Ухвала суду № 32103193, 27.06.2013, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/7991/13-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2013 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.

за участі секретаря Коваленко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову,-

встановив:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 (проживає за адресою АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до ОСОБА_4 (проживає за адресою АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2), треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Київське міське управління юстиції, Державний нотаріус Двадцять другої Київської держаної нотаріальної контори Ковток Алла Іванівна, про визнання заповіту, дублікату заповіту та свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсними.

В судовому засіданні представник позивачки заявила клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, про що подала письмову заяву, посилаючись на те, що у позивачки є всі підстави вважати, що відповідачка може розпорядитися вказаною квартирою та відчужити її на користь третіх осіб, що суттєво ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду.

Представник відповідачки ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на безпідставність вимог.

Треті особи в судове засідання не з»явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд, вислухавши клопотання представника позивачки, думку представника відповідачки з приводу заявленого клопотання, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов може бути забезпечений накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Згідно ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно ч. 3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Предметом спору, серед іншого, являється визнання недійсним заповіту від 06.09.1994 р., складеного ОСОБА_8, яким заповідач на користь відповідачки заповіла квартиру АДРЕСА_1, та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Дана квартира, як пояснив у судовому засіданні представник відповідачки, на даний час належить відповідачці на праві власності на підставі оспорюваного свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

За вищевикладених обставин, враховуючи зміст заявлених вимог та прохання представника позивачки про накладення арешту на спірну квартиру, зважаючи на те, що невжиття заходу забезпечення позову у разі його задоволення може в подальшому утруднити чи унеможливити виконання судового рішення, суд вважає, що клопотання представника позивачки про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства про розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 р. № 9, ст. ст. 151-153 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1.

Виконання ухвали доручити державному виконавцю Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Строк пред»явлення ухвали до виконання один рік.

Ухвала набирає чинності з 28.06.2013 р.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п»яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п»яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя