Він запитав у ОСОБА_2, навіщо він її з собою взяв, нащо останній сказав, що на всяк випадок. Він сказав, щоб останній викинув трубу, що не потрібні ніякі неприємності, а також, щоб пішов до охорони фірми «Ходак», яка розташована через дорогу від бару «Мрія» і повідомив про те, що поблизу їхньої території знаходиться хлопець з тілесними ушкодженнями. На це ОСОБА_2 йому нічого не відповів і трубу продовжував нести з собою. Прийшовши до нічного магазину, він дав ОСОБА_2 гроші і сказав, щоб той купив горілку і пиво. ОСОБА_2, утримуючи зі сторони трубу, передав гроші, придбав горілку і пиво, і після цього вони пішли назад. Коли вони перейшли через дорогу вул. Смілянська, він ще бачив у ОСОБА_2 в руках трубу, а коли відійшли невелику відстань від дороги, то труби у останнього в руках уже не було. Коли та куди саме викинув трубу ОСОБА_2, він не помітив. Повертаючись, він почав знову наполягати на тому, щоб ОСОБА_2 пішов в охорону фірми «Ходак» і повідомив про те, що поблизу їхньої території знаходиться хлопець з тілесними ушкодженнями. На це ОСОБА_2 погодився, він повернувся назад в приміщення свого ПП, а ОСОБА_2 пішов в сторону фірми «Ходак». ОСОБА_2 не було близько 30-40 хвилин, він запитав, де той так довго ходив, на що останній йому почав розповідати, що перетягнув хлопця ближче до прилягаючої території фірми «Ходак» і сказав працівникам охорони фірми «Ходак», про те, що поблизу їх території лежить побитий хлопець, і щоб ті викликали швидку допомогу. Після цього вони розпили придбане ними раніше спиртне і лягли спати. Вранці, близько 7.30 годин, прийшов чоловік, який працює в охороні фірми «Ходак», запитав, хто знайшов хлопця, на що ОСОБА_2 назвав свої дані і номер телефону. Цей чоловік пішов, а ОСОБА_2 поклав у сумку куртку, яку забрав у хлопця, і пішов додому. ОСОБА_5 залишився. Про те, що сталось, він побоявся повідомити працівників міліції, так як його можуть звільнити з роботи, а також можливої розправи ОСОБА_2. Куди в подальшому ОСОБА_2 подів мобільний телефон, який забрав у хлопця, йому не відомо. Він знав, що ОСОБА_2 незаконно заволодів мобільним телефоном хлопця, та все одно перерахував кошти з телефону на свій рахунок мобільного телефону, навіщо він це зробив, пояснити не може.

Не дивлячись на невизнання підсудним ОСОБА_2 та крім визнання своєї вина підсудним ОСОБА_5, їх винність у вчиненні інкримінованих злочинів підтверджується сукупністю доказів, досліджених в судовому засіданні:

- даними рапорту оперуповноваженого Соснівського РВ ОСОБА_9 (т.1 а.с. 5);

- даними протоколу огляду місця події від 19.02.2011 за адресою: м. Черкаси, проспект Хіміків 12 (т.1 а.с. 12-18);

- даними рапорту оперуповноваженого Соснівського РВ ОСОБА_10 (т.1 а.с. 21);

- даними протоколу огляду трупу громадянина ОСОБА_6 від 20.02.2011 року (т.1 а.с. 30-32);

- даними протоколу додаткового огляду місця події від 20.02.2011 за адресою м. Черкаси, проспект Хіміків 12 (т.1 а.с. 83, 84);

- даними протоколом огляду місця події від 20.02.2011 за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 39);

- даними лікарського свідоцтва про смерть № 138 від 20.02.2011, згідно якого причиною смерті гр. ОСОБА_6 стало перелом кісток склепіння та основи черепу, черепно-мозкова травма (т.1 а.с. 56);

- показами свідка ОСОБА_11, яка пояснила, що 20.02.2011 року її цивільний чоловік ОСОБА_2 їй розповів, що був свідком бійки, в звязку з чим його може розшукувати міліція, а в ході проведення огляду місця події за адресою її проживання, а саме: АДРЕСА_2, було виявлено та вилучено мобільний телефон «Нокіа», куртка чоловіча та шкіряні рукавички чорного кольору, яких раніше вона ніколи не бачила;

- показами свідка ОСОБА_12, яка, будучи допитаною в судовому засіданні, пояснила: що 20.02.2011 близько 12.00 год., точного часу не памятає, до неї в у двері квартири постукали і вона відкрила. Там стояв один чоловік у цивільному, який представився працівником міліції та предявив їй своє службове посвідчення. Після цього він запропонував їй бути присутньою в якості пойнятої під час проведення огляду приміщення, вона дала добровільну згоду і чоловік пояснив, що в квартирі потрібно знайти курточку та мобільний телефон. Після цього вона підійшла до квартири № 93 в моєму будинку, там була старша будинку ОСОБА_13, яку також працівники міліції запросили бути пойнятою. Після цього працівники міліції подзвонили у дзвінок і двері квартири відкрила ОСОБА_11. Коли вона відкрила двері чоловіки представили працівниками міліції та предявили свої службові посвідчення та додали, що в неї в квартирі чужі маються речі, які їй не належать. Після цього вона дала дозвіл на огляд свого помешкання. Під час проведення огляду було 5 працівників міліції. Після цього працівники міліції пройшли до кухні разом зі нею та іншою пойнятою. В кухні вони провели детальний огляд, але куртку там не знайшли. Коли вони виходили з кухні один з чоловіків сказав, що це таке та показав на куртку чорного кольору, яка лежала на підлозі біля вішалки для одягу. Куртка була брудна і на ній були плями бурого кольору, зовні схожі на кров.

Після цього вони пройшли до зали, де в письмовому столі, а саме в ніші було знайдено мобільний телефон «Нокіа», наскільки вона памятає, чорного кольору. Після цього вони пройшли до коридору де в антресолі над вхідними дверима до квартири було знайдено шкіряні печатки чорного кольору, одна з перчаток була порвана, більш детально вона їх не оглядала. Виявлені речі було вилучено та поміщено до поліетиленових пакетів, які опечатано паперовими бирками з пояснювальними написами, підписами понятих та слідчого. Після цього працівники міліції скали відповідні документи та давали їй на підпис.

- аналогічними показами свідка ОСОБА_13

- показами свідка ОСОБА_14, оголошеними та дослідженими в судовому засіданні, про те, що 19.02.2011 близько 01.05 год. він знаходився в приміщені КП ТОВ «Ходак», де працює охоронцем з 2009 року та в той день був на чергуванні, до нього у вікно постукав раніше незнайомий йому чоловік та повідомив, що під мостом лежить непритомний чоловік, він роздягнений та додав, щоб він глянув на незнайомого чоловіка під мостом та можливо викликав швидку допомогу. Він відповів, що зараз покличу напарника та вони щось зараз з ним разом вирішать. Він відразу зателефонував напарнику ОСОБА_15, який на той час знаходився на території та розповів про прихід незнайомця. Після того, як прийшов напарник, він вийшов за територію та побачив незнаного йому хлопця, який сидів опершись на праву руку та похитувався. Підійшовши до хлопця він запитав, що трапилось, останній йому нічого не відповів. Після цього він запитав у нього чи викликати швидку, останній щось мугукнув. Також він побачив, що по правій щоці незнайомця стікала кров. Після цього він відразу повернувся на пост та пояснив своєму напарнику, що з хлопцем та відразу викликав зі стаціонарного телефону швидку медичну допомогу.

На запитання слідчого: «Чому ви не запитали у чоловіка, який прийшов до вас та повідомив про незнайомця під мостом, про те, чому він сам не викликав швидку?»

Він відповів : «В звязку з тим, що у мене на роботі є внутрішні інструкції, я вирішив, що це провокація з боку незнайомця, який до мене прийшов, з метою мене виманити з території мого робочого місця та проникнути на територію ТОВ «Ходак» (т.1 а.с. 11, 43-44, т.2 а.с. 161);

- показами свідка ОСОБА_16, оголошеними та дослідженими в судовому засіданні, про те, що 20.02.2011 близько 11.30 год., точного часу не памятає, за вказівкою начальника СВ Соснівського РВ ОСОБА_17 він разом з о/у СКР ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 поїхали до АДРЕСА_3, де як йому пояснили, необхідно було вилучити куртку та мобільний телефон. Близько 12.00 год. вони прибули до вищевказаної квартири. Оперативні працівники покликали двох понятих для того, щоб вони були присутні під час проведення огляду квартири. Їх імен та прізвищ він не памятає. Двері квартири відчинила дівчина віком близько 20-25 років, вона представилась ОСОБА_11. Коли вона відкрила двері вони представились працівниками міліції та предявили свої службові посвідчення та додали, що в неї в квартирі маються чужі речі, які їй не належать. Після цього вона дала дозвіл на огляд свого помешкання. Під час проведення огляду разом з ним було 3 працівники міліції. Огляд він почав проводити з кухні. В кухні було проведено детальний огляд, так як зі слів оперативників, куртка мала бути саме в кухні, але куртку там не знайшли. Коли вони виходили з кухні, ОСОБА_19 помітив, що на підлозі біля вхідних дверей та взуття лежала згорнута куртка чорного кольору, куртка була брудна і на ній були плями бурого кольору, зовні схожі на кров.

Після цього вони пройшли до зали де в письмовому столі, а саме в ніші було знайдено мобільний телефон «Нокіа», наскільки він памятає, чорного кольору. Після цього вони пройшли до коридору, де в антресолі над вхідними дверима до квартири було знайдено шкіряні печатки чорного кольору, одна з печаток була порвана, більш детально він їх не оглядав. Виявлені речі було вилучено та поміщено до п/е пакетів, які опечатано паперовими бирками з пояснювальними написами, підписами понятих та слідчого. Після цього було складено відповідні документи, всі учасники поставили свої підписи і вони повернулись до Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області. (т.2 а.с. 181-182);

- показами свідка ОСОБА_21, оголошеними та дослідженими в судовому засіданні, про те, що 18.02.2011 року вона разом з потерпілим відпочивала неподалік свого будинку та близько 22.30 год. вони розійшлись по домівках, куди пішов ОСОБА_22 їй невідомо, так як останній ніколи не розповідав їй про те чим займається і з ким спілкуєтьсяя( т.2 а.с. 192-193);

- даними протоколу явки з повинною ОСОБА_2 від 20.02.2011 року (т.1 а.с. 59-60);

- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 від 22.02.2011 року (т.1 а.с. 111-114, т.2 а.с. 203-206);

- даними протоколу відтворення обставин та обстановки події від 22.02.2011 року (т.1 а.с. 83, 84);

- даними протоколу огляду речових доказів від 28.02.2011 року, а саме, відрізку білого паперу з фотознімком сліду низу взуття (т.1 а.с. 182);

- даними протоколу огляду речових доказів від 01.03.2011 року, а саме: пляшки від вина, яка вилучена в ході огляду місця події від 19.02.2011 року (т.1 а.с. 194);

- даними протоколу огляду речових доказів від 01.03.2011 року, а саме: деревяної палиці, вилученої в ході огляду місця події від 19.02.2011 року (т.1 а.с. 198);

- даними протоколу огляду речових доказів від 04.03.2011, а саме: речі вилучені в 3-й міській лікарні м. Черкаси 20.02.2011 року (т.1 а.с. 227-228);

- даними протоколу огляду речових доказів від 04.03.2011, а саме: речей вилучених в ході огляду місця події від 20.02.2011 року за адресою: АДРЕСА_1, а саме з місця проживання ОСОБА_2 (т.1 а.с. 230-231, 233);

- даними протоколу огляду речових доказів від 22.03.2011 року, а саме: речей, вилучених в ході огляду місця події від 19.02.2011 року та 20.02.2011 року, а саме речей потерпілого, вилучених з домоволодіння ОСОБА_2, мобільного телефону «Нокіа» (т.2 а.с. 6-8);

- даними висновку судово медичної експертизи № 138/5 від 06.05.2011 року, згідно якого причиною смерті ОСОБА_6 є черепно-мозкова травма у вигляді крововиливу під м'які мозкові оболонки головного мозку та мозочка, переломів кісток основи та склепіння черепа, крововиливів в м'які тканини голови із внутрішнього боку, ран, синців та садна на голові , ушкодження лівої вушної раковини, крововиливів та ран слизової оболонки нижньої та верхньої губ (т.2 а.с. 21-22);

- даними висновку судово імунологічної експертизи № 132 від 28.04.2011 року, кров на сигареті вилученої в ході огляду місця події від 20.02.2011 року могла походити від потерпілого (т.2 а.с. 21-22);

- даними висновку судово імунологічної експертизи № 135 від 19.04.2011 року, згідно якого кров знайдена на куртці, яка була вилучена з домоволодіння ОСОБА_2,. могла походити від потерпілого ОСОБА_6 (т.2 а.с. 70-74);

- даними висновку стаціонарної судово психіатричної експертизи № 305 від 04.08.2011 року, згідно якого в період часу до якого відноситься інкриміноване діяння, ОСОБА_2 не виявляв ознак будь яких психологічних розладів і по своєму психологічному стану міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. По своєму психологічному стану ОСОБА_2 в застосуванні примусових заходів медичного характери не потребує (т.2 а.с. 70-74);

Вищенаведені показання свідків та підсудного ОСОБА_5 непротиричиві по суті, узгоджуються між собою та взаємодоповнюють одне одного, підтверджуються наведеними обєктивними доказами, сумніватися в яких у суду немає жодних підстав.

Суд також вважає правильним, наряду з наведеними доказами винності підсудного у вчиненому, покласти в основу вироку і покази самого підсудного, дані ним в ході досудового слідства, визнані судом допустимим доказом, позаяк вони отримані у відповідності до вимог кримінально-процесуального закону, надані після розяснень йому процесуальних прав та підлягають покладенню в основу вироку в тій їх частині, в якій вони відповідають фактичним обставинам справи, встановленим судом, в тому числі, обєктивними доказами.

Будучи раніше допитаним в якості підозрюваного та обвинувачуваного, в тому числі з участю захисника, ОСОБА_2 пояснював, що 18.02.2011 року близько 16.00 години він прийшов на роботу. Співробітник, який там працює, а саме ОСОБА_5, який працює художником на цьому підприємстві, запропонував йому близько 17.00-18.00 години випити, на що він погодився. ОСОБА_5 пішов в магазин, де купив 2 пляшки, ємністю 0,5 літра горілки та пива два літри. Вони розпивали спиртні напої десь на протязі трьох-чотирьох годин, а саме приблизно до 23.00-24.00 годин, точного часу сказати не може. Потім Фомін ліг спати, а він дивився телевізор та періодично виходив підкидати дров до котла опалення. У нього закінчились цигарки і він вирішив сходити додому, взяти гроші на придбання цигарок, так як проживає неподалік. Коли він виходив з цеху, його насторожило те, що під цим мостом, де знаходиться його робота, постійно ходять п'яні чоловіки, по три-чотири чоловіка. П'яні чоловіки, бувало, до нього чіплялися, бо поруч розташований бар. Він перебував в стані алкогольного спяніння та набравшись сміливості, вирішив взяти з собою металеву трубу. На роботі він знайшов металеву трубу, яка лежала між пам'ятниками та забором. Труба товщиною, можливо, в два пальці і сантиметрів 70-80 завдовжки. Цю трубу він взяв з ціллю самооборони, на всяк випадок. Він вирушив із цією трубою додому. Проходячи повз бар «Мрія», який розташований під мостом, він нікого не помітив. Коли він йшов зі сторони «Руської бані», то йому назустріч йшов молодий чоловік зі сторони «Літака» та вулиці Смілянській в м. Черкаси. Цей хлопець йому раніше не був знайомий та бачив його вперше, на вигляд йому близько 30 років, був одягнений в темну куртку, чи було в нього щось в руках, він не бачив, але розумів, що у нього може бути мобільний телефон. Коли він з ним порівнявся, наніс йому один удар взятою з собою трубою по потиличній ділянці голови, хлопець упав вперед на коліна, опершись на руки. Після цього він зверху наніс ще два удари трубою в область спини невідомого. Коли невідомий хлопець падав, у нього випав мобільний телефон, можливо він був у нього в руках, а можливо в кишені, цього стверджувати не може. Після цього він обшукав його кишені, в правій кишені знайшов 3 грн. чи 3,50 грн., точно не пам'ятає, більше при ньому нічого не було. Хлопець був при свідомості і він, забравши речі, не став йти додому, а повернувся назад на робоче місце. Прийшовши на роботу, він хотів розбудити ОСОБА_5, але останній не спав і він розповів йому про те, що вчинив і показав йому мобільний телефон, який забрав у незнайомого хлопця. Він поклав телефон на стіл. Трубу, якою він наніс удар хлопцю, приніс з собою в приміщення, вона була в крові і Фомін її побачив. Після того, як розповів про те, що вчинив, він попросив ОСОБА_5, щоб останній йому допоміг підняти того невідомого хлопця. Він мав намір перевести його до охорони фірми «Ходак», яка розташована поблизу. ОСОБА_5 погодився йому допомогти та вони разом пішли до місця, де він залишив цього хлопця. Хлопець сидів опершись рукою на землю, неподалік від залізничного полотна. ОСОБА_5 стояв в стороні. Він допоміг піднятись цьому незнайомому хлопцю, який був в крові, піднявся і тримаючи його під руку, вони направились в сторону фірми «Ходак», Фомін йшов позаду них. Він розпитував цього хлопця, звідки він і чи можливо викликати йому таксі, але невідомий міг сказати лише «общага» і більше нічого не говорив. Тоді він довів цього хлопця до магістралі теплотраси, яка розташована вздовж дороги, поблизу фірми «Ходак», навпроти стовпа, щоб охоронці вищезазначеної фірми могли його побачити. Він поставив його біля труби, а Фомін штовхнув незнайомого хлопця в область сідниць, щоб хлопець сів. Він же в цей час зняв з цього хлопця куртку, навіщо це зробив пояснити не може. Куртку він згорнув та поклав собі під пахви. ОСОБА_5 в цей час стояв поряд. Після цього вони пішли на робоче місце. Прийшовши в приміщення, він поклав куртку в куток приміщення. Хоче доповнити, що коли вони ходили, то трубу він з собою не брав, вона залишалась на території біля воріт. Потім Фомін залишився на місці, а він пішов на фірму «Ходак» до охоронців та повідомив, що проходячи випадково поблизу їх території, побачив чоловіка в незрозумілому стані, щоб подивились на нього та викликали швидку допомогу. Сказав, що він мабуть п'яний. Він це сказав з метою відвернення від нього уваги і підозри у вчиненому, він навіть сказав, хто він та де працює. Після цього, він не чекаючи, поки вони викличуть швидку допомогу пішов назад на своє робоче місце. ОСОБА_5 вже був в приміщенні, він взяв трубу та пішов в цех, де помив її і після чого поставив біля воріт, та після чого зайшов у приміщення. ОСОБА_5 сидів та розглядав мобільний телефон невідомого хлопця, та запитав у нього чи можна йому перерахувати на його мобільний рахунок кошти, він дозволив, що останній і зробив. Після цього телефон він вимкнув і забрав собі, поклав його до своєї кишені. ОСОБА_5 запропонував піти в магазин, він погодився. Коли вони виходили з території, він взяв з собою трубу, з ціллю викинути її десь по дорозі. Коли вони дійшли до нічного магазину, неподалік, біля забору він поклав її, а купивши горілку та пиво і повертаючись назад, він забрав трубу та десь біля переходу по вул. Смілянській та неподалік бару «Мрія» викинув її в сторону залізничного полотна. Коли вони повернулись на робоче місце, там продовжили розпивати куплене спиртне, а вранці близько 08.00 годин він склав куртку, яку зняв з хлопця, в сумку та пішов додому. Він приніс куртку додому і поклав її в згорнутому стані десь біля одежної вішалки, а мобільний телефон заховав у стіл, який знаходиться в кімнаті. Про цей випадок він розповів своїй дружині, коли остання повернулась з навчання, а саме, що перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння вчинив злочин і забрав чужі речі. Дружина йому не повірила, а потім почала вмовляти, що якщо це дійсно правда то, щоб він пішов та звернувся сам в міліцію. Йому було дуже важко на душі, адже злочин він вчинив будучи в стані алкогольного спяніння, а коли протверезів почав усвідомлювати, що він вчинив. Свою вину у вчиненому визнавав повністю та завіряв в своєму щирому каятті (т.1 а.с. 61-65, 83-88, 111-114, 121-122, 169-170 т.2 а.с. 158,. 167-169, 203-206, 217).

Як на судовому слідстві, так і в судовому засіданні, підсудний неодноразово змінював свої показання, спочатку визнавав вину, потім обвинувачував у нанесенні тілесних пошкоджень потерпілому ОСОБА_5, а згодом заявляв про свою непричетність до злочину.

Однак, саме визнавальні показання підсудного ОСОБА_2, дані ним в ході досудового слідства, досліджені в судовому засіданні та покладені у вирок в тій їх частині, в якій вони відповідають фактичним обставинам справи, встановленим судом, є стабільними і послідовними, одержані у відповідності з вимогами кримінально-процесуального закону, непротирічиві по суті, підтверджуються не тільки і не стільки показаннями підсудного ОСОБА_5 і свідків, а і в повній мірі узгоджуються з обєктивними доказами.

Посилання підсудного ОСОБА_2 про вчинення ним самооговору під психологічним та фізичним тиском працівників міліції при незаконних методах дізнання спростовуються дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження, закритого в звязку з відсутністю в діях окремих працівників Соснівського РВ м.Черкаси УМВС України в Черкаській області складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України. Як вбачається з дослідженої в судовому засіданні постанови від 29.04.2011 року, з аналогічних підстав було відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно повязаних із справою ОСОБА_2 слідчих та оперуповноважених Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області. Відповідні постанови ніким не оскаржені і не скасовані, і за таких обставин суд виключає самообмову підсудного ОСОБА_2 і оговор його з боку інших осіб.

Тим не менше, в судовому засіданні, не визнавши свою вину в повному обсязі, підсудний та його захисник заявили про непричетність ОСОБА_2 до вчинення діянь, що йому інкримінуються.

В обґрунтування своєї позиції, захистом приведені доводи наступного змісту.

Знаряддя злочину не знайдене, а належні ОСОБА_6 речі працівники міліції могли самі підкинути в помешкання ОСОБА_2

Тому підсудний ОСОБА_2 та його захисник вважають можливим виправдати ОСОБА_2 по кримінальній справі в звязку з його непричетністю до інкримінуємих йому діянь.

Перевіривши доводи підсудного і його захисника, оцінивши та співставивши перевірені з точки зору вимог кримінально-процесуального закону докази, надані учасниками процесу в ході судового розгляду по справі, суд знаходить версію про невинуватість підсудного ОСОБА_2 надуманою, розцінює її як спосіб захисту від кримінальної відповідальності за вчинене.

Після затримання підсудний ОСОБА_2 дав подробні та конкретні показання, зафіксовані, зокрема, в протоколі допиту підозрюваного від 20 лютого 2011 року про обставини вчинення розбійного нападу на ОСОБА_6 та заподіяння йому тілесних ушкоджень, орієнтуючись в деталях події злочину та власних діях. При цьому підсудний ОСОБА_2 у подробицях і конкретно розповів, в який час, де і яким чином вчинив злочин, вдаривши ОСОБА_6 металевою трубкою в потиличну ділянку голови, по спині та ногами «щоб він впав». Після цього його показання негайно були перевірені, проведено судово-медичну експертизу ОСОБА_6, яка підтвердила повідомлений ОСОБА_2 характер та локалізацію тілесних ушкоджень.

Таким чином, обставини вчинення злочину, викладені підсудним на допиті 20 лютого 2011 року, з урахуванням обставин справи, встановлених судом, свідчать, безумовно, лише про злочинну обізнаність ОСОБА_2 як особи, що вчинила злочини.

Дійсно, допитаний в судовому засіданні експерт відділу СМЕ ОСОБА_23 пояснив, що деякі тілесні ушкодження ОСОБА_6 утворені предметом з гранню, тоді як, з слів підсудного ОСОБА_5, предмет, який він бачив у ОСОБА_2, був «круглий».

Однак вказані пояснення не можуть впливають на встановлені судом обставини справи, оскільки і ОСОБА_2 і ОСОБА_5 бачили знаряддя злочину в темний час доби, при цьому знаходились під впливом алкоголю, а тому для суду є очевидним, що вони могли надати лише загальну характеристику предмета щодо його приблизної довжини та діаметру, але без урахування індивідуальних особливостей.

Показання ж свідка ОСОБА_13 про те, що вона в ході огляду місця події не бачила куртки постраждалого до того часу, поки на неї не звернули її увагу працівники міліції, суд пояснює особистою неуважністю пойнятої.

Інші свідки, в тому числі і співжителька ОСОБА_2 ОСОБА_11, підтвердили факт виявлення та вилучення за місцем проживання ОСОБА_2 чужих речей. При цьому зміну ОСОБА_11 своїх показів на користь ОСОБА_2 суд розцінює як намагання захистити близьку людину від кримінальної відповідальності.

В судовому засіданні достовірно встановлено і доведено, що було вчинено кваліфікований розбійний напад на ОСОБА_6 та заподіяння йому умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, і що ці злочини скоїв саме підсудний ОСОБА_2 за обставин, викладених у вироку. С урахуванням вищенаведеного, доводи суду про винуватість підсудного ОСОБА_2 у вчиненому не можуть бути піддані сумніву доводами сторони захисту.

Протягом всього досудового слідства і судового засідання підсудний ОСОБА_5 підтверджував свої показання про причетність до злочину саме ОСОБА_2

За таких обставин, показання ОСОБА_5, свідків, а також первинні показання самого підсудного ОСОБА_2, наведені у вироку як доказ винуватості ОСОБА_24 не протирічиві по суті, в повній мірі узгоджуються, конкретизують та доповнюють одні одного, підтверджуються обєктивними доказами, в тому числі висновками судових експертиз, тому не довіряти їм немає жодних підстав. Окремі неточності в показаннях допитаних осіб є несуттєвими, вони повязані з індивідуальними особливостями усвідомлення людиною обєктивної дійсності і не впливають на висновки суду про винуватість підсудного ОСОБА_2

Тому суд визнає докази, покладені у вирок в тій частині, в якій вони відповідають фактичним обставинам справи, встановленим судом, достовірними.

Сукупність наданих суду доказів, всебічно досліджених в судовому засіданні, суд вважає достатніми для вирішення даної кримінальної справи. Тому суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_2:

- за ч. 4 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень,

- за ч.2 ст.121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

При вчиненні злочинів підсудний ОСОБА_2 діяв з прямим умислом, усвідомлював, що здійснює раптовий для ОСОБА_6 напад, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоровя потерпілого, застосовує при нападі на нього знаряддя злочину, заподіюючи потерпілому тілесні ушкодження життєво важливих органів, і, усвідомлюючи при цьому, що цей напад слугує засобом для заволодіння майном на свою користь, бажає настання суспільно небезпечних наслідків.

Мотивом вчинення злочину для підсудного ОСОБА_2 явилася користь, бажання незаконного отримання матеріальних благ.

В судовому засіданні також достовірно встановлено, що підсудний ОСОБА_2 діяв з прямим умислом на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6, тобто усвідомлював суспільну небезпеку своїх дій, передбачав невідворотність настання для потерпілого тяжких наслідків та бажав настання цих суспільно небезпечних наслідків.

Про це свідчить характер його дій і вибрані засоби злочину, при яких підсудний ОСОБА_2, попередньо взявши знаряддя злочину, з силою наніс удар в життєво важливу частину тіла людини, що підтверджується не тільки поясненнями самого підсудного ОСОБА_2 про те, що він, бажаючи заподіяти потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, наніс удари йому знаряддям злочину по голові, по спині, а потім ще штовхав ногами, а після того, як ОСОБА_22 опинився в безпорадному стані, не надав йому допомогу, а залишив в холодну пору року на вулиці. Мотивом вчинення злочину для підсудного ОСОБА_2 стало намагання припинити можливість вчинення спротиву потерпілим ОСОБА_6 і полегшити собі заволодіння чужим майном.

Дії підсудного ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 1 ст.396 КК України як заздалегідь не обіцяне приховування особливо тяжкого злочину. Вина ним визнана в повному обсязі та підтверджується сукупністю доказів, наведених вище.

При призначенні покарання, суд враховує в діях підсудних характер та ступінь суспільної небезпеки, особу підсудних, обставини які обтяжують та помякшують покарання, а також вплив покарання на умови життя підсудних та їх сімей.

Обставин, що помякшують покарання підсудного ОСОБА_2, судом не встановлено.

Обставинами, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного спяніння.

Обставин, що помякшують покарання підсудного ОСОБА_5, судом не встановлено.

Обставинами, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_5, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного спяніння.

Суд, вирішуючи питання про вид та розмір покарання, враховує відомості про особу підсудних, які мають постійне місце проживання, роботу та сім*ю, при цьому у ОСОБА_2 на утриманні знаходиться неповнолітня дитина, раніше не судимі.

Суд не може не врахувати характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених ОСОБА_2 злочинів, які відносяться до категорії особливо тяжких кримінально караних діянь, направлених як проти власності, так і проти здоровя та життя людини.

За таких обставин, суд, знаходячи неможливим виправлення підсудного ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства, вважає справедливим призначити підсудному ОСОБА_2 покарання лише у вигляді реального позбавлення волі і на значний строк, передбачений санкціями відповідних статтей КК України.

Суд доходить висновку про те, що саме таке покарання буде відповідати характеру та ступеню суспільної небезпеки вчинених підсудним ОСОБА_2 злочинів, обставинам їх скоєння і особи винного, умов його життя та життя його сім*ї.

З урахуванням щиросердного каяття підсудного ОСОБА_5, його активного сприяння розкриттю злочину, суд вважає можливим виправлення підсудного ОСОБА_5 без ізоляції від суспільства, при звільненні його від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Вирішуючи цивільний позов, заявлений ОСОБА_25 про компенсацію моральної шкоди, який потерпіла в судовому засіданні підтримала в повному обсязі і який підсудний ОСОБА_2 не визнав повністю, мотивуючи це своєю непричетністю до вчиненого злочину, суд, доходячи висновку про винуватість підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, приходить до наступного.

У відношенні розміру компенсації моральної шкоди, заподіяної злочином, суд враховує характер заподіяних потерпілій моральних страждань, ступінь вини підсудного, фактичні обставини, за яких була заподіяна моральна шкода. Умови життя потерпілої і підсудного, приймаючи до уваги вимоги розумності, враховуючи матеріальний стан підсудного.

За таких умов суд вважає справедливим задовольнити цивільний позов частково, стягнувши з підсудного ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_25 моральну шкоду в розмірі 100000 грн.

Цивільний позов в частині стягнення документально підтверджених матеріальних збитків, визнаний підсудним ОСОБА_5, підлягає до повного задоволення, шляхом стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_25 11365,93 грн. в солідарному порядку.

Доля речових доказів повинна бути вирішена на підставі ст. 81 КПК України.

Судові витрати підлягають стягненню з ОСОБА_2

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_2 винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Визнати ОСОБА_2 винним у вчинені злочину, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України.

Призначити покарання ОСОБА_2:

-за ч. 2 ст. 121 КК України у вигляді дев*яти років позбавлення волі;

-за ч. 4 ст. 187 КК України у вигляді десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна яке є його особистою власністю.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України шляхом часткового складання призначених покарань кінцево призначити покарання засудженому ОСОБА_2 у вигляді тринадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна яке є його особистою власністю.

Початок терміну відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з 11.04.2013 року, зарахувавши в термін відбутого покарання час попереднього ув*язнення під вартою з 20.02.2011 року по 10.04.2013 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 тримання під вартою, залишити без змін.

Визнати ОСОБА_5 винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 396 КК України.

Призначити покарання ОСОБА_5:

-за ч. 1 ст. 396 КК України у вигляд двох років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбуття покарання з випробуванням строком на три роки, зобов'язавши засудженого відповідно до ст. 76 КК України періодично з'являтися в органи кримінально-виконавчої інспекції по місцю проживання для реєстрації, не змінювати без відому цих органів місце постійного проживання.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 підписку про невиїзд залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_25 в рахунок відшкодування моральної шкоди 100000 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_25 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 11365,93 грн. в солідарному порядку.

Речові докази:

І. Залишити при справі:

лазерний ДВД диск з записом протоколу допиту підозрюваного від 20.02.2011 та лазерний ДВД диск з записом відтворення обставин та обстановки події від 21.02.2011 р.

ІІ. Повернути потерпілому ОСОБА_26 наступні речові докази, які знаходяться в камері зберігання речових доказів УБОЗ УМВС в Черкаській області,

мобільний телефон «Nokia»

ІІІ. Знищити наступні речові докази, які знаходяться в камері зберігання речових доказів УБОЗ УМВС в Черкаській області:

Пакет з під вина вилучений ході ОМП від 19.02.2011

Чоловічі рукавиці чорного кольору вилучені в ході ОМП від 20.02.2011

папка виготовлена з полімерного матеріалу чорного кольору вилучена в ході ОМП від 20.02.2011

шапка чоловіча, чорного кольору

пачка від сигарет «Честерфілд блу» білого кольору

Сигарета «Честерфілд блу» з фільтром жовтого кольору з двох частин

марлевий тампон на якому мається нашарування бурого кольору, вилучений в ході ОМП від 19.02.2011

нігтьові зрізи

зрізи волосся

марлевий тампон на якому мається нашарування бурого кольору, вилучений в ході ОМП від 19.02.2011

марлевий тампон на якому мається нашарування бурого кольору, вилучений в ході ОМП від 20.02.2011

марлевий тампон на якому мається нашарування бурого кольору, вилучений в ході ОМП від 20.02.2011

аркуш паперу вилучений в ході ОМП від 19.02.2011

палиця деревинна вилучена в ході ОМП від 19.02.2011

куртка чоловіча чорного кольору вилучена в ході ОМП від 20.02.2011

речі потерпілого ОСОБА_6, вилучені 20.02.2011 в 3-й міській лікарні м. Черкаси.

Стягнути з підсудного ОСОБА_2 судові витрати у справі за проведення трасологічної експертизи № 131 від 09.03.2011 168,84 грн.; за проведення дактилоскопічної експертизи № 152 від 24.03.2011 168,84 грн.; за проведення дактилоскопічної експертизи № 153 від 24.03.2011 168,84 грн.; за проведення дактилоскопічної експертизи № 157 від 25.03.2011 168,84 грн., всього 675,36 грн., кошти перерахувати: Одержувач НДЕКЦ при ГУМВС в Черкаській області, код 25574009 на рахунок 31254272210063, ГУДКУ в Черкаській області МФО 854018.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим з моменту отримання копії вироку.

Головуючий: