Постанова № 32103494, 06.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 червня 2013 року 15:20 № 826/6059/13-а

за позовом Дочірнього підприємства "ЕС ЕНД ТІ УКРАЇНА"

до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників

про скасування повідомлення-рішення № 0000183910 від 29.03.2013 року

Суддя Смолій І.В.

Секретар судових засідань Марянченко Д.А.

Представники:

від позивача: Литвин І.О.

від відповідача: Завгороднєва О.М., Маслюк О.В.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 06.06.2013р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство "ЕС ЕНД ТІ УКРАЇНА" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про скасування повідомлення-рішення № 0000183910 Окружної державної податкової служби-Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 29.03.2013 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/6059/13-а, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання 06.06.13р. з'явились сторони.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позову не подав. В обґрунтування позовних вимог зіслався на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень на позов зіслався на обставини викладені в письмових запереченнях на позов.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Працівниками Окружної державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Дочірнього підприємства «ЕС ЕНД ТІ УКРАЇНА» за грудень 2012року. За результатами перевірки складено акт від 19.03.2013р. № 272/39-10/20032321 (надалі - акт перевірки).

Проведеною камеральною перевіркою встановлено, що позивачем в порушення п. 57.1 ст. 57 та п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України здійснено оплату узгодженого зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 163 752,00 грн. із затримкою у 15 днів.

У зв'язку із встановленням допущення позивачем зазначеного вище порушення Окружною державною податковою службою - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення від 26.03.2013 року №0000183910, яким на позивача накладено штрафні санкції у розмірі 116 375,20грн.

Позивач з таким рішенням податкового органу не погоджується та вважає його протиправним, у зв'язку із чим звернувся до суду щодо його скасування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про безпідставність позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Як встановлено судом з наявних матеріалів справи та пояснень сторін наданих у судових засіданнях, позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2012 року (від 18.01.2013року №9085227536) до податкового органу. У вказаній декларації позивачем самостійно визначено суму зобов'язання з податку на додану вартість за поданий період у розмірі 1 163 752,00 грн., при цьому граничний термін сплати податкового зобов'язання за даною декларацією - 30.01.2013 року.

Також судом встановлено, що перерахування такого зобов'язання відбулось лише 14.02.2013р., що в свою чергу підтверджується також копією картки особового рахунку платника податків, тобто вже після встановленого граничного строку.

Відповідно до п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Позивачем наявності у нього обов'язку своєчасної сплати узгодженого зобов'язання не заперечує, разом з тим в обґрунтування позову вказує на те, що суму узгодженого зобов'язання за грудень 2012року ними були сплачені своєчасно, а саме 30.01.13р. що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 146.

Також позивачем вказується на те, що при сплаті узгодженого зобов'язання ним було допущено помилку при заповненні реквізитів сплати, зокрема зазначено нерівний розрахунковий рахунок, а саме замість потрібного рахунку 31110029799009 кошти було зараховано на рахунок 31110029700009.

Про допущення помилки позивачем було повідомлено податковий орган листами № 77 від 01.02.2013 року та № 80 від 01.02.2013 року про помилковість зарахування коштів, та необхідністю зарахування помилково сплачених коштів на вірний рахунок.

Разом з тим судом встановлено, що на потрібний розрахунковий рахунок кошти було зараховано лише 14.02.13р., дана обставина позивачем не заперечується.

Суд вирішуючи даний спір не може погодитись із доводами позивача щодо своєчасної сплати податкового зобов'язання що підтверджується платіжним дорученням від 30.01.13р. за № 146, виходячи із наступних міркувань.

Нормами податкового законодавства обов'язок своєчасності сплати узгоджених зобов'язань покладено на платника податків.

Як зазначає сам позивач, при сплаті узгодженого зобов'язання ним було допущено помилку у розрахунковому рахунку на який належало сплатити такі кошти.

Відповідно до п. 1.19 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.04р. за N 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N 377/8976, відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа, у тому числі номерів рахунків, кодів банків і кодів бюджетної класифікації несе особа, яка оформила цей документ і подала його до обслуговуючого банку.

Дійсно законодавчо визначено можливість погашення узгодженого зобов'язання за рахунок надмірно або помилково сплачених коштів, при цьому обов'язковою умовою є заява такого платника податків.

Заяви про перерахування коштів на вірні рахунки позивачем подано вже після настання граничного терміну сплати суми узгодженого зобов'язання, а тому такі кошти було зараховано як суму узгодженого зобов'язання, із порушенням строку сплати.

Враховуючи наведені обставини, суд приходить до переконання, що суму узгодженого зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2012року було сплачено із затримкою у 15 днів виключно із вини позивача, а тому податковим органом цілком правомірно застосовано штрафні санкції до позивача.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства "ЕС ЕНД ТІ УКРАЇНА" відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І. В. Смолій