Рішення № 32099230, 12.06.2013, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/529/13-ц

Номер провадження 2/570/759/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2013 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

при секретарі Беднарчук Г.П.

з участю представників - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся" до закритого акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємстов Жобрин", співвласників майнових паїв ПСП "Полісся" в особі ОСОБА_2 про визнання недійсними третейських угод від 23.09.2005 року та рішень третейського суду, -

в с т а н о в и в :

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 23 вересня 2005 року між Закритим акціонерним товариством «Сільськогосподарським підприємством «Жобрин», в особі повноважного представника ОСОБА_5 та співвласниками майнових паїв реформованого КСП «Полісся» в особі уповноваженого ОСОБА_6 укладено Третейські угоди про те, що спір між ними з питання визнання права власності за ЗАТ «Сільськогосподарське підприємство «Жобрин» на нерухоме майно:

-будівлі ферми, що знаходиться за адресою: вул. Річна 30, с. Углище, Рівненського району Рівненської області;

-будівлі ферми, що знаходяться за адресою: вул. Центральна 9, с. Жобрин, Рівненського району Рівненської області;

-будівлі автотракторного гаражу, що знаходиться за адресою: вул. Центральна, 86, с. Жобрин Рівненського району Рівненської області

добровільно передається на розгляд та вирішення Постійно діючого третейського суду при Міжрегіональній агропромисловій біржі «Прайс-Агро» з дотриманням регламенту цього суду. 05 жовтня 2005 року постійно діючим третейським судом при Рівненській міжрегіональній агропромисловій біржі «Прайс-Агро» в м. Рівне по вул. Незалежності, 3, у складі головуючого Вайншельбойма М.І. прийнято рішення по справах: №08/05, №09/05, №10/05 за позовом ЗАТ «Сільськогосподарське підприємство «Жобрин» до співвласників майнових паїв КСП «Полісся» про визнання за ЗАТ «Сільськогосподарське підприємство «Жобрин», права власності на майно, що знаходиться за адресами: с. Углище, вул. Річна 30, с. Жобрин, вул. Центральна 9, та с. Жобрин, вул. Центральна, 86 Рівненського району Рівненської області.

Представник позивача просить врахувати п.15 «Порядку оформлення правонаступництва за зобов'язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств», затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року № 63: майно на загальну суму не витребуваних паїв залишається на балансі юридичних осіб-правонаступників, створених в процесі реорганізації КСП, разом із кредиторською заборгованістю перед співвласниками, які не отримали своїх майнових паїв у натурі в процесі вирішення майнових питань. Подальший порядок реформування передбачає перехід права власності до пайовиків шляхом погашення свідоцтв про право власності на пай. Перехід права власності на майно до групи співвласників від підприємства-правонаступника відбувається в момент передачі цього майна та оформлення акта приймання-передачі. Уповноважений від співвласників, що діє за договором про спільне володіння, користування та розпорядження майном, приймає від підприємства майно, яке належить співвласникам, на підставі Акту приймання - передачі майна, який підписує уповноважений від співвласників та власник сільськогосподарського підприємства. Отримавши майно, співвласники повинні повернути майнові сертифікати керівнику реформованого підприємства-правонаступника, який зробить на них відмітку про отримання майна в натурі і ставить підпис та печатку, при цьому вказується номер та дата акту приймання-передачі майна. До того ж, при видачі майна власнику в натурі підприємство-правонаступник (користувач) одночасно з підписанням акту приймання-передачі майна вилучає і гасить Свідоцтво шляхом діагонального закреслення лицьової сторони, нанесенням запису «Анульовано» і засвідчення підписом керівника та печаткою підприємства. Підприємство, яке видало майно в рахунок майнового паю, протягом п'яти днів із дня підписання акта приймання-передавання майна передає сільській (селищній, міській) раді, яка видала Свідоцтво, копію акта приймання-передавання майна та анульоване Свідоцтво з відміткою про видачу майна у натурі. В свою чергу, сільська (селищна, міська) рада на підставі цих документів робить відмітку про отримання майна в натурі в Книзі обліку та в списку осіб, які мають право на майновий пай реорганізованого підприємства, і на основі якого видано Свідоцтво. У подальшому майно списується з балансу КСП або його правонаступника і переходить у власність до пайовиків.

Однак, всупереч означеним нормам права, у пайовиків не було можливості дотриматись вищевказаних вимог щодо оформлення права власності на майновий пай (означене згідно абз.4 на стор.2 рішень позивачем визнається), а відтак, станом на 31.12.2011 року, згідно з рядком «пайовий капітал»; все майно вартість якого становить 1 318 975,00 гривень (в тому числі й майно, спір щодо якого розглядався в третейському суді по даних справах), рахується на балансі ПСП «Полісся». Майнові сертифікати пайовиками не передані ПСП «Поліссю», а тому відмітки на сертифікатах про отримання майна в натурі директором ПСП «Полісся» не здійснювались.

Однак третейським судом не враховано цю обставину по справі. Судом не враховано також порядок реформування пайового колективного сільськогосподарського підприємства в 1999 році, не взято до уваги, що правонаступництво відбулося до змін до статуту ПСП «Полісся» в липні 2000 року.

Як вбачається з довідки від 12.04.2012 за № 242, виданої Жобринською сільською радою Рівненського району Рівненської області, свідоцтва про право власності на майновий пай реорганізованого КСП «Полісся» було видано пайовикам господарства Жобринською сільською радою на підставі розрахунку майнових паїв членів КСП «Полісся» станом на 01.04.2001 року. Дані свідоцтва зареєстровані в Книзі обліку виданих свідоцтв про право власності на майновий пай реорганізованого КСП "Полісся» та видані пайовикам господарства. Станом на 01.04.2012 року дані Свідоцтва не погашені, що підтверджує право власності пайовиків господарства на їхні частки в пайовому фонді ПСП «Полісся», як правонаступника КСП «Полісся».

Відповідно до довідки ПСП «Полісся» від 06.06.2012 року за № 879, станом на 06.06.2012 пайовики господарства не отримали в натурі майно, яке перебуває в пайовому фонді. Видані майнові сертифікати станом на 06.06.2012 не погашені ПСП «Полісся», визначені частки в гривневому еквіваленті особам, які мають право на майновий пай не повернуті.

Частиною 7 статті 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» передбачено, що у разі реорганізації підприємства паї його членам видаються правонаступниками цього підприємства за рахунок майна, яке було віднесене до складу пайового фонду підприємства на дату його реорганізації і передане на баланс правонаступникам. Крім того, відповідно до п.15 «Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств»: виділення майнових паїв у натурі окремим особам, які виявили бажання отримати свої майнові паї в індивідуальну власність, проводиться підприємством-користувачем майна із переліку майна, виділеного на ці цілі.

За таких обставин представник позивача вважає, що суд неправомірно взяв до уваги пояснення представника позивача (абз.1 на стор.2 рішення) про те, що набувши вказане майно в обмін на акції, позивач не зміг зареєструвати право власності на нього.

Третейським судом та ЗАТ «СГП Жобрин» не взято до уваги саму процедуру набуття новим власником права власності на придбані майнові паї, шляхом видачі Жобринською сільською радою Рівненського району Рівненської області єдиного Свідоцтва. Отже, ЗАТ «СГП Жобрин» ввів суд в оману, а суд в свою чергу безпідставно послався на слова представника відповідача, які не відповідають дійсності.

23 вересня 2005 року були укладені третейські угоди від 23.09.2005 року про передачу спору на вирішення третейського суду, складено відзив на позовну заяву та 05.10.2005 року ухвалено рішення третейського суду про визнання права власності на нерухоме майно, яке перераховане вище. Представник позивача вважає, що між сторонами не існувало ніякого спору. Реєстрацію набуття господарством даного права можливо було здійснити шляхом придбання майнових сертифікатів пайовиків з доказами проведеного розрахунку. У разі здійснення розрахунку передача даних обєктів мала б відбутись через ПСП «Полісся» (як балансоутримувача та користувача даного майна), та Жобринську сільську раду Рівненського району Рівненської області (як реєстратора права власності на майнові сертифікати співвласників ПСП "Полісся»). Отже, ЗАТ «СГП Жобрин» не набуло означеного майна в обмін на акції, а акції пайовиками ПСП «Полісся» не придбавалися, що підтверджується тим, що майнові сертифікати пайовиками не передані ПСП «Поліссю», а тому відмітки на сертифікатах про отримання майна в натурі директором ПСП «Полісся» не здійснювались.

Співвласники майнових паїв ПСП «Полісся» не уповноважували Договором про спільне володіння, користування і розпорядження майном реформованого КСП «Полісся», що знаходиться у спільній власності від 14-27 лютого 2005 року, ОСОБА_6 укладати від їхнього імені третейські угоди. Зі змісту Договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном реформованого КСП «Полісся», що знаходиться у спільній власності від 14-27 лютого 2005 року, укладеного між співвласниками майнових паїв ПСП «Полісся» чітко вбачається, що він укладений тільки для правовідносин стосовно вирішення всіх питань щодо спільного майна і лише для цих відносин представник був наділений правом укладати певні правочини (договори).

Отже, вчинивши на підставі цього договору третейське застереження (третейську угоду) у визнанні права власності на майно, представник вийшов за межі наданих йому повноважень і порушив положення ч. 2 ст. 203 ЦК України, в якій зазначено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Крім того, згідно зі статтями 2, 5, 12 Закону України «Про третейські суди» сторони можуть укласти третейську угоду у вигляді третейського застереження та передати спір на розгляд третейському суду. Проте вчинення такого правочину не аналогічне повноваженню, яке надали співвласники майнових паїв ПСП «Полісся» у своєму договорі, оскільки укладення третейської угоди, а надалі участь у третейському розгляді передбачає домовленість сторін про визначення як спору, який розглядатиметься в цьому суді, так і конкретного чи постійно діючого третейського суду, місця розгляду справи, а також його регламенту. Таких повноважень представника в укладеному між співвласниками майнових паїв ПСП «Полісся» договорі не було.

За таких обставин представник позивача просить суд постановити рішення, яким визнати недійсним третейські угоди від 23.09.2005 року в справах №08/05, №09/05, №10/05 за позовом ЗАТ «Сільськогосподарське підприємство «Жобрин» до співвласників майнових паїв КСП «Полісся» про визнання за ЗАТ «Сільськогосподарське підприємство «Жобрин», права власності на майно, що знаходиться за адресами: с. Углище, вул. Річна 30, с. Жобрин, вул. Центральна 9, та с. Жобрин, вул. Центральна, 86 Рівненського району Рівненської області, та скасувати рішення постійно діючого третейського суду при Рівненській міжрегіональній агропромисловій біржі «Прайс-Агро» від 05.10.2005 року в справах №08/05, №09/05, №10/05 за позовом ЗАТ «Сільськогосподарське підприємство «Жобрин» до співвласників майнових паїв КСП «Полісся» про визнання за ЗАТ «Сільськогосподарське підприємство «Жобрин», права власності на майно, що знаходиться за адресами: с. Углище, вул. Річна 30, с. Жобрин, вул. Центральна 9, та с. Жобрин, вул. Центральна, 86 Рівненського району Рівненської області.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала повністю та надала суду пояснення про обставини, що описані вище.

Представник співвласників майнових паїв ПСП «Полісся» позов визнала повністю з аналогічних підстав.

Представник ЗАТ «Сільськогосподарське підприємство «Жобрин» не зявився в судове засідання. Згідно до положень ЦПК України про порядок повідомлення особи про час та місце судового засідання відповідач є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду даної цивільної справи. Від сторони не надходили заяви про відкладення розгляду справи чи про слухання справи без його участі.

Представники третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ПАТ «Західінкомбанк» заперечують проти задоволення позову. Зазначають, що позивач звернувся до суду з даним позовом після закінчення строків позовної давності. Оскільки позивачу було відомо про існування третейських угод ще з жовтня 2005 року, строк позовної давності на звернення до суду про визнання їх недійними вже давно пропущений. Також вважають, що заявлений позов є безпідставним. Тому просять суд застосувати положення ст.ст. 256, 257, п.4 ст. 267 Цивільного кодексу України та відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов не підлягає до задоволення.

Як встановлено в судовому засіданні, 23 вересня 2005 року між Закритим акціонерним товариством «Сільськогосподарським підприємством «Жобрин», в особі повноважного представника ОСОБА_5 та співвласниками майнових паїв реформованого КСП «Полісся» в особі уповноваженого ОСОБА_6 укладено Третейські угоди про те, що спір між ними з питання визнання права власності за ЗАТ «Сільськогосподарське підприємство «Жобрин» на нерухоме майно:

-будівлі ферми, що знаходиться за адресою: вул. Річна 30, с. Углище, Рівненського району Рівненської області;

-будівлі ферми, що знаходяться за адресою: вул. Центральна 9, с. Жобрин, Рівненського району Рівненської області;

-будівлі автотракторного гаражу, що знаходиться за адресою: вул. Центральна, 86, с. Жобрин Рівненського району Рівненської області.

добровільно передається на розгляд та вирішення Постійно діючого третейського суду при Міжрегіональній агропромисловій біржі «Прайс-Агро» з дотриманням регламенту цього суду. 05 жовтня 2005 року постійно діючим третейським судом при Рівненській міжрегіональній агропромисловій біржі «Прайс-Агро» в м. Рівне по вул. Незалежності, 3, у складі головуючого Вайншельбойма М.І. прийнято рішення по справах: №08/05, №09/05, №10/05 за позовом ЗАТ «Сільськогосподарське підприємство «Жобрин» до співвласників майнових паїв КСП «Полісся» про визнання за ЗАТ «Сільськогосподарське підприємство «Жобрин», права власності на майно, що знаходиться за адресами: с. Углище, вул. Річна 30, с. Жобрин, вул. Центральна 9, та с. Жобрин, вул. Центральна, 86 Рівненського району Рівненської області.

Законом України «Про третейські суди» передбачена можливість оскарження лише рішення третейського суду, а не третейської угоди. Питання дійсності або недійсності третейської угоди, укладеної сторонами спору вирішується судом під час розгляду справи про оскарження рішення третейського суду.

Законом України «Про третейські суди» (в редакції Закону від 05.03.2009 року) встановлений строк для оскарження рішення третейського суду, а саме: три місяці з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки - протягом трьох місяців з дня коли вони дізнались або повинні були дізнатись про прийняття рішення третейського суду (частина 4 статті 51).

Факт того, що позивачу було відомо про рішення третейського суду свідчить те, що представник співвласників майнових паїв КСП "Полісся" - ОСОБА_6 був присутній на засіданнях третейського суду при розгляді цих справ, а факт отримання рішень за вказаними справами підтверджується й поданим ПСП "Полісся" оголошенням до газети "Ракурс-Рівне" від 13.10.2011 року про втрату третейських угод та рішень третейського суду у цих справах. Таким чином, з часу прийняття рішень у справах №№ 08/05, 09/05, 10/05 пройшло більше семи років.

Стаття 256 Цивільного кодексу України передбачає, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п.4 ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, позивачем - ПСП «Полісся» пропущено строк позовної давності для звернення до суду.

З даним позовом підприємство звернулося до суду 12.02.2013 року. Рішення третейського суду були прийняті 05 жовтня 2005 року.

В позовній заяві вказано, що позивач дізнався про існування третейських угод з моменту захисту їхніх прав в господарському суді Рівненської області 20.02.2012 року.

Однак правова позиція банку щодо застосування спливу строків позовної давності була підтверджена в ході судового розгляду і усними поясненнями, і наданими письмовими доказами. Про це свідчить:

1. Копія протоколу № 01 установчих зборів ЗАТ «Сільськогосподарське підприємство «Жобрин»;

2. Копія договору іпотеки №1312-2 від 13.12.2005 року;

3. Копія договору іпотеки №1312-3 від 13.12.2005 року;

4. Копія акту обстеження майна, що надається в якості іпотеки від 13.12.2005 року;

5. Копія акту обстеження майна, що надане в іпотеку від 13.03.2006 року;

6. Копія договору №12-22/22/000268 добровільного страхування майна від 13.12.2005 року;

7. Копія договору №12-22/22/011605 добровільного страхування майна від 13.12.2006 року;

8. Копія листа директору ЗАТ «Сільськогосподарське підприємство «Жобрин» ОСОБА_7 № 989 від 15.12.2005 року;

9. Копія договору купівлі-продажу № 4307 від 16.12.2005 року;

10. Акт прийому-передачі майна громадянами України, співвласниками майна реформованого КСП «Полісся», визначеними в договорі про спільне володіння, користування і розпорядження майном реформованого КСП «Полісся», що знаходиться у спільній частковій власності Закритому акціонерному товариству «Сільськогосподарське підприємство «Жобрин» від 05.08.2005 року.

З наведених документів чітко вбачається те, що громадянин ОСОБА_7 з серпня 2005 року перебував на посаді директора ЗАТ «Сільськогосподарське підприємство «Жобрин», і він не міг не знати про визнання третейським судом права власності та подальшу реєстрацію в КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» за ЗАТ «Сільськогосподарське підприємство «Жобрин» трьох великих об'єктів нерухомості.

Як додаткові докази того, що ОСОБА_7 було відомо про те, що спірне майно було у власності ЗАТ «Сільськогосподарське підприємство «Жобрин» надані декілька документів з підписами його, як директора ЗАТ «Сільськогосподарське підприємство «Жобрин», які оформлялись при наданні цього майна в іпотеку ПАТ «Західінкомбанк».

Також суд звертає увагу на акт прийому-передачі майна громадянами України, співвласниками майна реформованого КСП «Полісся», визначеними в договорі про спільне володіння, користування і розпорядження майном реформованого КСП «Полісся», що знаходиться у спільній частковій власності Закритому акціонерному товариству «Сільськогосподарське підприємство «Жобрин» від 05.08.2005 року.

За даним актом громадяни України, співвласники майна реформованого КСП «Полісся», визначені в договорі про спільне володіння, користування і розпорядження майном реформованого КСП «Полісся», що знаходиться у спільній частковій власності, представлені уповноваженою особою ОСОБА_6 передали, а ЗАТ «Жобрин», в особі директора ОСОБА_7 прийняв майно на загальну суму 1318975 грн. згідно переліку. Справжність власноручних підписів та дієздатність осіб перевірена секретарем виконкому Жобринської сільської ради Рівненського району Рівненської області та зареєстровано в книзі для запису нотаріальних дій під № 353.

Тобто, ще у 2005 році вказані об'єкти нерухомого майна були передані співвласниками майна реформованого КСП «Полісся» в особі ОСОБА_6 для ЗАТ «Жобрин» в обмін на акції вказаного товариства. Згодом було визнано рішеннями третейського суду право власності на вказані об'єкти за ЗАТ «Жобрин». Право власності було зареєстровано у встановленому порядку, та об'єкти були передані в іпотеку ПАТ «Західінкомбанк».

Однак в жовтні 2011 року ПСП «Полісся» в особі власника і директора того ж таки ОСОБА_7 звертається до господарського суду Рівненської області з заявою про скасування рішень третейського суду від 05.10.2005 р. (справа № 5019/2346/11) та повідомив суд про те, що про вказані рішення третейських судів він дізнався лише в 2011 році.

Очевидно, що ПСП «Полісся» намагається в кожному судовому процесі ввести суд в оману, повідомляючи різні надумані дати, коли вони нібито дізнались про існування третейських угод.

Такого ж висновку дійшов Вищий господарський суд України, розглядаючи касаційну скаргу банку у вказаній справі № 5019/2346/11. У постанові від 29 жовтня 2012 року Вищий господарський суд України вказує, що оскаржувані рішення третейського суду, якими визнано за ЗАТ "Сільськогосподарське підприємство "Жобрин" право власності на нежитлові приміщення, були ухвалені 05.10.2005 р. На момент їх прийняття директором ЗАТ "Сільськогосподарське підприємство "Жобрин" був ОСОБА_7, що підтверджено матеріалами справи та не спростовувалося сторонами. Заява про скасування рішень третейського суду від 05.10.2005 р. подана до суду 24.10.2011 р. і підписана ОСОБА_7, як директором ПСГП "Полісся". Проте, судами обох інстанцій не досліджувались зазначені обставини, без належного обґрунтування зроблено висновки про необізнаність заявника про існування оскаржуваних рішень та не пропущення строку на звернення з відповідною заявою.

Вищий господарський суд України касаційну Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" в особі Рівненської філії задовольнив частково, та скасував постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 р. та ухвалу господарського суду Рівненської області від 25.11.2011р. у справі № 5019/2346/11, а справу направив для нового розгляду.

Отже, позивачу було відомо про існування третейських угод та рішень третейського суду ще з жовтня 2005 року, строк позовної давності на звернення до суду про визнання їх недійними вже давно пропущений.

Як зазначалося вище, відповідно до п.4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За положеннями ч.4 ст. 51 Закону України «Про третейські суди», строк для оскарження рішення третейського суду становить: три місяці з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки - протягом трьох місяців з дня коли вони дізнались або повинні були дізнатись про прийняття рішення третейського суду.

За таких умов в задоволенні позову слід відмовити за спливом строків позовної давності та спливом строків для оскарження рішення третейського суду.

Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся" до закритого акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємстов Жобрин", співвласників майнових паїв ПСП "Полісся" в особі ОСОБА_2 про визнання недійсними третейських угод від 23.09.2005 року та рішень третейського суду - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Красовський О.О.