Рішення № 32104548, 27.06.2013, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/3343/13-ц

Провадження № 2/265/1484/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2013 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Ковтуненко О. В.,

при секретарі Киряновій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Український ОСОБА_1» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

07 травня 2013 року до суду надійшов позов ПАТ «Український ОСОБА_1» до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування вимог зазначено, що 29 жовтня 2008 року між Акціонерним банком «Український ОСОБА_1», правонаступником якого є ПАТ «Український ОСОБА_1», та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № АП 1714, за яким ОСОБА_1 надав у разовому порядку відповідачу у тимчасове користування грошові кошти у сумі 7 929,20 гривень строком на 24 місяці, з 29 жовтня 2008 року по 28 жовтня 2010 року включно зі сплатою процентів у розмірі 27% річних на суму заборгованості за кредитом. За умовами договору кредит надавався на умовах терміновості, повернення, платності в обмін на зобов?язання боржника повернути суму кредиту та сплатити проценти та комісію, передбачені договором шлхом безготівкового перерахування грошових коштів або оплати через касу банку. Позичальник зобов?язалась при погашенні заборгованості дотрмуватись графіку погашення, який є невід?ємною частиною кредитного договору. Проте ОСОБА_2 свої зобовязання за договором належним чином не виконувала, у звязку з чим станом на 30 квітня 2013 року має заборгованість в сумі 13 833,50 гривень, яка включає: 7 157,59 гривень заборгованість за кредитом, 6 661,91 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом. Позивачем приймались заходи досудового врегулювання спору, відповідачці неодноразово направлялись претензії з вимогою сплатити заборгованість т попередженням про можливість настання негативних наслідків у випадку невиконання умов договору, але остання на вказані заходи не реагувала. На підставі викладеного, посилаючись на діюче законодавство, позивач просить стягнути вказану заборгованість з відповідача ОСОБА_2, а також судові витрати 229,40 гривень.

Представник позивача - Публічного акціонерного товариства «Український ОСОБА_1» - ОСОБА_3, діюча на підставі довіреності, у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, дала пояснення, аналогічні викладеним у позові та додала, що ОСОБА_2 належним чином умови договору кредиту не виконувала, графіку погашення зоборгованості не дотримувалась, у зв?язку з чим в неї виникла прострочена заборгованість. З моменту її виникнення представники Банку неодноразово намагались зв?язатись з позичальником за телефоном, а також неодноразово надсилали на її адресу письмові претензії з вимогою сплатити заборгованість та попередженням настання негативних наслідків невиконання умов договору. Однак заборгованість погашена не була, будь-яких пояснень з цього приводу від ОСОБА_2 не надійшло. У зв?язку з наведеним позивач був змушений звернутися з даним позовом до суду за захистом своїх прав. На даний час заборгованість відповідача становить: 7 171,59 гривень за кредитом, 6 661,91 гривень за процентами. Просила стягнути вказані суми з відповідача на користь ПАТ «Український ОСОБА_1», а також відшкодувати судовий збір у розмірі 229,40 гривень.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнала у повному обсязі, пояснила, що дійсно має заборгованість за договором кредиту, оскільки графіку погашення заборгованості не дотримувалась, грошові кошти повертала не своєчасно та не у повному обсязі. Сталось це через матеріальні труднощі. Її мати захворіла, в неї стався інсульт, потрібні були гроші на лікування. Сама вона є інвалідом 2 групи з дитинства, не працює, отримує пенсію по інвалідності у розмірі 894 гривень щомісяця. Про фінансові труднощі банк не повідомила, питання про перенесення строків платежу за кредитом не порушувала, оскільки була зайнята лікуванням матері. З розміром заборгованості погодилась, проти задоволення позову не заперечувала.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ст. ст. 526, 527 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, при цьому боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання зобовязання.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у тій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Матеріалами справи встановлено, що 29 жовтня 2008 року між Акціонерним банком «Український ОСОБА_1», правонаступником якого на даний час є Публічне акціонерне товариство «Український ОСОБА_1», та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № АП 1714. Згідно до умов договору ОСОБА_2 отримала довгостроковий кредит у сумі 7 929,20 гривень на строк 24 місяці, з 29 жовтня 2008 року по 29 жовтня 2010 року включно. Платою за користування кредитом є проценти у розмірі 27% річних на суму фактичної заборгованості за кредитом в обмін на зобовязання позичальника повернути кредит, сплатити проценти, комісію, передбачені договором шляхом безготівкового перерахування грошових коштів або сплати через касу банку в обумовлені договором строки, згідно графіку. Погашення заборгованості здійснюється позичальником щомісяця, не піздніше 29 числа кожного місяця шляхом сплати банку грошових коштів у сумі 432,00 гривень.

Як вбачається з доданої до позову довідки про заборгованість ОСОБА_2 за вказаним договором, станом на 30 квітня 2013 року заборгованість відповідача за кредитом становить 7 171,59 гривень, заборгованість по процентам за користування кредитом становить 6 661,91 гривень.

Заборгованість розрахована відповідно до умов укладеного договору, процентна ставка розрахована відповідно до умов договору з урахуванням фіксованої процентної ставки 27 % на рік на суму фактичної заборгованості за кредитом.

Отже суд вважає встановленим факт неналежного виконання ОСОБА_2 зобовязань за договором кредиту та доведеними суми заборгованості відповідача: за кредитом 7 171,59 гривень, по процентам за користування кредитом 6 661,91 гривень, а всього 13 833,50 гривень.

Відповідач не оспорює порушення з її боку умов кредитного договору та розмір заборгованості в сумі 13 833,50 гривень.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги, що відповідач позов визнає, визнання позову не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Приймаючи до уваги, що рішення ухвалено на користь позивача, за положеннями ч. 1 ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним та документально підтверджені судові витрати судовий збір у розмірі 229,40 гривень.

На підставі ст.ст. 526, 527, 530, 546, 549, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного Кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 130, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Український ОСОБА_1» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства «Український ОСОБА_1» (юридична адреса: 83001, місто Донецьк, вулиця Артема, 125, код ЄДРПОУ 19388768, МФО 334969, р/р 3739006 у ПАТ Укрбізнесбанк») заборгованість за кредитним договором № АП 1714 від 29 жовтня 2008 року в сумі 13 833,50 гривень та судовий збір в сумі 229,40 гривень, а всього 14 062,90 гривень (чотирнадцять тисяч шістдесят дві гривні 90 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя _______