Постанова № 32103557, 25.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 червня 2013 року № 826/3010/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Смолія І.В. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК-Домтекс»

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва ДПС, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення №0000332250/1767 та №0000342250/1768 від 04.02.2013 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2013 року відкрито провадження у адміністративній справі та закінчено підготовче провадження і призначено справу до розгляду по суті.

В судове засідання 13.06.13р. відповідач до суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, відповідно до вимог статей 35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Позивач, щодо розгляду справи у порядку письмового провадження не заперечував.

У зв'язку із наведеним судом у судовому засіданні 13.06.13р. прийнято рішення про розгляду справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК-Домтекс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період і 01 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт № 000003/2250/34841196 від 15 січня 2013 року про результати планової виїзної документальної перевірки ТОВ «ТК-Домтекс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року.

Відповідно до Акту перевірки встановлені порушення позивачем пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, па загальну суму 2 774 641.00 гри., в тому числі за три квартали 2012 року в сумі 2 774 641.00 грн., пп. 185.1 ст. 185. п. 198.1. п. 198.3. п. 198.6 ст.198. ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок па додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 58 728,00 грн., в тому числі за жовтень 2011 року в сумі 58 728,00 грн., пп. 164.2.2. п. 164.2 п. 164.5 ст. 164. пп. 168.1.1. п. 168.1 ст. 168 п «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету, на загальну суму 1 225,00 грн., в тому числі: в 2011 році - 601,00 грн., в 2012 році - 624,00 грн. та ст. 2 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» несвоєчасне надходження товару по імпорту простроченням в 2 дні.

За наслідками Акту перевірки відповідачем були прийняті податкове повідомлення-рішення №0000332250/1767 від 04.022013 року, податкове повідомлення-рішення №0000342250/1768 від 04.02.2013 року та податкове повідомлення-рішення № 0000322270/1753 від 01.02.2013 року.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про безпідставність позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до Акту перевірки, підставою для винесення податкового повідомлення-рішення № 0000332250/1767 від 04.02.2013 року, став висновок податкового органу у зв'язку із не збільшенням валового доходу підприємства на суму безповоротної фінансової допомоги, яка утворилася внаслідок не включення суми безнадійної заборгованості до складу інших доходів по неоплаченим векселям, наданими TOB «ТК-Домтекс» в оплату за товар контрагентам ТОВ «Атлантік-сіті», TOB «Аква Ресурс», TOB «Вакко», TOB «Фірма П.С.В.» (код СДРПОУ 36053958) яка набуває статус безнадійної, оскільки TOB «Атлантік-сіті» та ТОВ «Аква Ресурс» визнані банкрутами, а ТОВ «Вакко» та TOB «Фірма П.С.В.» мають стан - припинені.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, між позивачем (Покупець) та TOB «Вакко» (Продавець) 29 травня 2009 року було укладено договір купівлі-продажу № 405, відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець приймає та сплачує Товари. Згідно п. 3.1. Договору Покупець оплачує товар протягом строку дії Договору, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця або шляхом вексельного розрахунку.

Відповідно до Акту прийому-передачі простих векселів від 05 травня 2010 року позивач в рахунок оплати за отриманий товар передав ТОВ «Вакко» векселя на суму 203 818,88 грн.

Між позивачем (Покупець) та TOB «Фірма П.С.В.» (Продавець) 01 вересня 2010 року було укладено договір купівлі-продажу № 0109101, відповідно до умов якого Подавець продає, а Покупець приймає та сплачує Товари. Згідно п. 3.1. Договору Покупець сплачує товар протягом строку дії Договору, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця або шляхом вексельного розрахунку.

В рахунок оплати за отриманий товар TOB «ТК-Домтекс» передали TOB «Фірма П.С.В.» - векселя на суму 4 690 839,25 грн.

Між позивачем (Покупець) та ТОВ «Атлантік-сіті» (Продавець) 25 березня 2011 року було укладено договір купівлі-продажу № 25/03/11, відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець приймає та сплачує Товари. Згідно п. 3.1. Договору оплата кожної партії товару здійснюється на умовах відстрочення платежу протягом 90 календарних днів з дати отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця або шляхом вексельного розрахунку. В рахунок оплати за отриманий товар TOB «ТК-Домтекс» передали TOB «Атлантік Сіті» векселя на суму 2 534 249, 40 грн.

Між позивачем (Покупець) та ГОВ «Аква Ресурс» (Продавець) 26 березня 2012 року було укладено договір купівлі-продажу № 26/03/12, відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець приймає та сплачує Товари. Згідно п. 3.1. Договору оплата кожної партії товару здійснюється па умовах відстрочення платежу протягом 90 календарних днів з дати отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів па рахунок Продавця або шляхом вексельного розрахунку. В рахунок оплати за отриманий товар ТОВ «ТК-Домтекс» передали TOB «Аква Ресурс» вексель на суму 299 967,12 грн.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» № 3480 від 23.02.2006 року вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Статтею 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» № 2374 від 05.04.2001 року видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

Цією ж статтею передбачено, що у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Таким чином, після видачі простих векселів за поставлені товари (роботи, послуги) грошові зобов'язання щодо платежу припиняються і дата погашення векселя, тобто остаточний розрахунок за поставлені товари чи надані роботи (послуги) вказується на векселі, або у разі якщо термін платежу не вказано - за пред'явленням.

Оскільки до простого векселя застосовуються такі ж положення, як і до переказних векселів, у разі, якщо вони є сумісними з природою цих документів, зокрема щодо строку позовної давності (ст.77 Уніфікованого Закону про переказний і простий вексель, запровадженого Женевською конвенцією 07.06.1930 року, яка для України набула чинності 06.01.2000 року), то позовні вимоги, які випливають з простого векселя проти акцептанта (векселедавця), погашаються після закінчення трьох років із дня терміну платежу (ст.70 Уніфікованого Закону). Згідно ст.34 Уніфікованого Закону держатель простого або акцептованого переказного векселю із строком платежу "за пред'явленням" повинен пред'явити його до платежу протягом одного року від дати складення, якщо векселедавець не скоротив або не встановив більш тривалий строк.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Вакко» та TOB «Фірма П.С.В.» мають стан - припинені, а TOB «Атлантік-сіті» та ТОВ «Аква Ресурс» визнані банкрутами.

Відповідно до п.135.1 ст.135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до ст.137 ПК України, на підставі документів, зазначених у п.135.2 ст.135 ПК України, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до п.135.4 ст.135 ПК України та інших доходів, визначених п.135.5 цієї статті, за винятком доходів, передбачених п.135.3 цієї статті та ст.136 ПК України.

Пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України встановлено, що сума безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, враховується у складі інших доходів при обчисленні об'єкта оподаткування.

Відповідно до пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України заборгованість одного платника податків перед іншим платником податків є безповоротною фінансовою допомогою у випадку, якщо вона не стягнута після закінчення строку позовної давності.

Згідно з п. 137.4 ст. 137 ПКУ датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та статті 159 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що лише після закінчення трьох років із дня терміну платежу за векселем сума заборгованості є безповоротною фінансовою допомогою, тому платник податку - емітент повинен включити суму такої заборгованості до складу доходів за підсумками звітного податкового періоду, у якому така заборгованість визнана безповоротною фінансовою допомогою.

Що стосується порушень позивачем пп. 185.1 ст. 185. п. 198.1. п. 198.3. п. 198.6 ст.198. ст. 201 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Підставою для винесення податкового повідомлення-рішення № 0000342250/1768 від 04.02.2013 року став висновок податкового органу що позивачем сформувало податковий кредит з ПДВ по податковій накладній отриманий від ТОВ «Віннерком» (код СДРІІОУ 36588555) яке має ознаки фіктивного підприємства.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

В матеріалах справ не міститься жодного документу, які є необхідними для набуття документом статусу первинного та є необхідними при оформленні такого роду операцій, а саме: щодо конкретного виду послуг (поставка), дат та часу виконання цих робіт, місць виконання цих робіт (складів), обсягу та номенклатури товарів, що поставлялось, необхідність наявності відомостей, податкових накладних, видаткових накладних, рух коштів.

Посилання позивача на рішення по справі № 2а-5051/12/2670 за позовною заявою ТОВ «ТК-Домтекс» до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, суд до уваги не приймає, оскільки в зазначеній справі перевірявся період з 01.04.2010 р. по 30.09.2011 р., а податкове повідомлення-рішення №0000342250/1768 від 04.02.2013 року винесене відповідачем на підставі порушення вимог податкового законодавства за жовтень 2011.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Смолій