Постанова № 32103463, 01.07.2013, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2013 р. м. Чернівці Справа № 824/1322/13-а

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі головуючого –судді Ковтюк В.О., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом прокурора Вижницького району Чернівецької області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі Чернівецької області до державного підприємства «Вашківський спиртовий завод» про стягнення заборгованості, –

В С Т А Н О В И В :

Прокурора Вижницького району Чернівецької області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі Чернівецької області (позивач) звернувся з адміністративним позовом до державного підприємства «Вашківський спиртовий завод» (відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску в розмірі 16418,70 грн.

У відповідності до вимог ч.3 ст.183-2 КАС України, на адресу відповідача було направлено ухвалу про відкриття скороченого провадження та запропоновано подати заперечення на позов або заяву про визнання позову, однак відповідач зазначеним правом не скористався.

Судом встановлено, що відповідач з 08.12.03р. включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.6) та взятий на облік платника страхових внесків (а.с.7).

Відповідачем подано позивачу розрахунки сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за квітень 2013 року на суму – 16418,70 грн. (а.с.9-12).

Заборгованість відповідача за в сумі 16418,70 грн. підтверджується розрахунком суми позову по відповідачу (а.с.8).

На адресу відповідача 03 травня 2013 року направлялась вимога про сплату боргу №Ю-97, факт отримання яких підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового направлення (а.с.13).

На день розгляду справи відповідачем доказів про погашення заборгованості до суду не надходило.

Відповідно до п.2 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10р.№2464 (далі – Закон №2464) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Частина 2 ст.9 Закону №2464 передбачає, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Частина 8 ст. 9 Закону №2464 передбачає, що платники єдиного, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до територіального органу Пенсійного фонду (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.

Частиною 12 ст. 9 Закону №2464 передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.13 Закону №2464 Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте відповідач не надав доказів по сплаті заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 71, 79, 86, 94, 158-162, 183-2 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства «Вашківський спиртовий завод» (59210, вул. Шевченка, 5, м. Вашківці, Вижницький р-н, Чернівецька обл.., інд.код. 00375421) на користь управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі Чернівецької області – 16418 (шістнадцять тисяч чотириста вісімнадцять) грн. 70 коп.

3. Постанова підлягає негайному виконанню.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 183-2, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Ковтюк